Постанова № 11739545, 09.03.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

09.03.10Справа №2а-1051/10/10/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді Кудряшової А.М.,

при секретарі Дєрюшковій І.А.,

за участю представників сторін:

від позивача не з'явився;

від відповідача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Джанкойського міськрайонного центру зайнятості

до ОСОБА_1

про стягнення,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим звернувся з адміністративним позовом Джанкойський міськрайонний центр зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_1 суми матеріальної шкоди, що була завдана позивачу у вигляді безпідставних виплат у розмірі 2188,36 гривень.

Позивач в судове засідання не з'явився, надіслав заяву про розгляд справи за його відсутністю, зазначив, що підтримує позовні вимоги у повному обсязі та наполягає на їх задоволені.

Відповідач не заперечував проти факту знаходження у трудових відносинах з КП "Крим", але ця робота була зі співробітництвом, крім того, зазначив, що розмір суми, яку просить стягнути позивач є дуже великою для нього, тому просив відмовити у задоволені позовних вимог.

Суд, з урахуванням думку відповідача, враховуючі клопотання позивача щодо розгляду справи за його відсутністю, приймаючі до уваги, що в матеріалах справи достатньо доказів для зясування обставин по справі, керуючись ч.3 ст. 122 КАС України, вважає можливим розглянути справу на підставі наявних доказів за відсутності не зявившихся учасників процесу.

Заслухавши пояснення відповідача, дослідивши подані документи та матеріали справи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлене наступне.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненнями субєкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення субєктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший субєкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до статті 34 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” N 1533-III від 02.03.2000 року забезпечення збору страхових внесків, контроль правильності їх нарахування та своєчасності сплати віднесено до обов'язків Фонду загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття (далі Фонд).

Згідно з частиною другою статті 12 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” № 1533-III від 02.03.2000 року функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду покладаються на центр зайнятості Автономної Республіки Крим, обласні, Київський і Севастопольський міські, районні, міськрайонні, міські та районні у містах центри зайнятості.

Правовий статус центрів зайнятості визначений Законом України “Про зайнятість населення” № 803-XII від 01.03.1991 року, статтею 18 якого встановлено, що для реалізації державної політики зайнятості населення, професійної орієнтації, підготовки і перепідготовки, працевлаштування та соціальної підтримки тимчасово не працюючих громадян у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, створюється державна служба зайнятості, діяльність якої здійснюється під керівництвом Міністерства праці та соціальної політики України, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування.

Державна служба зайнятості складається з: Державного центру зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України, центру зайнятості Автономної Республіки Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських, районних, міськрайонних, міських і районних у містах центрів зайнятості, центрів організації професійного навчання незайнятого населення і центрів професійної орієнтації населення, інспекцій по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення.

Отже, судом встановлено, що Джанкойський міськрайонний центр зайнятості являється установою Державної служби зайнятості, та підпорядковується Міністерству праці та соціальної політики Автономної Республіки Крим, яке відповідно до пункту 1 Положення про Міністерство праці та соціальної політики Автономної Республіки Крим, затвердженого Постановою Ради Міністрів Автономної Республіки Крим від 13.06.2005 року № 249 являється республіканським органом виконавчої влади.

Судом встановлено, що Джанкойський міськрайонний центр зайнятості, реалізуючі свої завдання та функції у відносинах з фізичними та юридичними особами являється органом виконавчої влади та, відповідно, субєктом владних повноважень.

Судом встановлено, що центри зайнятості населення відносяться до робочих органів виконавчої дирекції Фонду, у той же час повноваження центрів зайнятості також визначені абзацом 9 пункту 2 статті 19 Закону України “Про зайнятість населення” № 803-XII від 01.03.1991 року, відповідно до якого Державна служба зайнятості має право в установленому законодавством порядку подавати громадянам допомогу по безробіттю та матеріальну допомогу по безробіттю, припиняти і відкладати їх виплати.

Відповідно до п.6 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2006 року №357 якщо відомості про доходи є недостовірними з вини особи, центри зайнятості припиняють відповідні виплати, а суми здійснених з дня призначення виплат стягуються з такої особи відповідно до пункту 7 цього Порядку.

Відповідно до п.7 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2006 року №357 у разі відмови особи повернути кошти або відмови роботодавця відшкодувати кошти, а також у разі неповернення (невідшкодування) їх у встановлений строк стягнення таких коштів здійснюється у судовому порядку відповідно до законодавства.

Можливість вирішення спорів, які виникають у звязку зі застосуванням Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” саме у судовому порядку, визначена також статтею 39 зазначеного Закону.

Таким чином, судом встановлено, що Джанкойський міськрайонний центр зайнятості, являючись субєктом владних повноважень, відповідно до законодавства має право подавати до суду позовні заяви до фізичних та юридичних осіб щодо стягнення з громадян безпідставних виплат у вигляді допомоги по безробіттю.

Суд зазначає, що відповідно до ст.6 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття (далі - забезпечення) та соціальні послуги мають застраховані особи.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 відповідно до даних персональної картки № НОМЕР_1 відноситься до застрахованих осіб, які мають право на матеріальне забезпечення.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач відповідно до ст.6 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” має право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги.

Згідно зі ст.25 Закону України “Про зайнятість населення” держава створює умови незайнятим громадянам у поновленні їх трудової діяльності та забезпечує їм виплату в установленому порядку допомоги по безробіттю. Розміри та умови надання матеріального забезпечення на випадок безробіття визначаються Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".

Згідно зі ст.7 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” одним з видів забезпечення за цим Законом є допомога по безробіттю, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітним підприємницької діяльності.

Відповідно до п.1 ст.22 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” застраховані особи, визнані у встановленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) не менше 26 календарних тижнів та сплачували страхові внески, мають право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу.

Згідно з п.3 ст. 22 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” допомога по безробіттю виплачується з 8 дня після реєстрації застрахованої особи в установленому порядку в державній службі зайнятості.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 20.11.2008 року надав заяву до Джанкойського міськрайонного центру зайнятості про відсутність роботи, зарплатні та інших доходів, зобовязання у випадку працевлаштування, укладення договору цивільно-правового характеру та іншої діяльності, яка надає дохід, повідомити Джанкойський міськрайонний центр зайнятості.

У заяві ОСОБА_1 до Джанкойського міськрайонного центру зайнятості від 20.11.2008 року він просить надати статус безробітного з виплатою допомоги по безробіттю відповідно до Законів України “Про зайнятість населення” та “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття до вирішення питання про її працевлаштування“.

Суд зазначає, що у витягу із наказів «Про прийняття рішень службою зайнятості, передбачених Законами України "Про зайнятість населення", “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” та нормативними актами щодо їх застосування» від 24.02.2009 року зазначено, що Наказом від 20.11.2008 року № НТ081120 ОСОБА_1 надано статус безробітного з 20.11.2008 року; Наказом від 20.11.2008 року № НТ081120 відповідачу призначено допомогу по безробіттю як застрахованій особі залежно від страхового стажу відповідно до п.п.1,3,4 ст.22, п.1 ст.23 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” та п.2.1 «Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності»; Наказом від 20.11.2008 року № НТ 081120 розпочати виплати допомоги по безробіттю з 20.11.2008 року.

Судом встановлено, що за результатами обміну інформацією, здійсненого відповідно до Порядку, затвердженого Постановою КМУ від 20.03.2006 року № 357 центром зайнятості було отримано інформацію про наявність доходів у безробітного ОСОБА_1 у період знаходження на обліку у Джанкойському міськрайнному центрі зайнятості.

Відповідно до повідомлення Районного сільського комунального підприємства "Крим" за № 252 від 17.11.2009 року ОСОБА_1 працював у РСКП "Крим" за співробітництвом з 03.12.2007 року та звільнений за наказом № 1 від 02.01.2009 року; за листопад - грудень 2008 року отримав заробітну плату у сумі 237,00 гривень щомісячно, а в загалі 474,00 гривень.

Відповідно до ч.ч.2,3 ст.36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" передбачено наступне: застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення в наслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

В порушення вимог вказаних у ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" ОСОБА_1 не повідомив Джанкойський міськрайонний центр зайнятості про те, що він працював у Районного сільського комунального підприємства "Крим" та з листопада по грудень 2008 року отримав зарплату у розмірі 474,00 гривень.

Відповідно до абз. 1 п. З ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" сума виплаченого забезпечення відповідачу внаслідок умисного невиконання ним своїх обов'язків та зловживання ними підлягає стягненню з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Згідно з п 6, та п.7 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2006 року №357 у разі встановлення центром зайнятості належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови матеріального забезпечення та надання соціальних послуг. Якщо відомості про доходи є недостовірними з вини особи, центри зайнятості припиняють відповідні виплати, а суми здійснених з дня призначення виплат стягуються з такої особи відповідно до пункту 7 цього Порядку. Рішення про повернення коштів особою та відшкодування приймається директором центру зайнятості і оформляється наказом. Повернення коштів особою здійснюється протягом 10 робочих днів після ознайомлення під особистий підпис з прийнятим рішенням про повернення коштів. У разі відмови особи повернути кошти або у разі неповернення (невідшкодування) їх у встановлений строк стягнення таких коштів здійснюється у судовому порядку відповідно до законодавства.

Суд зазначає, що відповідно до п.1 ч.1 ст.31 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі працевлаштування безробітного.

Судом встановлено, що Наказом «Про прийняття рішень службою зайнятості, передбачених Законами України «Про зайнятість населення» і «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та нормативними актами щодо їх застосування від 20.02.2009 року за № НТ090220 припинено виплату допомоги по безробіттю ОСОБА_1 у звязку з працевлаштуванням безробітного відповідно до п.п. "1" п.1 ст. 31 «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»; ОСОБА_1 знято з обліку відповідно до п.20 «Порядок реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних у звязку з працевлаштуванням безробітного за направленням ДСЗ відповідно до абзацу 2 пп.1 п. п.20 Порядку.

Як свідчить акт № 241 розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" від 24.12.2009 року за результатами розслідування зроблений висновок, що ОСОБА_1 дійсно працював на час надання статусу безробітного, є необхідним знятті з обліку ОСОБА_1 за обман центру зайнятості відповідно з абзацом 14 п.п. 1 п.20 Порядку з відшкодуванням незаконно отриманої допомоги по безробіттю за період з 20.11.2008 року по 16.02.2009 ргоку.

Судом встановлено, що відповідач до теперішнього часу кошти в сумі 2188,36 гривень до Джанкойського міськрайонного центру зайнятості не повернені.

Доводи відповідача, що він у листопаді-грудні 2008 року у РСКП "Крим" значився працюючим зі співробітництвом, суд не може прийняті до уваги, оскільки для віднесення до категорії зайнятих осіб не має значення яким чином були оформлені трудові правовідносини підприємства з працівником. При цьому суми виплат здійснених центром зайнятості стягуються з особи належної до категорії зайнятих осіб незалежно від її майнового стану, тому посилання відповідача про скрутне матеріальне становище не може бути враховано судом при вирішенні даного спору. Крім того, під час судового розгляду справи на підтвердження доводів щодо скрутного матеріального становища відповідачем не надано жодного документу, та про наявність таких суду не повідомлено.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги являються обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з частиною 4 статті 94 КАС України у справах, у яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються, тому судові витрати по справі не підлягають стягненню з відповідача.

Під час судового засідання, яке відбулось 09.03.2010 року, були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено 12.03.2010 року.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з ОСОБА_1 суму незаконно отриманого матеріального забезпечення в період безробіття у розмірі 2188 (дві тисячі сто вісімдесят вісім) гривень 36 копійок на користь Джанкойського міськрайонного центру зайнятості - ЄДРПОУ 20742815, МФО 824026, банк: ГУ ДК в АР Крим м.Сімферополь на р/р 37178001000094.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня складання її у повному обсязі у разі неподання заяви про апеляційне оскарження (апеляційної скарги).

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова набуває законної сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Протягом 10 днів з дня складання постанови у повному обсязі через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим до Севастопольського апеляційного адміністративного суду може бути подана заява про апеляційне оскарження, після подачі якої протягом 20 днів може бути подана апеляційна скарга.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження (10 днів).

Суддя Кудряшова А.М.