Постанова № 11739660, 16.09.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

16.09.10Справа №2а-12035/09/12/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючої судді Котаревої Г.М. при секретарі Суконновій Г.В. , розглянувши адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства "Платан" до Кримської митниціза участі Прокуратури АР Крим,

Управління Державного казначейства АР Крим

про визнання протиправними та скасування рішень №600000013/2009/000121/1 від 14.07.2009р., №600000013/2009/000076/1 від 22.05.2009р

за участю представників:

позивача - Руденко Максим Юрійович на підставі посвідчення №1379;

відповідача (Кримської митниці)- Патраш Володимир Іванович, довіреність № 17-07/8019 від 22.12.09р., Тарасенко Ксенія Сергіївна, довіреність №17-07/5663 від.12.08.10р.прокуратури АР Крим в судове засідання не з'явився ;

представник відповідача (Головного Управління Державного казначейства АР Крим) Гетманчук Іван Ігоревич, довіреність № 11.0-31/227 від 26.12.09р Суть спору: Приватне Підприємство “Платан”(далі позивач, ПП «Платан») звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Кримської митниці (далі відповідач1), Управління Державного казначейства України в АР Крим(далі - відповідач 2) з наступними вимогами:

- визнання протиправним і скасування рішення Кримської митниці про визначення митної вартості товарів №600000013/2009/000121/1 від 14.07.2009р.; про стягнення з Державного бюджету України суму надмірно сплаченого ввізного мита в розмірі 18337,84 грн. і надмірно сплаченого податку на додану вартість в розмірі 77018,91 грн. за вантажною митною декларацією №600000001/9/002615 від 15.07.2009р.;

-визнання протиправним і скасування рішення Кримської митниці про визначення митної вартості товарів №600000013/2009/000076/1 від 22.05.2009р.; про стягнення з Державного бюджету України суму надмірно сплаченого ввізного мита в розмірі 883,62 грн. і надмірно сплаченого податку на додану вартість в розмірі 3711,17 грн. за вантажною митною декларацією №600000001/9/001833 від 26.05.2009р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що визначення митної вартості товарів за другим та резервним (шостим) методом є безпідставним, оскільки митному органу було надано повну інформацію, яка дозволяла здійснити застосування інших передбачених законодавством методів визначення митної вартості товарів.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 19.10.2009р. відкрито провадження по справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі. В обґрунтування правової позиції надав додаткові письмові пояснення до адміністративного позову (т.1, а.с.234-237).

Представник відповідача (Кримська митниця) проти позову заперечує з підстав, викладених в письмових запереченнях від 24.11.2009 року (вих. № 17-07/7322)(т. 1, а.с.192-195) та додаткових запереченнях від 02.07.2010 р. (вих. № 17-07/4650)(т.2,а.с.3-6), відповідно до яких підставою для відмови ПП “Платан” у прийнятті до митного оформлення вантажно-митних декларацій №600000001/9/002567 від 13 липня 2009 року та №600000001/9/001739 від 21 травня 2009 року із зазначеною в них митною вартістю товару, визначеному за ціною договору (перший метод), стала неможливість визначення митної вартості товару за першим методом відповідно до статті 266 МК України (за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються) у зв'язку з таким:

- вартість товарів, поставлених за ВМД №600000001/9/002567 була суттєво нижчою ніж інформація, яка міститься в Центральній базі даних Державної митної служби;

- надану експортну декларацію за вказаною ВМД не можливо було ідентифікувати з документами та товаром, якій оформлювався;

- вартість фрахту вантажу за ВМД №600000001/9/002567 значно нижча ніж вартість, доведена до відповідача відповідно до інформації щодо транспортних витрат, надісланої митним органам листом Держмитслужби від 26.05.2008 року № 16/1-848-ЕП;

- невідповідність калькуляції собівартості товару за ВМД №600000001/9/002567 вимогам п. 12 Порядку декларування;

- крім того , під час судового розгляду відповідачем було зазначено, що ВМД №600000001/9/002567 було подано декларантом з обраним шостим (резервним) методом, у зв'язку з чим відповідач вважає, що позивачем було визначено право митного органу самостійно визначати митну вартість за шостим методом;

- в ході здійснені митного оформлення товару за ВМД №600000001/9/001739 від 21 травня 2009 року було встановлено, що вартість товару була суттєво нижчою ніж митна вартість ідентичних товарів, оформлених позивачем за ВМД від 16.09.2008 року № 600000001/8/006162.

Внаслідок ненадання достатніх належним чином оформлених додаткових документів і неможливості з обєктивних підстав послідовного застосування жодного із методів визначення митної вартості викладених у ст.266 МК України, митна вартість визначена за другим методом (метод визначення митної вартості ідентичних товарів) щодо декларування товару за ВМД №600000001/9/001739, та за резервним методом щодо декларування товару за ВМД №600000001/9/002567 відповідно до вимог, установлених статтею 273 МК України. Крім того, представник відповідача зазначив, що позивач із заявою про повернення надмірно сплачених платежів до митного органу не звертався.

Відповідач Управління Державного казначейства України в АР Крим у поясненнях на адміністративний позов зазначає, що повернення надмірно сплаченого в доход державного бюджету платежу може бути здійснено тільки за умови встановлення факту його зарахування в доход державного бюджету та з того рахунку, на який кошти фактично зараховані.

Листом вих.№05/1-7271/10 від 30.01.2010р. Прокуратура АР Крим повідомила про вступ представника прокуратури АР Крим в процес у даній справі, оскільки спір суттєво зачіпає інтереси держави, ускладнює забезпечення реалізації державної політики у сфері митної діяльності.

Під час судового розгляду представники позивача та відповідача наполягали на своїх доводах та запереченнях.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представників учасників процесу, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно зі ст. 3 КАСУ справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, субєктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова особа чи службова особа, інший субєкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ст.1 Митного кодексу України митні органи є спеціальними уповноваженими органами виконавчої влади в галузі митної справи, слід зазначити, що статтями 6, 8 Конституції України встановлено, що органи виконавчої влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Згідно до ч. 1 ст. 45 Митного кодексу України (далі МК України), особи, які переміщують товари і транспортні засоби через митний кордон України чи провадять діяльність, зобов'язані подавати митним органам документи та відомості, необхідні для здійснення митного контролю.

При декларуванні товарів та транспортних засобів митному органові подаються документи, необхідні для здійснення митного контролю (п. 2 частини 1 ст. 54 МК України).

Відповідно до положень п. 14, 15 ч.1 ст. 1 МК України, митне оформлення - виконання митним органом дій (процедур), які пов'язані із закріпленням результатів митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, і мають юридичне значення для подальшого використання цих товарів і транспортних засобів. Митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своєї компетенції з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку.

Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 11 МК України, митні органи, реалізуючи митну політику України, виконують такі основні завдання при здійснені митної справи, як здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України.

Відповідно до статті 42 Митного кодексу України під час проведення митного контролю митні органи самостійно визначають форму та обсяг контролю, достатні для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи та міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку, контроль за дотриманням яких покладено на митні органи.

Контроль правильності визначення митної вартості відповідно до положень статті 265 Митного кодексу України здійснює митний орган згідно з положенням цього Кодексу. Такий контроль може здійснюватися в установленому порядку із застосуванням різних форм, у тому числі відповідно до статей 60 і 69 Митного кодексу України, після закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску через митний кордон України товарів і транспортних засобів.

Відповідно до 1 речення ч. 8 ст. 264 декларант має право оскаржити рішення митного органу щодо визначення митної вартості оцінюваних товарів до митного органу вищого рівня та/або до суду.

Отже відповідач Кримська митниця є субєктом владних повноважень.

Позивач , Приватне підприємство «Платан» є юридичною особою, зареєстрованою Сімферопольською районною державною адміністрацією 11.02.2000 року (ідентифікаційний код 30645832), діє на підставі статуту .

Відповідно до Довідки № 053-6-06/1924 від 19.12.2007 р. з ЄДРПОУ, основними видами діяльності позивача є :

-Оптова торгівля будівельними матеріалами;

-Інші види оптової торгівлі;

-Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах без переваги продовольчого асортименту;

-Діяльність автомобільного вантажного транспорту.

Предметом адміністративного позову є оскарження прийнятих відповідачем рішень про визначення митної вартості товару №600000013/2009/000121/1 від 14.07.2009р., №600000013/2009/000076/1 від 22.05.2009р, та стягнення на користь позивача надмірно сплачених сум ввізного мита та ПДВ.

Отже, даний спір є публічно-правовим та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Ст.19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень , суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного субєкта., встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії) : 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Вирішуючи питання щодо обґрунтованості позовних вимог суд вважає, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

21 травня 2009 року ПП «Платан» з метою митного оформлення товару килимків, поставленого за контрактом №17 про поставку килимків (далі Контракт №17) (т.1,а.с.17), з наступною додатковою угодою від 18 червня 2008 року №1, між ПП «Платан» та компанією Dongguan Yajule Daily Necessity Co., Ltd (Китай) (комерційний рахунок-фактура YJL20090416A на суму 16284,23 доларів США на поставку 1048 рулонів килимків), було подано до Кримської митниці Декларацію митної вартості (т.1,а.с.33) та Вантажну митну декларацію №600000001/9/001739 (т.1, а.с.35) (далі поставка килимків), згідно яких було заявлено до декларування та випуску у вільний обіг (режим IM-40) товар 1048 рулонів килимків вартістю у сумі 16889,35 доларів США. Виходячи з курсу валюти на момент декларування, митна вартість товару склала - 124022,32 гривень . Декларантом при визначені митної вартості товару було використано перший метод за ціною договору (вартістю операції).

На вимогу Кримської митниці ПП «Платан» були надані додаткові документи(т.1 а.с.38-42), а саме:

1)Пакувальний аркуш YJL20090416A від 16.04.2009р.

2)Прайс-лист на килимки Компанії Dongguan Yajule Daily Necessity Co., Ltd

3)Екологічну декларацію на вказану партію товару від №15075 від 18.05.2009р. Компанії Dongguan Yajule Daily Necessity Co., Ltd.

4)Сертифікат походження товару від 20.04.2009р. на дану партію Товару Компанії Dongguan Yajule Daily Necessity Co., Ltd.

5)Довідку про вартість морського транспортування ПП «Укрексімтранс» №21/05 від 21.05.2009р.

22.05.2009р. Кримською митницею прийнято Рішення про визначення митної вартості №600000013/2009/000076/1, згідно якого митна вартість заявленої до митного оформлення товару, встановлюється у розмірі 19209,84 доларів США (т.1, а.с.14). Вказане рішення Кримською митницею прийняте із застосуванням другого методу (метод визначення митної вартості за ціною ідентичних товарів), за основу було взято ВМД від 16.09.2008 року № 600000001/8/006162, оформлену позивачем.

22.05.2009р. Кримською митницею оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №600000001/2009/000112 (т.1, а.с.43), згідно з якою ПП «Платан» відмовлено у прийнятті ВМД №600000001/2009/001739 від 21.05.2009р. та запропоновано подати нову ВМД із врахуванням митної вартості, визначеної митним органом.

Не погодившись з прийнятим рішенням ПП «Платан» 22.05.2009р. (вих. №1912) звернувся до Кримської митниці із заявою про незгоду із визначеною митною вартістю та клопотанням (відповідно до Наказу Державної митної служби України №230 від 17.03.2008р.) про випуск у вільний обіг відповідної партії товару під гарантійні зобовязання у вигляді сплати до державного бюджету суми податків и зборів (обовязкових платежів) згідно із митною вартістю товарів, визначеною митним органом (т.1, а.с.44).

Листом від 26.05.2009р .(вих. №07-12/3578) Кримська митниця погодила випуск у вільний обіг відповідної партії товару (килимків у кількості 1048 рулонів) під гарантійні зобовязання у вигляді сплати до державного бюджету суми податків и зборів (обовязкових платежів) згідно із митною вартістю товарів, визначеною митним органом.

26.05.2009р. ПП «Платан» оформлено ВМД №600000001/9/001833 (режим IM-40) із зазначенням митної вартості 146298,30 грн. (19209,84 доларів США на офіційний курс НБУ 7,6158 грн.) (т. 1, а.с.46).

Відповідно до зазначеної ВМД ПП «Платан» сплатило ввізне мито у сумі 7314,92 грн. та ПДВ у сумі 30772,64 грн.

13 липня 2009 року ПП «Платан» з метою митного оформлення товару виробів з ПВХ, поставленого за контрактом №30/04/09 від 30.03.2009р. (далі Контракт №30/04/09) (т.1,а.с.52), з наступною додатковою угодою від 01.06.2009 р. №1, між ПП «Платан» та компанією Wuxi Shuncheng Decoration Materials Co. Ltd (комерційний рахунок-фактура №WX09042401 на суму 110908 доларів США), було подано до Кримської митниці Декларацію митної вартості (т.1,а.с.81) та Вантажну митну декларацію №600000001/9/002567 (т.1, а.с.83) (далі поставка панелей ПВХ), згідно яких було заявлено до декларування та випуску у вільний обіг (режим IM-40) вагою нетто 109531кг, вартістю у сумі 152218,90 доларів США. Виходячи з курсу валюти на момент декларування, митна вартість товару склала - 845606,96 гривень. Декларантом при визначені митної вартості товару було використано шостий резервний.

На вимогу Кримської митниці ПП «Платан» були надані додаткові документи(т.1 а.с.86-92), а саме:

1)Пакувальний аркуш WX09042401 від 26.05.2009р.

2)Прайс-лист на стінові панелі Компанії Wuxi Shuncheng Decoration Materials Co. Ltd

3)Калькуляцію собівартості стінових панелей Компанії Wuxi Shuncheng Decoration Materials Co. Ltd.

4)Сертифікат походження товару від 29.05.2009р. на дану партію Товару Компанії Wuxi Shuncheng Decoration Materials Co. Ltd

5)Експортну декларацію Компанії Компанії Wuxi Shuncheng Decoration Materials Co. Ltd від 27.05.2009р.

14.07.2009р Кримською митницею прийнято Рішення про визначення митної вартості №600000013/2009/000121/1(т.1, а.с. 13), згідно якого митна вартість заявленої до митного оформлення товару, встановлюється у розмірі 164265 доларів США. Вказане рішення Кримською митницею прийняте із застосуванням шостого резервного методу .

14.07.2009р. Кримською митницею оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №600000001/2009/000168 (т.1, а.с.93), згідно з якою ПП «Платан» відмовлено у прийнятті ВМД №600000001/2009/002567 та запропоновано подати нову ВМД із врахуванням митної вартості, визначеної митним органом.

Не погодившись з прийнятим рішенням ПП «Платан» 14.07.2009р. (вих. №2001/3) звернувся до Кримської митниці із заявою про незгоду із визначеною митною вартістю та клопотанням (відповідно до Наказу Державної митної служби України №230 від 17.03.2008р.) про випуск у вільний обіг відповідної партії товару під гарантійні зобовязання у вигляді сплати до державного бюджету суми податків и зборів (обовязкових платежів) згідно із митною вартістю товарів, визначеною митним органом (т.1, а.с.94).

Листом від 15.07.2009р. (вих. №07-12/4644) Кримська митниця погодила випуск у вільний обіг відповідної партії товару (панелі з ПВХ вагою 109531,00 кг) під гарантійні зобовязання у вигляді сплати до державного бюджету суми податків и зборів (обовязкових платежів) згідно із митною вартістю товарів, визначеною митним органом.

15.07.2009р. ПП «Платан» оформлено ВМД №600000001/9/002615 (режим IM-40) із зазначенням митної вартості 1252750,60 грн. (164265, 00 доларів США на офіційний курс НБУ 7,6264 грн.) (т. 1, а.с.96).

Відповідно до зазначеної ВМД ПП «Платан» сплатило ввізне мито у сумі 62637,53 грн. та ПДВ у сумі 263077,63 грн.

Загальні положення визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, методи її визначення врегульовані статтями 266-273 МК України, статтею 16 Закону України “Про Єдиний митний тариф”. Крім того, згадані правовідносини регулюються постановою Кабінету Міністрів України від 9 квітня 2008 року №339 “Про затвердження Порядку здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів”, постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2006 року №1766 “Про затвердження Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження”.

Відповідно до ст. 266 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, здійснюється за такими методами:

1) за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

3) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

4) на основі віднімання вартості;

5) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

6) резервного.

Відповідно до ч. 1 ст. 267 МК України митною вартістю за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, є вартість операції, тобто ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби відповідно до частини другої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або які повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів на користь продавця та/або на користь продавця через третіх осіб, та/або на пов'язаних з продавцем осіб.

При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються подальші витрати, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті (ч. 2 ст. 267 МК України).

Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартості операції), використовується в разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:

а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;

б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);

в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) стосовно продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, що унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не може бути зроблено відповідне коригування відповідно до положень частини другої цієї статті;

4) покупець і продавець не є пов'язаними між собою особами або хоч і є пов'язаними між собою особами, але ці відносини не вплинули на ціну товарів. За наявності достатніх підстав вважати, що зазначені відносини вплинули на ціну оцінюваних товарів, митний орган повинен повідомити про це декларантові та надати йому можливість для відповіді та доказу відсутності впливу взаємозв'язку продавця і покупця на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари. На вимогу декларанта таке повідомлення здійснюється у письмовій формі.

Використані декларантом відомості повинні бути об'єктивними, піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально. Якщо митна вартість не може бути визначена за методом 1 згідно з положеннями статті 267 цього Кодексу, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості відповідно до вимог статей 268 і 269 цього Кодексу. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (ч.9 ст. 267 МК України).

У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, відповідно до вимог статей 268 і 269 цього Кодексу за основу може братися або ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному з продавцем покупцю відповідно до вимог статті 271, або обчислена відповідно до вимог статті 272 цього Кодексу вартість товарів.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Відповідно до частин 2,3 ст. 268 МК України при застосуванні методу визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів за основу береться вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті. При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як:

1) фізичні характеристики;

2) якість та репутація на ринку;

3) країна походження;

4) виробник.

Незначні зовнішні відмінності не можуть бути підставою для відмови у розгляді товарів як ідентичних, якщо в цілому такі товари відповідають вимогам частини другої цієї статті.

Застосовувати зазначений метод в тільки якщо за митну вартість береться вартість операції з ідентичними товарами, які продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього (ч. 1 ст. 268 МК України).

Наступний метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів відповідно до ч. 3 ст. 269 МК України застосовується, якщо подібні (аналогічні) товари ввезено приблизно в тій же кількості і на тих же комерційних умовах, що й оцінювані товари.

Відповідно до застережень ст. 270 МК України товари не вважаються ідентичними або подібними (аналогічними) оцінюваним, якщо вони не вироблені в тій же країні, що і товари, які оцінюються.

Товари, виготовлені не виробником оцінюваних товарів, а іншою особою, беруться до уваги лише в разі, якщо немає ні ідентичних, ні подібних (аналогічних) товарів, виготовлених особою - виробником товарів, які оцінюються.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на розсуд декларанта.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, установлених статтею 273 цього Кодексу.

Згідно вимог ст. 273 Митного кодексу України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 267-272 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна щонайбільшою мірою ґрунтуватися на раніше визначеній за методами 1-6 митній вартості, однак при визначенні митної вартості відповідно до цієї статті допускається гнучкість при застосуванні цих методів.

Митна вартість імпортних товарів не визначається згідно з положеннями цієї статті на підставі:

1) ціни товарів українського походження на внутрішньому ринку України;

2) системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей;

3) ціни товарів на внутрішньому ринку країни-експортера;

4) вартості виробництва, іншої, ніж обчислена вартість, визначена для ідентичних або подібних (аналогічних) товарів відповідно до положень статті 272 цього Кодексу;

5) ціни товарів, що поставляються з країни-експортера до третіх країн;

6) мінімальної митної вартості;

7) довільної чи фіктивної вартості.

Якщо ця стаття застосовується митним органом, на вимогу декларанта, митний орган зобов'язаний письмово проінформувати його про митну вартість, визначену відповідно до положень цієї статті, та про використаний при цьому метод. Крім того, для визначення митної вартості за резервним методом митний орган надає декларанту цінову інформацію, що є у його розпорядженні.

Декларування митної вартості товарів здійснювалось позивачем в межах господарських операцій поставки відповідно до контрактів №30/04/09 від 30.03.2009р., з наступною додатковою угодою від 01.06.2009 р. №1, укладеним між ПП «Платан» та Wuxi Shuncheng Decoration Materials Co. Ltd (Китай), та контракту №17 про поставку килимків , з наступною додатковою угодою від 18 червня 2008 року №1, між ПП «Платан» та компанією Dongguan Yajule Daily Necessity Co., Ltd (Китай).

Поставка товару здійснювалась за комерційними рахунками фактурою №WX09042401 на суму 110908 доларів США ; № YJL20090416A на суму 16284,23 доларів США.

Оплата за поставлений товар здійснювалась позивачем відповідно до платіжних доручень №399 від 30.04.2009 р. (т.1.,а.с.30); №46 від 22.06.2009р. (т.1. а.с. 67).

Транспортування товару здійснювалось відповідно :

-Поставка килимків водним транспортом в порт Іллічівськ (коносамент SZNLEG0904036 від 22.04.2009р.), а потім до АР Крим автомобільним (CMR №1070) та поставлена на митний контроль 21 травня 2009 року ;

-Поставка панелей ПВХ - відповідно до договору на транспортно-експедиційне обслуговування №15/05/2009 від 15.05.2009р. з ТОВ «УЕТ МАРІН», за яким було сплачено за морську доставку згідно рахунку-фактури №СФ-92ф від 22.06.2009р. 40165,12 грн.

Як вбачається із заперечень на адміністративний позов, митну вартість імпортованого товару (панелей ПВХ) відповідачем визначено відповідно до положень про застосування ст.VІІ Генеральної угоди з тарифів та торгівлі (ГАТТ) 1994 року та положень п.14 Порядку №1766 на підставі резервного методу виходячи із цінової бази даних та у звязку з неможливістю послідовного використання попередніх методів, а саме:

-перший метод (за ціною договору щодо, які імпортуються) внаслідок наявності достовірних сумнівів у достовірності наданих декларантом відомостей;

-другий та третій (за ціною договору щодо ідентичних товарів чи подібних (аналогічних товарів) внаслідок відсутності інформації щодо товарів, які були б вироблені тим же виробником та за тією ж торговою маркою;

-четвертий (на основі віднімання вартості) внаслідок відсутності інформації про оцінювані, ідентичні чи подібні товари, які б були продані в Україні у незмінному стані для відрахування від ціни такого товару витрати, що збільшують ціну товару в Україні;

-пятий (на основі додавання вартості) внаслідок відсутності інформації, на підставі якої можна розрахувати вартість оцінюваних товарів шляхом додавання вартості матеріалів та витрат понесених виробником.

Другий метод визначення митної вартості товару килимків було застосовано у зв'язку з тим, що вартість товару була суттєво нижчою ніж митна вартість ідентичних товарів, оформлених позивачем за ВМД від 16.09.2008 року № 600000001/8/006162.

Відповідно до положень ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В запереченнях, відповідач посилається на те, що найменша вартість сировини полівінілхлориду, країна виробник Китай, складає 1,09 доларів США за кг.,проте, жодних належних доказів використання відповідачем вказаних відомостей під час прийняття спірного рішення, суду не надано.

Також суд вважає, недостатнім доказом заниження розміру транспортних витрат лист Держмитслужби України від 26.05.2010 року, (т.2 а.с. 59-61), у зв'язку з тим, що зазначений лист не містить конкретних відомостей, які б підтверджували недостовірність поданих позивачем даних по витратам на транспортування вантажу.

Щодо змісту калькуляції собівартості, суд зазначає, що зазначена калькуляція надана позивачу контрагентом та не розроблювалась позивачем, у зв'язку з чим, суд вважає безпідставними зауваження відповідача з приводу ії оформлення на адресу позивача.

Відповідно до ч.3 ст.266 МК України якщо митна вартість не може бути визначена за методом 1 згідно з положеннями статті 267 цього Кодексу, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості відповідно до вимог статей 268 і 269 цього Кодексу.

Судом встановлено, що визначення митної вартості товару килимків покриття з ПВХ для підлоги за ВМД №600000001/9/001739 за першим методом позивачем було здійснено на підставі наступних документів:

1)Контракту №17 від 16 червня 2008 року;

2)Додатку №1 від 18 червня 2008 року до Контракту №17 від16 червня 2008 року;

3)комерційного рахунку-фактури на суму 16284,23 доларів США від 16.04.2009р.;

4)платіжного доручення №399 від 30.04.2009р. ;

5)коносаменту SZNLEG0904036 від 22.04.2009р.;

6)CMR №1070.;

7)Декларації митної вартості від 21 травня 2009 року.;

8)Вантажної митної декларації №600000001/9/001739 від 21 травня 2009 року.;

9)прас-листу на килимки AQUAMAT.;

10)Пакувального листу від 16.04.2009р.;

11)Сертифікату походження товару КНР від 20.04.2009р.;

12)Довідки про вартість транспортування №21/05 від 21.05.2009р.

13)Копія екологічної декларації №15075 від 18.05.2009р.

Митним органом не було прийнято заявлену митну вартість зазначеного товару у зв'язку з тим, що позивачем під час митного оформлення ідентичного товару 16.09.2008 року за ВМД № 600000001/8/006162 з ціною 1,88 доларів США за 1 кв.м , що значно перевищує заявлену в ВМД ВМД №600000001/9/001739 вартість (1,65 кв.м) (т. 1, а.с. 201).

Оскільки відповідно до ч. 1 ст. 268 МК України у разі, якщо митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 267 цього Кодексу (за ціною договору), за митну вартість береться вартість операції з ідентичними товарами, які продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього, необхідними умовами для застосування зазначеного методу є поєднання таких факторів:

-Неможливість визначення митної вартості товару за першим методом (сумніви митного органу в достовірності заявлених відомостей повинні бути обґрунтованими);

-Наявність ідентичного товару, по якому відбувалось митне оформлення

-Час експорту повинен збігатись з часом експорту оцінюваних товарів, або бути максимально наближеними до нього.

Суд вважає зазначені доводи відповідача помилковими, у зв'язку з тим, що само по собі наявність декларування позивачем ідентичного товару в минулому не може бути підставою для висновку щодо недостовірності заявлених відомостей під час митного оформлення нової партії товару.

Порівняння часу експорту товару , митне оформлення якого здійснювалось у вересні 2008 року не може взяти до уваги як максимально наближений час до оформлення ВМД 22.05.2009 року.

Крім того суд враховує, що між позивачем та фірмою- постачальником 30.03.2009 року було укладено дистрибьютерську угоду, відповідно до якої позивача можуть встановлюватись знижки на товар та дистрібьютерські ціни .

Крім того, суд вважає, що позивачем надано достатньо документів до ВМД на підтвердження заявленої митної вартості.

Отже порівняння визначеної митним органом митної вартості з митною вартістю, заявленою позивачем є таким, що здійснено при неповному зясуванні всіх обставин, які мали значення для прийняття рішення про визначення митної вартості товару.

Тобто, спірне рішення про визначення митної вартості товарів є таким, що винесено з порушенням порядку визначення митної вартості товарів, встановленого розділом XI Митного кодексу України, а, відтак, є протиправним та таким, що підлягають скасуванню, а, відповідно, позовні вимоги в цієї частині визнанню обґрунтованими та задоволенню.

За таких обставин суд вважає, обґрунтованими позовні вимоги щодо протиправності та скасування Рішення Кримської митниці про визначення митної вартості №600000013/2009/000076/1 від 22.05.2009р.

Щодо обґрунтованості позовних вимог стосовно визнання протиправним та скасування Рішення відповідача про визначення митної вартості №600000013/2009/000121/1 від 14.07.2009р. , прийняте із застосуванням шостого резервного методу суд зазначає наступне.

За умови визначення позивачем під час оформлення ВМД №600000001/9/002567 зазначеного методу як метод визначення митної вартості товару самостійно, позивач надав можливість його застосування митними органом без послідовного використання попередніх методів, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення позовних вимог в цієї частині.

Щодо вимог про повернення надмірно сплачених на підставі оскаржуваних рішень сум, то на думку суду вони є передчасними, у зв'язку з чим не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Процедуру повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, у тому числі у випадках, зазначених у статті 264, частині четвертій статті 284 Митного кодексу України та в міжнародних договорах України визначає Порядок повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затверджений наказом Державної митної служби України від 20 липня 2007 р. № 618, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25 вересня 2007 р. за № 1097/14364 Т(далі Порядок).

Відповідно до п. 1 Розділу Порядку для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювалось оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою.

Заява може бути подана не пізніше 1095-го дня, наступного за днем зарахування коштів до Державного бюджету України.

У заяві зазначаються причини повернення коштів, реквізити фінансової установи, найменування та ідентифікаційний код за ЄДРПОУ платника - юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові, ідентифікаційний номер за ДРФО (за наявності) платника - фізичної особи та напрям зарахування коштів:

а) для повернення платнику - на рахунок платника, відкритий у фінансовій установі;

б) для подальших розрахунків як передоплата або грошова застава:

на депозитний рахунок 3734;

на банківський рахунок 2603;

в) для повернення фізичній особі в готівковій формі, якщо такі кошти вносилися готівкою - на банківський рахунок 2603.

Таким чином, повернення надмірно сплачених платежів, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами можливо при наявності наступних чинників: наявність факту надмірної сплати коштів, звернення до митного органу платника податків, відповідно до якого останній визначається щодо напряму зарахування коштів.

Отже за умови того, що на час звернення до суду з вимогами про стягнення надмірно сплачених коштів, рішення про визначення митної вартості товару, відповідно до яких позивачем було самостійно подано нові ВМД з вказівкою вартості товару , визначеної митним органом, не було скасовано, факт надмірності сплати коштів був відсутній. Крім того, як вбачається з матеріалів справи, позивач не звертався до відповідача з заявою про повернення надмірно сплаченого мита та ПДВ, та не визначився з напрямом зарахування зазначених коштів.

За таких обставин, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини 3 статті 94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Приймаючи до уваги, що суд задовольнив позовні вимоги частково щодо визнання протиправним та скасування рішення субєкта владних повноважень, зазначені позовні вимоги не є вимогами майнового характеру, суд вважає необхідним стягнути на користь позивача судовий збір у сумі 3,40 гривень.

Під час судового засідання, яке відбулось 16.09.2010 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 160 КАСУ повний текст постанови складено 22.09.2010р.

Керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити частково.

2.Визнати протиправним та скасувати Рішення Кримської митниці про визначення митної вартості №600000013/2009/000076/1 від 22.05.2009р.;

3.Стягнути на користь позивача - Приватного підприємства «Платан» ( 95022, АРК, м.Сімферополь, вул.Глінки/Ж.Дерюгіної, 57Б/2 , ідентифікаційний код 30645832) з Державного бюджету України судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 3,40 грн.

4.В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Котарева Г.М.