Рішення № 117382623, 29.02.2024, Рівненський районний суд Рівненської області

Справа № 570/4886/22

Номер провадження 2/570/69/2024

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 лютого 2024 року

Рівненський районнийсуд Рівненськоїобласті вособі:

судді Красовського О.О.

з участю: секретаря судових засідань Гречки О.В.

розглянувши увідкритому судовомузасіданні вмісті Рівне(впорядку спрощеногопозовного провадженнята впорядку заочногорозгляду)цивільну справуза позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -

в с т а н о в и в :

Позивачка звернулася до суду з позовом про стягнення аліментів. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що сторони є батьками малолітньої дитини: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Син перебуває на утриманні матері. Відповідач не надає допомоги на його утримання та не цікавиться вихованням. Доходів позивачки не достатньо для належного утримання малолітнього сина. Через це позивачка звернулася до суду з даним позовом; та просить суд задоволити позов про стягнення аліментів з відповідача на її користь на утримання сина: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/3 частки заробітку (доходу) ОСОБА_2 , але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття.

Справа надійшла до суду 21.12.2023 р.

Провадження у справі було відкрито 17.01.2023 року, і перше судове засідання призначене на 13.02.2023 року.

10.03.2023 р. була постановлена ухвала про витребування доказів щодо перебування відповідача у складі ЗСУ.

02.05.2023 р. провадження у справі було зупинене, ухвала суду не була оскаржена сторонами.

За ініціативою суду 22.08.2023 р. провадження у справі було поновлене.

З того часу судом надсилалися численні запити з метою встановлення місця перебування відповідача щоб забезпечити йому вручення документів у справі.

Після отримання відповіді на адресу військової частини двічі надсилалися пакети документів (позовна заява з додатками, ухвала суду про відкриття провадження у справі, судова повістка).

Таким чином суд виконав обов`язок щодо належного повідомлення відповідача про дату і час розгляду справи та забезпечив доступ учасників процесу до правосуддя, забезпечив право на справедливий суд.

Позивачка не з`явилася в судове засідання.

Представник позивачки не з`явився в судове засідання. Згідно до поданої заяви позов підтримує та просить справу розглядати без його участі. В разі неявки відповідача не заперечує щодо можливості проведення заочного розгляду справи.

Відповідач в жодне судове засідання не з`явився (справа призначалася до розгляду одинадцять разів). Згідно до положень ЦПК України про порядок повідомлення особи про час та місце судового засідання відповідач є належним чином повідомленим про час та місце судового розгляду даної цивільної справи. Крім того, на веб-сайті суду розміщується список справ, що призначені судом до розгляду, і така інформація є відкритою, загальнодоступною та зрозумілою; і при бажанні відповідач мав можливість отримати інформацію про дату і час розгляду справи. Від сторони не надходили заяви про відкладення розгляду справи чи про слухання справи без його участі. Відзив на позов до суду не подав.

Судом враховується практика ЄСПЛ, зокрема позиція, викладена у справі "Пономарьов проти України", в межах якої Суд зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Також враховуються висновки у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії", де зазначено: заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Суд наголошує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін чи учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Суд вважає, що справу можливо розглянути на підставі наявних доказів, участь сторін у справі не є обов`язковою. Тому суд вважає за можливе застосувати положення ЦПК України щодо можливості проведення заочного розгляду справи.

Дослідивши докази, надані сторонами, з`ясувавши фактичні обставини справи, та, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні обставин справи суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення з огляду на наступне.

За положеннями ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Згідно Сімейного законодавства України, обов`язок батьків утримувати своїх дітей є безумовним. Закон не передбачає яких-небудь спеціальних умов для виникнення обов`язку батьків з утримання своїх дітей.

Способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Відповідно до вимог частин першої та другої статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 p., яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 p. та набула чинності для України 27 вересня 1991 p., держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Відповідно до ч.1 ст.3 Конвенції, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Згідно ч. 1 статті 183 СК України частка заробітку (доходу), матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Як встановлено в судовому засіданні, сторони є батьками неповнолітньої дитини. Дитина перебуває на утриманні позивачки. Батько дитини, відповідач у справі, не надає допомоги наутримання сина. Отже, відповідачем порушені приписи ст. 180 СК України. За таких умов у позивачки виникає право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів.

В силу вимог статті 182 СК суд при визначенні розміру аліментів враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

Таким чином, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, враховуючи ту обставину, що відповідач має можливість виконувати батьківські обов`язки з утримання неповнолітнього сина, суд вважає, що в даному випадку мають місце порушення прав дитини, які підлягають захисту шляхом стягнення з відповідача на користь позивачки аліментів на утримання сина.

Проте суд вважає, що за недоведеністю належними, допустимим та достатніми доказами відповідного майнового становища відповідача, достатнього для визначення розміру стягуваних аліментів у запитуваному позивачкою розмірі (1/3 частки всіх видів заробітку (доходу) платника аліментів), беручи до уваги норми Сімейного кодексу України, де визначено усереднений розмір аліментів на одну дитину, суд вважає, що вимоги позивачки підлягають до часткового задоволення, шляхом стягнення з відповідача аліментів на утримання дитини в розмірі 1/4 частки всіх видів заробітку (доходу) платника аліментів.

Враховуючи вищенаведене, з урахуванням викладеного та вимог ст.180, 182 СК України, приймаючи до уваги прожитковий мінімум для дитини відповідно віку, виходячи з рівності обов`язку батьків щодо утримання дітей, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення шляхом стягнення з відповідача на користь позивачки аліментів на утримання дитини в розмірі 1/4 частки усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Таким чином, суд вважає, що визначений розмір аліментів забезпечить потреби та нормальні умови життя дитини.

Розподіл між сторонами судових витрат суд вирішує за правилами ст. 141 ЦПК України. Оскільки позивачка була звільнена від сплати судових витрат, то судові витрати у виді судового збору повинні бути стягнуті з відповідача на користь держави.

Керуючись ст. ст. 12, 89, 141, 259, 263-265, 280 - 284 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь:

? ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки від усіх видів заробітку (доходів), але не менше 50% прожиткового розміру для дитини відповідного віку, починаючи з 21.12.2022 року і до повноліття дитини;

? Рівненського районного суду Рівненської області за наступними реквізитами: отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача(ЄДПРОУ): 37993783 Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код банку отримувача (МФО) 899998,Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, Код класифікаціїдоходів бюджету: 220301016. Призначення платежу: *;101;_(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб, реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи або серія та номер паспорта громадянина України) Судовий збір, за позовом ____(ПІБ чи назва установи, організації позивача),Рівненський районний суд Рівненської області, судовий збір у сумі 992 грн. 40 коп.

Рішення суду в межах стягнення аліментів за один місяць допустити до негайного виконання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Позивач має право подати апеляційну скаргу на рішення суду безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивачка: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , мешканка: АДРЕСА_1 ).

Відповідач: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт № НОМЕР_2 , виданий 5624, дата видачі 09.01.2020 р., останнє місце реєстрації: АДРЕСА_1 ).

Суддя Красовський О.О.