Постанова № 117354307, 29.02.2024, Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

Справа 350/230/24

Номер провадження 3/350/109/2024

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 лютого 2024 року селище Рожнятів

Суддя Рожнятівськогорайонного судуІвано-Франківськоїобласті БейкоА.М.,розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , жительку АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративногоправопорушення,передбаченого ч. 2 ст.163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі за текстом - КУпАП),

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , будучи посадовою особою, повторно протягом року допустила порушення встановленого законом порядку ведення податкового обліку, за що відповідальність передбачена ч.2 ст.163-1 КУпАП.

Адміністративне правопорушення вчинено за таких обставин:

ОСОБА_1 , будучи головним бухгалтером ДП «Осмолодське лісове господарство» вчинила порушення встановленого законом порядку ведення податкового обліку, зокрема щодо термінів сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість за період 08.2021-01.2023, чим порушила п.п. «а» п.50.1 ст.50, п.57.1 ст.57, а.124.1 ст.124 розділу ІІ Податкового кодексу України від 22.12.2010 № 2755-VI (зі змінами та доповненнями).

У судове засідання ОСОБА_1 не прибула, причин неявки суд не повідомила, про день, час та місце розгляду справи повідомлялася.

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, а також зобов`язана демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані зі зволіканням у розгляді справи, та максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Зокрема, згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України», в силу вимог ч. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (пункт 69).

Передбачене ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободправо особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).

Таким чином, особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, повинна добросовісно використовувати надані їй процесуальні права, не зловживати ними та зобов`язана демонструвати готовність брати участь у судовому розгляді й утримуватися від використання методів, які пов`язані зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби, передбачені Законом для прискорення процедури слухання.

Відповідно до положень ст. 268 КУпАП, неявка особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не перешкоджає розгляду справи за суттю у його відсутність.

Суд, враховуючи, що протокол відносно ОСОБА_1 складено у її присутності, тобто з моменту його складення вона знав про наявність справи, будучи належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи, не прибула в судове засідання, при розгляді справ за ч.2 ст. 163-1 КУпАП присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, не є обов`язковою, тому вважає за необхідне справу розглянути у її відсутності.

Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, оцінивши всі докази, що ґрунтуються на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до переконання, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.163-1 КУпАП, враховуючи таке.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до положень ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Оцінка доказів, відповідно до ст. 252 КУпАП, відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Як визначено п. 1 ст. 247 КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення.

Склад адміністративного правопорушення - це передбачена нормами права сукупність об`єктивних і суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу в цілому. Об`єктивна сторона адміністративного правопорушення знаходить свій прояв у дії чи бездіяльності, що заборонені адміністративним правом, та залежить від місця, часу, обставин і способу скоєння адміністративного правопорушення тощо, а також від причинного зв`язку між діянням і шкідливими наслідками цього діяння, вчинення протиправного діяння в минулому, його системності.

За змістом ч.2 ст. 163-1 КУпАП адміністративна відповідальність настає за дії, передбаченічастиною першоюцієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення.

Об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, передбачає відповідальність за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.

Суб`єктом цього правопорушення є керівники та інші посадові особи підприємств, установ, організацій.

З суб`єктивної сторони правопорушення, передбачене ч.2 ст. 163-1 КУпАП характеризується наявністю вини, як у формі умислу так і у формі необережності, однак у будь-якому випадку особа має або ж свідомо допускати настання шкідливих наслідків або ж легковажно розраховувати на їх відвернення.

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого їй адміністративного правопорушення доведена такими дослідженими у судовому засіданні доказами:

- протоколом про адміністративне правопорушення №001620/23/33-00-50-10 від 30.01.2024, складеним відносно особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, в якому викладена суть вчиненого адміністративного правопорушення із зазначенням порушених норм законодавства України. З вказаним протоколом ОСОБА_1 ознайомилася, що засвідчено її підписом, та отримала його другий примірник;

- актом результати камеральної перевірки щодо неподання/несвоєчасне подання податкової звітності, яким підтверджено факт недотримання вимог законодавства України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.163-1 КУпАП;

- постановою Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 03.02.2023 у справі №350/106/23, яка набрала законної сили 13.02.2023, якою підтверджено, що на ОСОБА_1 було накладено адміністративне стягнення, передбачене ч.1 ст.163-1 КУпАП.

Отже, аналізуючи здобуті в судовому засiданнi докази, суд прийшов до висновку, що дії ОСОБА_1 правильно квалiфiковано за ч.2 ст. 163-1 КУпАП, оскільки вона будучи посадовою особою, повторно протягом року допустила порушення встановленого законом порядку ведення податкового обліку.

При накладенні адміністративного стягнення на ОСОБА_1 враховую характер вчиненого правопорушення, його суспільну небезпеку, особу правопорушниці.

Обставин, що згідно із ст.34 КУпАП пом`якшують відповідальність ОСОБА_1 за вчинене нею адміністративне правопорушення суд не встановив.

Обставин, що згідно із ст.35 КУпАП обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за вчинене нею адміністративне правопорушення, суд також не встановив.

З урахуванням обставин справи про адміністративне правопорушення, приходжу до переконання, що до ОСОБА_1 слід застосувати адміністративне стягнення, передбачене санкцією ч.2 ст. 163-1 КУпАП.

Згідно із ст.40-1КУпАП,судовий збіру провадженніпо справіпро адміністративнеправопорушення уразі винесеннясудом (суддею)постанови пронакладення адміністративногостягнення сплачуєтьсяособою,на якунакладено такестягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 % розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, оскільки суд прийшов до висновку про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за вчинене нею адміністративне правопорушення, тому з останньої на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 0,2 % прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок.

Керуючись ст.ст. ст. 40-1, 283, 284 КУпАП, суд

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170 (сто сімдесят) гривень.

Штраф сплатити на рахунок № UA328999980314050542000009656, отримувач коштів: ГУК у Ів.-Фр.об./ТГ Перегін./21081100, код отримувача: ЄДРПОУ 37951998, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,РНОКПП НОМЕР_1 ,жительки АДРЕСА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок.

Судовий збір сплатити на рахунок: UA908999980313111256000026001; отримувач коштів: Державна судова адміністрація України «Судовий збір»/22030106, код отримувача: ЄДРПОУ 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету - 22030106.

На постанову може бути подано апеляційну скаргу до Івано-Франківського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови через Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області.

Суддя А.М. Бейко