Постанова № 117354285, 29.02.2024, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/92/24

Провадження № 3/346/479/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 лютого 2024 року м. Коломия

Коломийський міськрайонний суд

Івано-Франківської області

Суддя Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області Яремин М.П., розглянувши матеріали, які надійшли від Коломийського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , посвідчення водія НОМЕР_1 , реєстраційний номер облікової картки платників податків: НОМЕР_2 , жителя АДРЕСА_1 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 , громадянина України, за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КупАП),-

ВСТАНОВИВ:

30.12.2023 року о 21:39 год. в м. Коломия, по вул. Січових Стрільців, Івано-Франківської області, ОСОБА_1 керував автомобілем марки «ВАЗ 2108», номерний знак « НОМЕР_3 », з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з ротової порожнини, почервоніння обличчя, порушення мови. Від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стансп`яніння ОСОБА_1 відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР України та вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

У судове засідання, особа, що притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 не з`явився. Його захисник, адвокат Гринів Я.В. в судовому засіданні вину ОСОБА_1 у вчиненні вказаного правопорушення заперечила з підстав, вказаних нею в письмовому клопотанні, згідно з яким просить провадження в даній справі закрити, не заперечила проти розгляду справи у відсутності ОСОБА_1 . Зазначає, що працівник поліції не повідомив водія про причину зупинки транспортного засобу та про те, що ведеться відео фіксація. В рапорті працівника поліції вказано про виявлені ознаки алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 , а саме запах алкоголю із ротової порожнини, почервоніння обличчя та порушення мови, проте, жодна з цих ознак не знаходить своє підтвердження із наданого відеозапису з місця зупинки транспортного засобу, у зв`язку з чим, вважає всі подальші дії працівників поліції незаконними. Крім того, працівником поліції не було роз`яснено водію порядок проходження огляду як на місці події так і в медичному закладі; його прав та обов`язків, не залучено свідків під час проведення огляду та складання адміністративних матеріалів; не вручено ОСОБА_1 копію акту огляду на стан сп`яніння, в якому відсутні дата та місце його складання, та направлення на проходження огляду в медичному закладі. Також повірка газоаналізатора, за допомогою якого ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд, у період 2022-2023 років не проводилась. Більше того, склад правопорушення, що інкримінується ОСОБА_1 , не відповідає диспозиції ч.1 ст. 130 КУпАП, зокрема в протоколі зазначено, що останній керував транспортним засобом з «ознаками алкогольного сп`яніння», а не «в стані алкогольного сп`яніння», як визначено ч. 1 ст. 130 КУпАП та п. 2.9 «а» ПДР.

Однак, вина ОСОБА_1 у вчиненому адміністративному правопорушенні знайшла своє підтвердження в судовому засіданні та доводиться наступними матеріалами справи:

- даними в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №587233 від 30.12.2023 року, в якому зазначені встановлені судом обставини щодо часу і місця вчинення ОСОБА_1 вказаногоправопорушення, атакож,що зізмістом протоколувін ознайомлений,копію якогоотримав (а.с. 1);

-даними актуогляду настан алкогольногосп`янінняз використаннямспеціальних технічнихзасобів,який проведенийу зв`язкуз виявленимиознаками:запах алкоголюз ротовоїпорожнини,почервоніння обличчя,порушення мови,згідно зяким ОСОБА_1 від проходження огляду відмовився (а.с.3);

- даними направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 30.12.2023 року до закладу охорони здоров`я КНП «Коломийська ЦРЛ» КМР, яке виписане на ім`я ОСОБА_2 з посиланням на ознаки алкогольного сп`яніння, що були виявлені у останнього, а саме: запах алкоголю з ротової порожнини, почервоніння обличчя, порушення мови, згідно з яким ОСОБА_1 в медичний заклад не доставлявся ( а.с. 4 ).

-даними переглянутоговідеозапису,що долученийдо протоколупро адміністративнеправопорушення,на якому зафіксовано факт керування ОСОБА_1 вказаним транспортним засобом та його зупинку працівниками поліції шляхом подачі звукового сигналу. Після встановлення особи та виявлення працівником поліції ознак алкогольного сп`яніння у ОСОБА_1 , які були озвучені останньому (запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя ), йому було запропоновано пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння, на що останній відмовився. Від проходження такого огляду в закладі охорони здоров`я ОСОБА_1 також відмовився. На відео також зафіксовано роз`яснення працівником поліції ОСОБА_1 його прав, передбачених ст.268КУпАП, ст. 63 Констинтуції України, наслідків відмови від проходження такого огляду, ознайомлення його зі змістом протоколу та вручення йому його копії. При цьому, ОСОБА_1 на відео зазначає, що «я випив, чесно кажу», та неодноразово намагався домовитись з працівниками поліції.

Згідно з п.2 Інструкції про порядок та виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншогосп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженого наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 року, огляд на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння, згідно з ознаками такого стану, що передбачені у п.3 названої Інструкції, а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови, виражене тремтіння пальціврук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці, а також що передбачені у п.4 названої Інструкції, а саме наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Отже, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

Діючим законодавством про адміністративне правопорушення, зокрема приписомст. 251 КУпАП, передбачено те, що доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Суд звертає увагу на те, що правопорушення, передбачене ч.1ст.130 КУпАП,є закінченим з моменту відмови водія пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння в медичному закладі.

Так, відповідно до вимог ч. 2, 3 ст. 266 КУпАПогляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Уразі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Таким чином, діючий закон дозволяє водію відмовитись від проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів і така відмова не утворює складу адміністративного правопорушення.

Однак, у цьому випадку водій транспортного засобу зобов`язаний пройти огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння взакладах охорони здоров`я.

Суд звертає увагу, що факт відмови водія від проходження огляду на стан сп`яніння за своїм правовим змістом є правопорушенням, а не процесуальною дією, яка дозволяє виявити волевиявлення особи, яка підозрюється у керуванні транспортним засобом у стані сп`янінням щодо її бажання проходити огляд на стан алкогольного сп`янінням у встановленому законом порядку.

При цьому, слід зазначити, що користування джерелом підвищеної небезпеки покладає на водія транспортного засобу певні додаткові обов`язки, які пов`язані із необхідністю забезпечення безпечного використання транспортних засобів.

Суд вважає, що таке обмеження прав конкретної особи повністю відповідає інтересам суспільства щодо забезпечення безпеки дорожнього руху.

Право органів Національної поліції вимагати пройти у встановленому порядку огляду відповідності до п.2.5ПДРУкраїни кореспондується із обов`язком водія не керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Відповідно до вимогп. 2.5 ПДРУкраїни водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Пункт 1.3 ПДРУкраїни зобов`язує учасників дорожнього руху знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

У разі невиконання вимогп. 2.5 ПДРУкраїни передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1ст. 130 КУпАП, а саме за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, наркотичного чи іншого сп`янінняабо під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

При цьому, згідно диспозиції даної частини статті, для настання адміністративної відповідальності, не має значення причина відмови особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Відповідно до норм чинного законодавства, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які долучаються до протоколу.

Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що під час їх складання ОСОБА_1 відмовився від дачі письмових пояснень.

Суд звертає увагу на те, що право відмовитись давати свідчення щодо себе, закріплене ст.63 Конституції України, є важливою гарантією захисту від незаконного тиску на особу з метою змусити її своїми показаннями створити підставу для притягнення її до відповідальності. Дотримання права не свідчити проти себе є складовою реалізації права особи на справедливий і публічний розгляд її справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, закріпленого у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Проте заборона притягнення до відповідальності особи на підставі її відмови давати пояснення не свідчить про неможливість використання у доказуванні факту мовчання особи в ситуаціях, які чітко вимагають необхідність надання таких пояснень.

Зокрема, відповідно до практики розгляду справ Європейським судом з прав людини право на мовчання та право не давати свідчення проти себе не є абсолютними правами «не можна сказати, що рішення обвинуваченого мовчати впродовж усього кримінального провадження обов`язково не повинно мати наслідків, коли суд, що розглядає справу, намагатиметься оцінити докази проти нього. Питання, чи порушують статтю 6 негативні висновки, зроблені з мовчання обвинуваченого, має вирішуватися у світлі всіх обставин справи».

Право особи не давати пояснення не повинно перешкоджати «тому, щоб мовчання обвинуваченого в ситуаціях, які чітко вимагають його пояснення, бралося до уваги при оцінюванні переконливості доказів наведених обвинуваченням (справа «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства»).

Суд вважає, що гарантії щодо реалізації права не свідчити проти себе не позбавляють суд можливості враховувати відмову особи, яка обвинувачується у вчиненні адміністративного правопорушення від дачі показань, за умови доведеності її вини поза розумним сумнівом на підставі сукупності доказів, досліджених судом.

Суд вважає, що ситуація, відповідно до якої було складено протокол про адміністративне правопорушення, вимагала від неї надати детальні пояснення, щодо обставин, які призвели до таких наслідків.

Крім того, матеріали справи не містять жодних відомостей щодо неправомірних дій працівників поліції, в тому числі і при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, щодо оскарження цих дій, як і не містять результатів такого оскарження.

На відеозаписі зафіксовані дії працівників поліції та особи, що притягається до відповідальності, що у даному випадку є необхідним та достатнім для прийняття рішення по суті.

Таким чином, сукупність досліджених судом доказів поза розумним сумнівом свідчить про те, що ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом з ознаками сп`яніння, відмовився від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан сп`яніння, чим порушив вимогип. 2.5 ПДРУкраїни та вчинив адміністративне правопорушення, передбаченеч. 1ст. 130 КупАП.

Суд розцінює критично пояснення захисника, оскільки вони спростовуються дослідженими судом доказами. Також суд вважає, що заперечення захисником вини ОСОБА_1 у вчиненні вказаного правопорушення, в той час коли докази свідчать про протилежне, є наміром уникнути відповідальності ОСОБА_1 за вчинення правопорушення. При цьому, слід зазначити, що не заслуговують на увагу твердження захисника про те, що в акті огляду не вказано дати і часу його складання, оскільки вказане спростовується вказаним актом, у якому відсутні відповідні графи для такого заповнення. Безпідставним єпосилання захисникана незалучення свідків,оскільки оглядв проводитьсяу присутностіостанніх вразі неможливостізастосування поліцейськимтехнічних засобіввідеозапису.В данійсправі матеріаливідеозапису долученідо протоколупро адміністративнеправопорушення. Не заслуговують на увагу й посилання про те, що прилад, за допомогою якого ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння, не пройшов повірку, оскільки ОСОБА_1 від такого огляду відмовився та протокол щодо нього складено за відмову від проходження огляду у встановленому законодавством порядку, останній не проходив такий огляд з його допомогою, а від такого огляду відмовився, при цьому будь-яких заперечень з приводу зазначеного приладу на вказував.

Безпідставними також слід визнати посилання захисника на те, що склад правопорушення, що інкримінується ОСОБА_1 , зазначений в протоколі про адміністративне правопорушення, не відповідає диспозиції ч.1 ст. 130 КУпАП, оскільки протокол щодо останнього за ч. 1 ст.130 КУпАП складено за порушення п.2.5 ПДР України як за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, а не за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння (п. 2.9 «а» ПДР України). Інші заперечення захисника не спростовують факту вчинення ОСОБА_1 вказаного правопрушення.

Відповідно до ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладене таке стягнення.

На підставі вищенаведеного та, керуючись ст.ст. 33, 40-1, 221, 283, 284, 288-290, 294 КУпАП, п.5 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»,-

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 605 гривень 60 копійок у дохід держави: отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 цього Кодексу.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.

Апеляційна скарга подається до Івано-Франківського апеляційного суду через Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Суддя: Яремин М. П.