Рішення № 117347696, 27.02.2024, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/31699/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Катаєвої Е.В., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (вул. Ольги Кобилянської, 1/ Площа Центральна, 3, м. Чернівці, 58002), Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. дніпро, 49094) про визнання протиправними дій, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

До суду з адміністративним позовом (а.с.28-33) звернулася ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (далі ГУ ПФУ в Чернівецькій області), Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі ГУ ПФУ в Дніпропетровській області), у якому позивачка просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ в Чернівецькій області управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг від 14.07.2023 №212450012072 про відмову в призначенні пенсії за віком їй - ОСОБА_1 ;

визнати протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в Чернівецькій області щодо не зарахування при обчисленні пенсії за віком їй - ОСОБА_1 , наступних періодів: період навчання з 01.09.1978 по 11.07.1980 у Каховському філіалі Херсонського ПТУ, період роботи з 03.03.1981 по 05.05.1982 (в Комбинате общественного питания кухонной рабочей), а також період догляду за дитиною ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 до трьох років;

зобов`язати ГУ ПФУ в Дніпропетровській області управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг повторно розглянути заяву про призначення пенсії за віком від 07.07.2023 року їй - ОСОБА_1 , зарахувавши до страхового стажу наступні періоди: навчання з 01.09.1978 по 11.07.1980 у Каховському філіалі Херсонського ПТУ, період роботи з 03.03.1981 по 05.05.1982 (в Комбинате общественного питания кухонной рабочей), а також період догляду за дитиною ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 до трьох років, призначити пенсію за віком, з дати звернення, тобто з 07.07.2023 року, та виплатити належні їй пенсійні виплати за весь час з моменту звернення.

В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що рішенням ГУ ПФУ в Чернівецькій області від 14.07.2023 №212450012072 їй відмовлено в призначенні пенсії, за віком, оскільки відсутній необхідний страховий стаж в 30 років при наявному 21 рік 2 місяці і 12 днів. При цьому, до страхового стажу не зараховано періоди: 1) навчання з 01.09.1978 по 11.07.1980, оскільки в довідці від 29.07.2021 №140 по-батькові ( ОСОБА_3 ) не відповідає паспортним даним ( ОСОБА_4 ); 2) роботи з 03.03.1981 по 05.05.1982, оскільки по батькові, зазначене на титульній сторінці трудової книжки НОМЕР_1 ( ОСОБА_3 ), не відповідає паспортним даним ( ОСОБА_4 ); 3) догляду за дитиною ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 до трьох років, оскільки в свідоцтві про народження дитини відсутня відмітка про видачу паспорта.

Позивачка вважає рішення про відмову у призначенні їй пенсії протиправним, оскільки визначальним є підтвердження саме факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці. Зазначає, що відомості, зазначені у її трудовій книжці є повними та вичерпними, із зазначенням періодів, посад та характеру виконуваної роботи, та є такими, що підлягають врахуванню. При цьому, вона не може нести відповідальності за неналежне оформлення трудової книжки.

Водночас, м. Каховка знаходиться під окупацією, що унеможливлює отримання нею виправленої довідки від ДНЗ Каховський професійний ліцей сфери із правильним зазначенням по батькові. Однак право на отримання належних пенсійних виплат в цьому випадку не може ставитися в залежність від встановлення всіх обставин, які мають значення для вирішення питання про призначення пенсії.

Ухвалою суду від 20.11.2023 року позов залишено без руху, надано строк на усунення недоліків позову (а.с.24-25).

Ухвалою суду від 29.12.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено, що справа буде розглянута за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (а.с.38-39).

До суду від представника ГУ ПФУ в Чернівецькій області надійшов відзив на позов (а.с.45-47), у якому він просив відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки вважає оскаржуване рішення правомірним, оскільки відсутні підсьави зарахування спірних періодів роботи згідно трудової книжки та довідки позивачки, адже на вказаних документах зазначені інші дані заявниці (по батькові), ніж в паспортному документів, що суперечить вимогам Інструкції про порядок ведення трудових книжок працiвникiв.

Водночас, для зарахування періоду здійснення догляду за дитиною до трьох років заявниці необхідно було надати паспорт дитини або довідку з підтвердженням факту, що заявниця народила та виховувала дитину до трьохрічного віку.

Справа розглянута у письмовому провадженні.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 є громадянкою України, що підтверджується паспортом серії НОМЕР_2 (а.с.7).

07.07.2023 року ОСОБА_1 звернулась до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області з заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», за результатом розгляду якої ГУ ПФУ в Чернівецькій області за принципом екстериторіальності прийнято рішення №212450012072 від 14.07.2023 про відмову у призначенні пенсії за віком, у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу. Необхідний страховий стаж становить 30 років, страховий стаж заявниці 21 рік 2 місяці 12 днів. За доданими документами до страхового стажу не зараховано періоди: - навчання з 01.09.1978 по 11.07.1980, оскільки в довідці від 29.07.2021 №140 по-батькові ( ОСОБА_3 ) не відповідає паспортним даним ( ОСОБА_4 ); - роботи з 03.03.1981 по 05.05.1982, оскільки по батькові, зазначене на титульній сторінці трудової книжки НОМЕР_1 ( ОСОБА_3 ), не відповідає паспортним даним ( ОСОБА_4 ); - догляду за дитиною ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 до трьох років, оскільки в свідоцтві про народження дитини відсутня відмітка про видачу паспорта (а.с.10).

Позивачка, вважаючи рішення ГУ ПФУ в Чернівецькій області №212450012072 від 14.07.2023 протиправним, та таким, що підлягає скасуванню звернулась до суду з цим позовом.

Дослідивши заяви по суті та надані докази суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі Закон №1058) розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Згідно з ст.1 Закону №1058 в редакції від 15.04.2023, чинній на час виникнення спірних правовідносин, страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Частиною 1 статті 44 Закону №1058-IV передбачено, що призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.

Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.

Водночас, призначення пенсії за віком здійснюється автоматично (без звернення особи) у разі набуття застрахованою особою права на призначення пенсії за віком при досягненні пенсійного віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, на підставі відомостей, наявних у системі персоніфікованого обліку, якщо до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, особа не повідомила про бажання одержувати пенсію з більш пізнього віку (ч.2 ст. 44 Закону №1058-IV).

Відповідно до ч.1 ст.26 Закону №1058-IV на призначення пенсії за віком мають право особи після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу з з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років.

Пунктом 1.8. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №1058-IV, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 №22-1 (далі Порядок №22-1) в редакції від 31.05.2023 встановлено, що днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.

Згідно з п.1 ч.1 ст.45 Закону №1058-IV пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Відповідно до частини 1 статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення » від 05.11.1991 №1788-XII (далі Закон №1788-ХІІ) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом першим Порядку підтвердження наявного стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі Порядок №637) в редакції від 29.01.2022 року визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування - є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Також за відсутності трудової книжки та у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи (п.3 Порядку №637).

Згідно з підпунктом 1.1. пункту 1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України 29.07.1993 №58 (далі Інструкція №58) трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації (далі - підприємство) усіх форм власності або у фізичної особи понад п`ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.

На період внесення записів до трудової книжки позивача щодо спірних періодів по даній справі діяла Інструкція №162, яка втратила чинність на підставі наказу Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення України № 58 від 29.07.1993. З 29.07.1993 року по сьогодні діє Інструкція №58.

Відповідно до п. 1.1 Інструкції №162 трудова книжка є основним документом про трудову діяльність робітників і службовців.

Пунктом 2.1. Інструкції №162 передбачено, що заповнення трудових книжок і вкладишів до них виробляється на мові союзної, автономної республіки, автономної області, автономного округу, на території яких розташоване дане підприємство, установа, організація, і офіційною мовою СРСР.

Відповідно абз. 2 п. 2.11. Інструкції №162 першу сторінку (титульний аркуш) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, і після цього ставиться печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалася трудова книжка.

Згідно з абз. 1 п. 4.1. Інструкції №162 при звільненні робітника або службовця всі записи про роботу, нагородження та заохочення, внесені в трудову книжку за час роботи на даному підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженої ним особи і печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.

Отже, недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для особи, якій належить трудова книжка.

В оскаржуваному рішенні, обґрунтовуючи відмову у призначенні пенсії вказано про незарахування стажу позивачці, зокрема, періоду роботи з 03.03.1981 по 05.05.1982, оскільки по батькові, зазначене на титульній сторінці трудової книжки НОМЕР_1 ( ОСОБА_3 ), не відповідає паспортним даним (Леонівна).

Відповідно до п.2.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників заповнення трудової книжки вперше проводиться власником або уповноваженим ним органом не пізніше тижневого строку з дня прийняття працівника на роботу.

Відомості про працівника записуються на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Прізвище, ім`я та по батькові (повністю, без скорочення або заміни імені та по батькові ініціалами) і дата народження вказуються на підставі паспорту або свідоцтва про народження (п.2.10 Інструкції №162).

Згідно п.2.12 Інструкції №162 зміна записів у трудових книжках про прізвище, ім`я, по батькові і дату народження виконується власником або уповноваженим ним органом за останнім місцем роботи на підставі документів (паспорта, свідоцтва про народження, про шлюб, про розірвання шлюбу, про зміну прізвища, ім`я та по батькові тощо) і з посиланням на номер і дату цих документів.

Зазначені зміни вносяться на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Однією рискою закреслюється, наприклад, колишнє прізвище або ім`я, по батькові, дата народження і записуються нові дані з посиланням на відповідні документи на внутрішньому боці обкладинки і завіряються підписом керівника підприємства або печаткою відділу кадрів.

Вказані положення також передбачені Інструкцією №58, яка діє з 29.07.1993 року (пункти 2.11 та 2.13).

Згідно копії титульного аркушу трудової книжки позивачки серії НОМЕР_1 , яка надавалась ГУ ПФУ разом із заявою від 07.07.2023 року про призначення пенсії, на ній зазначено по батькові працівниці ОСОБА_3 (а.с.50).

Між тим, до титульної сторінки трудової книжки 04.08.2023 року головою ФГ «Лісовол В.Г.11» ОСОБА_5 внесено зміни у по батькові працівниці: « ОСОБА_3 » однією рискою закреслено, та записано « ОСОБА_4 », що також підтверджується довідкою №35 від 20.11.2023 року (а.с.34-35).

Таким чином, вказані виправлення до трудової книжки внесено після прийняття ГУ ПФУ в Чернівецькій області оскаржуваного рішення від 14.07.2023 № 212450012072 про відмову у призначенні пенсії. Доказів направлення до пенсійного органу трудової внижки з внсеними виправленнями позивачкою до суду не надано.

Однак, заповнення трудової книжки здійснюється роботодавцем, а не працівником, а тому відповідальним за заповнення трудової книжки та виправлення записів є підприємства роботодавці, відтак позивачка не може нести відповідальності за те як здійснювалось внесення роботодавцем записів до трудової книжки. Підставою для призначення пенсії законодавством визначено наявність необхідного стажу, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки. Визначальною обставиною є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах та посадах.

Враховуючи, що пенсійним органом зараховано до страхового стажу позивачки інші періоди роботи згідно трудової книжки серії НОМЕР_1 (а.с.10), нерахування періоду роботи з 03.03.1981 по 05.05.1982 кухонною робочою на Комбінаті комунального харчування Об`єднання підприємств громадського харчування Високопільського РПС згідно запису №1 не може пов`язуватись із зазначенням невірного по батькові працівника та титульній сторінці трудової книжки, що не є достатньою підставою для неврахування зазначеного періоду роботу до страхового стажу за відсутності доказів, які б спростовували факт зайнятості особи в зазначений період.

Суд вважає рішення відповідачів необґрунтованим, прийнятим без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, розсудливою та такою, що не відповідає дотриманню необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

Верховним Судом свормований правовий висновок, згідно якого що право пенсіонера на встановлені законом гарантії не може бути поставлене в залежність від якості виконання обов`язків працівником, відповідальним за порядок ведення трудової книжки. Підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки. Перевірка достовірності виданих документів покладається на пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обґрунтованості їх видачі, самі по собі не можуть бути підставою для відмови у призначенні (постанови від 07.02.2018 по справі №275/615/17, від 24.05.2018 по справі №490/12392/16-а).

Верховний Суд свої висновки підтримав у постанові від 20.01.2022 року №591/7003/16а за загальним правилом відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, тому недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для особи, якій ця трудова книжка належить, а отже, й не може впливати на її особисті права.

Водночас, працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства, а тому вказані обставини не можуть бути підставою для позбавлення позивача конституційного права на соціальний захист в частині призначення пенсії за віком.

Частиною 5 ст.242 КАС України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Сталою практикою Верховного Суду є посилання на дотримання суб`єктами владних повноважень положень законодавства, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Так у постанові від 02.12.2021 по справі №263/9464/16-а Верховний Суд зазначив, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Лише за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній орган Пенсійного Фонду має право обчислити трудовий стаж на підставі даних, наявних в реєстрі застрахованих осіб державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також інших первинних документів (довідок, виписок із наказів, особових рахунків і відомостей на видачу заробітної плати, посвідчень, характеристик, письмових трудових договорів та угод з відмітками про їх виконання, та ін.).

Вказана правова позиція відповідає усталеній практиці Верховного Суду у цій категорії справ.

У постанові від 20.01.2022 року у справі №591/7003/16а Верховний Суд вказує, що у касаційній скарзі відповідач заперечує проти зарахування до трудового стажу, який дає позивачу право на призначення пенсії на пільгових умовах, посилаючись на відсутність уточнюючих довідок.

Подібні правовідносини були предметом розгляду у Верховному Суді.

Зокрема, у постановах від 25.09.2018 у справі №242/65/17, від 11.07.2019 у справі №242/1484/17 та від 12.12.2019 у справі №423/405/17 Верховний Суд зазначив, що відповідно до ст.62 Закону основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

У постанові від 20.01.2022 року у справі №591/7003/16а 27 зазначено, що колегія суддів не знаходить підстав для відступу від цього правового висновку у справі, що розглядається.

Суд вважає, що недотримання підприємством вимог законодавства не є відповідальністю працівника та не може бути причиною позбавлення останнього права на належне пенсійне забезпечення. Право позивачки на встановлені законом гарантії не може бути поставлене в залежність від якості виконання обов`язків працівником, відповідальним за порядок ведення трудової книжки. На особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці.

Суд дійшов висновку, що сумніви відповідача не можуть спростовувати відомості, наявні у трудовій книжці та позбавляти особу права на належне пенсійне забезпечення з урахуванням набутого нею трудового (страхового) стажу.

Крім того, трудовим законодавством України не передбачено обов`язку працівника здійснювати контроль за веденням обліку та заповнення роботодавцем, іншими органами трудової книжки та інших документів, а тому працівник не може нести і негативних наслідків порушення порядку заповнення його трудової книжки.

Враховуючи викладене, суд вважає, що період роботи позивачки з 03.03.1981 по 05.05.1982 кухонною робочою на Комбінаті комунального харчування Об`єднання підприємств громадського харчування Високопільського РПС повинен бути зарахований до трудового стажу.

Також до страхового стажу позивачки не враховано період догляду за дитиною ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки у свідоцтві про народження дитини обов`язкова наявність відмітки про одержання паспорта.

Відповідно до ч.4 ст.24 Закону №1058-ІV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Згідно п.«ж» ч.3 ст.56 Закону №1788-ХІІ до стажу роботи зараховується час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми, але не довше ніж до досягнення кожною дитиною 3-річного віку.

Частиною 2 статті 181 Кодексу законів про працю України передбачено, що відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустка без збереження заробітної плати зараховуються як до загального, так і до безперервного стажу роботи і до стажу роботи за спеціальністю.

Пунктом 11 Порядку №637 передбачено, що час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми встановлюється на підставі: свідоцтва про народження дитини або паспорта (у разі смерті дитини - свідоцтва про смерть); документів про те, що до досягнення дитиною 3-річного віку мати не працювала.

Системний аналіз наведених вище норм дає підстави для висновку про те, що час догляду непрацюючої матері за малолітньою дитиною до досягнення нею трирічного віку зараховується до страхового стажу та встановлюється на підставі свідоцтва про народження дитини або паспорта (у разі смерті дитини - свідоцтва про смерть) та документів про те, що до досягнення дитиною 3-річного віку мати не працювала. При цьому вимоги про обов`язкову наявність у свідоцтві про народження дитини відмітки про одержання паспорта чинним законодавством не передбачені.

Таким чином, відмова в зарахуванні до страхового стажу позивачки періоду, у якому вона здійснювала догляд за дитиною до досягнення нею трирічного віку, з підстав відсутності у свідоцтві про народження дитини відмітки про одержання паспорта, є протиправною.

Наведені обставини свідчать про неналежну перевірку наданих позивачкою документів, не забезпечення повного, всебічного та об`єктивного розгляду її заяви, відсутність належного обґрунтування рішення суб`єкта владних повноважень та передчасні висновки про недостатність у позивачки страхового стажу для призначення їй пенсії, без належного дослідження документів та без врахування норм права, що регулюють спірні правовідносини.

Суд дійшов висновку, що позивачці безпідставно не враховано до страхового стажу період догляду за дитиною ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 з наведених в оскаржуваному рішенні підстав. Однак, оскільки відповідачем не проведено повну перевірку документів та не встановлено період непрацездатності матері під час догляду за дитиною, суд вважає, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог щодо зобов`язання відповідача зарахувати до страхового стажу період догляду за дитиною ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 саме до трьох років.

Також трудова книжка позивачки серії НОМЕР_1 не містить відомостей про період її навчання з 01.09.1978 по 11.07.1980. На підтвердження вказаного періоду до заяви позивачкою додано архівну довідку від 29.07.2021 №140, видану Державним навчальним закладом Каховський професійний ліцей сфери послуг, у якій зазначено по батькові заявниці - ОСОБА_3 (а.с.21).

Згідно абз.1 п.1 Порядку №637 за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до пункту 8 Порядку №637, час навчання у вищих учбових, професіональних, учбово-виховних закладах, учбових закладах підвищення кваліфікації і перепідготовки кадрів, у аспірантурі, докторантурі й криничній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, які видані на підставі архівних даних і які містять відомості про період навчання. При відсутності у таких документах відомостей для підтвердження часу навчання приймаються довідки про тривалість навчання в учбовому закладі у відповідні роки при умови, якщо у цих документах є дані про закінчення повного навчального періоду чи окремих їх етапів.

Таким чином, при відсутності у дипломі особи відомостей часу навчання, приймаються довідки про тривалість навчання в учбовому закладі у відповідні роки при умови, якщо у цих документах є дані про закінчення повного навчального періоду чи окремих їх етапів.

Позивачкою не надано до суду доказів звернення до пенсійного органу із відповідним дипломом Державного навчального закладу Каховський професійний ліцей сфери послуг на підтвердження спірного періоду навчання. Між тим, по батькові учениці Державного навчального закладу Каховський професійний ліцей сфери послуг «Леонідівна», вказане в архівній довідці від 29.07.2021 №140, не відповідає паспортним даним заявниці, за якими її по батькові ОСОБА_4 (а.с.7).

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що наявні документи не містять належні та достатні відомості щодо спірного періоду навчання позивачки з 01.09.1978 по 11.07.1980 в Державному навчальному закладі Каховський професійний ліцей сфери послуг.

Водночас, згідно ч.3 ст.44 Закону №1058-IV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.

На підставі п.4.2 Порядку №22-1 при прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).

Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Водночас, матеріали справи не містять доказів здійснення відповідачем своїх повноважень щодо отримання додаткових документів/надання позивачці допомоги в їх отриманні, які були б достатніми для призначення пенсії. Відповідач, відмовляючи у призначенні пенсії за віком з підстав непідтвердження наявності у позивачки достатнього страхового стажу, жодних дій по самостійному отриманню будь-яких додаткових документів не вчиняв.

Пунктом 4.7 Порядку №22-1 встановлено, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

З оскаржуваного рішення не вбачається, чи був відповідачем проведений всебічний, повний і об`єктивний розгляду всіх поданих документів для призначення пенсії.

Згідно ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. При цьому під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності.

Виходячи зі змісту положень КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Зокрема, повноваження суду при вирішенні справи визначені статтею 245 КАС України. Відповідно до п. 4 ч. 2 цієї норми, у разі задоволення позову, суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. При цьому, у випадку, коли закон встановлює повноваження суб`єкта публічної влади в імперативній формі, тобто його діяльність чітко визначена законом, то суд зобов`язує відповідача прийняти конкретне рішення чи вчинити певну дію. У випадку, коди ж суб`єкт наділений дискреційними повноваженнями, то суд може лише вказати на заявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення (дій), та зазначити норм) закону, яку відповідач повинен застосувати при вчиненні дії (прийнятті рішення), з урахуванням встановлених судом обставин.

Суд вважає, що ГУ ПФУ в Чернівецькій області приймаючи оскаржуване рішення, діяв недобросовісно та необґрунтовано, не врахував усіх обставин та положень законодавства, що мають значення для призначення пенсії позивачці, як наслідок, допустив неналежний розгляд поданої нею заяви і документів та, відповідно, прийняв необґрунтоване рішення про відмову позивачці в призначенні пенсії.

Суд дійшов висновку, що рішення ГУ ПФУ в Чернівецькій області 14.07.2023 №212450012072 про відмову в призначенні пенсії є протиправним та підлягає скасуванню.

З урахуванням дискреційних повноважень відповідача на проведення перевірки поданих для призначення пенсії документів, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню та захисту шляхом: визнання протиправним та скасування рішення ГУ ПФУ в Чернівецькій області 14.07.2023 №212450012072 про відмову у призначенні пенсії та зобов`язання ГУ ПФУ в Чернівецькій області повторно розглянути заяву позивачки від 07.07.2023 про призначення пенсії за віком з урахуванням висновків суду.

Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.3 ст.139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджується квитанцією позивач за подання адміністративного позову сплатила 1073,60 грн судового збору (а.с.6).

Зважаючи на викладене, на користь позивача слід стягнути судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 650,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень ГУ ПФУ в Чернівецькій області.

Керуючись статтями 2, 3, 6, 7, 8, 9, 12, 139, 241-246 КАС України, суд,

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (вул. Ольги Кобилянської, 1/ Площа Центральна, 3, м. Чернівці, 58002, код ЄДРПОУ 40329345), Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправними дій, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області 14.07.2023 № 212450012072 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 07.07.2023 про призначення пенсії за віком з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області судові витрати за сплату судового збору в розмірі 650,00 грн.

Рішення набирає законної сили у порядку ст. 255 КАС України.

Рішення може бути оскаржене у порядку та строки встановлені ст. 295-297 КАС України.

Суддя Е.В. Катаєва