Рішення № 117347217, 26.02.2024, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 лютого 2024 рокусправа № 380/29104/23

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Мартинюка В.Я.

секретар судового засідання Лужняк О.М.

за участю

позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Кісіль Р.Л.

розглянувши у судовому засіданні у м.Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправним і скасування наказу, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Головного управління Національної поліції у Львівській області, в якому просить визнати протиправним та скасувати наказ начальника ЛРУП №2 ГУ НП у Львівській області №1232 від 28.11.2023 року "Про застосування дисциплінарного стягнення стосовно окремих працівників відділу поліції №3 Львівського РУП №2 ГУ НП у Львівській області", яким застосовано стягнення у виді догани.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що перебував на лікарняному у період проведення службового розслідування, що унеможливило надання ним пояснень в межах службового розслідування. Дані обставини були відомі дисциплінарній комісії, оскільки його роботодавець був обізнаний про перебування останнього на лікарняному. Стверджує, що матеріали службового розслідування не містять підтвердження повідомлення його про необхідність прибуття до ГУ НП у Львівській області для дачі пояснень в межах службового розслідування. Зазначає, що при проведенні службового розслідування не представилось можливим встановити порушення ним службової дисципліни і, відповідно, відсутні підстави для застосування дисциплінарного стягнення. Посилається на те, що характер та тяжкість проступку, який вказаний у висновку службового розслідування, не відповідає тяжкості застосованого дисциплінарного стягнення.

У своєму відзиві відповідач зазначає, що службове розслідування стосовно поліцейського може проводитись дисциплінарною комісією у письмовому провадженні або за рішенням уповноваженого керівника на відкритому засіданні комісії. Водночас, при здійсненні такого розслідування у письмовому провадженні обов`язковим є надання поліцейським, щодо якого воно проводиться, письмових пояснень або фіксації відмови у їх наданні. Враховуючи, що позивач згідно довідки про тимчасову непрацездатність поліцейського перебув на амбулаторному лікуванні, 14.11.2023 року безпосереднім керівником позивача з метою отримання пояснення у нього здійснено виїзд за місцем проживання останнього. За результатами виїзду отримати пояснення від позивача не вдалось, оскільки останній дверей помешкання не відчинив, у телефонному режимі від надання пояснень відмовився. Вказує, що дисциплінарною комісією у службовому розслідуванні складено акт про відмову від надання пояснень позивачем від 14.11.2023 року. Окрім того, дисциплінарною комісією було надіслано позивачу запрошення з проханням прибути 20.11.2023 року о 10 год. 00 хв., 21.11.2023 року о 10 год. 00 хв., 22.11.2023 року о 10 год. 00 хв., проте позивач у вказаний час не прибув та причину неявки не зазначив. Вказані повідомлення були надіслані на месенджери Вотсап, Телеграм та на електронну адресу позивача. Натомість, дані вказівки позивач проігнорував. Стверджує, що повноваження щодо оцінки результатів службового розслідування, тяжкості проступку та обставин, за яких його скоєно, є виключними повноваженнями відповідного керівника.

У відповіді на відзив позивач посилається на те, що докази надсилання повідомлення в месенджер не є належним повідомленням про час та місце проведення засідання дисциплінарної комісії. В процесі проведення службового розслідування не вчинено жодних дій щодо встановлення обставин, що стали підставою для відкриття та проведення такого службового розслідування.

У запереченні на відповідь на відзив відповідач зазначає, що електронне листування між особами у месенджері може бути взято до уваги як доказ у справі за умови встановленні авторів цього листування та його зміст. Посилається на те, що позивачу було оголошено про підозру за вчинення кримінального правопорушення щодо службового підроблення, за наслідками чого позивача наказом Головного управління Національної поліції у Львівській області №577 о/с від 19.12.2023 року було звільнено зі служби в поліції за п.6 ч.1 ст.77 Закону України «Про національну поліцію».

Позивач просить позов задовольнити з урахуванням наведених мотивів.

Представник відповідача проти позову заперечує, просить в його задоволенні відмовити повністю.

Ухвалою суду від 18.12.2023 року відкрито загальне позовне провадження.

Ухвалою суду занесеною до протоколу судового засідання від 29.01.2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши докази, судом встановлено такі обставини.

Наказом Львівського районного управління поліції №2 Головного управління Національної поліції у Львівській області №1130 від 31.10.2023 року «Про призначення службового розслідування та створення дисциплінарної комісії» призначено службове розслідування у формі письмового провадження за фактом того, що 25.10.2023 року до Львівського районного управління поліції №2 ГУНП у Львівській області з Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Львові надійшов лист про те, що у провадженні першого слідчого відділу перебувають матеріали досудового розслідування №62023140110000168 від 05.05.2023 року за ч.1 ст.366 КК України за заявою ОСОБА_2 щодо службового підроблення старшим дільничним офіцером поліції відділу поліції №3 Львівського РУП №2 ГУНП у Львівській області капітаном поліції Зубрицьким Ю.В., який відносно ОСОБА_2 склав протокол серії ВАБ №690606 від 31.10.2021 року про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.164 КУпАП. Відповідно до висновків проведеної у кримінальному провадженні почеркознавчої експертизи підписи від імені ОСОБА_2 у протоколі про адміністративне правопорушення виконано не ним, а іншою особою.

Відповідно до висновку службового розслідування з приводу можливих неправомірних дій старшого дільничного офіцера сектору превенції відділу поліції №3 Львівського районного управління поліції №2 ГУНП у Львівській області капітана поліції ОСОБА_1 від 24.11.2023 року вирішено подальше проведення службового розслідування завершити; за порушення службової дисципліни, основних обов`язків поліцейського, вимог п.2 ч.1 ст.18 Закону України «Про національну поліцію України», вимог ч.5 ст.15 розділу ІІІ Дисциплінарного статуту Національної поліції України, п.7 розділу IV наказу Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 року №893 «Про реалізацію окремих положень Дисциплінарного статуту Національної поліції України», п.1.1 наказу Головного управління Національної поліції у Львівській області від 27.04.2023 року №1470 «Про покращення службової дисципліни та забезпечення належного інформування»,керуючись пунктом 2 ч.3 ст.13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України до позивача рекомендовано застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді догани.

Наказом Львівського районного управління поліції №2 Головного управління Національної поліції у Львівській області №1232 від 28.11.2023 року «Про застосування дисциплінарного стягнення стосовно окремих працівників відділу поліції №3 Львівського РУП №2 ГУНП у Львівській області» за порушення службової дисципліни, основних обов`язків поліцейського, вимог п.2 ч.1 ст.18 Закону України «Про національну поліцію України», вимог ч.5 ст.15 розділу ІІІ Дисциплінарного статуту Національної поліції України, п.7 розділу IV наказу Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 року №893 «Про реалізацію окремих положень Дисциплінарного статуту Національної поліції України», п.1.1 наказу Головного управління Національної поліції у Львівській області від 27.04.2023 року №1470 «Про покращення службової дисципліни та забезпечення належного інформування», керуючись пунктом 2 ч.3 ст.13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, до позивача застосовано дисциплінарне стягнення догана.

Не погодившись із таким наказом позивач звернувся із позовом до адміністративного суду.

Змістом спірних правовідносин є наказ Львівського районного управління поліції №2 Головного управління Національної поліції у Львівській області №1232 від 28.11.2023 року «Про застосування дисциплінарного стягнення стосовно окремих працівників відділу поліції №3 Львівського РУП №2 ГУНП у Львівській області».

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд врахував наступні обставини справи та норми чинного законодавства.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про національну поліцію» від 02.07.2015 року №580-VIII, (з наступними змінами та доповненнями; далі Закон №580-VIII).

Як передбачено частиною першою ст.8 Закону №580-VIII поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Згідно із ч.1 ст.17 Закону №580-VIII поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу в поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Відповідно до ч.1 ст.18 Закону №580-VIII поліцейський зобов`язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

У разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону, а також з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України "Про оборону України" (ч.1 ст.19 Закону №580-VIII).

Як передбачено частиною другою цієї ж норми підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15.03.2018 року №2337-VIII було затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції України, з наступними змінами та доповненнями (далі Статут).

Службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників (ч.1 ст.1 Статуту).

Частиною першою ст.11 Статуту передбачено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Відповідно до ч.2 ст.11 Статуту за вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Частиною третьою цієї ж норми передбачено, що поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.

До поліцейських може застосовуватися такий вид дисциплінарних стягнень як догана (п.2 ч.3 ст.13 Статуту).

Як передбачено в ч.1 ст.14 Статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Частиною четвертою цієї ж норми передбачено, що підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, медіа (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Кожна посадова особа поліції відповідно до своїх повноважень зобов`язана сприяти проведенню службового розслідування (ч.5 ст.15 Статуту).

Відповідно до абзацу першого п.7 розділу IV Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 року №893 (з наступними змінами та доповненнями; далі Порядок №893), кожна посадова особа поліції відповідно до своїх повноважень зобов`язана сприяти проведенню службового розслідування.

Абзацом другим цієї норми передбачено, що відмова поліцейського або іншої посадової особи поліції надавати пояснення про обставини, які є предметом службового розслідування, крім відмови давати будь-які пояснення щодо себе, членів своєї сім`ї чи близьких родичів, коло яких визначено законодавством України, а також надання завідомо неправдивих пояснень є перешкоджанням проведенню службового розслідування.

Пунктом першим розділу V Порядку №893 проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування розпочинається із дня видання наказу про його призначення та завершується в день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка виконує його обов`язки, висновку службового розслідування (п.2 розділу V Порядку №893).

Судом встановлено, що до позивача за наслідками проведення відповідачем службового розслідування у зв`язку із надходженням з Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Львові листа про те, що у провадженні першого слідчого відділу перебувають матеріали досудового розслідування №62023140110000168 від 05.05.2023 року за ч.1 ст.366 КК України за заявою ОСОБА_2 щодо службового підроблення позивачем документів, було застосовано до нього дисциплінарне стягнення догана.

Зазначене дисциплінарне стягнення було застосовано відповідачем у зв`язку із ненаданням позивачем пояснень, які стосуються згаданого інциденту.

Вказане сторонами не заперечується.

Як вбачається із матеріалів справи, висновок службового розслідування, за наслідками проведення якого відповідачем було прийнято оскаржуваний наказ, датований 24.11.2023 року.

При цьому, в матеріалах справи наявні також інформаційні довідки з електронної системи охорони здоров`я, довідки про тимчасову непрацездатність особи рядового і начальницького складу, з яких вбачається, що позивач у періоди з 23.10.2023 року по 27.10.2023 року, з 27.10.2023 року по 01.11.2023 року, з 01.11.2023 року по 03.11.2023 року, 06.11.2023 року, з 14.11.2023 року по 20.11.2023 року, 16.11.2023 року, з 17.11.2023 року по 23.11.2023 року (періоди, які співпадають із періодом проведенням згаданого службового розслідування) перебував на лікарняному.

Зазначене також сторонами не заперечується.

Відповідно до ч.1 ст.16 Статуту службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником.

У разі потреби за вмотивованим письмовим рапортом (доповідною запискою) голови дисциплінарної комісії, утвореної для проведення службового розслідування, його строк може бути продовжений наказом керівника, який призначив службове розслідування, або його прямим керівником, але не більш як на один місяць. При цьому загальний строк проведення службового розслідування не може перевищувати 60 календарних днів (ч.2 ст.16 Статуту).

Частиною третьою цієї ж норми передбачено, що до строку проведення службового розслідування не зараховується документально підтверджений час перебування поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, у відрядженні, на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності) або у відпустці.

Як передбачено абзацом другим п.3 розділу V Порядку №893 у разі перебування поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, у відрядженні, на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності) або у відпустці, що підтверджено документально (далі - відсутність на службі за вагомих обставин), час відсутності його на службі не зараховується до строку проведення службового розслідування, про що видається наказ про відсутність на службі за вагомих обставин за підписом особи, яка призначила службове розслідування.

Відтак, з урахуванням зазначених обставин та викладених норм, суд дійшов висновку, що згаданий раніше період перебування позивача на лікарняному не повинен був зараховуватись до загального строку проведення службового розслідування, що відповідачем було проігноровано.

У даному випадку відповідач зобов`язаний був видати наказ про відсутність позивача на службі за вагомих обставин, що ним також зроблено не було.

Як наслідок, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено встановлену чинним законодавством процедуру застосування до позивача дисциплінарного стягнення, оскільки ним не було взято до уваги факт перебування останнього на лікарняному, що було підтверджено документально.

Згідно із ч.10 ст.15 Статуту за рішенням керівника, який призначив службове розслідування, розгляд справи може здійснюватися дисциплінарною комісією у відкритому засіданні. У такому разі поліцейський, який притягається до відповідальності, у письмовій формі не пізніше ніж за три дні повідомляється про час, дату та місце розгляду справи дисциплінарною комісією.

У разі відсутності поліцейського на службі дисциплінарна комісія викликає його для участі в засіданні комісії. Виклик надсилається рекомендованим листом з повідомленням на адресу місця проживання поліцейського, що зазначена в його особовій справі. Виклик надсилається з таким розрахунком, щоб поліцейський, який викликається, мав не менше двох діб для прибуття на засідання дисциплінарної комісії (ч.11 ст.15 Статуту).

Відповідно до ч.12 ст.15 Статут фактом, що підтверджує отримання або неотримання поліцейським виклику, є отримання органом, що проводить службове розслідування, поштового повідомлення про вручення або про відмову від отримання такого виклику чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення.

Суд звертає увагу, що ст.15 Статуту чітко визначає порядок виклику поліцейського для участі в засіданні дисциплінарної комісії у разі відсутності його на службі.

У даному випадку відповідач повинен був надіслати відповідний виклик позивачу рекомендованим листом з повідомленням.

Жодних інших варіантів повідомлення поліцейського щодо його участі в засіданні комісії Статутом не передбачено.

Відтак, твердження відповідача, що він надіслав позивачу запрошення з проханням прибути на засідання дисциплінарної комісії на месенджери Вотсап, Телеграм та на його електронну адресу та, як наслідок, належним чином повідомив його про ці засідання, не можуть бути покладені в основу даного судового рішення.

Окрім того, суд вважає за необхідне наголосити на наступному.

Відповідно до ч.1 ст.18 Статуту під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій.

Згідно із ч.2 ст.18 Статуту поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються.

Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право відмовитися від надання пояснень. Факт такої відмови фіксується шляхом складення акта, що підписується членом дисциплінарної комісії, присутнім під час відмови, та іншими особами, присутніми під час відмови (ч.3 ст.18 Статуту).

Із зазначених норм вбачається, що надання поліцейським пояснень щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку є його правом, а не обов`язком.

Як наслідок, на переконання суду, позивач був вправі відмовитися від надання згаданих пояснень.

Враховуючи у своїй сукупності встановлені обставини та викладені норми, суд дійшов висновку, що у даному випадку позовні вимоги щодо скасування оскаржуваного наказу є підставними та обґрунтованими.

Щодо посилання позивача на те, що характер та тяжкість проступку, який вказаний у висновку службового розслідування, не відповідає тяжкості застосованого дисциплінарного стягнення.

Частиною третьою ст.19 Статуту передбачено, що під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби (ч.8 ст.19 Статуту).

Частиною першою ст.29 Статуту передбачено, що у разі встановлення за результатами службового розслідування в діях поліцейського дисциплінарного проступку видається письмовий наказ про застосування до нього одного з видів дисциплінарного стягнення з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Згідно із ч.2 ст.29 Статуту дисциплінарні стягнення застосовуються в порядку зростання від менш суворого, яким є зауваження, до більш суворого - звільнення зі служби в поліції.

Змістовне тлумачення цієї норми зумовлює висновок про те, що вона не встановлює правила про почергове застосування дисциплінарних стягнень, натомість передбачає, що кожне нове стягнення не може бути менш суворим, ніж попереднє.

Зворотній підхід дозволяв би вчинення 6 дисциплінарних проступків будь-якої тяжкості без можливості застосування більш важчого дисциплінарного стягнення, що не відповідає меті існування Національної поліції - служити суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Відповідно, сам по собі факт застосування до особи, яка не має дисциплінарних стягнень, дисциплінарного стягнення у вигляді догани не свідчить про порушення порядку притягнення особи до дисциплінарної відповідальності.

Відтак, вказані посилання позивача не беруться до уваги.

З приводу посилання відповідача на звільнення позивача на підставі наказу №577 о/с від 19.12.2023 року, а також оголошено йому підозри за вчинення кримінального правопорушення щодо службового підроблення.

Суд звертає увагу, що у даному позові позивачем не оскаржується згаданий наказ Головного управління Національної поліції у Львівській області №577 о/с від 19.12.2023 року про звільнення його зі служби в поліції.

Іншими слова, зазначене посилання відповідача стосується інших правовідносин, а тому до уваги не береться.

Крім того, такі обставини не є перешкодою для оскарження спірного наказу в суді.

Судом не беруться також інші твердження сторін, з огляду на встановлені обставини.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що оскаржуваний наказ не відповідає критеріям правомірності, передбачених п.1 та п.3 ч.2 ст.2 КАС України, а тому підлягає скасуванню.

Відтак, адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Щодо судового збору, то, у відповідності до вимог ст.139 КАС України, такий не належить стягувати із сторін.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати наказ Львівського районного управління поліції №2 Головного управління Національної поліції у Львівській області №1232 від 28.11.2023 року «Про застосування дисциплінарного стягнення стосовно окремих працівників відділу поліції №3 Львівського РУП №2 ГУНП у Львівській області», яким до ОСОБА_1 застосовано стягнення у вигляді догани.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення через Львівський оружний адміністративний суд, а у разі реєстрації офіційної електронної адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне рішення складено 27 лютого 2024 року.

Суддя В.Я.Мартинюк