Ухвала суду № 117361240, 29.02.2024, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/18125/23-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" лютого 2024 р. Печерський районний суд м. Києва

у складі головуючого судді Головко Ю.Г.,

за участю секретаря судового засідання Солонухи Д.Л.,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання відповідача ОСОБА_1 про залишення позовної заяви Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про витребування майна та стягнення заборгованості, без розгляду,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Печерського районного суду м. Києва перебуває цивільна справа за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про витребування майна та стягнення заборгованості.

17.05.2023 ухвалою Печерського районного суду м. Києва відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідачем ОСОБА_1 до суду подано відзив на позовну заяву та заперечення на відповідь на відзив, у яких відповідач просить, окрім іншого, залишити позов без розгляду, з тих підстав, що позовну заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи а також зазначає, що провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог викладених у ч. 2 ст. 175 та ч. 7 ст. 177 ЦПК України.

Клопотання обґрунтовано тим, що до позовної заяви не додано документ, що підтверджує повноваження представника позивача, у зв`язку з тим, що договір № 02/11/17 від 02.11.2017 про надання правової допомоги між адвокатом Діденко І. В. та позивачем, підписано від імені позивача особою, яка думку відповідача не має повноважень його підписувати.

У судовому засіданні представник відповідача, клопотання про залишення без розгляду позовної заяви підтримав, та просив задовольнити з викладених у ньому обставин.

У судове засідання представник позивача не з`явився, про час, день та місця розгляду справи повідомлений належним чином.

Вислухавши пояснення представника відповідача, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що клопотання про залишення без розгляду позовної заяви задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Статтею 4 ЦПК України гарантовано право особи на судовий захист та передбачено, що кожна особа має право звернутись до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Згідно із ч. 2 ст. 175 ЦПК України, позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Відповідно до ч. 7 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 58 ЦПК України, сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника.

Згідно з ч. 1 ст. 60 ЦПК України, представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Частиною 4 ст. 62 ЦПК України передбачено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Згідно з ч. 5 вказаної статті відповідність копії документа, що підтверджує повноваження представника, оригіналу може бути засвідчена підписом судді.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема, представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об`єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Частиною 2 вказаної статті визначено, що ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.

Відповідно до п. 4 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12.04.2019 № 41 (далі - Положення) ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням та повинен містити обов`язкові реквізити, передбачені цим Положенням.

Із матеріалів справи встановлено, що 03.05.2023 адвокат Діденко І. В. подав до Печерського районного суду м. Києва позовну заяву від імені та в інтересах позивача АТ КБ «ПриватБанк», додатками до позовної заяви від 03.05.2023 зазначив та надав документи на підтвердження повноважень представника позивача: копію договору № 02/11/17 від 02.11.2017, копію ордеру серії АІ № 1387713, копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю та копію посвідчення адвоката.

Статтею 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що договір про надання правової допомоги укладається в письмовій формі.

До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Згідно з ч. 4 ст. 27 цього Закону договір про надання правової допомоги може укладатися на користь клієнта іншою особою, яка діє в його інтересах. Особливості укладення та змісту контрактів (договорів) з адвокатами, які надають безоплатну правову допомогу, встановлюються законом, що регулює порядок надання безоплатної правової допомоги. Аналогічними є приписи статті 14 Правил адвокатської етики відповідно до яких адвокат надає правову допомогу відповідно до законодавства України про адвокатуру та адвокатську діяльність на підставі договору про надання правової допомоги.

Договір про надання правової допомоги - договір, за яким одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується надавати правову допомогу іншій стороні договору (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору, у випадку, якщо така оплата передбачена договором. До договору про надання правової допомоги також застосовуються загальні положення цивільного законодавства про договір.

Отже, доводи сторони відповідача суд не приймає, адже представником позивача до матеріалів позовної заяви надані відповідні документи, що дають право адвокату представляти інтереси позивача.

Таким чином, відсутні підстави для залишення без розгляду позовної заяви у зв`язку з тим, що до позову не додано документів, які б підтверджували доводи представника відповідча.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги - є порушенням права на справедливий судовий захист.

Зокрема, у рішенні від 04.12.1995 у справі «Беллет проти Франції» Європейський суд з прав людини зазначив, що ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

Керуючись ст. 62, 200, 257 ЦПК України,

УХ В А Л И В:

Клопотання відповідача ОСОБА_1 про залишення позовної заяви Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про витребування майна та стягнення заборгованості, без розгляду - залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ю. Г. Головко