Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"28" лютого 2024 р.м. ХарківСправа № 922/5182/23
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Прохорова С.А.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Харківський обласний центр зайнятості в інтересах держави, в особі Харківська філія Харківського обласного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення коштів без виклику учасників справи
ВСТАНОВИВ:
Харківський обласний центр зайнятості (Позивач) звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з ОСОБА_1 (Відповідач) 22 785,91 грн. коштів, виплачених як допомога по частковому безробіттю як фізичній особі - підприємцю.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу від 08.12.2023 здійснено автоматичний розподіл зазначеної заяви між суддями, присвоєно їй єдиний унікальний номер судової справи 922/5182/23 та визначено її до розгляду судді Прохорову С.А.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 13.12.2023 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини п`ятої статті 12 ГПК України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв`язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.
Вищевказану ухвалу суду було направлено на адресу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) яка збігається із адресою, зазначеною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, як адреса місцезнаходження та як адреса реєстрації місцепроживання. Відповідна адреса також вказана позивачем в позовній заяві.
Вказана ухвала повернулась до суду з відміткою про не вручення - "адресат відсутній".
Згідно відповіді №357526 від 11.12.2023 з Єдиного державного демографічного реєстру ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою суду від 01.02.2024 було витребувано у Міністерства соціальної політики України (вул. Еспланадна, 8/10, м. Київ, 01601) відомості щодо перебування на обліку (реєстрації) в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб та місце реєстрації на підконтрольній Україні території щодо ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , відомості про місце народження відсутні; документ, що посвідчує особу паспорт НОМЕР_1 , виданий 15.07.1998 року; ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ; остання відома адреса проживання (реєстрації): АДРЕСА_1 ).
27.02.2024 до суду надійшла відповідь Міністерства соціальної політики України (вх. №5295) що станом на 19.02.2024 в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб та місце реєстрації на підконтрольній Україні території щодо ОСОБА_1 відсутня.
Також, на виконання вимог до ч. 1 ст. 12-1Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" 26.06.2023р. на веб-сайті суду було опубліковано ухвалу від 20.06.2023р. по даній справі, а, отже,суд вважає, що ним вжито всі заходи для належного повідомлення відповідача про розгляд справи.
Указом Президента України Про введення воєнного стану в Україні №64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, який триває на теперішній час.
Відповідно до ст.10 Закону України "Про правовий режим воєнного стану", повноваження судів не можуть бути припинені.
Статтею 26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" передбачено, що правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається.
Згідно з рекомендаціями Верховного Суду від 04.03.2022 щодо особливостей здійснення правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, процесуальні строки, зокрема, проведення підготовчого провадження, розгляду справи по суті в умовах воєнного чи надзвичайного стану, визначено як розумні.
Суд зазначає, що поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.
Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
Враховуючи приписи статті 3 Конституції України, зважаючи на наявність активних військових дій та загрози небезпеки на території України, у тому числі в м. Харкові та Харківській області, а також особливого (дистанційного) режиму роботи господарського суду, обмеження доступу та відвідування працівниками та суддями будівлі господарського суду з міркувань безпеки, та постійними повітряними тривогами, розгляд даної справи здійснений судом у межах розумного строку в розумінні положень Господарського процесуального кодексу України та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Ухвалою суду про відкриття провадження у справі було роз`яснено сторонам, що процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
У встановлені судом строки додаткових письмових доказів, клопотань, заяв та пояснень від сторін до суду не надійшло.
Згідно з частиною третьою статті 252 ГПК України якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Згідно з частиною четвертою статті 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
22 червня 2020 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася до Харківського міського центру зайнятості (правонаступник - Харківський обласний центр зайнятості в особі Харківської філії Харківського обласного центру зайнятості) із заявою про надання допомоги по частковому безробіттю на період карантину, у зв`язку з зупиненням діяльності з 26 березня 2020 року відповідно до статті 47*1 Закону України «Про зайнятість населення» (далі - Закон) та Порядку надання та повернення коштів, спрямованих на фінансування допомоги по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 22.04.2020 № 306 (в редакції Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 №453) (далі - Порядок).
На підставі поданої Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 заяви та доданих до неї документів: засвідченої копії наказу про зупинення діяльності від 25.03.2020; відомості про фізичну особу - підприємця, який є застрахованою особою, щодо якого виконуються вимоги ч. З ст.47 Закону України «Про зайнятість населення» (далі - Відомості); довідки про сплату єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.09.2019 по 29.02.2020 у повному обсязі, Харківським обласним центром зайнятості 25.06.2020 прийнято рішення про надання допомоги по частковому безробіттю на період карантину (наказ від 25.06.2020 №962).
Відповідно до п. 15 Порядку та наданих Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 Відомостей від 22.06.2020 за період з 26.03.2020 по 31.05.2020 та від 21.10.2020 за період з 01.06.2020 по 30.09.2020 та від 03.11.2020 за період з 01.10.2020 по 31.10.2020 та від 18.12.2020 за період з 01.11.2020 по 30.11.2020, на рахунок фізичної особи-підприємця платіжними дорученнями від 03.08.2020 №6668 та від 30.10.2020 №20479 та від 26.11.2020 №21742 та від 18.12.2020 №25078 перераховано допомогу по частковому безробіттю в сумі 22 785 грн. 91 коп.
З метою здійснення перевірки відомостей та документів, поданих Відповідачем для отримання допомоги по частковому безробіттю на період карантину, керуючись п. 21 Порядку, Позивачем направлено запит щодо сплати єдиного внеску платниками, які отримали допомогу по частковому безробіттю, на який 03.09.2021 отримано лист Головного управління ДПС у Харківській області №22593/5/20-40-24-16-17 від 27.08.2021.
На підставі вищезазначеного листа встановлено, що Відповідачем на дату звернення до Харківського міського центру зайнятості 22.06.2020 для отримання допомоги по частковому безробіттю на період карантину було надано недостовірні відомості щодо сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а саме в доданій до заяви довідки про сплату єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, наданої на підставі звітних відомостей за період з 01.09.2019 по 29.02.2020, значиться інформація про сплату ЄСВ в повному обсязі, тоді як відповідно до листа ГУ ДПС у Харківській області за вказаний період ЄСВ на дату звернення (22.06.2020) Відповідачем не було сплачено ЄСВ в повному обсязі, зокрема за січень - лютий 2020 року, про що складений акт №9802 від 16.12.2021.
Відповідно до п.19 Порядку, фізична особа - підприємець, який є застрахованою особою, несе відповідальність за достовірність документів і відомостей, що є підставою для надання допомоги по частковому безробіттю на період карантину, та цільове використання коштів Фонду відповідно до законодавства.
Відповідно до абз. 2 п. 21 Порядку, у разі виявлення факту подання фізичною особою - підприємцем, який є застрахованою особою, недостовірних документів і відомостей, що є підставою для надання допомоги по частковому безробіттю на період карантину, кошти, отримані фізичною особою - підприємцем, який є застрахованою особою, повертаються до Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в повному обсязі у розмірі виплаченої такій особі допомоги по частковому безробіттю на період карантину.
Відповідно до абз. З ч. 1 ст. 47*1 Закону, допомога по частковому безробіттю на період карантину надається у разі сплати роботодавцем або фізичною особою - підприємцем, який є застрахованою особою, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування протягом шести місяців, що передують даті зупинення діяльності.
Враховуючи вищенаведене, внаслідок подання недостовірних відомостей щодо сплати ЄСВ у довідці доданої до заяви про надання допомоги по частковому безробіттю від 22.06.2020, Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 незаконно отримано допомогу по часткового безробіттю на період карантину в сумі 22785 грн. 91 коп.
На підставі вищевказаних обставин, Харківським міським центром зайнятості було прийнято наказ від 16.12.2021 №882 «Про повернення коштів, виплачених як допомога по частковому безробіттю на період карантину ФО-П ОСОБА_1 » щодо вжиття заходів по поверненню коштів, виплачених як допомога по частковому безробіттю на період карантину Відповідачем за період з 26.03.2020 по 30.11.2020 в сумі 22 785 грн. 91 коп.
З метою врегулювання спору в досудовому порядку, фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 20.12.2021 Позивачем направлено лист-претензію про повернення коштів в добровільному порядку, рекомендованим листом, який повернувся у зв`язку з закінченням терміну зберігання.
У зазначений місячний строк та на момент подання позовної заяви сума незаконно отриманої допомоги по частковому безробіттю на період карантину Відповідачем на рахунок Позивача не повернута, чим завдано шкоду Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
Враховуючи вищевикладене у Відповідача, станом на дату звернення із заявою від 22.06.2020, було відсутнє право на отримання допомоги по частковою безробітно на період карантину відповідно до ст. 47*1 Закону, оскільки остання надала недостовірні дані щодо сплати ЄСВ за шість місяців, що передують зупиненню господарської діяльності.
У неправомірних діях ФОП ОСОБА_1 наявні всі елементи складу правопорушення:
1) протиправна поведінка відповідача полягає в наданні недостовірних відомостей щодо сплати ЄСВ у повному обсязі за період з 01.09.2019 по 29.02.2020;
2) збитки - розмір виплаченої допомоги по частковому безробіттю ФО-П ОСОБА_1 ;
3) причинний зв`язок між протиправною поведінкою відповідача та збитками - є подання недостовірних відомостей щодо сплати ЄСВ, що призвело до безпідставної виплати допомоги по частковому безробіттю у сумі 22785,91 грн., та як наслідок спричинило завдання збитків центру зайнятості.
Недотримання особою умов п. 9 та п.19 Порядку призвело до неправомірної виплати допомоги по частковому безробіттю, яка б не здійснювалася б позивачем у випадку сплати ФОП ОСОБА_1 ЄСВ за вказаний у Довідці період або усвідомлення особою відсутності законних підстав для звернення до центру зайнятості для отримання допомоги по частковому безробіттю, у зв`язку з несплатою ЄСВ за вказаний період.
Згідно безкоштовного запиту Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань фізична особа підприємець ОСОБА_1 припинила підприємницьку діяльність 28 квітня 2022 року на підставі власного рішення (номер запису про припинення діяльності: 2004800060001217662).
Велика Палата Верховного Суду неодноразово висловлювала позицію щодо юрисдикції спору за позовом суб`єкта господарювання до фізичної особи, яка на дату подання позову втратила статус суб`єкта підприємницької діяльності, що виник при виконанні умов укладеного між ними господарського договору (постанови від 5 червня 2018 року у справі №338/180/17, від 13 лютого 2019 року у справі №910/8729/18, від 5 червня 2019 року у справі №904/1083/18).
Згідно зі статтею 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших відносин, крім справ, розгляд яких здійснюється за правилами іншого судочинства.
Разом з тим, статтею 20 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) визначено предметну та суб`єктну юрисдикцію господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції. Так, за частиною першою цієї статті господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) ФОП.
Статтею 45 ГПК України встановлено, що сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені в статті 4 цього Кодексу, тобто і фізичні особи, які не є підприємцями, а винятки, коли спори, стороною яких є фізична особа, що не є підприємцем, не підлягають розгляду у господарських судах, чітко визначені положеннями статті 20 цього Кодексу (як приклад, пункти 5, 10, 14 цієї статті).
Відтак господарські суди мають юрисдикцію щодо розгляду за пунктом 1 частини першої статті 20 ГПК України спорів, у яких стороною є фізична особа, яка на дату подання позову втратила статус суб`єкта підприємницької діяльності, якщо ці спори пов`язані, зокрема, з підприємницькою діяльністю, що раніше здійснювалася зазначеною фізичною особою, зареєстрованою підприємцем.
За змістом статей 51, 52, 598-609 ЦК України, статей 202-208 ГК України, статті 46 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" однією з особливостей підстав припинення зобов`язань для ФОП є те, що у випадку припинення суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи (виключення з реєстру суб`єктів підприємницької діяльності) її зобов`язання за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати. ФОП відповідає за своїми зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.
Такого висновку дійшла Палата Верховного Суду України, який викладений у постанові від 09 жовтня 2019 року у справі №127/23144/18.
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) №540-ІХ від 30.03.2020 доповнено Закон України "Про зайнятість населення" статтею 47і "Допомога по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID- 19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2".
Правове обґрунтування позовних вимог Харківського обласного центру зайнятості в особі Харківської філії Харківського обласного центру зайнятості полягає у тому, що відповідно до ст. 47 і Закону та п. 21 Порядку, у разі виявлення факту подання роботодавцем або фізичною особою - підприємцем, яка є застрахованою особою, недостовірних документів і відомостей, що є підставою для надання допомоги, кошти, отримані роботодавцем або фізичною особою - підприємцем, яка є застрахованою особою, повертаються до Фонду в повному обсязі у розмірі виплаченої такій особі допомоги.
Відповідно до ч. 1 ст. 47*1 Закону (в редакції, що діяла на момент подання документів ФО-П) допомога по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2 (далі - допомога по частковому безробіттю на період карантину), надається територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, застрахованим особам у разі втрати ними частини заробітної плати або доходу внаслідок вимушеного скорочення передбаченої законодавством тривалості робочого часу у зв`язку із зупиненням (скороченням) діяльності через проведення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19), передбачених карантином, встановленим Кабінетом Міністрів України, за зверненням роботодавця або фізичної особи - підприємця, який є застрахованою особою, для її виплати працівникам або фізичній особі - підприємцю, який є застрахованою особою.
Сума допомоги по частковому безробіттю на період карантину надається роботодавцям, у тому числі фізичним особам - підприємцям, які є застрахованими особами, із числа суб`єктів малого та середнього підприємництва на строк зупинення (скорочення) діяльності, а також протягом ЗО календарних днів після завершення карантину.
Допомога по частковому безробіттю на період карантину надається у разі сплати роботодавцем або фізичною особою - підприємцем, який є застрахованою особою, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування протягом шести місяців, що передують даті зупинення діяльності.
Відповідно до п. 19 Порядку, фізична особа-підприємець, який є застрахованою особою, несе відповідальність за достовірність документів і відомостей, що є підставою для надання допомоги по частковому безробіттю на період карантину, та цільове використання коштів Фонду відповідно до законодавства.
Згідно з абз. 2 п. 21 Порядку у разі виявлення факту подання фізично особою - підприємцем, який є застрахованою особою, недостовірних документів відомостей, що є підставою для надання допомоги по частковому безробіттю на період карантину, кошти, отримані фізичною особою-підприємцем, який є застрахована особою, повертаються до Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в повному обсязі у розмірі виплаченої такій особі допомоги по частковому безробіттю на період карантину.
Відповідно до абз. З ч. 1 ст. 47*1 Закону України "Про зайнятість населення" допомога по частковому безробіттю на період карантину надається у разі сплати роботодавцем або фізичною особою-підприємцем, який є застрахованою особою, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування протягом шести місяців, що передують даті зупинення діяльності.
Отже, статтею 47*1 Закону України "Про зайнятість населення" та Порядком встановлено вичерпний перелік підстав для набуття права на допомогу по частковому безробіттю на період карантину, зокрема, надання звітності про сплату єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за останні шість місяців, що передують даті зупинення діяльності.
Згідно з абз. 2 п. 21 та п. 22 вищевказаного Порядку у разі виявлення факту подання фізичною особою-підприємцем, який є застрахованою особою, недостовірних документів і відомостей, що є підставою для надання допомоги по частковому безробіттю на період карантину, кошти, отримані фізичною особою-підприємцем, який є застрахованою особою, повертаються до Фонду в повному обсязі у розмірі виплаченої такій особі допомоги по частковому безробіттю на період карантину. Кошти для виплати допомоги по частковому безробіттю на період карантину не надаються роботодавцям/фізичним особам-підприємцям, які є застрахованими особами, якими не дотримано вимоги статті 47*1 Закону та Порядку.
Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду встановлені ст.1166 ЦК України, згідно з частин 1,2,4 якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Згідно із ст.129 Конституції України однією з засад судочинства є змагальність.
За змістом ст. 13 Господарського процесуального кодексу України встановлений такий принцип господарського судочинства як змагальність сторін, згідно з яким судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.
За приписом ст. 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Тобто, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції.
Відповідачем не оспорено вказану заборгованість, відзиву на позовну заяву не надано.
Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи, що Відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем не спростував, відзив на позов не надав, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню.
Також суд має вирішити питання розподілу та стягнення судових витрат.
Згідно з ч. 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Судовий збір, відповідно приписів ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається судом на Відповідача.
Інших судових витрат Позивачем заявлено не було.
Керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 20, 73, 74, 76-79, 86, 126, 129, ст. ст. 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Харківського обласного центру зайнятості (код ЄДРПОУ 03491277, вул. Громадського Олега, 1А, м. Харків, 61068, р/рПА648201720355489001017099650 Держказначейська служба України, м. Київ, МФО 820172) суму коштів виплачених як допомога по частковому безробіттю у розмірі 22 785 грн. 91 коп. та судовий збір в сумі 2684 грн. 00 коп.
Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Згідно із ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду.
Учасники справи:
Позивач - Харківський обласний центр зайнятості (код ЄДРПОУ 03491277, вул. Громадського Олега, 1А, м. Харків, 61068)
Відповідач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 )
Повне рішення складено "28" лютого 2024 р.
СуддяС.А. Прохоров
Судове рішення № 117340081, Господарський суд Харківської області було прийнято 28.02.2024. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 922/5182/23. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: