Рішення № 117347705, 27.02.2024, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/26291/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Лебедєвої Г.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, в якому позивач просить:

- визнати протиправною відмову Міністерства внутрішніх справ України у виготовленні та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області нової довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , розрахованого відповідно до вимог ст. 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове (спеціальне) звання, які розраховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2481,00грн.), встановленого законом на 01.01.2022 рік, шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2684,00 грн.) , встановленого законом на 01.01.2023 рік на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1, 14 до Постанови №704, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, які встановлені на 2022 та 2023 роки для проведення з 01 лютого 2022 та з 01 лютого 2023 року перерахунку основного розміру пенсії;

- зобов`язати Міністерство внутрішніх справ України підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області нову довідку про розміри грошового забезпечення ОСОБА_1 , станом на 01.01.2022 та 01.01.2023 роки у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове (спеціальне) звання, які розраховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2481,00 грн.), встановленого законом на 01.01.2022 рік, шляхом множення прожиткового тнімуму для працездатних осіб (2684,00 грн.), встановленого законом на 2023 р. на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1,14 до Постанови №704, надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, а саме - надбавки за особливості проходження служби у розмірі (50% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років); премії (115% посадового окладу), які встановлені на 2022 рік та надбавки за особливості проходження служби у розмірі (50% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років); премії (115% посадового окладу), які встановлені на 2023 рік для здійснення обчислення та перерахунку пенсії з 01 лютого .2022 та 1 лютого 2023 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ та отримує пенсію, призначену згідно вимог частини 3 ст. 43 Закону № 2262-ХІІ та постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей» із сум грошового забезпечення. Вважаючи, що визначення посадового окладу і окладу за військовим званням у 2022 та 2023 роках повинно бути визначено шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 року №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив підготувати та надати до ГУ ПФУ нову довідку про розмір його грошового забезпечення, станом на 01.01.2022 року та 01.01.2023 року для проведення з 01.02.2022 року та 01.02.2023 року перерахунку основного розміру пенсії. Листом відповідач відмовив позивачу, посилаючись на відсутність підстав для надання довідки про розмір його грошового забезпечення, станом на 01.01.2022 року та на 01.01.2023 року. Вважаючи вказані дії відповідача протиправними, а свої права порушеними, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Ухвалою від 02.10.2023 року підстави для поновлення пропущеного строку звернення до суду визнано неповажними, позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та встановлено строк для усунення її недоліків шляхом подання до суду заяви про поновлення строків звернення до суду з доказами поважності причин пропуску строку звернення до суду, з визначенням обставин, які були б об`єктивно непереборними та не залежали від його волевиявлення, були б пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення у справі процесуальних дій.

Ухвалою від 30.10.2023 року Одеський окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі №420/26291/23 та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику).

Ухвалою суду від 30.10.2023 року зупинено провадження в адміністративній справі №420/26291/23 до прийняття рішення судовою палатою Верховного Суду з розгляду справ щодо захисту соціальних прав у справі №380/1907/23.

Ухвалою суду від 18.12.2023 року поновлено провадження у справі.

29.11.2023 року до Одеського окружного адміністративного суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Заперечуючи проти позову, відповідач послався на те, що МВС України не є належним відповідачем у цій справі, оскільки на даний час питання стосовно видачі довідки про розмір грошового забезпечення для колишніх працівників міліції, які проходили службу в територіальних органах внутрішніх справ передано до територіальних медичних об`єднань МВС України по областях, місту Києві, а у спірному випадку - ДУ Територіальне медичне об`єднання МВС України по Одеській області. Також, відповідач зазначає про відсутність підстав (збільшення розмірів грошового забезпечення) для оформлення оновлених довідок про розмір грошового забезпечення. Згідно з п.4 Постанови №704 ( в редакції Постанови №103) розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, є стала величина - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 01.01.2018р. Позивач зауважує, що після 01.01.2018 року Кабінетом Міністрів України не приймалось рішень щодо змін розміру грошового забезпечення військовослужбовців, як обов`язкової передумови для виникнення обов`язку зі складання довідки про розмір грошового забезпечення військовослужбовця для перерахунку його пенсії. Доводи ж позивача у позовній заяві обґрунтовуються лише судовою практикою та не мають документального підтвердження щодо реального підвищення розміру грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб. Відтак, на думку відповідача відсутні підстави для виготовлення МВС України нових довідок про грошове забезпечення станом на 01.01.2022 року та 01.01.2023 року.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та отримує пенсію призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

05.07.2023 року представник позивача звернувся до Міністерства внутрішніх справ України із заявою щодо підготовки та надання до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області нових довідок про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2022 року та 01.01.2023 року для перерахунку його пенсії.

Листом №Є-18184 від 11.07.2023 року Міністерство внутрішніх справ України повідомило представнику позивача про те, що для виготовлення довідок про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2022 року та 01.01.2023 року підстави відсутні.

Не погодившись із такою відмовою відповідача, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Вирішуючи даний публічно-правовий спір, що виник між сторонами, суд виходить з такого.

Згідно з ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ (далі Закон № 2262-ХІІ).

За приписами ч.2, ч.3 ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII, до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Згідно з ч.3, ч.18 ст.43 Закону №2262-XII пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством.

У разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.

Зазначена вище норма безпосередньо визначає складові грошового забезпечення для обчислення пенсій.

У відповідності до ч.4 ст.63 Закону № 2262-ХІІ, перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Отже, Кабінету Міністрів України надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розмірів складових грошового забезпечення для такого перерахунку, а підставою для проведення перерахунку пенсії є фактична зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців та осіб, які мають право на отримання пенсії відповідно до Закону №2262-ХІІ проведена на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, наділеного правом установлювати чи змінювати види грошового забезпечення військовослужбовців.

Постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008р. №45 затверджено «Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року за № 393» (Порядок №45).

Пунктами 1,3 Порядку №45 передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону № 2262-ХІІ, у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.

30.08.2017р. Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб (Постанова №704), яка набрала чинності 01.03.2018р. та якою передбачалося збільшення з 01.03.2018р розмірів посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців.

Згідно з п. 2 Постанови №704, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Додатком 1 до постанови №704, встановлено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.

Пунктом 4 Постанови № 704 (в редакції до 24.02.2018р.) було установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

21.02.2018 Кабінет Міністрів України ухвалив Постанову № 103 Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб (Постанова №103).

Пунктом 6 постанови №103 було внесено зміни до постанов Кабінету Міністрів України, що додаються. Зокрема, у постанові № 704 пункт 4 викладено в такій редакції: « 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.».

Проте, в подальшому постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 року у справі №826/6453/18 визнано протиправним та скасовано п.6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб».

Відтак, з врахуванням ч.2 ст.265 КАС України, п.6 Постанови №103 втратив чинність з моменту набрання вищевказаного судового рішення, а саме з 29.01.2020р.

При цьому порядок дій відповідача у зв`язку із втратою чинності положеннями пункту 6 Постанови №103 та змін до пункту 4 Постанови №704, не змінився.

При цьому, виходячи з приписів п. 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 року №1774-VІІІ, який набрав чинності 01.01.2017 року, мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат.

До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року.

Отже, з набранням чинності Закону України від 06.12.2016 року №1774-VІІІ змінено підхід щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини не лише при визначенні посадових окладів, а й щодо розрахунку всіх виплат, де раніше застосовувалася як розрахункова величина мінімальна заробітна плата.

Відтак, з 29.01.2020р. розрахунковою величиною для визначення окладів є розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установлений законом на 1 січня саме відповідного календарного року, а не на 1 січня 2018р., тобто розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Суд при цьому зазначає, прожитковий мінімум щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб:

- станом на 01 січня 2018 року встановлений в розмірі 1762,00 грн. (ст.7 Закону України від 07.12.2017 р. № 2246-VIII "Про Державний бюджет України на 2018 рік");

- станом на 01 січня 2020 року встановлений в розмірі 2102,00 грн. (ст.7 Закону України від 14.11.2019 р. № 294-IX "Про Державний бюджет України на 2020 рік");

- станом на 01 січня 2021 року встановлений в розмірі 2270,00 грн. (ст.7 Закону України від 15.12.2020 р. № 1082-IX "Про Державний бюджет України на 2021 рік");

- станом на 01 січня 2022 року встановлений в розмірі 2481,00 грн. (стаття 7 Закону України від 02.12.2021 р. № 1928-IX "Про Державний бюджет України на 2022 рік");

- станом на 01 січня 2023 року встановлений в розмірі 2684,00 грн. (стаття 7 Закону України від 03.11.2022 р. № 2710-IX "Про Державний бюджет України на 2023 рік").

Отже, прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений Законом № 2246-VIII на 01.01.2018 р. є меншим, ніж прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений Законом № 1928-IX на 01.01.2022 року та Законом № 2710-IX на 01.01.2023 року.

За вказаного, розмір прожиткового мінімуму (його зміна в сторону збільшення станом на 01 січня календарного року) для працездатних осіб на кожний календарний рік є підставою для перегляду розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та, відповідно, перерахунку пенсії, призначеної згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року №2262-XII.

Враховуючи підвищення у січні 2022 року та у січні 2023 року розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановлений законом на 1 січня календарного року, який (розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб) в свою чергу є основною складовою для визначення розміру посадового окладу, вбачається право позивача на отримання оновленої довідки для перерахунку пенсії станом на 01.01.2022 року та 01.01.2023 року відповідно до положень постанови №704, із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військовим званням, процентної надбавки за вислугу років, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на на 01.01.2022 року та 01.01.2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови №704, для проведення перерахунку основного розміру його пенсії.

Водночас, суд також враховує, що пунктом 3 Порядку № 45 передбачено, що на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, який враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної у списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (надалі по тексту також - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням ПФУ.

Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені зі служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.

Тобто, окрім інших, на Міністерство внутрішніх справ України (його структурні підрозділи) покладено функції по складанню довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій у разі прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для визначених осіб або про введення для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством після надходження від територіального пенсійного органу списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку за формою згідно із додатком 1 до Порядку № 45.

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 2262-ХІІ, крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, регулює Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затверджений постановою Правління Пенсійного Фонду України № 3-1 від 30 січня 2007 року (далі Порядок № 3-1).

Водночас, судом встановлено, що відповідно до наказу Міністерства внутрішніх справ України № 129 від 25 лютого 2019 року в системі Міністерства внутрішніх справ України уповноваженим структурним підрозділом з підготовки та подання до органів Пенсійного фонду України документів для призначення (перерахунку) пенсії був Департамент персоналу, організації освітньої та наукової діяльності Міністерства внутрішніх справ України (далі Департамент).

В подальшому, згідно наказу Міністерства внутрішніх справ від 16 квітня 2021 року за № 291 внесено зміни до пункту 1 наказу Міністерства внутрішніх справ України № 129 від 25 лютого 2019 року «Про визначення в Міністерстві внутрішніх справ України уповноваженого структурного підрозділу з підготовки та подання до органів Пенсійного фонду України документів для призначення (перерахунку) пенсії», виклавши його в такій редакції: «визначити в Міністерстві внутрішніх справ України територіальні медичні об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по областях, місту Києву уповноваженими установами за видачу довідок про розмір грошового забезпечення з покладенням таких функцій на відповідні сектори (відділ) із соціально-гуманітарних питань цих державних установ».

З урахуванням викладеного, суд вважає ґрунтовними доводи відповідача про те, що саме Державна установа Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Одеській області в спірних відносинах є належним і уповноваженим органом в структурі МВС України розглядати звернення позивача про видачу довідки про розмір грошового забезпечення.

При цьому, у позовній заяві, позивач просив визнати протиправними дії щодо відмови у підготовці та видачі довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії станом на 01.01.2022 року та 01.01.2023 року саме Міністерства внутрішніх справ України, до якого позивач і звертався із відповідною заявою та Департаментом пенсійних витань та соціального захисту якого було розглянуто по суті заяву ОСОБА_1 та відмовлено у видачі відповідних довідок.

Отже, у спірному випадку Державна установа "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Одеській області" не розглядала заяви ОСОБА_1 від 05.07.2023 року, відтак у відношенні до позивача не вчиняла жодних дій, в тому числі протиправних.

При цьому, суд також зауважує, що вирішуючи публічно правовий спір суд повинен не тільки встановити наявність права, яке порушене, але й з`ясувати та чітко ідентифікувати яким саме із суб`єктів владних повноважень допущено таке порушення, отже в частині того, що МВС України в даному випадку не є належним відповідачем у справі є неґрунтовними.

Суд з даного приводу враховує, що згідно матеріалів справи відповідь на заяву ОСОБА_1 від 05.07.2023 року щодо виготовлення довідок про грошове забезпечення станом на 01.01.2022 року та 01.01.2023 року для перерахунку пенсії позивача, надано 11.07.2023 року за №Є-18184 саме Департаментом пенсійних питань та соціального захисту Міністерства внутрішніх справ України.

Отже, в даному випадку, відсутні жодні правові підстави вважати, що у спірних правовідносинах належним відповідачем є саме ДУ Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Одеській області.

Водночас, відсутні також і підстави для задоволення позовних вимог в частині зобов`язання Міністерства внутрішніх справ України підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області нові довідки про розмір грошового забезпечення у зв`язку із збільшенням прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 1 січня календарного року (01.01.2022 року та 01.01.2023 року), оскільки МВС України наразі (з 16.04.2021) дійсно не є уповноваженим органом в системі Міністерства внутрішніх справ України, який має право вирішення питання видачі довідок про грошове забезпечення для перерахунку пенсії у відношенні до колишніх співробітників.

При цьому, на переконання суду, з метою ефективного захисту прав, свобод, інтересів позивача у спірних публічно-правових відносинах від порушень з боку Міністерства внутрішніх справ України, суд вбачає підстави для виходу за межі позовних вимог.

Так, відповідно до вимог ч.2 ст.9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Суд зауважує, що в силу приписів ч.3 ст.3 Закону України "Про звернення громадян" від 02.10.1996 за №393/96-ВР (далі Закону №393/96-ВР) заява - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності.

Частиною 3 статті 7 Закону №393/96-ВР визначено, що якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об`єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п`яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення.

Однак, не зважаючи на наведені вище імперативні приписи, Міністерство внутрішніх справ України, діючи в порушення частини 3 статті 7 Закону №393/96-ВР, не переслало за належністю до Державної установи "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Одеській області" заяву ОСОБА_1 від 05.07.2023 року, а фактично розглянуло по суті відповідну заяву та надавши оцінку підставам наявності/відсутності у позивача права отримати таку довідку не маючи на це відповідних повноважень, - відмовило у виготовленні довідок про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2022 року та 01.01.2023 року через відсутність для цього підстав.

Зважаючи на вищевказані висновки, позовна заява ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню шляхом визнання протиправними дій Міністерства внутрішніх справ України щодо розгляду по суті заяви ОСОБА_1 від 05.07.2023 року та відмови у виготовленні довідок про грошове забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2022 року та 01.01.2023 року для перерахунку його пенсії, а також з метою належного та ефективного за встановлених спірних обставин захисту порушеного права позивача - зобов`язання Міністерство внутрішніх справ України переслати за належністю до Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Одеській області» заяву ОСОБА_1 від 05.07.2023 року про виготовлення довідок про грошове забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2022 року та 01.01.2023 року, для розгляду по суті викладених у ній підстав.

У задоволенні решти позовних вимог слід відмовити з огляду на те, що МВС України в даному спірному випадку не є належним суб`єктом, який уповноважений на видачу довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії позивача.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи вищевикладене, відповідно до основних засад адміністративного судочинства, вимог законодавства України, що регулює спірні правовідносини, суд вважає, що наявні правові підстави для часткового задоволення позову.

В частині розподілу судових витрат, суд зазначає, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволення позовних вимог (ч.ч.1, 3 ст.139 КАС України).

Оскільки в даному випадку звернення позивача до суду було обумовлено неправомірністю дій відповідача, які виразились у розгляді звернення ОСОБА_1 та наданні по суті цього звернення відповіді з питань, які не входять до компетенції цього органу, суд вбачає наявними підстави для стягнення з відповідача на користь позивача понесених судових витрат у вигляді сплаченого судового збору за подання позовної заяви.

Керуючись статтями 2, 9, 72, 76, 77, 78, 80, 120, 139, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Міністерства внутрішніх справ України (вул. Богомольця, 10, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 00032684) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України щодо розгляду по суті заяви ОСОБА_1 від 05.07.2023 року та відмови у виготовленні довідок про грошове забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2022 року та 01.01.2023 року для перерахунку його пенсії.

Зобов`язати Міністерство внутрішніх справ України переслати за належністю до Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Одеській області» заяву ОСОБА_1 від 05.07.2023 року про виготовлення довідок про грошове забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2022 року та 01.01.2023 року, для розгляду по суті викладених у ній підстав.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства внутрішніх справ України (вул. Богомольця, 10, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 00032684) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) судові витрати в розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн. 60 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 27.02.2024 року.

Суддя Г. В. Лебедєва