Вирок № 117388033, 04.03.2024, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/1916/23

Провадження № 1-кп/466/233/24

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 березня 2024 року Шевченківський районний суд м. Львова

в складі: головуючої - судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

з участю прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12021141090000569 про обвинувачення

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Львова, громадянина України , не працюючого, не одруженого, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою АДРЕСА_2 , відповідно до вимог ст. 89 КК України раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України ,-

в с т а н о в и в :

ОСОБА_4 , у невстановлений досудовим розслідуванням точний час, але не пізніше 18 год. 14 хв., 10.01.2022, перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням точному місці, маючи умисел на незаконне придбання і зберігання з метою збуту та незаконний збут особливо небезпечних психотропних речовин, незаконно придбав за невстановлених слідством обставин особливо небезпечну психотропну речовину PVP, вагою 0,2871 грама.

В подальшому ОСОБА_4 , 10.01.2022, приблизно о 18 год.14 хв., перебуваючи в приміщенні коридору у під`їзді будинку АДРЕСА_2 , отримав від ОСОБА_6 грошові кошти в розмірі 400 грн. та передав останньому порошкоподібну кристалізовану речовину рожевого кольору в фользі, вилучену в ході огляду місця події під час проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контроль за вчиненням злочину, та яка, згідно висновку експертизи наркотичних засобів психотропних речовин їх аналогів та прекурсорів №СЕ-19/107-22/805-НЗПРАП від 25.01.2022, містить PVP, який віднесений до особливо небезпечних психотропних речовин , обіг яких заборонено, вага якого становить 0,2871 грам, тим самим, всупереч вимогам ст. 7 7 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995, ст. 1 Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанням ними» від 15.02.1995, незаконно збув особливо небезпечну психотропну речовину PVP, з корисливих мотивів та з метою власного збагачення.

Крім цього ОСОБА_4 , у невстановлений досудовим розслідуванням точний час, але не пізніше 11.00 год. 28.11.2022, перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням точному місці, маючи умисел на незаконне придбання і зберігання з метою збуту та незаконний збут особливо небезпечних психотропних речовин, незаконно придбав за невстановлених слідством обставин, особливо небезпечну психотропну речовину PVP, вагою 0,0460 грам.

Так, ОСОБА_4 , 28.11.2022, приблизно о 11.00 год., перебуваючи в приміщенні квартири за адресою: АДРЕСА_2 , отримав від ОСОБА_6 грошові кошти в розмірі 500 грн. та передав останньому кристалізовану речовину рожевого кольору в фользі, вилучену в ході огляду місця події під час проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контроль за вчиненням злочину яка згідно висновку експертизи наркотичних засобів психотропних речовин їх аналогів та прекурсорів №СЕ-19/107-22/22118- НЗПРАП від 12.01.2023, містить PVP, який віднесений до особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено, вага якого становить 0,0460 грам,, тим самим, всупереч вимогам ст. 7 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995, ст. 1 Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанням ними» від 15.02.1995, незаконно збув особливо небезпечну психотропну речовину PVP, з корисливих мотивів та з метою власного збагачення.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 заперечив свою причетність до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України. Пояснив, що деякий час проживав з дозволу свого знайомого на ім.»я ОСОБА_7 у належній йому квартирі АДРЕСА_3 . Останні п`ять місяців до його затримання, за вказаною адресою проживала також ОСОБА_8 , з якою вони перебували у фактичних шлюбних відносинах. Жодних витрат на оренду житла вони не несли, лише оплачували комунальні послуги . До 2021 року він періодично працював без офіційного оформлення трудових відносин. А в подальшому кошти на проживання йому надавали його батьки, що є пенсіонерами . Обвинувачений не заперечив, що він періодично вживав наркотичні засоби, проте ніколи не займався їх незаконним збутом. З невідомих йому причин за місцем його проживання 28.11.22 працівниками поліції було проведено обшук та в подальшому його було безпідставно обвинувачено за ч. 2 ст. 307 КК України . Після ознайомлення з відеоматеріалами НСРД , він впізнав свого знайомого, який за матеріалами провадження зазначений під зміненим іменем. Між тим, згадана особа відома йому на прізвисько « ОСОБА_9 » і вони періодично разом придбавали та вживали наркотичні засоби як за місцем проживання обвинуваченого, так і у свідка . Справжнє ім`я вказаної особи йому не відоме, оскільки вони спілкувались лише використовуючи прізвиська . Обвинуваченому не відомо з яких причин його знайомий вирішив його оговорити, проте перед подіями, що відображені за 28.11.22 в обвинувальному акті він та « Чефір» мали намір спільно придбати наркотичний засіб для власного вживання. Проте, у його знайомого не вистарчило коштів, зокрема, 100 грн., для придбання дози, на яку вони розраховували. Відтак, він за свої кошти придбав наркотичний засіб, тобто фактично позичив ОСОБА_6 100 грн . Відтак кошти, які 28.11.22 були вилучені в обвинуваченого , йому повернув його знайомий на прізвисько « ОСОБА_9 », як борг. Так раніше було неодноразово, що вони купляли для спільного вживання наркотичний засіб, вносячи частинами кошти один за одного, а згодом повертали борг. Проте, це не свідчить про збут наркотиків. Тому, він готовий нести відповідальність за ч. 2 ст. 309 КК України, оскільки дійсно періодично купляє наркотичні засоби для власного вживання, без мети збуту. Про події, що вказані в обвинувальному акті за 10.01.22 р. йому взагалі нічого не відомо, оскільки такі були задовго до моменту його затримання , він не може згадати що відбувалось в той день і час.

Незважаючи на заперечення обвинуваченим винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України , така підтверджується зібраними на досудовому слідстві та дослідженими під час судового розгляду доказами.

Зокрема, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження і підлягають доказуванню, що врегульовано ст. 84 КПК України.

В ході судового розгляду суд дав наступну оцінку матеріалам , що були представлені стороною обвинувачення у якості доказів винуватості ОСОБА_4 .

Так, допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_10 пояснив, що точної дати не пам`ятає, проте ще до війни , яка розпочалась 24.02.2022, у зимовий період, коли він проходив в районі вул. Хвильового у м. Львові, до нього підійшли працівники поліції та запропонували бути понятим при проведенні слідчих дій. З тих подій, які в подальшому відбувались, свідок зрозумів, що невідомий чоловік буде здійснювати купівлю наркотичних засобів. Він мав заплатити за придбаний товар 400 грн. Спочатку в райвідділі був огляд тієї людини, яка йшла купляти наркотики, потім той чоловік оглядався вже після закупівлі. При цьому працівники поліції складали протоколи, які свідок підписував. Крім нього понятим був ще один мужчина , з яким свідок не знайомий. Чоловік, який здійснював закупівлю вийшов з будинку, що на вул. Хвильового і показав згорток фольги, в якому була речовина, схожа на наркотики. При пред`явленні свідкові для огляду протоколів проведення слідчих дій, що знаходяться у матеріалах судового провадження , останній підтвердив , що саме його підписи містяться у вказаних документах.

В ході дослідження доказів у даному судовому провадженні було опитано в якості свідка також ОСОБА_11 , який повідомив, що він проживає на вул. Ак. Кучера у м. Львові, поблизу Шевченківського ВП. Точної дати він не пам`ятає, проте в зимовий період йому запропонували бути понятим, коли невідомий йому чоловік на вул. Хвильового , за 400 грн. , купляв наркотичні засоби. Свідок був присутній при тому, як оглядали гроші, маленький згорток, в якому була біла порошкоподібна речовина , проводили обшук квартири. Оскільки події були давно , то дрібні їх деталі він не пам`ятає. При пред`явленні свідкові для огляду протоколів проведення слідчих дій, свідок ОСОБА_11 підтвердив , що саме його підписи містяться у вказаних документах.

Суд надає віри показанням допитаних в якості свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , , оскільки вони підтверджуються належними та допустимими доказами, зібраними органом досудового розслідування . В ході розгляду даного кримінального провадження не здобуто жодного підтвердження того, що вказані особи перебували у будь-яких конфліктних відносинах з ОСОБА_4 , відтак мали намір його оговорити.

З показань згаданих свідків та матеріалів судового провадження вбачається, що в ході досудового слідства було проведено оперативні закупівлі наркотичних засобів у ОСОБА_4 .

З цією метою , 10.01.22 , особі з легендованими даними ОСОБА_6 працівниками поліції було передано грошові кошти в сумі 400 грн, купюрами номіналом 200 грн. ( серії ТИ № 1342355 ) та дві купюри по 100 грн. ( серії АГ № 4084161 та серії ТА № 7833861) , для проведення оперативної закупки психотропного засобу у ОСОБА_4 . Первинно , за участю понятих та покупця , було проведено ідентифікацію та огляд грошових коштів , що відображено у протоколі від 10.01.22 ( т. 1 а.с. 23-24) та здійснено огляд особи, залученої у даному кримінальному провадженні до здійснення контрольної закупівлі наркотичних засобів , з фіксацією вказаної процесуальної дії у протоколі огляду покупця від 10.01.22 ( т. 1 а.с. 25-26). Факт передачі згаданих коштів зафіксовано у заяві від 10.01.22 , що з ксерокопіями купюр , оригінали яких були передані покупцю, містяться у матеріалах провадження у т.1 а.с. 18-19.

У протоколі про результати контролю за вчиненням злочину від 11.01.22( т. 1 а.с. 27-28 ) , що був предметом дослідження в ході судового розгляду, зафіксовано хід проведення контрольної закупки наркотичних речовин за участі покупця, ОСОБА_6 та продавця - ОСОБА_4 . Вказана подія відбувалась у під`їзді будинку, в якому обвинувачений винаймав житло. Відразу після придбання наркотичного засобу , за участю понятих ,було оглянуто місце події , ОСОБА_6 добровільно видав згорток фольги із порошкоподібною речовиною рожевого ( світло-коричневого ) кольору та повідомив, що саме цей засіб він придбав у ОСОБА_4 . Вказані події відображені у протоколах огляду місця події від 10.01.2022 та огляду ( добровільної видачі товару ) від 10.01.2022 ( т. 1 а.с. 21-22, 29-34 ) . Речовина, що була передана покупцем, була поміщена в спецпакет , в подальшому оглянута слідчим ( т. 1 а.с. 35), постановою від 10.01.2022 визнана речовим доказом ( т. 1 а.с. 36) . Згідно висновку експерта Закарпатського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру № СЕ-19/107-22/805-НЗПРАП від 25.01.22 надана на експертизу кристалічна речовина рожевого кольору, яка знаходилась в згортку з металевої фольги сріблястого кольору, який був упакований в спеціальний пакет з логотипом « Україна Національна поліція Слідчий підрозділ « з номером на горловині « 3551589», у своєму складі містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP. Маса PVP( у рахунку га PVP основу ) становить 0, 2871г. ( а.с. 171-178).

Із вказаних доказів захисник обвинуваченого просив визнати недопустимими : протокол ідентифікації та огляду грошових коштів від 10.01.22, оскільки у його тексті спочатку зазначається про ідентифікацію 400 грн., а згодом вказано про видачу особі, що мала здійснювати закупівлю наркотичного засобу 750 грн. ; протокол огляду місця події від 10.01.22, оскільки з його змісту неможливо зрозуміти час проведення слідчої дії та склад учасників та протокол про результати контролю за вчиненням злочину, так як такий складено лише на наступний день після події закупівлі.

При вирішенні питання допустимості згаданих доказів суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до вимог ст. 86 КПК доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатись суд при ухваленні судового рішення.

Згідно зі ст. 87 КПК недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, у тому числі шляхом реалізації органами досудового розслідування чи прокуратури своїх повноважень, не передбачених цим Кодексом, для забезпечення досудового розслідування кримінальних правопорушень.

Питання про визнання доказів недопустимими вирішується судом під час їх оцінки в нарадчій кімнаті при ухваленні судового рішення (ч. 1 ст. 89 КПК України) у кожному конкретному випадку залежно від характеру і наслідків порушень критеріїв допустимості.

Частиною 2 статті 94 КПК визначено, що жоден доказ не має наперед встановленої сили. При постановленні вироку суд за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин кримінального провадження в їх сукупності, керуючись законом, повинен оцінити кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного рішення.

Засобами, що використовуються під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій, виходячи зі змісту ст. 273 КПК, є: реальні матеріальні об`єкти, що мають індивідуальні ідентифікаційні ознаки ,тобто серія та номер грошової купюри певного номіналу. Згідно вказаного протоколу, який ставить під сумнів сторона захисту, ідентифіковано було лише три купюри, номіналом двісті гривен та дві купюри по 100 грн. Саме про суму 400 грн. вказали у своїх поясненнях в ході судового розгляду і допитані в якості свідків особи, що приймали участь у вказаній процесуальній дії в якості понятих. Зазначення у кінці тексту протоколу коштів у розмірі 750 грн, ідентифікація яких у такому розмірі не зафіксована, суд розцінює як формальну помилку, що не впливає на доведеність чи не доведеність винуватості особи.

Не впливає , на думку суду, на законність протоколу про результати контролю за вчиненням злочину складення такого на наступний день, оскільки закупівля наркотичного засобу відбулася вже за межами робочого часу , що зафіксовано у протоколі добровільної видачі товару.

Враховуючи викладене, зазначені вище слідчі дії та процесуальні документи, якими здійснена їх фіксація, здійснені з дотриманням вимог ст.ст. 104, 106, 107, 252 КПК України та відсутні підстави для визнання таких недопустимими доказами.

Предметом дослідження в ході судового розгляду були також протокол огляду грошових коштів від 28.11.22, в якому зафіксовано факт передачі особі, яка залучена до конфіденційного співробітництва з метою документування протиправної діяльності ОСОБА_4 , із зміненими анкетними даними ОСОБА_6 , в присутності двох понятих, коштів у розмірі 750 грн., номіналом дві купюри по 200 грн, три купюри по 100 грн. одна з яких серії ЗЕ 744944 , та одна купюра 50 грн.( т. 1 а.с. 72-73) ; заява ОСОБА_6 про отримання вказаних коштів ( т. 1 а.с. 76) ; протокол огляду покупця від 28.11.22 ( т. 1 а.с. 74-75); протокол огляду місця події від 28.11.22 ( т. 1 а.с. 52-56) ; протокол про результати контролю за вчиненням злочину ( т. 1 а.с. 77-78 ), протокол огляду речей від 29.11.2022 ( т. 1 а.с. 57) . Також, на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Львова від 17.11.22( т. 1 а.с. 59) було надано дозвіл на проведення обшуку за місцем проживання обвинуваченого . Згідно протоколу обшуку від 28.11.2022 ( т. 1 а.с. 60-67 ) в ході проведення вказаної слідчої дії за місцем проживання обвинуваченого , відеоконтроль якої також було предметом судового дослідження , було виявлено та вилучено : 80 фольгових згортків із кіптявою, 3 електронні ваги із залишками невідомих речовин ; 4 предмети, схожі на патрони ; мобільний телефон марки «Ксіомі Редмі 9» зі стартовим пакетом ; банківська картка « ПриватБанку»; 3 предмета для куріння із кіптявою та пластикова пляшка з кіптяво; 2 ампули із залишками невідомої речовини ; 17 трубок для куріння із кіптявою; голка з кіптявою та зігнутим наконечником, банкнота номіналом 100 грн. , серії ЗЕ 7449446. Огляд вказаних предметів проводився слідчим 29.11.22, що зафіксовано у протоколі (т. 1 а.с. 68 ).

За результатами проведеного обшуку ОСОБА_4 , 28.11.22 , було затримано в порядку ст. 208 КПК України, що зафіксовано у протоколі затримання ( т. 1 а.с. 215-219). Порушень при проведенні вказаної слідчої дії судом не встановлено.

Згідно висновку експерта № СЕ-19/114-22/22118-НЗПРАП від 12.01.23( т. 1 а.с. 179-183) в кристалічній речовині рожевого кольору, яка міститься в згортку фольги виявлено PVP, який віднесений до особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено. Маса PVP становить 0,0460 грам.

На поверхнях наданих на дослідження трьох електронних ваг, які були вилучені за місцем проживання обвинуваченого, виявлено PVP та метадон. PVP віднесений до особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено. Метадон віднесений до наркотичних засобів, обіг яких обмежено. Маса PVP становить 0,0036 грам. Маса метадону становить 0,00005 грам. Наведені обставини встановлені висновком експерта № СЕ -19/114-22/22113-НЗПРАП від 11.01.23 ( т. 1 а.с. 185-187 ) .

Крім того, висновком експерта № СЕ -19/114-22/22112-НЗПРАП від 05.01.23 ( т. 1 а.с. 189-192) встановлено, що у нашаруваннях речовини коричневого кольору, які містяться на фольгових згортках та поміщені у картонну коробку « Богодухівський молзавод…» виявлено PVP. PVP віднесений до особливо небезпечних психотропних речових , обіг яких заборонено. Маса PVP становить 0,0002 грам.

Також згідно висновку експерта від 18.01.2023 за № СЕ -19/114-22/22228-НЗПРАП ( т. 1 а.с. 194-197 ) , у нашаруваннях речовини світло- коричневого кольору, які знаходяться на внутрішніх поверхнях 17 трубок, 34 фрагментах трубок та скла, двох фрагментах ампул та металевої голки , виявлено PVP. PVP віднесений до особливо небезпечних психотропних речових , обіг яких заборонено. Маса PVP становить 0,0012 грам.

Окрім того, в нашаруваннях речовини темно-коричневого кольору, які містяться на внутрішній поверхні ( в області горловини ) полімерної пляшки, на поверхнях полімерного предмета та фольгового ковпачка, на внутрішній поверхні металевого предмета конусоподібної форми світло-сірого кольору та на внутрішній поверхні керамічного предмета світло-бежевого кольору виявлено екстракт канабісу, який відноситься до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено. Загальна маса екстракту канабісу становить 0,1007 грам.

Суд не вбачає підстав для визнання за клопотанням захисника обвинуваченого частини із згаданих доказів недопустимими. Так, підставою для задоволення такого адвокат зазначає : відсутність точного часу проведення огляду грошових коштів та огляду покупця 28.11.2022 ; відсутність запису серії та номеру купюри номіналом 100 грн. у протоколі огляду речей після проведення обшуку ; проведення такого огляду слідчим 29.11.22 одноособово, без участі понятих. Крім того, захисник ставить під сумнів досліджені в ході судового розгляду докази в зв`язку з тим, що між першим та другим епізодом збуту наркотичних засобів , в яких обвинувачується ОСОБА_4 , пройшов значний проміжок часу, що може свідчити про провокацію злочину зі сторони правоохоронних органів.

На думку суду, зазначені обставини не свідчать про порушення конституційних прав і свобод обвинуваченого у цьому провадженні. Так, обставини, зафіксовані у протоколах огляду покупця, грошових коштів та обшуку повністю підтверджуються і показаннями допитаних в якості свідків осіб, що приймали участь у проведенні вказаних слідчих дій в якості понятих. Весь хід проведення обшуку , виявлення у обвинуваченого купюри номіналом 100 грн , серії ЗЕ 7449446 та інших предметів, що були в подальшому визнані речовими доказами, зафіксовано на електронних носіях, що долучені до матеріалів провадження, є невід`ємною частиною протоколу та були предметом дослідження суду. Згідно акту прийому-передачі майна на зберігання від 23.12.22 ( т. 1 а.с. 87 ) купюра номіналом 100 грн , серії ЗЕ 7449446 була здана до АТ» КБ» Приватбанк» та на вимогу суду надана банківською установою для огляду в судовому засіданні .

Крім того, за матеріалами судового провадження , постанови прокурора про проведення контролю за вчиненням злочину прийняті 30.12.21р. та 26.10.22( т. 1 а.с. 164-169 ) . Відповідно до ч. 1 ст. 271 КПК України контроль за вчиненням злочину може здійснюватися у випадках наявності достатніх підстав вважати, що готується вчинення або вчиняється тяжкий чи особливо тяжкий злочин.

13.12.21, 12.07.22 та 27.09.22 на адресу Апеляційного суду Львівської області було скеровано клопотання про надання дозволу на проведення негласних слідчих ( розшукових ) дій ( т. 1 а.с. 88-96) у даному кримінальному провадженні , які були задоволені ухвалами від 16.12.21 ; 25.07.22 та 03.10.22 відповідно.

Досліджені в процесі судового розгляду протоколи за результатами проведення НСРД від 07.07.22 ; 22.12.22 ; 28.09.22 ; 05.01.23 ( т. 1 а.с. 100-152 ) відповідають вимогам ст.ст. 93,104,107, 223,258 КПК України. Також в ході дослідження вказаних доказів, невід`ємною частиною яких є електронні носії, на яких зафіксовано непоодинокі розмови обвинуваченого з належного йому мобільного телефону з іншими особами щодо придбання та збуту наркотичних речовин. Сторона захисту не оспорювала ці докази , не заперечувала факту того, що на записах зафіксовані розмови саме між ОСОБА_4 та іншими особами.

Також сторона захисту виходить із того, що висунуте обвинувачення переважно ґрунтувалося на даних, одержаних у результаті оперативної закупівлі наркотичної речовини, а докази у справі є недопустимими, оскільки отримані з порушенням вимог чинного КПК України та внаслідок провокації злочину з боку правоохоронних органів.

Проте, посилання захисника на те, що між проведеними оперативними закупками пройшло десять місяців, не свідчить про їх незаконність та провокацію вчинення злочину.

Крім того, частиною 2 ст.87 КПК України передбачено вичерпний перелік підстав, коли суд зобов`язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема, такі діяння: здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов, отримання доказів внаслідок катування, жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність особи, поводження або погрози застосування такого поводження, порушення права особи на захист; отримання показань чи пояснень від особи, яка не була повідомлена про своє право відмовитися від давання показань та не відповідати на запитання, або їх отримання з порушенням цього права; порушення права на перехресний допит; отримання показань від свідка, який надалі буде визнаний підозрюваним чи обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні.

Суд виходить з того, що саме по собі застосування спеціальних методів розслідування, зокрема легендованих операцій не є провокацією злочину, а використання судом доказів, одержаних у такий спосіб автоматично не свідчить про порушення права на справедливий судовий розгляд згідно правової позиції ЄСПЛ, викладеної у рішенні від 05.02.08 «Романаускас проти Литви». Вказані докази можуть вважатися допустимими за умови наявності адекватних і достатніх гарантій проти зловживань, зокрема чіткого та передбачуваного порядку санкціонування, здійснення відповідних оперативно-слідчих заходів та контролю за ними (рішення ЄСПЛ від 06.09.78 у справі «Класс і інші проти Німеччини». За умови дотримання вказаних гарантій вплив поліції на хід подій з використанням «моделі симуляції злочинної поведінки», коли поліція приєднується до протиправної поведінки, а не ініціює її розцінюється судом не як провокація, а як таємна робота, що не містить ознак зловживань з огляду на обов`язок правоохоронних органів протидіяти злочинам як небезпечному соціальному явищу (рішення ЄСПЛ від 24.06.08 у справі «Мілінііне проти Литви).

Згідно ч.3 ст.271 КПК України під час підготовки та проведення контролю за вчиненням злочину забороняється провокувати (підбурювати) особу на його вчинення з метою подальшого викриття, тобто допомагати особі вчинити злочин, який вона б не вчинила, якби слідчий цьому не сприяв.

Виходячи з наведених правових орієнтирів не є провокацією пропозиція особи, котра співпрацює з правоохоронними органами вчинити злочин, на яку винний погоджується. Адже за відсутності ознак послідовного цілеспрямованого схиляння до кримінального правопорушення та наявності інформації про самостійну попередню підготовку винного до його вчинення, сам по собі факт відповідної пропозиції не дає достатніх підстав, що звернення конкретної особи мало вирішальний вплив на формування злочинного наміру та що в іншому випадку злочин не було б вчинено.

Крім цього, при юридичній оцінці поведінки учасників оперативних закупівель слід брати до уваги, що будь-яка домовленість щодо протиправних дій має обопільний характер, а з урахуванням прийнятих у відповідному середовищі особливостей взаємовідносин між споживачами та реалізаторами наркотичних засобів і вироблених способів конспірації, малоймовірними є односторонні ініціативні дії реалізатора щодо збуту наркотиків.

Даючи оцінку в цілому згаданим вище доказам, суд приходить до висновку, що у ОСОБА_4 був саме умисел на збут наркотичних засобів. Про це свідчить як відповідна домовленість із особою, яка придбала ці засоби так і інші обставини, зокрема: спосіб упакування , поведінка суб`єкта злочину, наявність за місцем проживання обвинуваченого спеціальних ваг для розфасування наркотичних засобів , на яких були виявлені залишки PVP, велика кількість інших речей, пов`язаних із розфасовкою заборонених препаратів.

Викликаний в судове засідання для допиту в якості свідка громадянин, що приймав участь у контрольних закупках під зміненими анкетними даними , - ОСОБА_6 , допит якого було забезпечено в іншому приміщенні за участі складу суду, прокурора та адвоката обвинуваченого, зазначив, що на даний час він проходить службу в лавах ЗСУ, у м. Львові перебуває в зв`язку з короткочасною відпусткою. У відповідності до вимог ст. 63 Конституції України відмовляється давати показання у даному судовому провадженні, оскільки вважає, що такі будуть порушувати його права. Допитаний в судовому засіданні обвинувачений крім того зазначив, що в ході перегляду електронних носіїв, долучених до протоколів про результати проведення НСРД впізнав вказану особу як свого знайомого на прізвисько « ОСОБА_9 », з яким вони періодично спілкувались, разом придбавали наркотичні засоби, іноді вносячи кошти один за одного та позичаючи один одному вказаний товар.

Згідно ст. 307 КК України, під незаконним збутом розуміються будь-які способи сплатного чи безоплатного розповсюдження наркотичних засобів або психотропних речовин серед невизначеного кола осіб (продаж, дарування, обмін, сплата боргу, позичання, за певних умов - введення наркотику чи психотропної речовини його володільцем іншій особі шляхом ін`єкцій, пригощання цигарками, які містять наркотик, тощо). Незаконний збут передбачає відчуження цих засобів чи речовин іншій особі, яка може розпоряджатися ними (або їх частиною) як своїм майном.

За клопотанням сторін провадження до суду була викликана також для допиту в якості свідка ОСОБА_8 , яка на момент затримання обвинуваченого перебувала в квартирі АДРЕСА_3 , так як тривалий час підтримувала з ОСОБА_4 фактичні шлюбні стосунки. В ході судового засідання ОСОБА_8 зазначила, що у відповідності до вимог ст. 63 Конституції України вона відмовляється давати показання у даному судовому провадженні, оскільки такими можуть бути порушені її права та права її співмешканця.

Включені стороною обвинувачення до списку доказів винуватості ОСОБА_4 , що були предметом дослідження в ході судового розгляду витяги з ЄРДР ( т. 1 а.с. 1-2, 17 , 79 ), постанова про виділення матеріалів досудового розслідування ( т. 1 а.с. 3-15), постанова про зміну групи прокурорів ( т. 1 а.с. 16 ) , рапорти працівників поліції ( т. 1 а.с. 37, 40, 80, 86), ухвала слідчого судді Шевченківського районного суду м. Львова від 07.10.22 якою було надано дозвіл на проведення обшуку за місцем проживання обвинуваченого ( т. 1 а.с. 38-39 ) ; Інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ( т. 1 а.с. 41-42, 45-50) , постанови про визнання предметів речовими доказами ( т. 1 а.с. 36, 58, 69) , постанови про перекваліфікацію кримінального правопорушення та об`єднання матеріалів провадження ( т. 1 а.с. 81-84) , ухвали слідчих суддів Шевченківського районного суду м. Львова про обрання та продовження строку дії запобіжного заходу щодо обвинуваченого ( т. 1 а.с. 220-223) не є доказами винуватості ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, в розумінні ст. 84 КПК України, проте поряд з іншими процесуальними документами , зокрема свідчать про дотримання органом досудового розслідування процедури збирання доказів з метою встановлення істини у справі.

Не є доказами винуватості ОСОБА_4 у пред`явленому обвинуваченні і долучені за клопотанням прокурора та досліджені в ході судового розгляду : висновок балістичної експертизи № СЕ-19/114/21-22246-БЛ від 11.01.23 ( т. 1 а.с. 153-157 ) , що стосується вилучених за місцем проживання обвинуваченого патронів , матеріали про передачу на зберігання вказаних речових доказів, постанова про виділення з матеріалів кримінального провадження матеріалів для прийняття рішення про притягнення особи до адмінвідповідальності ( т. 1 а.с. 158-162) . Відтак, оскільки згаданий висновок не прийнято в якості доказу винуватості ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 307 КК України, витрати на проведення цієї експертиза не підлягають до стягнення з обвинуваченого.

Відтак, суд вважає, що дії обвинуваченого органом досудового розслідування вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 307 КК України, за кваліфікуючою ознакою незаконне придбання, зберігання особливо небезпечних психотропних речовин з метою збуту та незаконний збут особливо небезпечних речовин.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення , передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України повністю та об`єктивно доведена. Повне заперечення ним своєї винуватості суд розцінює як метод захисту своїх інтересів та спосіб уникнення відповідальності за скоєне.

Призначаючи покарання обвинуваченому судом враховується ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення , особу обвинуваченого.

Так, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, у значенні ст. 414 КПК України, означає з`ясування судом, насамперед, питання про те, до злочинів якої категорії тяжкості відносить закон (ст. 12 КК України) вчинене у конкретному випадку злочинне діяння. Беручи до уваги те, що у ст. 12 КК України дається лише видова характеристика ступеня тяжкості злочину, що знаходить своє відображення у санкції статті, встановленій за злочин цього виду, суд при призначенні покарання на основі всебічного, повного та неупередженого врахування обставин кримінального провадження в їх сукупності визначає тяжкість конкретного кримінального правопорушення, враховуючи його характер, цінність суспільних відносин, на які вчинено посягання, тяжкість наслідків, спосіб посягання, форму і ступінь вини, мотивацію кримінального правопорушення.

При цьому під даними про особу обвинуваченого розуміються ті дані, які підтверджують соціальний статус особи, ступінь її небезпечності для суспільства, спосіб життя, родинний стан, стан здоров`я, поведінку особи до і після вчинення злочину, наявність попередніх судимостей, ставлення до праці, моральний вигляд, здійснення поганих або, навпаки, шляхетних вчинків, ставлення до людей, авторитет у колективі, де винний працював, та інші обставини, які існують на момент прийняття судового рішення та мають важливе значення для вибору покарання з огляду мети та засад його призначення.

Так, при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує ту обставину, що останній відповідно до вимог ст. 89 КК України не судимий, ніде не працював, не має міцних соціальних зв`язків , відсутність з його боку будь-якого каяття за скоєне, свідчить про ігнорування ним моральних цінностей суспільства.

Обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 66 КК України, чи обтяжують покарання, відповідно до вимог ст. 67 КК України не встановлено.

Відтак, суд приходить до висновку, що обвинуваченому слід обрати покарання в межах санкції статті , за якою кваліфіковано злочини у виді позбавлення волі з конфіскацією майна. Таке покарання відповідатиме загальним засадам призначення покарання та принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

На підставі вимог ст. 100 КПК України речові докази : спецпакет № 3551589 із роз`яснювальними написами із невідомою речовиною у фользі ( т. 1 а.с. 36 ) спецпакет № PSP1365740 із роз`яснювальними написами із невідомою речовиною у фользі ( т. 1 а.с.58 ); 80 фольгових згортків із кіптявою, 3 електронні ваги із залишками невідомих речовин ; 4 предмети, схожі на патрони ; 3 предмета для куріння із кіптявою та пластикова пляшка з кіптяво; 2 ампули із залишками невідомої речовини ; 17 трубок для куріння із кіптявою; голка з кіптявою та зігнутим наконечником( т. 1 а.с. 69) - знищити . ; мобільний телефон марки «Ксіомі Редмі 9» зі стартовим пакетом та банківську карту « ПриватБанку»- повернути ОСОБА_4 ; банкноту номіналом 100 грн. серії ЗЕ 7449446 - передати в дохід держави.

Вартість проведення експертиз від 25.01.22 ( т. 1 а.с. 170 ) 1029, 72 грн. ; від 12.01.23( т. 1 а.с. 179) - 1132 грн. 68 коп. ; від 11.01.23 - 1132 грн. 68 коп .; від 05.01.23 -1132,68 грн ; від 18.01.23 - 2265 грн. 36 коп. ; від 20.02.23 - 1510 грн. 24 коп. Тобто загальна сума судових витрат , що підлягають стягненню з обвинуваченого складає 8 203 грн. 36 коп.

Слід скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Львова від 01.12.22 ( т. 1 а.с. 85 ) на речові докази, вилучені в ході обшуку, що проводився за місцем проживання обвинуваченого.

Керуючись ст. 368, 370, 374 КПК України, суд ,-

у х в а л и в :

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 2. ст. 307 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк ( шість ) років 6 ( шість ) місяців з конфіскацією майна.

Зарахувати у строк відбування покарання період попереднього ув`язнення ОСОБА_4 , з моменту його фактичного затримання - 28.11.2022 .

Запобіжний захід у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 залишити без змін - тримання під вартою, до набрання вироком законної сили.

Речові докази :

-спецпакет № 3551589 із роз`яснювальними написами із невідомою речовиною у фользі ( т. 1 а.с. 36 ) спецпакет № PSP1365740 із роз`яснювальними написами із невідомою речовиною у фользі ( т. 1 а.с.58 ); 80 фольгових згортків із кіптявою, 3 електронні ваги із залишками невідомих речовин ; 4 предмети, схожі на патрони ; 3 предмета для куріння із кіптявою та пластикова пляшка з кіптяво; 2 ампули із залишками невідомої речовини ; 17 трубок для куріння із кіптявою; голка з кіптявою та зігнутим наконечником( т. 1 а.с. 69) - знищити ;

-мобільний телефон марки «Ксіомі Редмі 9» зі стартовим пакетом та банківську карту « ПриватБанку»- повернути засудженому ОСОБА_4 ;

-банкноту номіналом 100 грн. серії ЗЕ 7449446 - передати в дохід держави.

Стягнути з ОСОБА_4 в користь держави витрати на проведення експертиз у розмірі 8 203 ( вісім тисяч двісті три ) грн. 36 коп.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Львова від 01.12.22 ( т. 1 а.с. 85 ) на речові докази : 80 фольгових згортків із кіптявою, 3 електронні ваги із залишками невідомих речовин ; 4 предмети, схожі на патрони ; мобільний телефон марки «Ксіомі Редмі 9» зі стартовим пакетом ; банківська картка « ПриватБанку»; 3 предмета для куріння із кіптявою та пластикова пляшка з кіптяво; 2 ампули із залишками невідомої речовини ; 17 трубок для куріння із кіптявою; голка з кіптявою та зігнутим наконечником, банкнота номіналом 100 грн. , серії ЗЕ 7449446.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу подано не було. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Львівського апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Львова.

Копію вироку негайно вручити засудженому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1