Рішення № 117376987, 20.02.2024, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2024 рокусправа №380/19329/23

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Хоми О.П.,

з участю секретаря судового засідання Стецишин П.Д.,

з участю представника позивача Гриневича М.М.,

представника відповідача Лисої Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправним, скасування наказу та поновлення на роботі,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції у Львівській області (далі відповідач, ГУ НП у Л/о), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати пункт 1 наказу ГУ НП у Львівській області від 30.06.2023 №2296 «Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих працівників Самбірського РВП ГУНП у Львівській області» в частині застосування до поліцейського-водія відділення поліції №1 Самбірського районного відділу поліції ГУНП старшого сержанта поліції ОСОБА_1 звільнення зі служби в поліції;

- визнати протиправним та скасувати наказ ГУ НП у Львівській області від 17.07.2023 №293 о/с від 17.07.2023 «Про особовий склад» в частині звільнення старшого сержанта поліції ОСОБА_1 , поліцейського-водія відділення поліції №1 Самбірського районного відділу поліції ГУ НП;

- поновити ОСОБА_1 на службі в Національній поліції на посаді поліцейського-водія відділення поліції №1 Самбірського районного відділу поліції ГУ НП у Львівській області з 18.07.2023;

- стягнути з ГУ НП у Львівській області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за весь час вимушеного прогулу.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що наказом ГУ НП у Л/о від 30.06.2023 №2296 до ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції, на виконання якого наказом від 17.07.2023 №293 о/с ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби). Стверджує, що про порушення дисциплінарною комісією його прав при проведенні службового розслідування, які полягали у тому, що позивача не було повідомлено про факт проведення службового розслідування та станом на день звернення до суду позивач так і не ознайомився із матеріалами його проведення та не був ознайомлений із документами, які стали підставою для його звільнення. Визнаючи фактичні обставини зупинення автомобіля під його керуванням 27.06.2023 на а/д Мукачево-Івано-Франківськ-Рогатин-Львів 437 км + 20 м, заперечує відмову від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння та не визнає вину у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КупАП. Звертає увагу, що під час зупинки неодноразово наполягав на проходженні огляду на стан сп`яніння у закладі охорони здоров`я, проте працівники поліції йому відмовили, оскільки вже було складено протокол про відмову від проходження огляду. Зазначає, що складання протоколу за відсутності роз`яснення особі прав та наслідків відмови від проходження огляду чи проходження такого огляду є грубим порушенням права особи на захист у розумінні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Вказує на те, що на момент подання позовної заяви протокол серії ААД №278661 від 27.06.2023 перебуває на розгляді в Пустомитівському районному суді Львівської області та жодного рішення про визнання позивача винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП не приймалося. Зазначає про неприпустимість звільнення з роботи без доведення факту вчинення адміністративного правопорушення, а також без винесення судом відповідної постанови, що є порушенням презумпції невинуватості, передбаченої статтею 62 Конституції України. Вважає, що оскаржувані накази про застосування найбільш суворого виду дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби прийняті відповідачем з порушенням вимог чинного законодавства, без дослідження усіх обставин справи та без врахування численних пом`якшувальних обставин, тому є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідач щодо задоволення позову заперечив з підстав, викладених у відзиві, суть яких полягає у правомірності винесення оскаржуваних наказів та законності звільнення позивача зі служби в поліції за вчинення дисциплінарного проступку, що дискредитує звання працівника Національної поліції, яке підтверджено службовим розслідуванням. Підставою для проведення службового розслідування стало зупинення мобільною групою УГІ ГУНП та ЛУ ДВБ НП України 27.06.2023 транспортного засобу «Volkswagen Passat», д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 , під час спілкування з яким виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, порушення мови. У зв`язку з цим позивачу було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Драгер» та/або у медичному закладі, на що останній категорично відмовився. Звертає увагу, що у ході службового розслідування не досліджувалося питання наявності або відсутності вини в діях старшого сержанта поліції ОСОБА_1 щодо вчинення правопорушення, а надавалася правова оцінка обставинам наявності або відсутності вчинення ним саме дисциплінарного проступку. Під час проведення службового розслідування ОСОБА_1 у відповідності до статті 63 Конституції України від надання пояснень відмовився. В ході службового розслідування дисциплінарною комісією здійснено перегляд відеозаписів, з яких встановлено, що на 4-х відео фрагментах з портативних відео реєстраторів, які використовувалися 27.06.2023 працівниками ВРПП Стрийського РУП ГУНП членами мобільної групи підтверджено протиправну поведінку позивача, яка викладена в матеріалах службового розслідування. Заперечує порушення прав позивача при проведенні службового розслідування та стверджує про повне та об`єктивне дослідження обставин скоєння ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, що відображено у висновку за результатами службового розслідування. Вважає безпідставними доводи позивача про протиправність його звільнення через не доведення вини, оскільки відсутність в діях позивача адміністративного правопорушення не спростовує наявності в його діях дисциплінарного проступку. Просить відмовити у задоволенні позову.

Ухвалами суду від 17.08.2023 та від 04.09.2023 позовна заява, подана без додержання вимог, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України), була залишена без руху, позивачу надано строк на усунення недоліків позовної заяви.

Вимоги ухвал позивачем виконано.

Ухвалою від 06.09.2023 відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі. Підготовче засідання призначено на 03.10.2023.

Відповідачем 26.09.2023 подано відзив на позовну заяву (вх. №73031) та 02.10.2023 клопотання про відкладення розгляду справи(вх. №74528), у зв`язку з чим підготовче засідання, призначене на 03.10.2023, відкладено до 24.10.2023.

Позивачем 04.10.2023 (вх. №75201) подано відповідь на відзив.

Підготовче засідання, що призначене на 24.10.2023, відкладено до 14.11.2023 для ознайомлення відповідача із відповіддю на відзив.

Представником відповідача 08.11.2023 (85482) подано заперечення на відповідь на відзив.

Ухвалою від 14.11.2023 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні 12.12.2023.

У судовому засіданні 12.12.2023 суд заслухав вступні промови та оголосив перерву до 15.01.2024.

У судовому засіданні 15.01.2024 досліджено письмові та відео докази та оголошено перерву до 06.02.2024.

Відповідачем 29.01.2024 подано клопотання про залишення позовної заяви без розгляду (вх. №6999) та клопотання про долучення доказів до матеріалів справи (вх. №7046).

Представником позивача 06.02.2024 (вх. №2368ел) подано клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку з чим судове засідання, призначене на 06.02.2024, відкладено до 20.02.2024.

Позивачем 20.02.2024 (вх. №13554) подано заперечення на клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.

Ухвалою суду від 20.02.2024 відмовлено у задоволенні клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.

Суд, заслухавши сторін та з`ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 з 07.11.2015 проходив службу в органах Національної поліції України, з 15.02.2021 - на посаді поліцейського-водія відділення поліції №1 Самбірського районного відділу поліції ГУ НП у Львівській області у званні старшого сержанта поліції.

Мобільною групою УГІ ГУНП та ЛУ ДВБ НП України 27.06.2023 на 437 км + 20 м об`їзної автодороги м. Львова, сполученням «Мукачево - Івано-Франківськ - Рогатин - Львів» за порушення ПДР України (порушення правил користування ременем безпеки) було зупинено автомобіль марки «Volkswagen Passat», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 .

Під час спілкування з водієм виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, порушення мови.

У зв`язку з цим ОСОБА_1 запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Драгер» та/або у медичному закладі, на що останній у категоричній формі відмовився.

Позивачу інспектором ВРПП Стрийського РУП ГУНП у Львівській області Стециком А.М. роз`яснено наслідки відмови від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння та попереджено про складання протоколу про адміністративне правопорушення за частиною 1 статті 130 КУпАП.

Відмову позивача від проходження обстеження на стан алкогольного сп`яніння та роз`яснення наслідків зафіксовано на відео з нагрудних камер SN621А3958 та SN621А3110, переглянутих та досліджених в судовому засіданні.

Інспектором ВРПП Стрийського РУП ГУНП у Львівській області Стециком А.М. відносно старшого сержанта поліції ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 278661 за частиною 1 статті 130 КУпАП та винесено постанову серії БАВ №467469 за частини 5 статті 121 КупАП.

Вказане зумовило подання старшим інспектором ВСР УГІ ГУНП у Львівській області капітаном поліції Р.Уніятом на ім`я начальника ГУ НП у Л/о рапорту про надання дозволу на організацію проведення службового розслідування відносно ОСОБА_1 та аналогічного змісту подання начальника Львівського правління департаменту внутрішньої безпеки підполковника С.Бойко від 27.06.2023 №1826/42-13/01-2023 про призначення службового розслідування.

Наказом ГУ НП у Львівській області №2237 від 27.06.2023 призначено службове розслідування у формі письмового провадження за фактом можливого порушення службової дисципліни зі сторони поліцейського-водія відділення поліції №1 Самбірського РВП ГУНП старшого сержанта поліції ОСОБА_1

ОСОБА_1 в ході службового розслідування відмовився від надання пояснень на підставі статті 63 Конституції України, що підтверджується власноручним написом у поясненнях від 28.06.2023, наявних у матеріалах службового розслідування.

За результатами службового розслідування дисциплінарною комісією 29.06.2023 складено висновок службового розслідування за фактом можливого порушення службової дисципліни зі сторони поліцейського-водія відділення поліції №1 Самбірського РВП ГУНП старшого сержанта поліції ОСОБА_1 .

На підставі зібраних у ході проведення службового розслідування матеріалів дисциплінарною комісією установлено, що «поліцейський-водій відділення поліції №1 Самбірського РВП ГУНП старший сержант поліції ОСОБА_1 27.06.2023, перебуваючи поза службою, в цивільному одязі, без вогнепальної зброї, керуючи автомобілем марки «Volkswagen Passat», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, не був пристебнутий засобами пасивної безпеки (ременем безпеки), чим порушив п. 2.3 в ПДР України. Крім цього, керуючись почуттям власної безкарності після виявлення у нього ознак алкогольного сп`яніння, намагаючись уникнути відповідальності від проходження медичного огляду на стан сп`яніння відмовився від такого, чим проявив своє зверхнє ставлення до установлених норм поведінки, зокрема вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України, згідно якого, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Такими своїми діями, поліцейський - водій відділення поліції №1 Самбірського РВП ГУНП старший сержант поліції ОСОБА_2 грубо порушив службову дисципліну, зокрема вимоги ч. 4 ст. 8, ч. 1 ст. 12, п. 1, 3 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», п. 1, 3, 7 ч. З ст. 1 Розділу І, п. 5 ст. 15 Розділу III Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, п. 2.3в, 2.5. Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, відтак своїм вчинком поставив під сумнів доцільність свого подальшого проходження служби в органах Національної поліції України, з огляду на що вбачається за необхідне застосувати до старшого сержанта поліції статтю 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VІІІ. Обставини, що пом`якшують відповідальність старшого сержанта поліції ОСОБА_1 під час службового розслідування дисциплінарною комісією не встановлені. Поряд з тим встановлено, що за місцем служби останній характеризується посередньо, про що свідчить характеристика, підписана начальником Стрийського РВП ГУНП.»

Як вказано у висновку службового розслідування, відомості, які стали підставою для призначення службового розслідування, є такими, що знайшли своє підтвердження, тому за грубе порушення службової дисципліни, зокрема невиконання вимог п. 2 ч. 1 статті 18, ч. 4 ст. 8, ч. 1 ст. 12 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 4, 6, 13 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII, підпунктів 1.1, 1.8 пункту 1 наказу ГУНП у Львівській області від 27.04.2023 № 1470 «Про покращення службової дисципліни та забезпечення належного інформування», дисциплінарною комісією рекомендовано на підставі пункту 7 частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII застосувати до поліцейського - водія відділення поліції №1 Самбірського РВП ГУНП старшого сержанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення - звільнення зі служби в поліції.

Наказом №2296 від 30.06.2023 «Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих працівників Самбірського РВП ГУНП у Львівській області» до поліцейського-водія відділення поліції №1 Самбірського РВП ГУНП старшого сержанта поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення - звільнення зі служби в поліції.

Наказом №293 о/с від 17.07.2023 поліцейського-водія відділення поліції №1 Самбірського РВП ГУ НП старшого сержанта поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби з поліції відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» за пунктом 6 частини 1 статті 77 (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Не погоджуючись з наказами №2296 від 30.06.2023 та №293 о/с від 17.07.2023, позивач оскаржив такі, звернувшись до суду з даним позовом.

При вирішенні спору суд керувався таким.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначаються Законом України «Про Національну поліцію» від 02.11.2015 № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII).

Відповідно до статті 8 Закону №580-VIII поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України. Поліцейському заборонено виконувати злочинні чи явно незаконні розпорядження та накази. Накази, розпорядження та доручення вищих органів, керівників, посадових та службових осіб, службова, політична, економічна або інша доцільність не можуть бути підставою для порушення поліцейським Конституції та законів України.

Згідно з частиною першою статті 18 Закону №580-VIII поліцейський зобов`язаний:

1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;

2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва;

3) поважати і не порушувати прав і свобод людини;

4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я;

5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків;

6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Відповідно до частини першої статті 64 Закону №580-VIII особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: «Я, (прізвище, ім`я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки».

Частинами першою та другою статті 19 Закону №580-VIII визначено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону №580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження визначається Дисциплінарним статутом Національної поліції України, затвердженим Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут).

Частиною першою статті 1 Дисциплінарного статуту визначено, що службова дисципліна це дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Згідно з частиною третьою статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов`язує поліцейського: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння.

Відповідно до частини першої статті 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Згідно зі статтею 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Відповідно до частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Згідно з частинами першою-четвертою статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Відповідно до частини десятої статті 14 Дисциплінарного статуту процедуру проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування визначено Порядком проведення службових розслідувань у Національній поліції України затвердженим Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 № 893 (далі - Порядок №893).

Відповідно до пункту 2 Розділу ІІ Порядку №893 службове розслідування призначається, зокрема, за наявності даних про, зокрема перебування поліцейського на роботі (службі) у стані алкогольного сп`яніння або стані, викликаному вживанням наркотичних чи інших одурманюючих засобів, або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Пунктами 2-4 Розділу V Порядку №893 передбачено, що службове розслідування розпочинається із дня видання наказу про його призначення та завершується в день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка виконує його обов`язки, висновку службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Строк проведення службового розслідування, його продовження, порядок обчислення строку службового розслідування визначаються статтею 16 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Службове розслідування має встановити:

наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування;

наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій;

ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок;

обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього;

відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень;

вид і розмір заподіяної шкоди;

причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.

Згідно з пунктом 7 Розділу V Порядку №893 розгляд справи дисциплінарною комісією проводиться зазвичай у формі письмового провадження.

Збирання та перевірка матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського у разі розгляду справи у формі письмового провадження здійснюються зазвичай шляхом: одержання пояснень щодо обставин справи від поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб; одержання в органах, закладах, установах поліції та їх підрозділах чи за запитом в інших органах державної влади та органах місцевого самоврядування необхідних документів або їх копій та долучення до матеріалів справи; отримання консультацій спеціалістів з питань, що стосуються службового розслідування.

У разі розгляду справи у формі письмового провадження рішення дисциплінарною комісією приймається без повідомлення та (або) виклику інших учасників службового розслідування на підставі наявних у справі матеріалів.

Відповідно до пункту 8 Розділу V Порядку №893 за рішенням уповноваженого керівника розгляд справи може здійснюватися дисциплінарною комісією на відкритому засіданні, яке полягає в гласному та відкритому дослідженні обставин, які стали підставою для призначення службового розслідування, за участю поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інших заінтересованих осіб.

Згідно з пунктом 14 Розділу V Порядку №893 під час розгляду справи у формі письмового провадження поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, надає пояснення в письмовій формі.

У письмовому поясненні поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інших осіб зазначаються посада, звання, прізвище, ім`я, по батькові особи, що одержує пояснення; прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце роботи, посада, адреса проживання особи, що надає пояснення, а якщо пояснення надається поліцейським, додатково зазначаються відомості про освіту, час служби в поліції та на займаній посаді; попередження особи про право відмовитися надавати пояснення щодо себе, членів своєї сім`ї чи близьких родичів, коло яких визначено законодавством України; надання особою, що надає пояснення, згоди на обробку та використання в службових документах поліції її персональних даних.

Пояснення поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інших осіб може фіксуватися на бланку пояснення, зразок якого наведена в додатку до цього Порядку.

Письмове пояснення підписують особа, яка отримувала пояснення, та особа, яка надала пояснення, із зазначенням дати його надання.

Відповідно до частин сьомої, восьмої статті 19 Дисциплінарного статуту у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.

Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Частинами першою та другою статті 22 Дисциплінарного статуту визначено, що дисциплінарне стягнення виконується негайно, але не пізніше місяця з дня його застосування, не враховуючи часу перебування поліцейського у відпустці, відрядженні або на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності). Після закінчення зазначеного строку дисциплінарне стягнення не виконується.

Наказ про застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення виконується шляхом його оголошення в органі (підрозділі) поліції та особистого ознайомлення поліцейського з ним. У разі відмови особи від ознайомлення з наказом про це складається акт.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 № 1179 затверджено Правила етичної поведінки поліцейського (далі Правила), які є узагальненим зібранням професійно-етичних вимог щодо правил поведінки поліцейських та спрямовані на забезпечення служіння поліції суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку на засадах етики та загальнолюдських цінностей. Ці Правила поширюються на всіх поліцейських, які проходять службу в Національній поліції України (далі - поліція). Дотримання вимог цих Правил є обов`язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місцеперебування.

Відповідну до пунктів 4 та 5 розділу І вказаних Правил під час прийняття на службу до поліції особу ознайомлюють з вимогами цих Правил.

Поліцейський здійснює свою діяльність відповідно до основоположних принципів, які закріплені в Конституції України, Законі України «Про Національну поліцію», інших законодавчих актах України, а також у цих Правилах, зокрема: верховенства права; дотримання прав і свобод людини; законності; відкритості та прозорості; політичної нейтральності; взаємодії з населенням на засадах партнерства; безперервності; справедливості, неупередженості та рівності.

Згідно з абзацом 7 пункту 2 розділу ІІ Правил під час виконання службових обов`язків поліцейському заборонено перебувати на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння, уживати тютюнові вироби під час безпосереднього виконання службових обов`язків і в невстановленому місці.

Спір у цій справі виник у зв`язку із притягненням поліцейського до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції за порушення службової дисципліни і правил поведінки поліцейського, які безпосередньо пов`язані із зупиненням мобільною групою УГІ ГУНП та ЛУ ДВБ НП України 27.06.2023 на 437 км + 20 м об`їзної автодороги м. Львова, сполученням «Мукачево - Івано-Франківськ - Рогатин - Львів» за порушення ПДР України (порушення правил користування ременем безпеки) автомобіля марки «Volkswagen Passat», д.н.з. НОМЕР_1 , за кермом якого перебував поліцейський-водій ВП №1 Самбірського РВП ГУНП ОСОБА_1 .

Судом встановлено, що позивач під час зупинки працівниками ВРПП Стрийського РУП ГУНП повідомив, що є працівником поліції у Старому Самборі, на підтвердження чого пред`явив службове посвідчення, та поспішає у лікарню. Також позивач повідомив, що ввечері 26.06.2023 вживав слабоалкогольний напій, а саме пиво та 100 грам, а зранку сів за кермо.

Під час спілкування з водієм виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, порушення мови.

У зв`язку з цим ОСОБА_1 запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Драгер» та/або у медичному закладі, на що останній у категоричній формі відмовився.

Позивачу інспектором ВРПП Стрийського РУП ГУНП у Львівській області Стециком А.М. роз`яснено наслідки відмови від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння та попереджено про складання протоколу про адміністративне правопорушення за частиною 1 статті 130 КУпАП.

Відмову позивача від проходження обстеження на стан алкогольного сп`яніння та роз`яснення наслідків зафіксовано на відео фрагменті №2 з нагрудних камер SN621А3958 та SN621А3110, які використовувалися працівниками ВРПП Стрийського РУП ГУНП.

Позивач заперечує факт відмови від проходження обстеження на стан алкогольного сп`яніння, стверджуючи про те, що неодноразово наполягав на огляді на стан сп`яніння у закладі охорони здоров`я, у проходженні якого йому було відмовлено працівниками поліції.

Ця обставина була предметом дослідження в ході судового розгляду, під час якого встановлено, що позивач дійсно висловлював бажання пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у медичному закладі, однак вже після роз`яснення йому наслідків відмови, попередження про складання протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 120 КУпАП, а також після спілкування телефоном з невідомою особою і під час процедури оформлення протоколу про адміністративне правопорушення.

Вказане зафіксовано на відео з портативних відео реєстраторів, які 27.06.2023 використовувалися працівниками ВРПП Стрийського РУП ГУНП, дослідження всіх відео фрагментів з яких в сукупності спростовує доводи позивача і підтверджує висновки службового розслідування.

Відповідно до пункту 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, водій повинен на вимогу поліцейського: пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що занижують увагу та швидкість реакції.

Таким чином, приведені норми Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, встановлюють обов`язок для водія, а не право пройти огляд на визначення стану сп`яніння і жодних винятків для цього (втома, брак часу, небажання водія) вказані Правила не містять.

Отже, позивач, всупереч пункту 2.5 Правил дорожнього руху, відмовився від виконання законних вимог поліцейського щодо проходження огляду на стан сп`яніння, що, безсумнівно, принижує високе звання поліцейського, яке мав скаржник, викликає сумнів у високих моральних якостях і самосвідомості його як поліцейського. Суд уважає, що з точки зору стороннього розсудливого спостерігача наведені обставини можуть свідчити про недодержання вимоги щодо необхідності з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час і бути прикладом у дотриманні громадського порядку.

Саме така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.10.2020 у справі №520/10268/19.

Стосовно доводів позивача та його представника про відсутність судового рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 КУпАП, яке полягає у керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, суд зазначає таке.

Постановою Пустомитівського районного суду Львівської області від 14.08.2023 провадження у справі №450/3438/23 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КупАП закрито у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Суд зазначає, що у межах розгляду цієї справи не досліджується питання наявності або відсутності вини в діях позивача при вчиненні ним адміністративного правопорушення, а надається правова оцінка обставинам наявності або відсутності вчинення ним саме дисциплінарного проступку та, відповідно, оцінка обґрунтованості та законності висновків відповідача про порушення позивачем службової дисципліни, що має наслідком застосування дисциплінарного стягнення.

При цьому наявність факту притягнення до адміністративної відповідальності або відсутність такого факту не спростовує можливості притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності за наявності відповідних підстав.

У спірних правовідносинах дисциплінарне стягнення до позивача застосовано за поведінку, що є несумісною з проходженням служби в поліції та не відповідає званню працівника поліції, а не за вчинення адміністративного правопорушення.

Верховний Суд у постанові від 10.07.2019 у справі № 802/1150/17-а звернув увагу на те, що підставою для застосування дисциплінарних стягнень є вчинення дисциплінарних проступків, які передбачені у статті 12 Дисциплінарного статуту. Ці обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з`ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтовуючи при цьому своє рішення у відповідному наказі, у тому числі в частині обрання виду стягнення.

Прийнята позивачем при вступі на службу в поліції присяга відповідно до статті 64 Закону України «Про Національну поліцію» передбачає взяття на себе обов`язків поваги та охорони прав і свобод людини, честі держави, несення високого звання поліцейського з гідністю та сумлінного виконання своїх службових обов`язків.

В основу поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги поліцейського. Тому, складаючи Присягу, поліцейський покладає на себе не тільки певні службові зобов`язання, але й моральну відповідальність за їх виконання. Порушення Присяги слід розуміти як скоєння поліцейським проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету органів поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків. Присяга поліцейського передбачає зобов`язання виконувати обов`язки сумлінно.

Наведене узгоджується із позицією Верховного Суду у постановах від 21.09.2018 у справі № 824/227/17-а, від 08.08.2019 у справі № 824/1015/16-а у подібних правовідносин.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 попереджався про неприпустимість випадків вчинення порушень службової дисципліни у робочий та позаробочий час, зокрема керування транспортним засобом у стані сп`яніння: алкогольного, наркотичного чи іншого; перебування у такому стані на службі, у службовому приміщенні, чи у однострої, що підтверджено Розпискою від 28.04.2022.

Також відповідно до Розписки Попередження Зобов`язання щодо неухильного дотримання автотранспортної дисципліни від 24.03.2022 ОСОБА_1 попереджено щодо неприпустимості випадків вчинення порушень службової, в т.ч. автотранспортної, дисципліни, будь-яких порушень Правил дорожнього руху, як у робочий так і в позаробочий час, зокрема керування транспортним засобом: у стані сп`яніння (алкогольного, наркотичного чи іншого; незареєстрованим у встановленому порядку; без необхідних водійських документів (посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційний документ на транспортний засіб, чинний страховий поліс чи документ, що звільняє від такого обов`язку).

У постановах Верховного Суду від 19.04.2021 у справі №240/2677/20, від 17.06.2021 у справі №804/6242/17, від 12.05.2022 у справі №260/1/19, від 26.06.2022 у справі №2240/2329/18 від 14.07.2022 у справі №520/1795/19 зазначено, поліцейський повинен уникати вчинення дій, що підривають довіру та авторитет органів поліції і їх працівників в очах громадськості та є несумісними із подальшим проходженням служби. Проступком, який ганьбить честь і гідність, порочить поліцейського та підриває авторитет Національної поліції України, є дія чи бездіяльність, яка за своїм характером несумісна з високим званням поліцейського і робить неможливим виконання ним своїх службових обов`язків, грубе порушення загальноприйнятих норм і правил поведінки, що принижує авторитет державної служби Національної поліції.

Аналіз зібраних та досліджених судом доказів повністю підтверджує правильність висновку службового розслідування та факт порушення позивачем службової дисципліни внаслідок невиконання визначених законом обов`язків поліцейського та недотримання позивачем професійно-етичних норм поведінки поліцейських, що призвело до вчинку, який дискредитує звання поліцейського.

Висновок службового розслідування від 29.06.2023 в сукупності з іншими належними та допустимим письмовими та відео-доказами, спростовує доводи позивача та його представника про відсутність достатніх та належних доказів порушення ОСОБА_1 службової дисципліни.

Посилання на постанову Пустомитівського районного суду Львівської області від 14.08.2023 провадження у справі №450/3438/23 про закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 у зв`язку відсутністю складу адміністративного правопорушення, є слушними тільки в тій частині, що в діях позивача відсутній склад саме адміністративного правопорушення, однак не дисциплінарного проступку.

Відповідно до статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. Юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Види юридичної відповідальності: 1)кримінальна; 2) адміністративна; 3) цивільно-правова; 4) дисциплінарна; 5) матеріальна; 6) конституційна; 7) міжнародно-правова.

Верховний Суд неодноразово у своїх постановах висловлював правову позицію, яка полягає у тому, що відсутність рішення компетентного органу про притягнення до кримінальної або адміністративної відповідальності позивача не спростовує наявності в діях тієї ж особи дисциплінарного проступку, за який, в порядку Дисциплінарного статуту, відповідач має право застосувати такий вид дисциплінарного стягнення як звільнення з органів Національної поліції.

Таким чином, закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення свідчить про відсутність складу адміністративного правопорушення, однак не дисциплінарного проступку.

Саме така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 06.03 2019 у справі 816/1534/16, від 17.07.2019 у справі №806/2555/17, від 24.09.2020 у справі №420/602/19, від 26.05.2022 №420/3630/20.

З огляду на встановлені висновком службового розслідування обставини вчинення позивачем дисциплінарного проступку, що знайшли своє підтвердження під час судового розгляду цієї справи, ОСОБА_1 правомірно звільнено зі служби в поліції у зв`язку із підтвердженням факту вчинення ним дисциплінарного проступку, тому відсутні підстави для скасування спірних наказів та поновлення позивача на службі в органах Національної поліції.

Оскільки позовні вимоги про поновлення позивача на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу є похідними від вимоги про скасування оскаржуваних наказів, які визнані судом правомірним, то в цій частині позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до вимог частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем вказані вимоги щодо доказування правомірності спірних наказів виконано.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінюючи спірні накази відповідача на відповідність критеріям, визначеним частиною 2 статті 2 КАС України, суд виснує, що такі прийняті відповідачем на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України, з урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) та неупереджено.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є безпідставними в цілому, тому в задоволенні позову слід відмовити повністю.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» і такий фактично не сплачувався, відсутні підстави для вирішення питання щодо розподілу судових витрат відповідно до частини п`ятої статті 139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 6-10, 14, 72-77, 90, 139, 159, 241-246, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Національної поліції у Львівській області (пл. Генерала Григоренка, буд. 3, м. Львів, 79000, код ЄДРПОУ 40108833) про визнання протиправним і скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, - відмовити повністю.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 28 лютого 2024 року.

Суддя О. П. Хома