Ухвала суду № 117387722, 01.03.2024, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/11408/17

1-в/308/31/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 березня 2024 року м. Ужгород

Ужгородський міскрайонний суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в місті Ужгороді подання провідного інспектора Ужгородського РВ філії ДУ «Центр пробації» в Закарпатській області про звільнення засудженої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування покарання у зв`язку із закінченням строків давності обвинувального вироку

в с т а н о в и в:

до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області надійшло вищевказане подання про звільнення засудженої від відбування покарання у зв`язку із закінченням строків давності обвинувального вироку.

Подання обґрунтоване тим, що вироком Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 09.12.2021 між ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017070030002591 від 26.09.2017 року, та прокурором затверджено угоду про визнання винуватості, за якою ОСОБА_3 було визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.309 КК України, та призначено їй покарання у виді штрафу у розмірі двох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 34000 грн.

Між тим, штраф у вказаному розмірі засудженою не сплачено, тоді як передбачені ст. 80 КК України та ст. 152 КВК України строки виконання вироку спливли, що є підставою для звільнення засудженої від відбування покарання.

У судове засідання учасники процесу не з`явилися, належним чином повідомлені про час, дату і місце його проведення, від прокурора та представника органу пробації надійшли заяви про розгляд подання за їх відсутності.

Неприбуття в судове засідання учасників судового провадження, які повідомлені належним чином, проведенню судового розгляду, згідно з частиною 5 статті 539 КПК України не перешкоджає.

Дослідивши матеріали подання, суд дійшов висновку про наявність підстав для його задоволення, виходячи з такого.

Вироком Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 09.12.2021 між ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017070030002591 від 26.09.2017 року, та прокурором затверджено угоду про визнання винуватості, за якою ОСОБА_3 було визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.309 КК України, та призначено їй покарання у виді штрафу у розмірі двох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 34000 грн.

Зазначений вирок набрав законної сили 11.01.2022 і підлягає виконанню.

На даний час вирок Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 09.12.2021 по справі №308/11408/17 не виконаний.

Приписами п. 1 ч. 1 ст. 80 КК України передбачено, що особа звільняється від відбування покарання, якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком його не було виконано в такі строки - два роки - у разі засудження до покарання менш суворого, ніж обмеження волі.

Згідно з ч.ч. 3, 4 ст.80 КК України перебіг давності зупиняється, якщо засуджений ухиляється від відбування покарання. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з`явлення засудженого від відбування покарання або з дня його затримання. У цьому разі строки давності, передбачені п.п. 1-3 ч. 1 цієї статті, подвоюються.

Перебіг давності переривається, якщо до закінчення строків, зазначених у ч. 1 та ч. 3 цієї статті, засуджений вчинить новий злочин. Обчислення давності в цьому випадку починається з дня вчинення нового злочину.

Отже, ст. 80 КК України застосовується у разі, якщо у встановлений законом строк вирок суду не був виконаний за умови, що засуджений не ухилявся від його відбування покарання, що є підставою для зупинення перебігу такого строку давності, та до закінчення строку виконання вироку не вчинив нового злочину, що є підставою для переривання строку давності.

Стаття 80 КК України передбачає нормативне регулювання інституту звільнення від відбування покарання у зв`язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку та встановлює імперативні строки, сплив яких є безумовною підставою для звільнення засудженого від відбування призначеного йому покарання.

Положення ст. 80 КК України свідчать, що держава втрачає право на виконання призначеного засудженому покарання лише у тих випадках, коли засуджений своєю поведінкою не перешкоджав процедурі його виконання.

За таких обставин застосування ст. 80 КК України передбачає дослідження та встановлення судом терміну, протягом якого обвинувальний вирок не виконувався, збігу строку давності його виконання та факту ухилення засудженим від його відбування, що є підставою для зупинення перебігу такого строку давності.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду України у справі №5-324кс15 (постанова від 24.12.2015) ухилення від відбування покарання, як підстава для зупинення строків давності виконання обвинувального вироку, є особливим юридичним фактом, який може бути підтверджений лише обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, яким особа буде визнана винною в ухиленні від відбування покарання.

Редакція ч. 3 ст. 80 КК України певним чином співвідноситься зі статтями 389 та 390 цього Кодексу, оскільки ухилення від відбування покарання, про яке йдеться у ч. 3 ст. 80 Загальної частини КК, у своєму конкретному прояві відповідає складу одного із злочинів, передбачених зазначеними статтями Особливої частини КК.

Отже, роблячи висновок про ухилення особи від відбування покарання при застосуванні ч. 3 ст. 80 КК України, суд тим самим фактично визнає її винною у вчиненні нового злочину.

Під ухиленням від відбування покарання розуміють умисні дії або бездіяльність засудженого, спрямовані на невиконання покарання.

Таким чином, єдиною та безумовною підставою для визнання особи такою, що ухиляється від виконання покарання, призначеного їй за вироком суду, є лише наявність обвинувального вироку суду, яким особа буде визнана винною саме в ухиленні від відбування покарання.

Відповідно до ч. 1 ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Згідно з ч. 1 ст. 17 КПК України особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

Таким чином, вирішувати питання про зупинення строків давності виконання обвинувального вироку суду можливо лише після набрання законної сили обвинувальним вироком суду, яким особа буде визнана винною в ухиленні від відбування покарання.

Відповідно до приписів ст. 152 КВК України закінчення строків давності виконання обвинувального вироку є підставою для звільнення від відбування покарання.

Доказів зупинення давності виконання обвинувального вироку суду не представлено. Наявність лише факту несплати засудженим штрафу не свідчить про ухилення від відбування цього покарання.

Утім, матеріали подання не містять відомостей, які би надали суду можливість перевірити те, чи мало місце після переривання строку давності виконання обвинувального вироку після набрання ним законної сили, оскільки в матеріалах подання відсутня будь-яка інформація щодо судимості ОСОБА_3 після 11.01.2022.

Таким чином, за відсутності необхідних доказів про те, що станом на момент спливу 2-річного строку після набрання вироком Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_3 не вчиняла інших кримінальних правопорушень, твердження про наявність підстав для застосування приписів ст. 80 КК України є передчасними. Відтак досліджене подання слід залишити без задоволення.

Наведене, між тим, не позбавляє уповноважених осіб органу пробації повторно звернутися з поданням після з`ясування обставин щодо переривання строку давності виконання вироку Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 09.12.2021 по справі №308/11408/17.

Керуючись ст. 80 КК України, ст. 539 КПК України, ст. 152 КВК України, суд

п о с т а н о в и в:

у задоволенні подання провідного інспектора Ужгородського РВ філії ДУ «Центр пробації» в Закарпатській області відмовити повністю.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом семи днів з дня її оголошення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1