Рішення № 117387960, 23.02.2024, Самбірський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 452/3826/23

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

"23" лютого 2024 р. м.Самбір

Самбірський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючої судді Бікезіної О.В.,

за участю секретаря судового засідання Страхоцької Т.А.,

представника позивачки адвоката Дахновського В.Т.,

представника третьої особи Масник Л.І.,

свідків: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Відділ служби у справах дітей Добромильської міської ради, про позбавлення батьківських прав,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 21 вересня 2023 року звернулася до суду із позовом до ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Відділ служби у справах дітей Добромильської міської ради, про позбавлення батьківських прав. Позивачка мотивує свої вимоги тим, що вона з відповідачем ОСОБА_5 з 2013 по 2018 роки перебували у шлюбі. Від шлюбу мають неповнолітню дитину - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . З 2018 року позивач та відповідач фактично припинили шлюбні відносини та проживають окремо. Рішенням Самбірського міськрайонного суду від 19 березня 2018 року шлюб між позивачкою та відповідачем був розірваний. Після розірвання шлюбу дитина проживає з позивачкою ОСОБА_4 , перебуває на її повному утриманні. Судовим наказом Старосамбірського районного суду Львівської області від 9 березня 2023 року з ОСОБА_5 на користь позивачки стягуються аліменти на утримання сина. Фактично з 2018 року відповідач не цікавиться спільною дитиною, її потребами, навчанням та здоров`ям. Тобто, ОСОБА_5 усунувся від виконання батьківських обов`язків. Всі питання щодо виховання дитини позивачка вирішує самостійно. Тому позивачка просить суд позбавити ОСОБА_5 батьківських прав щодо його сина - ОСОБА_6 (а.с.1-3).

Згідно відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру № 239762 від 25 вересня 2023 року, ОСОБА_5 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 22).

Ухвалою судді від 27 вересня 2023 року відкрито провадження у справі, справу призначено до судового розгляду в загальному порядку (а.с. 23). У підготовче засідання 16 жовтня 2023 року відповідач не прибув.

Ухвалою суду від 16 жовтня 2023 року підготовче засідання відкладено на 6 листопада 2023 року на 12 год. 00 хв., клопотання представника позивача адвоката Дахновського В.Т. про витребування доказів задоволено та витребувано з Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України відомості про те, чи перетинав кордон України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянин України. Якщо перетинав, то коли, де, і чи повертався на територію України, зазначивши дати в`їзду та виїзду (а.с 31).

Згідно відповіді, яка надійшла до суду 31 жовтня 2023 року ОСОБА_5 виїхав за межі України 14 трввня 2022 року (а.с.33).

Підготовче засідання, яке призначене на 6 листопада 2023 року, відкладено у зв`язку із неявкою відповідача (а.с. 37).

Ухвалою суду від 27 жовтня 2023 року закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду (а.с. 50).

Під час судового розгляду цивільної справи представник позивачки адвокат Дахновський В.Т. заявлені вимоги підтримав, просив їх задовольнити, на обґрунтування позиції позивачки навів доводи, аналогічні викладеним у позовній заяві.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Відділ служби у справах дітей Добромильської міської ради, ОСОБА_7 не заперечувала проти задоволення позову, оскільки це не суперечить правам та інтересам дитини.

Позивачка ОСОБА_4 , будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи у судове засідання не прибула, є військовослужбовцем, надала довідку про проходження служби у м. Суми.

Відповідач ОСОБА_5 , будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи шляхом розміщення оголошення на офіційному сайті Самбірського міськрайонного суду Львівської області (а.с. 39, 51), у судове засідання не прибув, про причини неявки суд не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи або про розгляд справи без його участі та відзиву на позовну заяву суду не надав.

За зазначених обставин, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 223 ЦПК України, суд вважає, що неявка відповідача ОСОБА_5 не перешкоджає розгляду справи по суті.

Ухвалою суду від 23 лютого 2023 року прийнято рішення про проведення заочного розгляду справи.

Вислухавши доводи сторін, показання свідків, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду спору по суті, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Згідно зі ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Суд, відповідно до ст. 13 ЦПК України, розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про народження, серії НОМЕР_1 , виданого виконавчим комітетом Добромильської міської ради Самбірського району Львівської області 18 лютого 2014 року, актовий запис № 6, батьками ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_5 та ОСОБА_4 (а.с. 9).

Рішенням Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 19 березня 2018 року шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 розірвано та відповідачці відновлено її дошлюбне прізвище ОСОБА_4 (а.с. 11).

Згідно свідоцтва про шлюб, серії НОМЕР_2 , виданого Добромильською міською радою Самбірського району Львівської області 30 серпня 2022 року, ОСОБА_10 зареєструвала шлюб із гр. ОСОБА_11 , після реєстрації шлюбу її прізвище - ОСОБА_4 (а.с. 10).

Судовим наказом Старосамбірського районного суду Львівської області від 9 березня 2023 року із ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 стягуються аліменти на утримання дитини - сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 (однієї четвертої) заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 14 грудня 2022 року і до досягнення дитиною повноліття (а.с. 13).

Згідно характеристики директора ОЗНЗ ЗСШ І-ІІІ ст. м. Добромиля Самбірського району Львівської області учня 4-А класу ОСОБА_6 , мама приділяє належну увагу вихованням сина, цікавиться його навчанням; батько ОСОБА_5 навчанням сина не цікавиться, ніколи не приходив до школи. (а.с. 15, 47).

Із довідки КНП ДСР «Добромильська районна лікарня» від 7 листопада 2023 року відомо, що догляд за дитиною ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , догляд під час захворювання, проведення всіх профілактичних щеплень та всіх рекомендацій лікаря здійснювала мама - ОСОБА_4 (а.с. 45).

Згідно відповіді Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України відомо, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перетнув кордон України 14 травня 2022 року (а.с. 33).

Із акту обстеження сім`ї від 7 вересня 2023 року вбачається, що комісія вважає, що мама, ОСОБА_4 , створила всі належні умови для проживання ОСОБА_6 , турбується про нього, дбає про його фізичний та духовний розвиток, забезпечує необхідними матеріальними засобами. Хлопчик доглянутий, гарно спілкується з чоловіком матері, знаходить з ним спільну мову, називає «татом» (а.с. 16-18).

Згідно висновку про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_5 по відношенні до дитини ОСОБА_6 , затвердженого рішенням виконавчого комітету Добромильської міської ради від 7 вересня 2023 року № 368, відділ служби у справах дітей Добромильської міської ради вража, що доцільно позбавити громадянина ОСОБА_5 батьківських прав по відношенню до неповнолітнього ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 20).

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 суду показали наступне.

Так, свідок ОСОБА_1 , яка є матір`ю позивачки, бабою ОСОБА_6 , показала, що навіть, коли сторони перебували у шлюбі ОСОБА_5 не дуже опікувався сином, а після розлучення сторін у 2028 році, взагалі усунувся від виховання сина. За весь час жодного разу його не відвідав, не телефонував, зі святами не вітав, подарунків не робив. ОСОБА_6 зараз називає "татом" чоловіка матері, про біологічного батька дитина навіть не згадує.

Свідок ОСОБА_2 , яка є тіткою позивачки, суду показала, що дійсно, після розлучення сторін у 2018 році, вона ніколи не бачила відповідача у м. Добромилі.

Свідок ОСОБА_3 показала, що дану родину знає багато років, є хрещеною матір`ю ОСОБА_6 . Після того, як сторони розійшлися ОСОБА_5 жодним чином не приймає участі у житті та вихованні сина, ніколи, навіть на свята та день народження, його не вітає. Станом здоров`я, навчання не цікавиться. Хлопчик навіть не питає про батька.

Вирішуючи заявлені позивачкою вимоги по суті, суд виходить з такого.

Статтею 51 Конституції України визначено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Стаття 9 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Україною постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ, зобов`язує держави-учасниці забезпечувати, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини.

Як зазначено у ст. 15 СК України, сімейні обов'язки є такими, що тісно пов'язані з особою, а тому не можуть бути перекладені на іншу особу; невиконання або ухилення від виконання сімейного обов`язку може бути підставою для застосування наслідків, встановлених цим Кодексом або домовленістю (договором) сторін.

Згідно зі ст. 121 СК України, права та обов'язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану.

Стаття 150 Сімейного Кодексу України встановлює обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини та передбачає, що батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї.

Відповідно до частини першої, другої статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною першою статті 164 СК України.

Зокрема, пунктом 2 частини першої статті 164 СК України визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти (Постанова ВС від 06 травня 2020 року у справі № 641/2867/17-ц, Постанова ВС від 09 листопада 2020 року у справа № 753/9433/17).

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України).

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків. В такому разі право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років (ст. 165 СК України).

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у п. п. 57,58 рішення у справі «Хант проти України» від 07.12.2006 (заява № 31111/04) наголосив на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці; факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини.

Отже, при вирішенні питання про позбавлення батьківських прав відповідача необхідно впевнитись не лише у невиконання батьком обов`язків щодо виховання дитини, а і встановити, що батько ухиляється від виконання своїх обов`язків свідомо, систематично, незважаючи на всі заходи попередження та впливу, продовжує нехтувати своїми батьківським обов`язками. Позбавлення батьківських прав є крайньою мірою відповідальності, а це означає, що застосовується така міра судом тоді, коли всі інші засоби впливу виявились безрезультатними.

Під час розгляду справи судом встановлено, що відповідач ОСОБА_5 усунувся від виховання сина, з 2018 року фактично не приймає участі у його вихованні, не піклується про стан його здоров`я, не цікавиться його успіхами,не надає допомоги на його утримання свідомо та систематично, а тому суд приходить до висновку про його ухилення від виконання батьківських обов`язків, що є підставою для позбавлення батьківський прав.

При цьому суд виходить з вимог ст.ст. 12, 81 ЦПК України, відповідно до яких цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості, і кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідач в судове засідання не з`явився, не скористався своїми процесуальними правами сторони в процесі і не надав належних доказів, які спростовують доводи позивачки.

Отже, позовні вимоги ОСОБА_4 щодо позбавлення ОСОБА_5 батьківських прав відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Позивачкою ОСОБА_4 при зверненні до суду з цим позовом був сплачений судовий в розмірі 1073 грн. 60 коп. (а.с. 4).

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Позивачка при зверненні до суду не просила відшкодувати їй понесені судові витрати.

Отже, враховуючи такий принцип цивільного судочинства як диспозитивність, понесені позивачкою судові витрати при ухваленні рішення не відшкодовуються.

Керуючись ст. ст. 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Відділ служби у справах дітей Добромильської міської ради, про позбавлення батьківських прав - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьківських прав щодо його неповнолітньої дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_3 , видане виконавчим комітетом Добромильської міської ради Старосамбірського району Львівської області 18 лютого 2014 року, актовий запис № 6).

Судові витрати позивачці не відшкодовувати.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем до Самбірського міськрайонного суду Львівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення може бути оскаржено позивачем до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивачка: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Відповідач: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Третя особа: Відділ служби у справах дітей Добромильської міської ради, самбірського району Львівської області, юридична адреса: 82042, Львівська область, Самбірський район, м. Добромиль, пл. Ринок, 1, ЄДРПОУ 04056003.

Повний текст рішення суду виготовлено 4 березня 2024 року.

Суддя