Ухвала суду № 117372832, 06.11.2023, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/48197/23-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2023 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю адвоката ОСОБА_3 , представника власника майна ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , розглянувши провадження за клопотанням Інституту зоології ім. І.І. Шмальгаузена Національної академії наук України про скасування арешту майна, -

ВСТАНОВИВ:

Інституту зоології ім. І.І. Шмальгаузена Національної академії наук України в особі директора ОСОБА_6 звернувся до суду з клопотанням в порядку ст.ст. 170, 174 КПК України, в якій просить скасувати арешт, який накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 21.09.2023 у справі № 757/41877/23-к, в рамках кримінального провадження № 42023000000000681, на об`єкт нерухомого майна, а саме: на земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:79:713:0855 площею 5,6901 га, що зареєстрована на праві державної власності за Національною академією наук України (код ЄДРПОУ:00019270), на праві постійного користування за Інститутом зоології ім. І.І. Шмальгаузена Національної академії наук України (код ЄДРПОУ: 05416975), на праві тимчасового використання за ТОВ «ЮГ-ПРОЕКТ» (код ЄДРПОУ: 36329166). В обґрунтування доводів клопотання зазначив, що арешт майна було накладено необґрунтовано та відпала необхідність в арешті майна.

В судовому засіданні адвокат та представник власника майна клопотання підтримали з підстав у ньому зазначених.

Прокурор в судовому засідання заперечував щодо задоволення клопотання, просив відмовити.

Статтею 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

Фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів на підставі ч. 4 ст. 107 КПК України не здійснювалась.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали провадження, надходить до наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів клопотання, ГСУ НП України здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42023000000000681 за ч. 3 ст. 367 КК України.

21.09.2023 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва у справі № 757/41877/23-к, в рамках кримінального провадження № 42023000000000681, накладено арешт на нерухоме майно із забороною відчуження, розпорядження, користування шляхом заборони зведення об`єктів нерухомого майна, а саме на земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:79:713:0855 площею 5,6901 га, що зареєстрована на праві державної власності за Національною академією наук України (код ЄДРПОУ:00019270), на праві постійного користування за Інститутом зоології ім. І.І. Шмальгаузена Національної академії наук України (код ЄДРПОУ: 05416975), на праві тимчасового використання за ТОВ «ЮГ-ПРОЕКТ» (код ЄДРПОУ: 36329166).

Як вбачається з ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 21.09.2023 про арешт майна, вищевказане майно визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у разі якщо до такої юридичної особи може бути застосовано захід кримінально-правового характеру у вигляді конфіскації майна, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, слідчий суддя або суд під час судового провадження накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у частині другій статті 167 цього Кодексу. Крім того, у випадку задоволення цивільного позову суд за клопотанням прокурора, цивільного позивача може вирішити питання про накладення арешту на майно для забезпечення цивільного позову до набрання судовим рішенням законної сили, якщо таких заходів не було вжито раніше.

Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Поруч з тим, п. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України, передбачено, що арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

За змістом статті 14 Конституції України, з якою кореспондуються приписи частин першої, другої статті 373 Цивільного кодексу України та статті 1 Земельного кодексу України, земля є: основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до частини першої статті 78 Земельного кодексу України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.

До земель державної власності, які не можуть передаватись у комунальну власність, належать, зокрема, земельні ділянки, які використовуються для забезпечення діяльності Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, інших орган державної влади, Національної академії наук України, державних галузевих академій наук земельні ділянки, закріплені за вищими навчальними закладами державної форми власності.

Наведена норма узгоджується з пунктом 4 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності", за змістом якого з дня набрання чинності цим Законом у державній власності залишаються розташовані в межах населених пунктів земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні органів державної влади, держави підприємств, установ, організацій. Національної академії наук України, державних галузеві академій наук.

Частиною першою статті 92 Земельного кодексу України встановлено, що право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без установлення строку.

За приписами статті 84 Земельного кодексу України в державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. До земель державної власності, які не можуть передаватись у комунальну власність, належать, зокрема, земельні ділянки, які використовуються для забезпечення діяльності Верховної Ради України. Президента України. Кабінету Міністрів України, інших органів державної влади. Національної академії наук України, державних галузевих академій наук і земельні ділянки, закріплені за вищими навчальними закладами державної форми власності.

Як зазначено в Рішенні Конституційного Суду України від 22.09.2005 року №5-рп/2005 (справа про постійне користування земельними ділянками) суб`єктивне право постійного користування земельною ділянкою суттєво відрізняється від суб`єктивного права власності на землю та суб`єктивного права оренди.

Хоча власники землі та орендарі поряд із повноваженнями щодо володіння та користування наділяються і повноваженнями щодо розпорядження земельними ділянками (орендарі - в частині передачі земель у суборенду за згодою власника), а постійні користувачі такої можливості позбавлені, у їх праві на землю є ряд особливостей і переваг:

- право постійного землекористування є безстроковим, на відміну від права оренди, і може бути припинене лише з підстав, передбачених законодавством;

- права та обов`язки постійних землекористувачів визначені чинним земельним законодавством і не підлягають договірному регулюванню (не можуть бути звужені);

- постійні землекористувачі, як і землевласники, сплачують земельний податок, розмір якого визначається відповідно до чинного законодавства, на відміну від договірного характеру орендної плати.

Якщо право постійного користування виникло в суб`єкта господарювання до 01.01.2002 (дня набрання чинності діючим Земельним кодексом України), після цієї дати воно продовжує зберігатися.

Згідно з розділом VII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державний земельний кадастр» земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера.

Пунктом 10 розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державний земельний кадастр» передбачено, що документи, якими було посвідчено право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, видані до набрання чинності цим Законом, є дійсними.

Відтак у постійному користуванні Інституту на підставі постанови Ради Народних Комісарів УPCP від 22.08.1944 № 1055 правомірно перебуває земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 8000000000:79:713:0855 площею 5.6901 га.

З даних Державного земельного кадастру, земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:79:713:0855 площею 5.6901 га має категорію - землі житлової та громадської забудови, вид використанні - для обслуговування та експлуатації будівель і споруд закладів науки: цільове призначення 03.11 - для будівництва та обслуговування будівель і споруд закладів науки.

Земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:79:713:0855 площею 5,6901 га не належить до земель лісового фонду та лісового призначення, щодо неї також відсутні будь - які заборони та обтяження в частині її використання відповідно до категорії та цільового призначення.

При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, враховує правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України, доведення необхідності застосування заходів забезпечення кримінального провадження покладено на слідчого, прокурора.

Разом з тим, запереченнями прокурора не було належним чином спростовано доводів заявника, адвоката та представника власника майна, таким чином не було доведено наявність обставин, в разі існування яких, слідчий суддя зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в задоволенні клопотання про скасування арешту майна.

Зважаючи на викладене, враховуючи долучені до клопотання матеріали, слідчий суддя приходить до висновку, що наданими матеріалами доведено, що арешт накладено необґрунтовано, тому слідчий суддя вважає, що наявні підстави для скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 21.09.2023 у справі №757/41877/23-к.

Керуючись ст.ст. 132, 170, 174, 370-372 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання Інституту зоології ім. І.І. Шмальгаузена Національної академії наук України про скасування арешту майна - задовольнити.

Скасувати арешт накладений ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 21.09.2023 у справі №757/41877/23-к у кримінальному провадженні № 42023000000000681 від 24.04.2023 на нерухоме майно із забороною відчуження, розпорядження, користування шляхом заборони зведення об`єктів нерухомого майна, а саме на земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:79:713:0855 площею 5,6901 га, що зареєстрована на праві державної власності за Національною академією наук України (код ЄДРПОУ:00019270), на праві постійного користування за Інститутом зоології ім. І.І. Шмальгаузена Національної академії наук України (код ЄДРПОУ: 05416975), на праві тимчасового використання за ТОВ «ЮГ-ПРОЕКТ» (код ЄДРПОУ: 36329166).

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1