Рішення № 117376998, 28.02.2024, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 лютого 2024 рокусправа № 380/28993/23

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Крутько О.В.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Дисконткю

до Львівської митниці

про визнання протиправними та скасування рішень

В С Т А Н О В И В :

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Дисконткю, в якій позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості Львівської митниці № UA 209000/2023/901309/2 від 17.11.2023;

визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості Львівської митниці № UA 209000/2023/901313/2 від 20.11.2023;

визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості Львівської митниці № UA 209000/2023/901320/2 від 24.11.2023;

визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості Львівської митниці № UA 209000/2023/901322/2 від 27.11.2023.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів є протиправними, так як декларантом під час митного оформлення товарів для підтвердження митної вартості (за ціною договору) митному органу надано усі основні документи, які передбачені ч. 2 ст. 53 МК України. Ці документи повністю підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, не містять розбіжностей чи ознак підробки, а відтак, у митниці не було правових підстав для витребування у декларанта додаткових документів. Однак, всупереч положенням ч. 3 ст. 53 МК, відповідач витребував додаткові документи, вказавши на наявність розбіжностей та не підтвердження усіх складових митної вартості. Разом з тим, незважаючи на відсутність підстав для витребування додаткових документів, позивач, з метою усунення будь-яких сумнівів у достовірності заявленої декларантом митної вартості надав на вимогу митного додаткові документи, необхідні для визначення митної вартості, та які містять повну інформацію про митну вартість та її складові. З огляду на вказане, вважає позовні вимоги обґрунтованими, просить суд позов задовольнити.

Відповідач позов не визнав, 11.01.2024 подав до суду відзив на позовну заяву, в якому стверджує, що митний орган правомірно прийняв оскаржувані рішення. Зазначив, що під час здійснення митного контролю, а саме правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача, та перевірки документів, поданих декларантом для підтвердження митної вартості товарів, встановлено наявність розбіжностей в поданих документах. Також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, визначеної за основним методом. Відповідач вважає, що декларантом не спростовані наявні розбіжності у документах.

12.01.2024 представником позивача подано відповідь на відзив. Вважає, що відзив на позовну заяву не обґрунтовує законність прийняття оскаржуваних рішень, відповідачем не доказано правомірності прийнятих ним рішень. Позивач вказує, що відповідач не вказав ні конкретних обставин, які викликали сумніви в достовірності заявленої митної вартості товарів, ні причин неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, ні документів, надання яких може усунути сумніви в їх достовірності. Просить задовольнити позовні вимоги.

Суд відхилив клопотання позивача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, оскільки таке є необґрунтованим. Сторони подали пояснення та письмові докази, необхідні для з`ясування обставин у цій справі.

Ухвалою від 27.12.2023 відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.

Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд виходив з наступного.

02.06.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ДИСКОНТКЮ» (покупець) та компанією «TIANJIN KINGNOD FURNITURE CO., LTD», CHINA (постачальник, продавець) укладено зовнішньоекономічний контракт №KND230206, відповідно до якого в порядку та на умовах, визначених цим контрактом продавець постачає і передає у власність товар (меблі), а покупець приймає та оплачує товар згідно інвойсів, що є невід`ємною частиною цього контракту.

Згідно рахунку-фактури (інвойсу) №KND23275 від 01.09.2023 покупець придбав у продавця товар, загальною вартістю 13 428 доларів США.

З метою митного оформлення вказаного товару 17.11.2023 позивач подав до Львівської митниці електронну митну декларацію №23UA209170094976U0, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації (тов. №1 меблі для сидіння).

Декларантом до митного контролю, разом з митною декларацією №23UA209170094976U0 було надано наступні документи: зовнішньоекономічний договір (контракт) №KND230206 від 02.06.2023; рахунок-проформа №KND23275 від 08.06.2023; рахунок-фактура (Інвойс) № KND23275 від 01.09.2023; банківський платіжний документ №162 від 23.10.2023; банківський платіжний документ №27 від 14.06.2023; договір про перевезення №01/2023 від 30.10.2023; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №170 від 15.11.2023; договір на перевезення №S/2023 від 07.06.2023; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору про транспортно-експедиційні послуги N1582-ICT від 13.11.2023; автотранспортна накладна б/н від 15.11.2023; коносамент №HN123081119 від 07.09.2023; прайс-лист б/н від 08.06.2023; інтернет-пропозиція.

За наслідками опрацювання наданих документів Львівська митниця 17.11.2023 надіслала повідомлення декларанту про подання додаткових документів, на яке декларант надав відповідь, просив визнати та погодити митну вартість на основі поданих документів, а також на вимогу надав витребувані документи: прайс-лист, інтернет-пропозиції.

За результатами розгляду документів позивача Львівською митницею прийняті картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2023/004007 та рішення про коригування митної вартості товарів від 17.11.2023 №UA209000/2023/901309/2 в графі 33 якого було вказано: «…Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в поданих документів усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Під час розгляду документів було виявлено наступне: у п. 1.2 Контракту від 02.06.2023 №KND230206 (далі Контракт) вказано, що продавець постачає товар партіями на підставі замовлення Покупця. Замовлення не надавалось до митного оформлення; у проформі-інвойсі від 09.06.2023 №KND23280 зазначено термін доставки 60 днів від депозиту, проте на момент подання митної декларації цей термін значно вищий; у рахунку на перевезення від 13.11.2023 №N1582-ICT зазначено про оплату протягом 1 дня.

Відповідно до пункту другого статті VII ГАТТ оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару; під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Крім того, пунктом 2 Приміток та додаткових положень до ГАТТ встановлено, що сумісним із статтею VII були припущення, що «дійсна вартість» може бути представлена ціною, зазначеною у рахунку, не включені до неї збори за виправдані витрати, які є звичайними складовими дійсної вартості, а також виняткова знижка чи інше зменшення звичайної конкурентної ціни, відсутня можливість упевнитись, що заявлена декларантом митна вартість товару ґрунтується на дійсній вартості…

На вимогу декларантом надіслано: прайс-лист та інтернет-пропозиції. Документи, подані на вимогу митного органу не усувають вищезазначені невідповідності. Інших документів на вимогу митного органу не подано…

Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) з причин відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні товари. Застосовано метод 2б.Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД товар 1. №UA100110/2023/531210 від 30.09.2023 р.. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось».

На виконання вимог рішення про коригування декларантом було подано нову митну декларацію, якій присвоєно номер №23UA209170095185U0, та 17.11.2023 вона була оформлена Львівською митницею у митному відношенні.

12.06.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ДИСКОНТКЮ» (далі по тексту ТОВ, покупець) та компанією «JINAN TRI-TIGER TECHNOLOGY DEVELOPMENT CO., LTD», CHINA (постачальник, продавець) укладено зовнішньоекономічний Контракт №TT-DiscountQ, відповідно до якого в порядку та на умовах, визначених цим контрактом продавець постачає і передає у покупця меблі, а покупець приймає та оплачує товар згідно інвойсів, що є невід`ємною частиною цього контракту.

Згідно рахунку-фактури (інвойсу) №IV230706007 від 05.09.2023 покупець придбав у продавця товар загальною вартістю 22 675,8 доларів США.

З метою митного оформлення вказаного товару позивач 20.11.2023 подав до Львівської митниці електронну митну декларацію №23UA209170095568U8, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації (тов. №1 меблі дерев`яні для житлових кімнат).

Декларантом до митного контролю разом з митною декларацією №23UA209170095568U8 надано наступні документи: зовнішньоекономічний договір (контракт) №TT-DiscountQ від 12.06.2023; рахунок-проформа №IV230706007 від 06.07.2023; рахунок-фактура (Інвойс) №IV230706007 від 05.09.2023; банківський платіжний документ №141 від 27.09.2023; банківський платіжний документ №57 від 10.07.2023; договір про перевезення №127/08/2023 від 27.08.2023; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №0174 від 13.11.2023; договір на перевезення №S/2023 від 07.06.2023; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору про транспортно-експедиційні послуги N1579-ICT від 13.11.2023; автотранспортна накладна б/н від 13.11.2023 р.; коносамент №HN123080988 від 10.09.2023; прайс-лист б/н від 06.07.2023; інтернет-пропозиція.

За наслідками опрацювання наданих документів Львівська митниця 20.11.2023 року надіслала повідомлення декларанту про подання додаткових документів, на яку декларант надав відповідь, просив визнати та погодити митну вартість на основі поданих документів, а також на вимогу надав витребувані документи: прайс-лист, інтернет-пропозиції.

За результатами розгляду документів позивача Львівською митницею прийняті картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2023/004026 та рішення про коригування митної вартості товарів від 20.11.2023 року №UA209000/2023/901313/2 в графі 33 якого було вказано: «… Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в поданих документів усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Під час розгляду документів було виявлено наступне: у п. 1.2 Контракту від 12.06.2023 №TT-DiscountQ (далі Контракт) вказано, що продавець постачає товар партіями на підставі замовлення Покупця. Замовлення не надавалось до митного оформлення; в рахунку на перевезення 13.11.2023 №0174 зазначена заявка-замовлення на перевезення №0174 від 10.11.2023 р. яка до митного оформлення не подавалася.

Відповідно до пункту другого статті VII ГАТТ оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару; під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Крім того, пунктом 2 Приміток та додаткових положень до ГАТТ встановлено, що сумісним із статтею VII були припущення, що «дійсна вартість» може бути представлена ціною, зазначеною у рахунку, не включені до неї збори за виправдані витрати, які є звичайними складовими дійсної вартості, виняткова знижка чи інше зменшення звичайної конкурентної ціни, відсутня можливість упевнитись, що заявлена декларантом митна вартість товару ґрунтується на дійсній вартості…

На вимогу декларантом надіслано: прайс-лист та інтернет-пропозиції. Документи, подані на вимогу митного органу не усувають вищезазначені невідповідності. Інших документів на вимогу митного органу не подано…

Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст. 60 МКУ) з причин відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст. 62 МКУ) та методу 2г (ст. 63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД товар 1. №UA500500/2023/31894 від 11.09.2023 р.. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось».

На виконання вимог рішення про коригування декларантом було подано нову митну декларацію, якій присвоєно номер №23UA209170095867U0, та 20.11.2023 вона була оформлена Львівською митницею у митному відношенні.

01.06.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ДИСКОНТКЮ» (далі по тексту ТОВ, покупець) та компанією «TIANJIN PERFECT FURNITURE CO., LTD», CHINA (постачальник, продавець) укладено зовнішньоекономічний Контракт №231900, відповідно до якого, в порядку та на умовах, визначених цим контрактом продавець постачає і передає у власність покупця меблі, а покупець приймає та оплачує товар згідно інвойсів, що є невід`ємною частиною цього контракту.

Згідно рахунку-фактури (інвойсу) №PI231910 від 14.09.2023 р. покупець придбав у продавця товар, загальною вартістю 18 183,6 доларів США.

З метою митного оформлення вказаного товару позивач 24.11.2023 подав до Львівської митниці електронну митну декларацію №23UA209170097354U0, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації (тов. №1 меблі для сидіння).

Декларантом до митного контролю разом з митною декларацією №23UA209170097354U0 надано наступні документи: зовнішньоекономічний договір (контракт) №231900 від 01.06.2023; рахунок-проформа №PI231910 від 21.06.2023; рахунок-фактура (Інвойс) № PI231910 від 14.09.2023; банківський платіжний документ №139 від 26.09.2023; банківський платіжний документ №35 від 22.06.2023; договір про перевезення №2023/08/18 ЗК від 18.08.2023; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №1193 від 20.11.2023; договір на перевезення №S/2023 від 07.06.2023; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору про транспортно-експедиційні послуги N1589-ICT від 15.11.2023; автотранспортна накладна б/н від 20.11.2023; коносамент №HN123080951 від 13.09.2023; прайс-лист б/н від 21.06.2023; інтернет-пропозиція.

За наслідками опрацювання наданих документів Львівська митниця 24.11.2023 надіслала повідомлення декларанту про подання додаткових документів, на яку декларант надав відповідь, просив визнати та погодити митну вартість на основі поданих документів, а також на вимогу надав витребувані документи: прайс-лист, інтернет-пропозиції.

За результатами розгляду документів позивача Львівською митницею прийняті картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2023/004086 та рішення про коригування митної вартості товарів від 24.11.2023 року №UA209000/2023/901320/2 в графі 33 якого вказано: «…Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в поданих документів усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Під час розгляду документів було виявлено наступне: у п. 1.2 Контракту від 01.06.2023 №231900 (далі Контракт) вказано, що продавець постачає товар партіями на підставі замовлення Покупця. Замовлення не надавалось до митного оформлення; у проформі-інвойсі від 21.06.2023 №PL231910 зазначено термін доставки 30 днів від депозиту, проте на момент подання митної декларації цей термін значно вищий; в рахунку на перевезення від 20.11.2023 №1193 зазначене замовлення №1193 від 15.11.2023 р. яке до митного оформлення не подавалося.

Відповідно до пункту другого статті VII ГАТТ оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару; під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Крім того, пунктом 2 Приміток та додаткових положень до ГАТТ встановлено, що сумісним із статтею VII були припущення, що «дійсна вартість» може бути представлена ціною, зазначеною у рахунку, не включені до неї збори за виправдані витрати, які є звичайними складовими дійсної вартості, виняткова знижка чи інше зменшення звичайної конкурентної ціни, відсутня можливість упевнитись, що заявлена декларантом митна вартість товару ґрунтується на дійсній вартості…

На вимогу декларантом надіслано: прайс-лист та інтернет-пропозиції. Документи, подані на вимогу митного органу не усувають вищезазначені невідповідності. Інших документів на вимогу митного органу не подано…

Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) з причин відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні товари. Застосовано метод 2б. Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД товар 1. №UA100110/2023/531210 від 30.09.2023 р.. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось».

На виконання вимог рішення про коригування декларантом було подано нову митну декларацію, якій присвоєно номер №23UA209170097563U0, та 24.11.2023 вона була оформлена Львівською митницею у митному відношенні.

26.06.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ДИСКОНТКЮ» (далі по тексту ТОВ, покупець) та компанією «UPLION INDUSTRIAL CO., LTD», CHINA (постачальник, продавець) укладено зовнішньоекономічний Контракт №23UP4350, відповідно до якого, продавець постачає і передає у власність покупця меблі, а покупець приймає та оплачує товар згідно інвойсів, що є невід`ємною частиною цього контракту в порядку та на умовах, визначених цим контрактом.

Згідно рахунку-фактури (інвойсу) №23UP4377 від 26.09.2023 р. покупець придбав у продавця товар загальною вартістю 38 806 доларів США.

З метою митного оформлення вказаного товару 27.11.2023 позивач подав до Львівської митниці електронну митну декларацію №23UA209170098180U6, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації (тов. №1 ліжка похідні (розкладочки), №2 розкладний стіл на металевому каркасі).

Декларантом до митного контролю разом з митною декларацією №23UA209170098180U6 надано наступні документи: зовнішньоекономічний договір (контракт) №23UP4350 від 26.06.2023; рахунок-проформа №23UP4377 від 04.08.2023; рахунок-фактура (Інвойс) №23UP4377 від 26.09.2023; банківський платіжний документ №133 від 21.09.2023; - банківський платіжний документ №75 від 07.08.2023; договір про перевезення №1274 від 01.11.2023; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №1201 від 23.11.2023; - Договір на перевезення №S/2023 від 07.06.2023; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору про транспортно-експедиційні послуги N1595-ICT від 22.11.2023; автотранспортна накладна б/н від 23.11.2023 р.; коносамент №S04116667 від 30.09.2023; прайс-лист б/н від 04.08.2023; інтернет-пропозиція.

За наслідками опрацювання наданих документів Львівська митниця 27.11.2023 надіслала повідомлення декларанту про подання додаткових документів, на яку декларант надав відповідь, просив визнати та погодити митну вартість на основі поданих документів, а також на вимогу надав витребувані документи: прайс-лист, інтернет-пропозиції.

За результатами розгляду документів позивача Львівською митницею прийняті картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2023/004107 та рішення про коригування митної вартості товарів від 27.11.2023 року №UA209000/2023/901322/2 в графі 33 якого було вказано: «…Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в поданих документів усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Під час розгляду документів було виявлено наступне: у п. 1.2 Контракту від 26.06.2023 №23UP4350 (далі Контракт) вказано, що продавець постачає товар партіями на підставі замовлення Покупця. Замовлення не надавалось до митного оформлення; в рахунку на перевезення від 23.11.2023 №1201 зазначене замовлення №1201 від 22.11.2023 р. яке до митного оформлення не подавалося.

Відповідно до пункту другого статті VII ГАТТ оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару; під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Крім того, пунктом 2 Приміток та додаткових положень до ГАТТ встановлено, що сумісним із статтею VII були припущення, що «дійсна вартість» може бути представлена ціною, зазначеною у рахунку, не включені до неї збори за виправдані витрати, які є звичайними складовими дійсної вартості, виняткова знижка чи інше зменшення звичайної конкурентної ціни, відсутня можливість упевнитись, що заявлена декларантом митна вартість товару ґрунтується на дійсній вартості…

На вимогу декларантом надіслано: прайс-лист та інтернет-пропозиції. Документи, подані на вимогу митного органу не усувають вищезазначені невідповідності. Інших документів на вимогу митного органу не подано…

Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст. 60 МКУ) з причин відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст. 62 МКУ) та методу 2г (ст. 63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала: МД для товару 1 №UA209170/2023/94133 від 14.11.2023 року, МД для товару 2 №UA209170/2023/73537 від 13.09.2023 року. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводились2.

На виконання вимог рішення про коригування декларантом було подано нову митну декларацію, якій присвоєно номер №23UA209170098431U4, та 27.11.2023 вона була оформлена Львівською митницею у митному відношенні.

Не погодившись з рішеннями про коригування митної вартості товарів позивач звернувся до суду.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов`язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України (далі МК України) та іншими законами України.

Відповідно до вимог частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товару, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товару.

Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товару, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із частинами першою, другою статті 51 МК України митна вартість товару, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товару здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товару у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Як встановлено частиною першою статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною другою статті 53 МК України визначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Ними є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частини перша, друга статті 54 МК України).

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як визначено частиною п`ятою статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості.

У частині третій статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з частиною четвертою статті 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п`ята статті 53 МК України).

Із наведених положень випливає, що митний орган має повноваження здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товару, порівнянням рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товару, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товару, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товару; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товару; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 60 МК України у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 58 і 59 цього Кодексу, за митну вартість береться прийнята митним органом вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Наведені норми зобов`язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовiрностi.

Разом з тим, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 МК України).

Згідно з частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Як визначено частиною другою статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).

У розумінні частини п`ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові від 05.05.2022 у справі № 2040/6019/18 Верховний Суд висловив наступну правову позицію: «…Митний орган має право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Єдиними підставами, які надають контролюючому органу право відійти від встановлених обмежень, які пов`язані із перевіркою основного переліку документів що підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи, є лише наявність передбачених законодавцем обставин, а саме, у випадку якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару..»

Суд встановив, що з метою митного оформлення товару 17.11.2023 позивач подав до Львівської митниці електронну митну декларацію №23UA209170094976U0, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації (тов. №1 меблі для сидіння).

З метою митного оформлення товару позивач 20.11.2023 подав до Львівської митниці електронну митну декларацію №23UA209170095568U8, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації (тов. №1 меблі дерев`яні для житлових кімнат).

З метою митного оформлення вказаного товару позивач 24.11.2023 подав до Львівської митниці електронну митну декларацію №23UA209170097354U0, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації (тов. №1 меблі для сидіння).

З метою митного оформлення товару 27.11.2023 позивач подав до Львівської митниці електронну митну декларацію №23UA209170098180U6, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації (тов. №1 ліжка похідні (розкладочки), №2 розкладний стіл на металевому каркасі).

Для підтвердження заявленої митної вартості позивачем до митних декларацій надано документи згідно переліку, який наведено у картках відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Митну вартість товару згідно з поданих митних декларацій визначено за першим методом - за ціною договору.

Подані декларантом відповідно до частини другої статті 53 МК України документи підтверджують складові митної вартості за першим (основним) методом.

Відповідач не погодився з задекларованою митною вартістю товару та здійснив коригування, застосувавши 3 метод (ст. 60 МК України - метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) та 6 (резервний) метод.

У рішенні про коригування митної вартості від 17.11.2023 №UA209000/2023/901309/2 відповідач зазначив: «у проформі-інвойсі від 09.06.2023 №KND23280 зазначено термін доставки 60 днів від депозиту, проте на момент подання митної декларації цей термін значно вищий».

У рішенні про коригування митної вартості від 24.11.2023 №UA209000/2023/901320/2 відповідач зазначив: «У проформі-інвойсі від 21.06.2023 №PL231910 зазначено термін доставки 30 днів від депозиту, проте на момент подання митної декларації цей термін значно вищий».

Щодо зазначених аргументів оскаржуваних рішень суд приймає до уваги пояснення позивача про те, що до митного оформлення не надавалась проформа-інвойс від 09.06.2023 №KND23280, натомість було надано проформу-інвойс №KND23275 від 08.06.2023. Відповідно до п.2.1. контракту №KND230206 від 02.06.2023 постачання товару, зазначеного у п.1 цього контракту, буде здійснено протягом 120 календарних днів після підписання цього контракту повноважними представниками обох сторін. Зовнішньоекономічний контракт №KND230206 був підписаний 02.06.2023. 08.06.2023 року було виставлено рахунок-проформу №KND23275. Згідно коносаменту №HN123081119 від 07.09.2023 товар був відправлений 07.09.2023. Оскільки вказаний контракт є довгостроковий та розрахований на велику кількість поставок та зважаючи на узгоджені між сторонами умови поставки FOB Tianjin постачальник виконав свої зобов`язання в межах встановленого п. 2.1. строку (від дати підписання контракту №KND230206 (02.06.2023), а саме на 98 день. Відповідно до п.2.1. контракту №231900 від 01.06.2023 постачання товару, зазначеного у п.1 цього контракту, буде здійснено протягом 120 календарних днів після підписання цього контракту повноважними представниками обох сторін. Зовнішньоекономічний контракт №231900 був підписаний 01.06.2023. 21.06.2023 року було виставлено рахунок-проформу №PL231910. Згідно коносаменту №HN123080951 від 13.09.2023 товар був відправлений 13.09.2023 року. Постачальник виконав свої зобов`язання в межах встановленого п. 2.1 строку (від дати підписання контракту №231900 (01.06.2023), а саме на 105 день.

Відповідач не обґрунтував, що терміни доставки товару вплинули на числові значення складових митної вартості товарів.

У постанові Верховного Суду від 29 липня 2020 року у справі № 420/1709/19 зазначено: «у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Умови, на яких повинна здійснитися оплата за товар, якщо вони безпосередньо не впливають на ціну товару, останньої не стосуються. У зв`язку з цим розбіжності щодо умов оплати товару у документах, доданих до митної декларації на підтвердження митної вартості, не є тими розбіжностями (суперечностями), які є підставою для витребування контролюючим органом додаткових документів, якщо інші документи в сукупності не викликають сумнів в достовірності задекларованої митної вартості». Дотримання чи недотримання строків постачання товару взагалі не є обставиною, що впливає на його митну вартість».

У рішенні про коригування митної вартості від 20.11.2023 №UA209000/2023/901313/2 відповідач вказав: «в рахунку на перевезення 13.11.2023 №0174 зазначена заявка-замовлення на перевезення №0174 від 10.11.2023 яка до митного оформлення не подавалася».

У рішенні про коригування митної вартості від 24.11.2023 №UA209000/2023/901320/2 відповідач зауважив: «в рахунку на перевезення від 20.11.2023 №1193 зазначене замовлення №1193 від 15.11.2023 яке до митного оформлення не подавалося».

У рішенні про коригування митної вартості від 27.11.2023 №UA209000/2023/901322/2 відповідач зазначив: «в рахунку на перевезення від 23.11.2023 №1201 зазначене замовлення №1201 від 22.11.2023 яке до митного оформлення не подавалося».

Щодо таких аргументів оскаржуваних рішень суд враховує наступне.

Заявка-замовлення на перевезення не є первинним документом, який містить в собі інформацію про вартість товару. На законодавчому рівні відсутнє визначення складових (реквізитів) заявки до договору.

Частини 2 та 3 статті 53 Митного кодексу України не визначають заявку на перевезення документом, що обґрунтовує заявлену митну вартість та повинен безумовно чи на вимогу митниці подаватися до митного контролю.

Згідно з ч.5 ст. 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Верховний Суд у постанові від 16.11.2018 у справі №813/1012/17 вказав: «... серед документів, перелічених у ч. 2 ст. 53 МК України, відсутня заявка на перевезення вантажу, оскільки така заявка не є первинним чи розрахунковим документом та, відповідно, не підтверджує факт надання транспортних послуг чи їх вартість», тому вимога про її надання є безпідставною».

Суд приймає до уваги покликання позивача, що в обґрунтування заявлених транспортних витрат декларантом до митного контролю по кожній поставці було подано договори на перевезення, рахунки-фактури про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги, автотранспортну накладну та коносамент.

Отже, декларантом було надано весь пакет товаросупровідних документів, які підтверджують транспортні витрати, відповідно до положень наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 р. №599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення».

У рішенні про коригування митної вартості від 17.11.2023 №UA209000/2023/901309/2 відповідач зазначив: «в рахунку на перевезення від 13.11.2023 №N1582-ICT зазначено про оплату протягом 1 дня».

Для підтвердження числового значення складової митної вартості, що стосується вартості перевезення товару за митною декларацією №23UA209170094976U0 від 17.11.2023 до митного оформлення декларантом надані наступні документи, відомості про які зазначені у графі 44 митної декларації, а саме: договір про перевезення №01/2023 від 30.10.2023; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №170 від 15.11.2023; договір на перевезення №S/2023 від 07.06.2023; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору про транспортно-експедиційні послуги N1582-ICT від 13.11.2023; автотранспортна накладна б/н від 15.11.2023 р.; коносамент №HN123081119 від 07.09.2023.

На підставі поданих документів з`ясовано, що витрати на транспортування були документально підтверджені та включені до митної вартості товару.

У постанові Верховного Суду від 29 липня 2020 року у справі № 420/1709/19 висновується: «у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Умови, на яких повинна здійснитися оплата за товар, якщо вони безпосередньо не впливають на ціну товару, останньої не стосуються. У зв`язку з цим розбіжності щодо умов оплати товару у документах, доданих до митної декларації на підтвердження митної вартості, не є тими розбіжностями (суперечностями), які є підставою для витребування контролюючим органом додаткових документів, якщо інші документи в сукупності не викликають сумнів в достовірності задекларованої митної вартості».

У всіх оскаржуваних рішеннях відповідач покликався про відсутність замовлення покупця, про яке йдеться у відповідних контрактах за якими здійснювалась поставка.

На вказані аргументи суд зазначає, що замовлення (заявка) до Контракту не є первинним документом, який містить в собі інформацію про вартість товару, оскільки у заявці може міститися інформація про кількість та асортимент товару, який замовляє товариство. І така заявка не буде мати жодного значення для числових визначень митної вартості.

У ст.53 МК України визначено перелік документів, що подаються на підтвердження заявленої митної вартості, і серед того переліку немає заявок (замовлень) чи будь-яких інших попередніх документів. При цьому згідно з ч.5 ст.53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Окрім того, до митного контролю подавались рахунки-проформи №KND 23275 від 08.06.2023, №IV230706007 від 06.07.2023, №PI231910 від 21.06.2023 та №23UP4377 від 04.08.2023.

Також у всіх оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості відповідач вказав: «відповідно до пункту другого статті VII ГАТТ оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару; під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Крім того, пунктом 2 Приміток та додаткових положень до ГАТТ встановлено, що сумісним із статтею VII були припущення, що «дійсна вартість» може бути представлена ціною, зазначеною у рахунку, не включені до неї збори за виправдані витрати, які є звичайними складовими дійсної вартості, виняткова знижка чи інше зменшення звичайної конкурентної ціни, відсутня можливість упевнитись, що заявлена декларантом митна вартість товару ґрунтується на дійсній вартості»

Суд приймає до уваги доводи позивача про те, що продавці товару для покупця ТзОВ «ДИСКОНТКЮ» не заявляли про надання знижки, що також не обумовлено у згаданих вище зовнішньоекономічних контрактах.

Отже, позивачем подано для митного оформлення товару повний пакет документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару за основним методом, а відповідачем не доведено, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації та не надано доказів, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за першим методом. Наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.

Аналіз вищевикладених норм права та фактичних обставин свідчить про те, що відповідачем необґрунтовано прийнято рішення про коригування митної вартості товарів. Митний орган не надав доказів на підтвердження тієї обставини, що позивачем у деклараціях митної вартості було зазначено не всі складові числового значення митної вартості, неправильно здійснено розрахунок, внесено недостовірні або неточні відомості, або у наданих документах містяться розбіжності, ознаки підробки або не всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості задекларованих товарів.

Перевіряючи оскаржувані рішення на відповідність їх критеріям, наведеним у частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку про те, що при їх прийнятті суб`єкт владних повноважень діяв не на підставі закону, який регулює спірні відносини; необґрунтовано, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

За наведених доводів, позовні вимоги слід задовольнити та оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів слід визнати протиправними та скасувати.

Відповідно до вимог ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На користь позивача підлягає стягненню сума судового збору за рахунок бюджетних асигнувань відповідача. Відповідно до ч. 1 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 3 частини третьої статті 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, віднесено витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз. Відповідно до ч. 5 ст. 137 КАС України розмір витрати на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача чи експерта встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Щодо стягнення на користь позивача понесених ним витрат на переклад документів, то матеріалами справи підтверджується понесення таких витрат у розмірі 2835,00 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 14, 77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості Львівської митниці № UA 209000/2023/901309/2 від 17.11.2023.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості Львівської митниці № UA 209000/2023/901313/2 від 20.11.2023.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості Львівської митниці № UA 209000/2023/901320/2 від 24.11.2023.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості Львівської митниці № UA 209000/2023/901322/2 від 27.11.2023.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці (адреса: вул. Костюшка, 1, м. Львів, 79000, код ЄДРПОУ: 43971343) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Дисконткю (адреса: 81300, Львівська область, Мостиський район, м. Мостиська, вул. Будзиновського, 8а,код ЄДРПОУ: 44929444) судовий збір на суму 7550,20 грн (сім тисяч п`ятсот п`ятдесят грн. 20 коп).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці (адреса: вул. Костюшка, 1, м. Львів, 79000, код ЄДРПОУ: 43971343) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Дисконткю (адреса: 81300, Львівська область, Мостиський район, м. Мостиська, вул. Будзиновського, 8а, код ЄДРПОУ: 44929444) витрати на оплату перекладача у сумі 2835,00 грн (дві тисячі вісімсот тридцять п`ять грн).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

СуддяКрутько Олена Василівна