Рішення № 117386414, 28.02.2024, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/153/24

Провадження № 2-а/522/8/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2024 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючої судді Домусчі Л.В.,

за участі секретаря судового засідання Навроцької Є.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одесі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення про примусове повернення в країну походження,

ВСТАНОВИВ:

До Приморського районного суду м. Одеси 05.01.2024 року надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення про примусове повернення в країну походження, згідно якого просив визнати протиправним та скасувати рішення відділу міграційного контролю Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області № 677 від 12.10.2022 року про примусове повернення громадянина Республіки Камерун ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та поновити строки на звернення до суду.

В обґрунтування позову зазначено, що 12.10.2022 року відділом міграційного контролю ГУ ДМС України в Одеській області було прийнято № 677 рішення про примусове повернення громадянина Республіки Камерун ОСОБА_1 , згідно якого позивач зобов`язаний в строк до 11.11.2022 року покинути територію України. Дане рішення міграційної служби є протиправним, оскільки позивача неможливо повернути оскільки в країни громадянства позивачеві загрожує смерть, катування, нелюдське та принизливе поводження. Позивач може стати жертвою не вибіркового насильства у ситуації внутрішнього збройного конфлікту, який наразі відбувається в Республіці Камерун. Окрім того, ГУ ДМС України в Одеській області було порушено норми процесуального права, а саме не було надано перекладача при вручені рішення про примусове повернення, не було роз`яснено зміст даного рішення та його право на його оскарження.

Із приводу строків, позивач посилався на те, що зміст оскаржуваного рішення йому не було роз`яснено та було вручено без перекладу, чим фактично позбавлено його змоги у повній мірі усвідомити зміст даного рішення та оцінити його наслідки, просив поновити пропущений строку звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 08.01.2024 року провадження за вказаним позовом відкрито та справу призначено до розгляду на 15.01.2024 року.

У судове засідання 15.01.2024 року з`явилися позивач ОСОБА_1 та його представник- адвокат Соколов Д.С. Позивач ОСОБА_1 на питання суду відповів, що наразі не потребує перекладача, розуміє українську мову.

Представник позивача- адвокат Соколов Д.С. просив відкласти судове засідання з метою надання часу для відповідача на подачу відзиву.

Розгляд справи відкладено на 14.02.2024 року.

До суду 18.01.2024 року від представника ГУ ДМС України в Одеській області -Білоконь Н.О. надійшов відзив, згідно якого просили відмовити у задоволені позову в повному обсязі.

В обґрунтування відзиву зазначено, що під час проведення оперативно-профілактичних заходів по вул. Рішельєвська у м. Одесі, 12.10.2022 співробітниками СКП Відділу поліції № 2 Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області виявлено громадянина Республіки Камерун без документів, який назвався на установчі данні як ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та запрошено останнього до ГУ ДМС України в Одеській області, за адресою: м. Одеса, вул. Преображенська, 64.

В результаті проведеної перевірки наявних документів, відібраних пояснень та інформації з Інтегрованої міжвідомчої інформаційної-телекомунікаційної системи щодо контролю осіб транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон встановлено, що громадянин Республіки Камерун ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , прибув на територію України у 2012 році, легально, через КП «Сімферополь» за паспортним документом громадянина Республіки Камерун для виїзду за кордон серії та номеру НОМЕР_1 з терміном дії з 20.12.2010 по 20.12.2015. Мета приїзду навчання. Зі слів громадянина Республіки Камерун ОСОБА_1 , зазначений паспортний документ для виїзду за кордон знаходиться в Луцькому національному технічному університеті у м. Луцьк Волинської області. Громадянин Республіки Камерун ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тимчасово проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Постійного місця проживання та законного джерела існування, у останнього не має. За результатами перевірки та проведеного опитування позивача - громадянина Республіки Камерун ОСОБА_1 , встановлено, що останній порушив правила перебування іноземців в Україні, а саме ухилився від виїзду з України після закінчення відповідного терміну перебування. Процедура продовження строку перебування та продовження або скорочення строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України встановлена постановою КМУ від 15.02.2012 № 150 «Про затвердження Порядку продовження строку перебування та продовження або скорочення строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України». Положеннями підпункту 2 пункту 2 Порядку, іноземці та особи без громадянства, які на законній підставі прибули в Україну, можуть тимчасово перебувати на її території не більше як 90 днів протягом 180 днів у разі в`їзду іноземців, які є громадянами держав з безвізовим порядком в`їзду, якщо інший строк не визначено міжнародними договорами України. Порядок обчислення зазначеного строку встановлюється МВС. Станом на 12.10.2022 позивач - громадянин Республіки Камерун ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на території України перебуває незаконно. Проте, громадянин Республіки Камерун ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , починаючи з 2012 року по теперішній час, з відповідною заявою, а також з заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового або тимчасового захисту в Україні до ГУ ДМС України в Одеській області не звертався, відповідного бажання під час опитування не виявив, жертвою торгівлі людьми себе не вважає. Таким чином, позивач - громадянин Республіки Камерун ОСОБА_1 починаючи з 2012 по теперішній час, не вчинив жодних спроб для легалізації власного становища. ГУ ДМС України в Одеській області прийняте рішення від 12.10.2022 за № 677 про примусове повернення в країну походження громадянина Республіки Камерун ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та зобов`язано останнього покинути територію України у термін до 11.11.2022.

Враховуючи викладене, ГУ ДМС України в Одеській області вважає, що рішення № 677 від 12.10.2022 про примусове повернення в країну походження або третьої країни іноземця стосовно громадянина Республіки Камерун ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , прийняте з урахуванням всіх обставин, що мають значення та відповідно до вимог діючого законодавства.

До суду 12.02.2024 року від представник позивача- адвоката Соколова Д.С. надійшла відповідь на відзив, згідно якої просили задовольнити позовні вимоги у повному обсязі та клопотання про залучення перекладача з англійської мови для позивача.

В обґрунтування відповіді на відзив зазначено, що в разі застосування до особи процедур примусового повернення, видворення чи екстрадиції, державні органи зобов`язані перевірити чи не порушуватимуть такі процедури принцип заборони вислання. Така перевірка передбачає оцінку ризику. Принцип заборони вислання ніяк не пов`язаний з формальним визнанням особи біженцем, або особою, яка потребує додаткового захисту. Перевірка на відповідність цьому принципу повинна проводитись при будь-якому висланні особи: примусовому поверненні, примусовому видворенні, чи екстрадиції. При цьому, при прийнятті оскаржуваного рішення Відповідач не провів оцінку ризиків у разі повернення Позивача до країни походження, не здійснив аналіз інформації по країні походження.

У судове засідання 14.02.2024 року з`явився позивач ОСОБА_1 та зазначив, що розуміє суддю, проте просить залучити перекладача та заперечував проти розгляду справи за відсутності його адвоката.

Інші учасники справи про дату, час та місце проведення судового засідання були належним чином повідомлені, про причини неявки суд не повідомили. Розгляд справи відкладено на 28.02.2024 року.

Ухвалою суду від 14.02.2024 року було задоволено заяву представника позивача - адвоката Соколова Д.С. про залучення перекладача та зобов`язано Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Одеській області забезпечити громадянину Республіки Камерун ОСОБА_1 участь перекладача з англійської мови на українську мову в судовому засіданні.

У судове засідання 28.02.2024 року з`явилися позивач ОСОБА_1 , його представник- адвокат Соколов Д.С., перекладач Доронкіна Т.В. для позивача, представник відповідача-Погожий Д.В.

Представник позивача-адвокат Соколов Д.С. зазначив, що 12.10.2022 року було винесено рішення ГУ ДМС України в Одеській області про примусове повернення в країну походження громадянина Республіки Камерун ОСОБА_1 , однак у РК позивачу загрожує катування, оскільки там напружене становище, проходять бойові дії з приводу сепаратистських повстань. Тобто відповідачем не були враховані ризики. Позивач звернувся до ДМС України за захистом, тобто наразі позивач знаходиться в даній процедурі. Щодо строків, то представник зазначив, що позивач не розуміє українську мову та законодавство, лише у грудні 2023 року він звернувся до адвоката за допомогою, де йому було все розяснено.

Позивач за допомогою перекладача, підтримав свого представника та пояснив, що в РК наразі йде війна, для його життя там дуже небезпечно. В жовтні 2022 року він звертався до ДМС України за допомогою щодо легалізації своїх документів, однак було винесено рішення про примусове повернення я. яке він не міг розуміти, в жовтня 2023 року позивач вдруге звернувся за допомогою до ДМС та йому вже порекомендували звернутись за допомогою до адвокатів громадської організації, які вже йому допомогли. проконсультували та надають допомогу, пізніше отримав довідку про звернення за захистом в України від 02.02.2024 року. Також зазначив, що приїхав до України як студент у січні 2012 року, навчався в університеті у м. Луцьку, через відсутність посольства РК в України він не зміг продовжити термін свого паспорту. З грудня 2021 року переїхав до м. Одеси для пошуку роботи, неофіційно підробляє, але почалась війна. Звернувся до ДМС України за допомогою, отримав паспорт, однак загубив його у 2022 року. Наразі мешкає у своїх друзів, не одружений, дітей не має, у РК залишилась його родина: мати, батько, брат та сестра, проте там небезпечно.

На питання позивач відповів, що він приїхав в України у 2012 році, у той час у Республіки Камерун не проводились воєнні дії, однак у 2016 році воєнні конфлікти почались саме там, де проживає його родина- у м. Бафут.

На питання представник позивача-адвокат Соколов Д.С. відповів, що позивачу не було роз`яснено процедуру, а тому лише після роз`яснення її адвокатом позивач зміг захисти свої права та звернутись до суду.

Представник відповідача-Погожий Д.В. пояснив, що позивач був виявлений 12.10.2022 року, термін паспорту позивача сплинув ще у 2015 році, посвідка позивача була скасована у зв`язку з відрахуванням з навчального закладу. З рішенням ГУ ДМС України в Одеській області позивач був ознайомлений, перекладача не було. Наразі він заходиться на попередньому розгляді заяви про захист, однак це не є предметом позову, не стосується справи. Позивач знаходить на території України 9 років незаконно.

На питання позивач відповів, що 12.10.2022 року отримав рішення про примусове повернення, однак не зміг зрозуміти зміст, бо не розуміє українську мову, підписав його для вирішення своєї проблеми, однак пізніше позивач заперечував проти підписання даного рішення, оскільки підписав не розуміючи суті документу, однак йому було рекомендовано звернутись за допомогою до адвоката.

На питання представник відповідача-Погожий Д.В. відповів, що оцінка ризиків проводиться лише за результатами перевірки звернення особи за захистом, а тому у той чай не було встановлено обставини ризику.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення осіб, які були присутні в судовому засіданні, дослідивши обставини якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, докази, якими вони підтверджуються, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 12.10.2022 співробітниками СКП Відділу поліції № 2 Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області виявлено громадянина Республіки Камерун без документів, який назвався на установчі данні як ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та запрошено останнього до ГУ ДМС України в Одеській області, за адресою: м. Одеса, вул. Преображенська, 64.

У ході перевірки працівниками міграційної служби було встановлено, що громадянин Республіки Камерун ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , порушив правила перебування іноземців в Україні, а саме ухилився від виїзду після закінчення відповідного терміну перебування в Україні.

Того ж дня, 12.10.2022 року, відносно ОСОБА_1 , було складено протокол серії ПР МОД № 008997 про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 203 КУпАП, та винесену постанову серії ПН МОЖ 009080, згідно якої на позивача притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 203 КУпАП, та накладено стягнення у розмірі 1 700 грн. (а.с. 48-51).

Також, 12.10.2022 року ГУ ДМС України в Одеській області відносно позивача було прийнято рішення № 677 про примусове повернення в країну походження іноземця або особи без громадянства, зі строком виконання до 11.11.2022 року (а.с. 57-60).

Позивач отримав вказане рішення під розпис того ж самого дня, 12.10.2022 року. (а.с. 61)

Не погоджуючись із вказаним рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом. Зазначав, що вказане рішення є незаконним, необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні, порядок їх в`їзду в Україну та виїзду з України встановлює Закон України від 22.09.2011 № 3773-VI «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» (далі - Закон № 3773-VI).

Статтею 26 Конституції України встановлено, що іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов`язки, як і громадяни України, - за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» від 25 квітня 2019 року № 2704-VIII в редакції від 19.04.2020 з особою, яка не розуміє державної мови, працівник органу правопорядку, розвідувального органу, державного органу спеціального призначення з правоохоронними функціями може спілкуватися мовою, прийнятною для сторін, а також за допомогою перекладача.

У відповідності до розділу ІІ Інструкції про примусове повернення і примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, затв. наказом Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Служби безпеки України від 23.04.2012 № 353/271/150, рішення про примусове повернення оголошується іноземцю протягом 72 годин з дати його ухвалення, за винятком випадків, коли місцезнаходження іноземця не встановлено, в присутності перекладача та/або законного представника (на вимогу особи) під підпис та обліковується посадовою особою органу ДМС, органу охорони державного кордону та органу СБУ, яка уповноважена складати документи для примусового повернення, у журналі обліку прийнятих рішень про примусове повернення та видворення з України іноземців та осіб без громадянства.

Суд акцентує, що право іноземця на перекладача закріплено в пункті 1 статті 5 Декларації про права людини відносно осіб, що не є громадянами країни, в якій проживають, проголошеної Генеральною Асамблеєю ООН 13.12.1985 на виконання Міжнародних пактів про права людини, що ратифіковані Україною.

У пункті 2 статті 5 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод також визначено, що кожен, кого заарештовано, має бути негайно поінформований зрозумілою для нього мовою про підстави його арешту і про будь-яке обвинувачення, висунуте проти нього.

Про важливість забезпечення права особи на перекладача неодноразово наголошувалось в рішеннях Європейського суду з прав людини (рішення у справі «Лудіке, Белкасем і Коч проти ФРН» від 28.11.1978, рішення у справі «Камазінскі проти Австрії» від 19.12.1989 та рішення у справі «Артіко проти Італії» від 30.05.1980).

Верховний Суд у постанові від 08.07.2020 у справі № 522/14605/17 зазначив, що дотримання права іноземця на перекладача при прийнятті суб`єктом владних повноважень рішень відносно нього є достатньою і необхідною правовою підставою вважати, що він обізнаний з його змістом і сутністю, а отже, знає або повинен знати про втручання в його права.

Рішення 12.10.2022 року ГУ ДМС України в Одеській області № 677 про примусове повернення в країну походження громадянина Республіки Камерун ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та зобов`язання його покинути територію України у термін до 11.11.2022 року, викладено на українській мові, на якому є запис про його отримання позивачем 12.10.2022 рок, та в графі про перекладача написано на українській мові - «не потрібен».

Судом встановлено, що позивач не володіє українською мовою та не розуміє її при викладені письмово.

Проте в судовому засідання представник позивача та сам позивач пояснили, що дійсно таке рішенням позивач отримав, проте не міг прочитати його зміст і зрозумів його тільки після звернення за правовою допомогою.

Доказів того, що позивач розумів значення дій міграційної служби, прийнятого рішення та його наслідків на моменту його складання та отримання (12.10.2022 року), зважаючи на те, що процедура оформлення та складання здійснювалась українською мовою за відсутності перекладача, з боку відповідача суду не надано.

Отже суд погоджується в цій частині з доводами представника позивача про те, що при вирішенні питання про примусове повернення в країну походження позивача ГУ ДМС в Одеській області позбавило можливості позивача внаслідок не володіння українською мовою розуміти наслідки дій суб`єкта владних повноважень щодо вирішення його питання правомірності перебування на території України та оскарження дій.

Також, відповідно до Закону України «Про безоплатну правову допомогу», а саме ч.1 ст. 14 право на безоплатну правову допомогу мають особи, на яких поширюється дія Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту». Тобто, з моменту затримання, особа має право на всі види правових послуг, які передбачені ч. 2 ст. 13 Закону України «Про безоплатну правову допомогу».

В матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують те, що позивачу були надані правові послуги відповідно до вище наведено закону. Крім того, відсутні відомості про будь-яке рішення Центру з надання адміністративних послуг.

Даний факт, є вкрай важливий для з`ясування обставин даної категорії справ, про що зазначив Верховний Суд у постанові від 11.02.2020 у справі № 473/4762/19.

Крім того суд зауважує, що згідно ч. 1 ст. 31 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземець або особа без громадянства не можуть бути примусово повернуті чи примусово видворені або видані чи передані до країн:

- де їх життю або свободі загрожуватиме небезпека за ознаками раси, віросповідання, національності, громадянства (підданства), належності до певної соціальної групи або політичних переконань;

- де їм загрожує смертна кара або страта, катування, жорстоке, нелюдське або таке, що принижує гідність, поводження чи покарання;

- де їх життю або здоров`ю, безпеці або свободі загрожує небезпека внаслідок загальнопоширеного насильства в ситуаціях міжнародного або внутрішнього збройного конфлікту чи систематичного порушення прав людини, або природного чи техногенного лиха, або відсутності медичного лікування чи догляду, який забезпечує життя;

- де їм загрожує видворення або примусове повернення до країн, де можуть виникнути зазначені випадки.

Ця норма відповідає твердо встановленому в міжнародній практиці принципу заборони вислання. Так, згідно із ст. 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, нікого не може бути піддано катуванню або нелюдському чи такому, що принижує гідність, поводженню або покаранню.

Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що національні органи зобов`язані приділяти пильну увагу будь-якій заяві про те, що існує побоювання реального ризику поводження, яке суперечить Статті 3 (див: М.С.С. проти Бельгії та Греції, no. 30696/09, § 293, Кебе та Інші проти України, no 12552/12, § 101). Слід проводити пильну оцінку такого ризику (Чахал та Інші проти Сполученого Королівства, Reports 1996-V, § 96).

У випадку повернення громадянина Республіки Камерун ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до країни походження, він може стати жертвою невибіркового насильства у ситуації внутрішнього збройного конфлікту, який наразі відбувається в його країні.

Дані обставини підтверджуються наступними фактами та інформацією з відритих джерел інформації:

Annual report on human rights in 2022 (доступ за посиланням: https://www.ecoi.net/en/document/2089132.html)

«On January 13, armed separatists kidnapped 10 workers of the Cameroon Development Corporation Likomba rubber estate plantation in Tiko, Southwest Region, and set their tractor ablaze. In a video that surfaced online on January 15, the voices of some men, who identified themselves as "Ambazonia Restoration Forces," could be heard forcing the workers to apologize for working on the estate. One of the messages from the kidnappers suggested that the workers were kidnapped because they were being guarded by the military. The kidnappers handed guns and grenades to the plantation workers and said they should help them fight the military in Tiko. The workers remained in captivity for weeks.

Abductions: Armed separatists kidnapped several persons for not respecting the separatist-imposed lockdown measures. The separatists held persons as hostages, including public officials, political leaders, teachers, schoolchildren, and religious and traditional leaders. There were credible allegations that separatists physically brutalized their victims.

As of late June, according to credible NGOs, separatists had carried out at least 80 abductions since January. In April, armed separatists kidnapped 33 Roman Catholic seminarians for ransom in Bachuo-Ntai, Southwest Region. On April 30, in Bamenda, Northwest Region, separatists kidnapped Senator Regina Mundi, a member of the ruling Cameroonian People's Democratic Movement, along with her driver. The day after her abduction, a video circulated on social media showing Senator Mundi seated on a sofa in front of a "Republic of Ambazonia" poster, reading a prepared statement in which she referred to herself as "an Ambazonian by birth and nationality," and calling for Ambazonian independence. According to reports, different factions of the self-proclaimed Ambazonian Defense Forces claimed responsibility, each making its own demands for the Senator's liberation and at least one group threatening to kill her. Government defense and security forces eventually rescued Senator Mundi on May 30 (see also section 1.b., Disappearance).

As of the end of August, Fon Yakum Kevin Shumitang II, the president of the Northwest House of Chiefs, whom armed separatists abducted in 2021, remained unaccounted for. Separatists kidnapped the traditional ruler in December 2021, from his palace at Bambalang, Ngoketunjia division of the Northwest Region. Also, the whereabouts of five of the six divisional delegates, whom armed separatists abducted in June 2021 in Ndian division of the Southwest Region, remained unknown as of December.

According to bishops of the Roman Catholic Bamenda Provincial Episcopal Conference (BAPEC), on September 16, at least 30 unidentified individuals firing into the air set fire to St. Mary's Roman Catholic Church in Nchang, Mamfe, Southwest Region and abducted nine persons. The abductees included five priests, a nun, one catechist, and two others. The bishops attributed the attack to separatists who regularly accused the Church of not supporting the secession of the Northwest and Southwest Regions. They said since the crisis began in 2016, combatants had increasingly threatened and targeted church leaders and missionaries who were "facing a wave of persecution." During a September 21 media interview, BAPEC leader Archbishop Andrew Nkea said the kidnappers had asked for a 66 million CFA francs ($107,000) ransom, which they later reduced to 33 million CFA francs ($53,700). All nine abductees were eventually released on October 22.»

Неофіційний переклад:

13 січня озброєні сепаратисти викрали 10 робітників каучукової плантації Корпорації розвитку Камеруну "Лікомба" в Тіко, південно-західний регіон, і підпалили їхній трактор. На відео, яке з`явилося в Інтернеті 15 січня, можна почути голоси чоловіків, які назвали себе "Силами відновлення Амбазонії", які змушують робітників вибачатися за роботу на плантації. В одному з повідомлень від викрадачів йшлося про те, що робітників викрали, тому що їх охороняють військові. Викрадачі передали працівникам плантації зброю та гранати і сказали, що вони повинні допомогти їм боротися з військовими в Тіко . Робітники залишалися в полоні кілька тижнів.

Викрадення: Озброєні сепаратисти викрали кількох людей за те, що вони не дотримувалися запроваджених сепаратистами заходів карантину. Сепаратисти утримували людей як заручників, зокрема державних службовців, політичних лідерів, вчителів, школярів, релігійних і традиційних лідерів. З`явилися достовірні повідомлення про те, що сепаратисти фізично жорстоко поводилися зі своїми жертвами.

Станом на кінець червня, за даними неурядових організацій, що заслуговують на довіру, сепаратисти здійснили щонайменше 80 викрадень з січня. У квітні озброєні сепаратисти викрали 33 римо-католицьких семінаристів з метою отримання викупу в Бачуо-Нтаї, Південно-Західний регіон. 30 квітня в Баменді, Північно-Західний регіон, сепаратисти викрали сенатора ОСОБА_3 , члена правлячого Народно-демократичного руху Камеруну, разом з її водієм. Наступного дня після викрадення в соціальних мережах поширилося відео, на якому сенатор ОСОБА_3 сидить на дивані перед плакатом "Республіка Амбазонія", читає заздалегідь підготовлену заяву, в якій вона називає себе "амбазонкою за народженням і національністю" і закликає до незалежності Амбазонії. За повідомленнями, різні фракції самопроголошених Сил оборони Амбазонії взяли на себе відповідальність, кожна з яких висунула свої вимоги щодо звільнення сенатора, а принаймні одна група погрожувала її вбити. Урядові сили оборони та безпеки врешті-решт звільнили сенатора ОСОБА_3 30 травня (див. також розділ 1.b. "Зникнення").

Станом на кінець серпня Фон Якум Кевін Шумітанг II, президент Північно-Західної палати вождів, якого озброєні сепаратисти викрали у 2021 році, залишався зниклим безвісти. Сепаратисти викрали традиційного правителя в грудні 2021 року з його палацу в Бамбалангу, підрозділ Нгокетунджа Північно-Західного регіону. Також станом на грудень залишалося невідомим місцезнаходження п`яти з шести дивізійних делегатів, яких озброєні сепаратисти викрали в червні 2021 року в дивізії Ндіан Південно-Західного регіону.

За повідомленням єпископів римо-католицької єпископської конференції провінції Баменда (BAPEC), 16 вересня щонайменше 30 невідомих осіб, стріляючи в повітря, підпалили римо-католицьку церкву Святої Марії в Нчанг, Мамфе, Південно-Західний регіон і викрали дев`ять осіб. Серед викрадених були п`ять священиків, монахиня, один катехит і двоє інших. Єпископи приписують напад сепаратистам, які регулярно звинувачують Церкву в тому, що вона не підтримує відокремлення Північно-Західного і Південно-Західного регіонів. Вони заявили, що з початку кризи в 2016 році бойовики все частіше погрожували і нападали на церковних лідерів і місіонерів, які "зіткнулися з хвилею переслідувань". Під час інтерв`ю для ЗМІ 21 вересня лідер BAPEC Архиєпископ ОСОБА_10 заявив, що викрадачі вимагали викуп у розмірі 66 мільйонів франків КФА ($107 000), який пізніше знизили до 33 мільйонів франків КФА ($53 700). Всі дев`ять викрадених були звільнені 22 жовтня.

Таким чином, у разі повернення до країни походження позивачу може загрожувати небезпека через збройний конфлікт.

Report on the human rights situation covering 2022 (доступ за посиланням: https://www.ecoi.net/en/document/2089442.html)

«Right to life

Northwest and Southwest regions

Separatist groups committed serious crimes in the Northwest and Southwest regions, targeting people, healthcare facilities and schools, which did not receive adequate protection from the authorities. On 8 and 11 February, these groups burned down Molyko primary school in Buea and Queen of Rosary Catholic college in Mamfe, both in Southwest region.

On 26 February, a nurse from a medical NGO was killed and two other medical staff injured when their car was shot at by a separatist group at a checkpoint on the outskirts of Bamenda, Northwest region.

On 13 April, the government reported the killing of the Northwest regional prison delegate and three of his staff in an attack on their vehicle on 12 April.

According to reports by OCHA, 13 students and three teachers were abducted in four separate incidents and released after payment of a ransom. On 4 and 6 April, two schools in Buea suffered arson attacks by unknown armed men.»

Неофіційний переклад:

Право на життя

Північно-Західний та Південно-Західний регіони

Сепаратистські групи скоїли серйозні злочини у північно-західному та південно-західному регіонах, нападаючи на людей, медичні установи та школи, які не отримали належного захисту з боку влади. 8 та 11 лютого ці групи спалили початкову школу ім. Молико в Буеа та католицький коледж ім. Королеви Розарію в Мамфе, обидва в південно-західному регіоні.

26 лютого медсестра з медичної неурядової організації була вбита і ще двоє медичних працівників отримали поранення, коли їхній автомобіль був обстріляний сепаратистською групою на блокпосту на околиці Баменди (Північно-Західний регіон).

13 квітня уряд повідомив про вбивство делегата Північно-Західної обласної в`язниці та трьох його співробітників під час нападу на їхній автомобіль 12 квітня.

За повідомленнями УКГП, 13 учнів і троє вчителів були викрадені у чотирьох окремих випадках і звільнені після сплати викупу. 4 і 6 квітня дві школи в Буеа зазнали підпалів, скоєних невідомими озброєними людьми.

Annual report on the human rights situation in 2022 (доступ за посиланням:

https://www.ecoi.net/en/document/2085399.html)

«World Report 2023 - Cameroon

In 2022, armed groups and government forces committed human rights abuses, including unlawful killings, across Cameroon's Anglophone regions and in the Far North region.

As the crisis in the Anglophone regions continued for the sixth year 598,000 people were internally displaced as of August and at least 2 million people needed humanitarian aid in the North-West and South-West.

Separatists, who have violently enforced a boycott on education since 2017, continued to attack schools, students and education professionals, destroying buildings and depriving hundreds of thousands of children of their fundamental right to education.

The Islamist armed groups Boko Haram and Islamic State in West Africa Province (ISWAP) continued attacks in the Far North region from January to April, killing scores of civilians and contributing to the internal displacement of over 378,000 people as of July. Government forces violated applicable international humanitarian and human rights law by failing to fairly prosecute suspected members of the Islamist groups who committed serious crimes. The government has fallen short on its promises to assist former members of Boko Haram and ISWAP who voluntarily left as part of a disarmament program. The authorities have also failed to assist and protect women and children linked to these groups.

Restrictions against freedoms of expression and association continued as did persecution of lesbian, gay, bisexual, and transgender (LGBT) people. Mob attacks against members of the LGBT community intensified.

Government forces subjected Cameroonian asylum seekers deported from the United States in 2020 and 2021 to serious human rights violations following their return, including physical assault and abuse, arbitrary arrest and detention, extortion, and confiscation of identity documents, thus impeding freedom of movement, ability to work, and access to public services.

In April, Cameroon took an important step to protect the right to education of students who are pregnant and adolescent mothers. The government's new re-entry policy prescribes that pregnant students will be able to stay in school until the 26th week of their pregnancy and will be allowed back in school after delivery, subject to a number of conditions.

Anglophone Crisis

At least 6,000 civilians have been killed by both government forces and armed separatist fighters since late 2016 in the North-West and South-West regions, as armed separatist groups seek independence for the country's minority Anglophone regions.

Violations by Government Forces

Security forces responded to separatist attacks with a heavy hand, often targeting civilians across the Anglophone regions.

On April 24, in Ndop, North-West region, soldiers from the Rapid Intervention Battalion (Bataillon d'intervention rapide, BIR) stopped, severely beat, and detained between 30 and 40 motorbike riders who were part of a funeral convoy, allegedly because they suspected the bikers of being separatist fighters. Up to 17 of those detained are presumed forcibly disappeared. As of September, their whereabouts remained unknown.

On June 1, soldiers from the 53rd Motorized Infantry Battalion (Bataillon d'infanterie motorisee, BIM) killed nine people, including four women and an 18-month-old girl, in Missong village, North-West region, in a reprisal operation against a community suspected of harboring separatist fighters.

On June 8, soldiers conducted a military operation in Chomba, North-West region, burning a home and looting the local health center. They also arrested a woman along with her 11-year-old foster child and held them for 24 days at the BIR barracks in Bafut, North-West region.

From June 9 to 11, in Belo, North-West region, security forces killed one man, injured another, burned at least 12 homes, destroyed a community health center, and looted at least 10 shops.

Abuses by Armed Separatists

Separatist fighters continued to kill, torture, assault, and kidnap civilians. They also continued their attacks against pupils, teachers, and education, depriving thousands of students of the right to education.

On June 12, separatist fighters physically assaulted, threatened, and humiliated a group of 11 students, aged from 14 to 18, walking to the Bokova high school, in Buea, South-West region. They shot one of the students in the right leg and seized or destroyed the students' school material.

On January 19, separatist fighters attacked the government high school in Weh, North-West region, abducting five teachers, and injuring two students for not complying with a school boycott and for not contributing financially to their struggle for independence. The teachers were released on January 24 following a ransom payment.

Separatist fighters, vowing to disrupt the Africa Cup of Nations soccer tournament, which was held in Cameroon between January 9 and February 6, carried out a series of attacks in the town of Buea on January 12. They declared a lockdown and punished people who did not observe it. They shot and killed a 30-year-old male taxi driver and another man at Bwitingi market area and shot a man in both his legs and stomach at the checkpoint area in the same area of the city.

On January 13, separatist fighters attacked a rubber estate plantation of the Cameroon Development Corporation (CDC), a public agribusiness company, in Tiko, South-West region, abducted nine workers, six of whom were women, and set a tractor ablaze. The workers were all released on January 25 following a ransom payment.

On February 11, separatist fighters set fire to three dormitories of the all-girls boarding secondary school Queen of the Rosary College, in Okoyong, South-West Region.

On April 5, separatists stormed the campus of the Bamenda university, North-West region, shooting in the air, causing panic among students and teachers, leading to a stampede that injured at least five people. The fighters attacked the university for not observing a "lockdown," or stay-at-home order, that they had declared across the area.

On April 28, separatist fighters attacked the taxi and bus station in Mamfe, South-West region. They burned at least five cars and killed three men, accusing station workers of operating during their declared lockdown.

On May 30, suspected separatist fighters kidnapped and killed Lukong Francis, a retired teacher at the government high school in Jakiri, North-West region, and a member of the ruling party, in retaliation for his participation in the May 20 public celebrations for Cameroon's Unity Day, which separatist groups oppose.

On June 10, suspected separatist fighters burned down the district hospital in Mamfe, South-West region, depriving 85,000 people of access to health care.

On September 16, armed militants attacked and set fire to St. Mary's Church in Nchang, diocese of Mamfe, and kidnapped nine people - including five priests. Pope Francis joined an appeal by bishops from Bamenda Provincial Episcopal Conference to release those abducted. The nine abducted people were all released on October 23.»

Неофіційний переклад:

Всесвітня доповідь 2023 - Камерун

У 2022 році озброєні групи та урядові війська порушували права людини, включаючи незаконні вбивства, в англомовних регіонах Камеруну та на Крайній Півночі.

Оскільки криза в англомовних регіонах триває вже шостий рік, станом на серпень 598 000 людей стали внутрішньо переміщеними особами, а щонайменше 2 мільйони людей потребували гуманітарної допомоги на північному заході та південному заході.

Сепаратисти, які з 2017 року насильно нав`язують бойкот освіті, продовжують нападати на школи, учнів та працівників освіти, руйнуючи будівлі та позбавляючи сотні тисяч дітей їхнього фундаментального права на освіту.

Ісламістські збройні угруповання "Боко Харам" та "Ісламська держава в провінції Західна Африка" (ISWAP) продовжували напади в регіоні Крайньої Півночі з січня по квітень, вбивши десятки цивільних осіб і спричинивши внутрішнє переміщення понад 378 000 осіб станом на липень. Урядові сили порушили чинне міжнародне гуманітарне право і право в галузі прав людини, не забезпечивши справедливе переслідування підозрюваних членів ісламістських угруповань, які скоїли тяжкі злочини. Уряд не виконав своїх обіцянок допомогти колишнім членам " ОСОБА_5 " та ISWAP, які добровільно залишили свої позиції в рамках програми роззброєння. Влада також не змогла допомогти і захистити жінок і дітей, пов`язаних з цими групами.

Тривали обмеження свободи вираження поглядів та об`єднань, а також переслідування лесбійок, геїв, бісексуалів і трансгендерів (ЛГБТ). Почастішали напади натовпу на представників ЛГБТ-спільноти.

Камерунські шукачі притулку, депортовані зі Сполучених Штатів у 2020 та 2021 роках, зазнали серйозних порушень прав людини після повернення, включаючи фізичні напади та знущання, свавільні арешти та затримання, вимагання та конфіскацію документів, що посвідчують особу, тим самим обмежуючи свободу пересування, можливість працювати та доступ до державних послуг.

У квітні Камерун зробив важливий крок для захисту права на освіту вагітних студенток і матерів-підлітків. Нова урядова політика поновлення передбачає, що вагітні учениці зможуть залишатися в школі до 26-го тижня вагітності, а після пологів їм буде дозволено повернутися до навчання за дотримання низки умов.

Англомовна криза

Щонайменше 6 000 цивільних осіб були вбиті як урядовими військами, так і озброєними сепаратистами з кінця 2016 року в північно-західному та південно-західному регіонах, оскільки озброєні сепаратистські угруповання прагнуть незалежності для англомовних регіонів країни, що складають меншину.

Порушення з боку урядових сил

Сили безпеки жорстко відреагували на напади сепаратистів, часто націлені на цивільне населення в англомовних регіонах.

24 квітня в Ндопі, північно-західний регіон, солдати батальйону швидкого реагування (Bataillon d'intervention rapide, BIR) зупинили, жорстоко побили і затримали від 30 до 40 мотоциклістів, які входили до складу похоронного кортежу, нібито через те, що підозрювали, що вони є бойовиками сепаратистів. До 17 із затриманих вважаються насильно зниклими. Станом на вересень їхнє місцезнаходження залишалося невідомим.

1 червня солдати 53-го мотопіхотного батальйону (Bataillon d'infanterie motorisee, BIM) вбили дев`ять осіб, у тому числі чотирьох жінок і 18-місячну дівчинку, в селі Міссонг, північно-західний регіон, в ході каральної операції проти громади, підозрюваної в переховуванні бойовиків-сепаратистів.

8 червня солдати провели військову операцію в Чомбі, Північно-Західний регіон, спаливши будинок і розграбувавши місцевий медичний центр. Вони також заарештували жінку разом з її 11-річною прийомною дитиною і утримували їх протягом 24 днів у казармах БІР у Бафуті (Північно-Західний регіон).

З 9 по 11 червня у м. Біло, Північно-Західний регіон, силовики вбили одного чоловіка, ще одного поранили, спалили щонайменше 12 будинків, зруйнували місцевий медичний центр і розграбували щонайменше 10 магазинів.

Зловживання з боку озброєних сепаратистів

Сепаратистські бойовики продовжували вбивати, катувати, нападати та викрадати цивільних осіб. Вони також продовжили напади на учнів, вчителів та навчальні заклади, позбавивши тисячі студентів права на освіту.

12 червня сепаратистські бойовики здійснили фізичний напад, погрожували та принижували групу з 11 учнів у віці від 14 до 18 років, які йшли до середньої школи " ІНФОРМАЦІЯ_2 " в Буеа, південно-західний регіон. Вони вистрілили одному з учнів у праву ногу та відібрали або знищили шкільне приладдя учнів.

19 січня сепаратистські бойовики напали на державну середню школу у Ве, Північно-Західний регіон, викрали п`ятьох вчителів і поранили двох учнів за те, що вони не приєдналися до бойкоту школи і не зробили фінансовий внесок у їхню боротьбу за незалежність. Вчителі були звільнені 24 січня після сплати викупу.

Сепаратистські бойовики, які пообіцяли зірвати футбольний турнір Кубка африканських націй, що проходив у Камеруні з 9 січня по 6 лютого, 12 січня здійснили серію нападів у місті Буеа. Вони оголосили локдаун і карали людей, які його не дотримувалися. Вони застрелили 30-річного чоловіка-таксиста та ще одного чоловіка на ринку в районі Бвітінгі, а також поранили чоловіка в обидві ноги і живіт на контрольно-пропускному пункті в тому ж районі міста.

13 січня бойовики-сепаратисти напали на каучукову плантацію Корпорації розвитку Камеруну (CDC), державної агропромислової компанії, в Тіко, південно-західний регіон, викрали дев`ятьох робітників, шість з яких були жінками, і підпалили трактор. Усіх працівників було звільнено 25 січня після сплати викупу.

11 лютого сепаратистські бойовики підпалили три гуртожитки загальноосвітньої школи-інтернату для дівчат "Коледж Королеви Розарію" в Окойоні, Південно-Західний регіон.

5 квітня сепаратисти штурмували кампус університету Баменда, Північно-Західний регіон, стріляючи в повітря, викликавши паніку серед студентів і викладачів, що призвело до тисняви, в результаті якої постраждали щонайменше п`ять осіб. Бойовики напали на університет через недотримання "локдауну", тобто "домашнього режиму", який вони оголосили по всій області.

28 квітня сепаратистські бойовики напали на таксопарк і автовокзал у Мамфе, південно-західний регіон. Вони спалили щонайменше п`ять автомобілів і вбили трьох людей, звинувативши працівників станції в тому, що вони працювали під час оголошеного ними карантину.

30 травня підозрювані бойовики-сепаратисти викрали і вбили ОСОБА_6 , вчителя на пенсії в державній середній школі в Джакірі, північно-західний регіон, і члена правлячої партії, в помсту за його участь у публічних святкуваннях 20 травня з нагоди Дня єдності Камеруну, проти яких виступають сепаратистські групи.

10 червня підозрювані бойовики-сепаратисти спалили районну лікарню в Мамфе, південно-західний регіон, позбавивши 85 000 людей доступу до медичної допомоги.

16 вересня озброєні бойовики напали і підпалили церкву Святої Марії в Нчанге, єпархія Мамфе, і викрали дев`ять осіб, в тому числі п`ять священиків. Папа ОСОБА_11 приєднався до заклику єпископів Єпископської Конференції провінції Баменда звільнити викрадених. Всі дев`ять викрадених осіб були звільнені 23 жовтня.

Update on conflict-related incidents according to the Armed Conflict Location & Event Data Project (covering 2nd quarter 2023) (доступ за посиланням: https://www.ecoi.net/en/file/local/2097280/2023q2Cameroon_en.pdf)

«Localization of conflict incidents

Note: The following list is an overview of the incident data included in the ACLED dataset. More details are available in the actual dataset (date, location data, event type, involved actors, information sources, etc.). The data's precision varies among the incidents: a town may represent a region, or the provincial capital may be used if the precise location of an incident is unkown. In the following list, the names of event locations are taken from ACLED, while the administrative region names are taken from GADM data which serves as the basis for the maps above.

In Adamaoua, 2 incidents killing 2 people were reported. The following location was among the affected: Kassa.

In Centre, 15 incidents killing 5 people were reported. The following location was among the affected: Yaounde.

In Extreme-Nord, 150 incidents killing 80 people were reported. The following locations were among the affected: Amchide, Ashigashiya, Assighassia, Bakalisse, Bargaram, Bia, Bonderi, Darak, Djibrili, Gakara, Ganse, Geldavi, Gore Kendi, Goudjimdele, Greya, Hile Alifa, Hina Marbak, Igawa, Katoual, Kerawa, Kolofata, Kourgui, Kousseri, Kouyape, Koza, Ldengldeng, Limani, Maga, Makary, Makoulahe, Malika, Maroua, Mayo Moskota, Mayo-Tsanaga, Mokolo, Mora, Mozogo, Nguetchewe, Sandawadjiri, Soueram, Tourou, Waza, Wilda, Yagoua, Yegwa, Zamga, Zelevet, Zigague, Zigue.

In Littoral, 12 incidents killing 9 people were reported. The following locations were among the affected: Bonaberi, Douala, Kotto, Matouke, Mbanga.

In Nord, 3 incidents killing 1 person were reported. The following locations were among the affected: Garoua, Guider, Guidi.

In Nord-Ouest, 42 incidents killing 44 people were reported. The following locations were among the affected: Ako, Ashong, Babanki, Bafut, Balikumbat, Bambalang, Bambui, Bamenda, Belo, Ebosheng, Fundong, Mbei, Mbengwi, Njong, Nkum, Nkwen.

Неофіційний переклад:

Локалізація конфліктних інцидентів

Примітка: Нижче наведено огляд даних про інциденти, включених до набору даних ACLED. Більш детальна інформація міститься в самому наборі даних (дата, дані про місцезнаходження, тип події, залучені суб`єкти, джерела інформації тощо). Точність даних варіюється залежно від інцидентів: місто може представляти регіон, або столиця провінції може бути використана, якщо точне місце події невідоме. У наведеному нижче списку назви місць подій взяті з ACLED, а назви адміністративних регіонів - з даних GADM, які слугують основою для наведених вище карт.

В Адамауа було зафіксовано 2 інциденти, в яких загинуло 2 особи. Постраждали наступні населені пункти: Касса.

У Центральній провінції зафіксовано 15 інцидентів, внаслідок яких загинуло 5 осіб. Постраждали наступні населені пункти: Яунде.

На крайній півночі повідомляється про 150 інцидентів, в яких загинуло 80 осіб. Постраждали наступні населені пункти: Амхіде, Ашигашія, Ассигасія, Бакаліссе, Баргарам, Біа, Бондері, Дарак, Джибілі, Гакара, Гансе, Гелдаві, Гор Кенді, Гуджимделе, Грея, Хіле Аліфа, Хіна Марбак, Ігава, Катуаль, Керава, Колофата, Кургуї, Куссері, Куяпе, Коза, Лденгденг, Лімані, Мага, Макарі, Макулахе, Маліка, Маруа, Майо-Москота, Майо-Цанага, Моколо, Мора, Мозого, Нгетчеве, Сандаваджірі, Суерам, Туру, Ваза, Вільда, Ягуа, Єгва, Замга, Зелеве, Зігаге, Зігуе.

У прибережному регіоні було зафіксовано 12 інцидентів, в яких загинуло 9 осіб. Постраждали наступні населені пункти: Бонабері, Дуала, Котто, Матуке, Мбанга.

На півночі країни зафіксовано 3 інциденти, внаслідок яких загинула 1 людина. Постраждали наступні населені пункти: Гаруа, Гвідер, Гвіді .

На північному сході країни зафіксовано 42 інциденти, внаслідок яких загинуло 44 особи. Постраждали наступні населені пункти: Ако, Ашонг, Бабанкі, Бафут, Балікумбат, Бамбаланг, Бамабуі, Баменда, Ебошенг, Фундонг, Мбеі, Мбендві, Нджонг, Нкум, Нквен.

З урахуванням наведеного, суд зауважує, що в разі примусового повернення до країни походження громадянину Республіки Камерун ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , загрожує смерть, катування, нелюдське та принизливе поводження через збройний конфлікт та систематичні порушення прав людини, що порушує принцип заборони вислання, встановлений Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства».

Між тим суд також зазначає, що позивач звернувся за захистом до ГУ ДМС України в Одеській області , що підтверджується довідкою від 02.02.2024 року № 014122. (а.с. 95)

Щодо строків звернення до суду з даним позовом.

Частина перша статті 118 КАС України визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду встановлені статтею 123 КАС України.

Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду.

Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах встановленого законом проміжку часу. До таких обставин відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об`єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.

В обґрунтування доводів для поновлення строку звернення з адміністративним позовом представник позивача зазначив, що 12.10.2022 року стосовно позивача відповідачем було проведено декілька процедур, та усі вони проводились із грубим порушенням вимог законодавства України щодо належного забезпечення іноземця перекладачем та законним представником, що фактично позбавило його можливості розуміння, які дії проводяться, стосовно нього працівники Головного управління ДМС в Одеській області. Вручене громадянину Республіки Камерун ОСОБА_1 рішення про примусове повернення в країну походження іноземця було викладено українською мовою без надання перекладу, та не було доведено до його відома, що позбавило позивача змоги в повній мірі усвідомити зміст даного рішення та оцінити його наслідки, таким чином він дізнався про порушення своїх прав та інтересів після звернення за кваліфікованою допомогою. Це обґрунтування на думку суду є поважним а тому підлягає задоволенню.

Згідно із ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 8 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини акцентує увагу на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом з тим, суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення Європейського суду з прав людини у справі Жоффр де ля Прадель проти Франції від 16 грудня 1992 р.).

У Рішенні по справі Белле проти Франції від 4 грудня 1995 року Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

Однією з передумов забезпечення доступу до суду є наявність в особи права на судових захист. Це право випливає із Конституції України.

Другою передумовою забезпечення доступу до суду є нормативне закріплення й реальне дотримання принципу рівності перед законом та судом. Це означає, що не повинно бути жодних обмежень, за будь-якими ознаками, у разі звернення до суду. Обмеження можливе тільки у випадку відсутності в особи процесуальної правоздатності й дієздатності.

Аналіз практики Європейського суду дає можливість наступним чином охарактеризувати право на доступ до правосуддя.

Будь-яка особа може звернутися до суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів. При цьому, обмеження цього права, які можуть бути запроваджені державою, не повинні позбавляти особу взагалі права на захист, тобто в неї завжди має залишатися можливість скористатися альтернативними формами захисту. Крім того, такі обмеження повинні мати правомірну мету, а також необхідно зберігати пропорційне співвідношення між вжитими засобами та поставленою метою.

Особа має не лише право порушити провадження у справі, але й право отримати «вирішення» спору судом, тобто розгляд справи повинен завжди закінчуватися судовим рішенням.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду.

У судовій практиці ЄСПЛ (надалі - Європейський Суд), неодноразово повторював, що неможливо припустити, щоб пункт 1 статті 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» детально описував процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не гарантував сторонам, що спір щодо їх прав та обов`язків буде остаточно вирішено.

При вирішенні справи Голдер проти Сполученого Королівства Європейський суд зазначив: «...На думку Суду, було би нерозумно, щоб пункт 1 статті 6 Конвенції містив детальний опис наданих сторонам процесуальних гарантій і не захищав би в першу чергу того, що дає можливість практично користуватися такими гарантіями, а саме доступу до суду. Такі характеристики процесу як справедливість, публічність, динамізм, позбавляються змісту, якщо немає самого судового розгляду» (§35 of Judgment of the European Court of Human Rights: Golder v. The United Kingdom, 21 February 1975, Published in A18).

Аналогічні висновки містяться у рішеннях Європейського Суду «Мултіплекс проти Хорватії» (Multiplex v. Croatia), № 58112/00, п. 45, 10 липня 2003 року; «Кутіч проти Хорватії» (Kutic v. Croatia), № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-ІІ, та «Сухорубченко проти Росії» (Sukhorubchenko v. Russia), № 69315/01, п. 43, 10 лютого 2005 року).

Отже, нерозуміння рішення про примусове повернення в країну походження іноземця у зв`язку із тим, що воно було викладене українською мовою без перекладу, позбавило позивача змоги в повній мірі усвідомити зміст даного рішення, оцінити його наслідки та вчасно звернутись до суду з відповідним позовом,

У зв`язку з наведеним та враховуючи обставини справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду з позовом поважними, так як позивач не мав перекладу оспорюємого ним рішення при його отриманні.

Ураховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позивачем надано достатні аргументи та доводи, які свідчать, що позов є обґрунтованим, у зв`язку з чим, суд дійшов висновку про те що позов підлягає задоволенню.

Керуючись Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», Законом України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту», ст.ст. 19, 121, 122, 241-246, 250, 255, 288, 295 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Поновити строк ОСОБА_1 на звернення до суду з позовом.

Визнати протиправним та скасувати рішення відділу міграційного контролю Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області № 677 від 12.10.2022 року про примусове повернення громадянина Республіки Камерун ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Л.В.Домусчі