Ухвала суду № 117335934, 22.02.2024, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.02.2024 Справа №607/4041/24 Провадження №1-кс/607/1201/2024

Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , у залі суду у м. Тернополі, розглянувши клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Тернопільської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого провідним інспектором відділу запобігання надзвичайним ситуаціям Тернопільського районного управління ГУ ДСНС України у Тернопільській області, одруженого, який має на утриманні малолітню дитину, раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.1,3 ст.368 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

1. Зміст та суть поданого стороною обвинувачення клопотання, яке розглядається слідчим суддею.

Старший слідчий слідчого управління Головного управління Національної поліції в Тернопільській області ОСОБА_6 , за погодженням із прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Тернопільської обласної прокуратури ОСОБА_3 , у межах кримінального провадження за №42023210000000031 від 21.02.2023 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 191, ч. ч. 1, 3 ст. 368 КК України, звернувся до слідчого судді із клопотанням про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів із визначенням застави у розмірі 80 (вісімдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242 240 гривень.

Як вбачається зі змісту клопотання та доданих до нього матеріалів, досудовим розслідуванням встановлено, що згідно з наказом Головного управління служби цивільного захисту «Про кадрові питання» № 53 від 21.05.2021 ОСОБА_4 призначено на посаду провідного інспектора відділу запобігання надзвичайним ситуаціям Тернопільського районного управління ГУ ДСНС України у Тернопільській області. Згідно з наказом Головного управління служби цивільного захисту «Про кадрові питання» № 269-НК/64 від 23.08.2022 «Про кадрові питання» ОСОБА_4 призначено на посаду головного інспектора відділу запобігання надзвичайним ситуаціям Тернопільського районного управління ГУ ДСНС України у Тернопільській області. Згідно з наказом Головного управління служби цивільного захисту № 331-НК/64 від 21.09.2022 ОСОБА_4 призначено на посаду провідного інспектора відділу запобігання надзвичайним ситуаціям Тернопільського районного управління ГУ ДСНС України у Тернопільській області.

Згідно з вимогами ст.1 Кодексу цивільного захисту України (далі Кодекс), кодекс цивільного захисту України регулює відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов`язки громадян України, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності.

Основними завданнями суб`єктів забезпечення цивільного захисту є: захист населення і територій від надзвичайних ситуацій; запобігання виникненню надзвичайних ситуацій; реагування на надзвичайні ситуації та ліквідація їх наслідків (ст. 9 Кодексу).

Статтею 10 Кодексу зазначено, що основними функціями суб`єктів забезпечення цивільного захисту щодо захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій є: оповіщення та інформування суб`єктів забезпечення цивільного захисту; - укриття населення у захисних спорудах цивільного захисту; здійснення заходів з евакуації; інженерний захист територій; медичний захист населення та забезпечення його санітарного та епідемічного благополуччя; психологічний захист населення; біологічний захист населення, тварин і рослин; радіаційний і хімічний захист населення і територій; навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях.

Основними функціями суб`єктів забезпечення цивільного захисту щодо запобігання виникненню надзвичайних ситуацій є: 1) моніторинг і прогнозування надзвичайних ситуацій; 2) державне регулювання діяльності суб`єктів господарювання: державна стандартизація; експертиза проектів будівництва щодо додержання нормативів з питань охорони праці, пожежної, техногенної, ядерної та радіаційної безпеки, міцності, надійності та необхідної довговічності; ідентифікація суб`єктів господарювання, реєстрація потенційно небезпечних об`єктів та об`єктів підвищеної небезпеки; ідентифікація та декларування безпеки об`єктів підвищеної небезпеки; ліцензування господарської діяльності з надання послуг і виконання робіт протипожежного призначення; сертифікація засобів цивільного захисту; 3) страхування; 4) здійснення комплексу організаційних та інженерних заходів, спрямованих на забезпечення захисту територій, населених пунктів та суб`єктів господарювання від надзвичайних ситуацій; 5) державний нагляд (контроль) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту, за діяльністю аварійно-рятувальних служб, а також у сферах промислової безпеки та гірничого нагляду, поводження з радіоактивними відходами; 6) атестація аварійно-рятувальних служб та рятувальників; 7) забезпечення техногенної безпеки; 8) забезпечення пожежної безпеки.

Згідно з ч. 3 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1052 від 16.12.2015, основними завданнями ДСНС є, зокрема: 1) реалізація державної політики у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності; 2) здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб; 5) виконання функцій компетентного органу у сфері діяльності, пов`язаної з об`єктами підвищеної небезпеки.

ДСНС, серед числа покладених на неї завдань, зокрема: організовує та забезпечує керівництво Кабінету Міністрів України єдиною державною системою цивільного захисту; організовує здійснення заходів щодо створення, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту, ведення їх обліку, забезпечує разом з відповідними органами та підрозділами цивільного захисту, місцевими держадміністраціями здійснення контролю за готовністю зазначених споруд до використання за призначенням, веде загальнодержавний електронний облік захисних споруд цивільного захисту; організовує здійснення заходів щодо впровадження інженерно-технічних заходів цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, готує пропозиції щодо віднесення населених пунктів та суб`єктів господарювання до відповідних груп (категорій) цивільного захисту; організовує та забезпечує охорону від пожеж підприємств, установ, організацій та інших об`єктів на підставі договорів; здійснює державний нагляд (контроль) у сфері пожежної та техногенної безпеки щодо виявлення та запобігання порушенню вимог законодавства органами та суб`єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, іншими юридичними особами; перевіряє стан дотримання вимог законодавства у сфері цивільного захисту та складає відповідні акти; здійснює безпосередньо та через свої територіальні органи реєстрацію декларацій відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки; здійснює відповідно до закону ліцензування господарської діяльності з надання послуг і проведення робіт протипожежного призначення; здійснює функції технічного регулювання у визначеній законодавством сфері; розглядає у разі звернення фізичних чи юридичних осіб: проектну документацію щодо влаштування засобів протипожежного захисту (систем пожежогасіння, пожежної сигналізації, оповіщення про пожежу та управління евакуацією населення, протидимного захисту, пожежного спостереження, вогнезахисної обробки будівельних конструкцій (виробів, матеріалів), автоматизованих систем раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення у разі їх виникнення), а також бере участь у прийманні проведених робіт із влаштування зазначених засобів; технічні завдання і робочі проекти на автоматизовані системи раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення у разі їх виникнення; проектну документацію на будівництво захисних споруд цивільного захисту, а також розділ щодо інженерно-технічних заходів цивільного захисту у складі містобудівної документації; складає акти перевірок, приписи щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства з питань пожежної та техногенної безпеки, інші обов`язкові для виконання розпорядчі документи, а в разі встановлення порушень, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, звертається безпосередньо та через територіальні органи до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства з питань пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, окремих приміщень, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту.

Згідно з Основними обов`язками державних інспекторів з нагляду (контролю) у сфері пожежної та техногенної безпеки, затвердженими наказом ДСНС №354 від 23.06.2022 (далі Основні обов`язки), головні державні інспектори, заступники головних державних інспекторів та державні інспектори з нагляду (контролю) у сфері пожежної та техногенної безпеки на відповідній території (далі інспекторський склад) під час виконання завдань щодо запобігання надзвичайним ситуаціям, пожежам та іншим небезпечним подіям та проведенням іншої превентивної (профілактичної) роботи зобов`язані неухильно дотримуватися вимог Конституції України, Кодексу цивільного захисту України (далі Кодекс), Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП), Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі Закон), інших законодавчих, нормативно-правових актів, відповідних наказів МВС і ДСНС, доручень Головного державного інспектора України з нагляду (контролю) у сфері пожежної та техногенної безпеки та його заступника (п. 1 Основних обов`язків).

Основною діяльністю (обов`язком) інспекторського складу є виявлення та запобігання порушень вимог законодавчих, інших нормативних та нормативно-правових актів у сфері техногенної та пожежної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, у тому числі застосування санкцій, визначених законом (далі превентивна робота) (п. 2 Основних обов`язків).

Під час превентивної роботи інспекторський склад зобов`язаний (п. 3 Основних обов`язків): 1) здійснювати заходи, спрямовані на запобігання порушень вимог пожежної та техногенної безпеки, виявлення й усунення причин та умов, які сприяють їх вчиненню, формування у громадян свідомого ставлення щодо дотримання (виконання) вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки; 2) здійснювати планові заходи державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки (далі планова перевірка) згідно із затвердженим у встановленому порядку Річним планом щодо: центральних і місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування; суб`єктів господарювання та інших юридичних осіб; аварійно-рятувальних служб шляхом проведення їх перевірок у формі обстежень земельних ділянок (територій), будинків, будівель, споруд, у тому числі які будуються, їх комплексів та/або частин будь-якого призначення (далі об`єктів нагляду) у порядку, встановленому Законом; 3) здійснювати позапланові заходи державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки за наявності законних підстав у порядку, встановленому Законом (далі позапланова перевірка), у тому числі з метою перевірки виконання об`єктом нагляду приписів про усунення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки (далі припис) та/або інших розпорядчих документів. Такі позапланові перевірки проводяться не раніше останньої дати для усунення порушення, зазначеної у приписі, та не пізніше як через два місяці від цієї дати; 4) складати за результатами планових (позапланових) перевірок об`єктів нагляду відповідні акти за формою, затвердженою наказом МВС від 17.01.2019 № 22, зареєстрованим у Мін`юсті 21 січня 2019 р. за № 73/33044 (далі наказ МВС), та у встановленому Законом порядку вручати їх керівнику або уповноваженій особі об`єкта нагляду; 5) складати приписи за затвердженою наказом МВС формою, та у встановленому Законом порядку вручати їх керівнику або уповноваженій особі об`єкта нагляду, якщо за результатами планових (позапланових) перевірок виявлено порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки (далі порушення). При цьому такі порушення мають бути зазначені у відповідному акті; 6) ініціювати звернення територіального органу ДСНС у строк, який не перевищує п`яти робочих днів з дати вручення відповідного акта, до адміністративного суду щодо застосування передбачених законодавством заходів реагування у разі встановлення порушень, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей. При цьому строк виконання порушень, зазначених у приписі, не повинен перевищувати 14 днів від дня завершення планової (позапланової) перевірки. Щодо порушень, які стали підставою для звернення до адміністративного суду у разі планової (позапланової) перевірки об`єкта нагляду (щодо якого розглядається справа про застосування заходів реагування в адміністративному суді), у приписі новий строк усунення не вказується, а лише підтверджується до виконання; 7) складати та вручати акт встановленого наказом МВС зразку, у разі, якщо керівник або уповноважена особа об`єкта нагляду створює перешкоди (не виконує законні вимоги, не допускає) до проведення планової (позапланової) перевірки. При цьому оформлювати матеріали про вчинення відповідного адміністративного правопорушення, за необхідності залучивши органи Національної поліції; 8) реєструвати у відповідних журналах, форми яких визначені наказом ДСНС від 24.01.2019 № 56, всі розпорядчі (акти, приписи) та інші документи; 9) негайно направляти рекомендованим листом на юридичну та/або поштову адресу об`єкта нагляду всі розпорядчі (акти, приписи) та інші документи у разі відмови керівника або уповноваженої особи об`єкта нагляду в їх отриманні (або інших причин, за яких документи не можуть бути вручені під підпис); 10) формувати у затвердженому наказом Мінекономіки від 03.07.2017 № 961, зареєстрованим у Мін`юсті 26 липня 2017 р. за № 911/30779, порядку єдині справи розпорядчих документів, що приймаються органом державного нагляду (контролю) під час здійснення заходу державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, у встановлені законодавством строки вносити відомості до Інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду (контролю) (Пілотного модуля планування заходів державного нагляду (контролю) та збору інформації для запуску інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду (контролю) та вести наглядові справи на об`єкти нагляду відповідно до наказу ДСНС від 18.02.2022 № 129; 11) у разі вчинення посадовими особами об`єктів нагляду та громадянами адміністративних правопорушень, інспекторський склад у сфері своєї відповідальності відповідно до вимог КУпАП та у затвердженому наказом МВС від 27.07.2016 № 725, зареєстрованим у Мін`юсті 22 серпня 2016 р. за № 1162/29292, порядку складає відповідні протоколи про адміністративне правопорушення, розглядає підвідомчі ДСНС справи про адміністративні правопорушення, направляє матеріали адміністративних справ (крім підвідомчих) до суду або іншого відповідного органу для прийняття рішення.

Згідно з п. 5 Основних обов`язків - у встановленому Законом порядку інспекторський склад здійснює державний нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки щодо об`єктів будівництва, визначених Кодексом.

Інспекторський склад виконує іншу превентивну (профілактичну) та інформаційно-роз`яснювальну роботу, спрямовану на дотримання населенням основних вимог пожежної та техногенної безпеки відповідно до сезонної актуальності, правил поводження на воді, з вибухонебезпечними предметами (протимінної безпеки) та у гірській місцевості, зокрема щодо (п. 8 Основних обов`язків): 1) підвищення рівня обізнаності населення у сфері пожежної та техногенної безпеки, формування належного ставлення і виконання встановлених вимог та правил поводження з вибухонебезпечними предметами; 2) щоквартального аналізу стану пожежної та техногенної безпеки об`єктів нагляду, природніх екосистем. За результатами аналізу встановлення основних причин та умов виникнення пожеж, надзвичайних ситуацій, інших небезпечних подій, загибелі та травмування людей на пожежах, надзвичайних ситуаціях, інших небезпечних подіях (на воді, кризі, від вибухонебезпечних предметів тощо) спрямовувати відповідну превентивну роботу; 8) надання методичної допомоги закладам освіти у проведенні заходів, спрямованих на вивчення вимог пожежної безпеки та обережного поводження з вогнем; 10) вжиття інших заходів щодо підвищення обізнаності населення у сфері пожежної та техногенної безпеки.

Інспекторський склад зобов`язаний постійно удосконалювати свої професійні знання та практичні навички, в тому числі під час підвищення кваліфікації, службової підготовки та самостійного вивчення законодавчих та інших нормативно-правових актів (за необхідності іноземних мов та домедичної допомоги), необхідних для виконання завдань за призначенням (п. 10 Основних обов`язків).

У відповідності до посадової інструкції провідного інспектора Теребовлянського районного Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Тернопільській області, затвердженої 02.08.2017 заступником начальника Управління із запобігання надзвичайним ситуаціям Управління ДСНС України у Тернопільській області ОСОБА_7 , та у відповідності до посадової інструкції провідного інспектора відділу запобігання надзвичайним ситуаціям Тернопільського районного управління ГУ ДСНС України у Тернопільській області, затвердженої 15.06.2021 начальником Тернопільського районного управління ГУ ДСНС України у Тернопільській області ОСОБА_8 , провідний інспектор у своїй діяльності керується Конституцією України і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства внутрішніх справ та Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Положенням про Головне Управління, Положеннями про управління, положеннями про відділ, цією інструкцією, а також іншими актами законодавства України.

Провідний інспектор за посадою одночасно є державним інспектором з нагляду (контролю) у сфері пожежної та техногенної безпеки Тернопільського району.

Згідно з розділом ІІ (Завдання та обов`язки) посадової інструкції провідний інспектор: реалізовує державну політику у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, пожежної та техногенної безпеки; здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки та цивільного захисту місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та суб`єктами господарювання на території Теребовлянської, Микулинецької, Золотниківської та Іванівської територіальних громад Тернопільського району. За потреби здійснює заходи державного нагляду на території Тернопільського району, відповідно до окремого розподілу; взаємодіє з відповідними підрозділами Державної казначейської служби та Державної виконавчої служби на території громад з питань контролю за виконанням постанов про накладення адміністративних стягнень за порушення вимог пожежної безпеки; приймає участь у здійсненні комплексу заходів по дотриманню вимог пожежної та техногенної безпеки на території громад: в тому числі напередодні і під час жнивних компаній, виборчих кампаній, культурно-масових заходів, великих релігійних свят; здійснює планування заходів державного нагляду (контролю) у сфері пожежної та техногенної безпеки, щодо суб`єктів господарювання та об`єктів органів влади; перевіряє наявність і утримання в стані готовності автоматизованих систем раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення в разі їх виникнення та системи протипожежного захисту на об`єктах, які підлягають обладнанню такими системами; перевіряє наявність і готовність до використання в разі виникнення надзвичайних ситуацій промислових засобів захисту органів дихання від небезпечних хімічних речових, засобів цивільного захисту, стан їх утримання та ведення обліку; здійснює контроль за організацією навчання і перевірки знань посадових осіб територіальних органів виконавчої влади, місцевих органів виконавчої влади, суб`єктів господарювання незалежно від форм власності з питань цивільного захисту та пожежної безпеки; складає акти перевірок видає приписи про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а в разі встановлення порушень що створюють загрозу життю та здоров`ю людей , подає пропозиції для звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного чи часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виборчих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, окремих приміщень, а також машин і механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів пожежогасіння.

Згідно з розділом IV посадової Інструкції провідний інспектор несе відповідальність за: порушення законодавства про службу цивільного захисту та антикорупційного законодавства; недотримання законів, що стосуються діяльності Головного управління; неналежне виконання своїх посадових обов`язків; недотримання строків виконання завдань; недотримання правил внутрішнього розпорядку. за порушення, допущенні ним при виконанні функціональних обов`язків, несе цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно із чинним законодавством

Згідно з розділом V Інструкції ОСОБА_4 повинен знати: основи кримінального, процесуального законодавства, адміністративного та трудового права; характер діяльності та структуру ДСНС України; основи діловодства; нормативно-правові акти, що стосуються діяльності ГУ ДСНС України у Тернопільській області; роль усіх структурних одиниць та їх співробітників.

Згідно з п. VII Інструкції ОСОБА_4 взаємодіє за посадою з підприємствами, установами, організаціями.

Згідно з положеннями ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» правоохоронні органи - органи прокуратури, Національної поліції, служби безпеки, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, Національне антикорупційне бюро України, органи охорони державного кордону, Бюро економічної безпеки України, органи і установи виконання покарань, слідчі ізолятори, органи державного фінансового контролю, рибоохорони, державної лісової охорони, інші органи, які здійснюють правозастосовні або правоохоронні функції.

Відповідно до п. п. «и» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» посадові та службові особи Державної служби України з надзвичайних ситуацій є суб`єктом відповідальним за корупційні правопорушення.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про запобігання корупції» посадовим та службовим особам Державної служби України з надзвичайних ситуацій забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов`язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, у тому числі використовувати будь-яке державне чи комунальне майно або кошти в приватних інтересах.

Згідно із ст. 23 Закону України «Про запобігання корупції» посадовим та службовим особам Державної служби України з надзвичайних ситуацій забороняється безпосередньо або через інших осіб вимагати, просити, одержувати подарунки для себе чи близьких їм осіб від юридичних або фізичних осіб у зв`язку із здійсненням такими особами діяльності, пов`язаної із виконанням функцій держави.

Відповідно до ст. 24 Закону України «Про запобігання корупції» особа, уповноважена на виконання функцій держави, у разі надходження пропозиції щодо неправомірної вигоди або подарунка, незважаючи на приватні інтереси, зобов`язана невідкладно вжити заходів щодо: відмови від пропозиції; за можливості ідентифікувати особу, яка зробила пропозицію; залучити свідків, якщо це можливо, у тому числі з числа співробітників; письмово повідомити про пропозицію безпосереднього керівника (за наявності) або керівника відповідного органу, підприємства, установи, організації, спеціально уповноважених суб`єктів у сфері протидії корупції.

Водночас, досудовим розслідування встановлено, що в невстановлений досудовим розслідування час та у невстановленому місці у ОСОБА_4 , який з 21.05.2021 перебував на посаді провідного інспектора відділу запобігання надзвичайним ситуаціям Тернопільського районного управління ГУ ДСНС України у Тернопільській області, з 23.08.2022 - на посаді головного інспектора відділу запобігання надзвичайним ситуаціям Тернопільського районного управління ГУ ДСНС України у Тернопільській області, з 21.09.2022 - на посаді провідного інспектора відділу запобігання надзвичайним ситуаціям Тернопільського районного управління ГУ ДСНС України у Тернопільській області, був працівником правоохоронного органу та відповідно до п. 1 примітки до ст. 364 КК України - службовою особою, обізнаним з вимогами вищевказаних нормативно-правових актів та попередженим про обмеження, передбачені Законом України «Про запобігання корупції», які спрямовані на запобігання корупційним правопорушенням, якому було відомо про надання послуг в сфері пожежної та техногенної безпеки ТОВ «Білдінг протект» та ТОВ «Вогнезахист сервіс плюс», до діяльності яких, серед іншого, належить: діяльність у сфері охорони громадського порядку та безпеки, виробництво електромонтажних пристроїв, електромонтажні роботи, монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування, інші будівельно-монтажні роботи, інші спеціалізовані будівельні роботи, н.в.і.у., діяльність посередників, що спеціалізуються в торгівлі іншими товарами, оптова торгівля електронним і телекомунікаційним устаткуванням, деталями до нього, механічне оброблення металевих виробів, виробництво інших готових металевих виробів, обслуговування систем безпеки, оброблення металів та нанесення покриття на метали, ремонт і технічне обслуговування машин і устаткування промислового призначення, технічні випробування та дослідження, директором яких є ОСОБА_9 , а особами, які координують діяльність вказаних суб`єктів господарювання ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , виник злочинний умисел, направлений на одержання неправомірної вигоди за вчинення ним в інтересах вказаних суб`єктів господарювання дій з використанням наданого йому службового становища. Реалізуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи суспільно - небезпечні наслідки своїх діянь та бажаючи їх настання, усвідомлюючи свої повноваження та функції представника влади в частині здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, ОСОБА_4 з метою протиправного особистого збагачення вчинив злочин за наступних обставин. Так, ОСОБА_4 , використовуючи свої службові повноваження, здійснюючи у 2020 році заходи державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки та цивільного захисту суб`єктами господарювання на території Теребовлянської територіальної громади, перебуваючи на території КНП «Микулинецька обласна фізіотерапевтична лікарня реабілітації», за адресою: смт. Микулинці, вул. Галицька, буд. 2 Тернопільського району Тернопільської області, спонукав та схилив працівників вказаного підприємства звертатися за отриманням послуг пожежної та техногенної безпеки саме до ТОВ «Вогнезахист сервіс плюс», повідомивши при цьому працівникам КНП «Микулинецька обласна фізіотерапевтична лікарня реабілітації» номер телефону, по якому слід контактувати із вказаним товариством, та яким користувався ОСОБА_11 . Після цього працівники КНП «Микулинецька обласна фізіотерапевтична лікарня реабілітації», розуміючи, що ОСОБА_4 здійснює стосовно підприємства контрольно-наглядові повноваження та систематично проводить відповідні заходи державного нагляду (контролю), змінило суб`єкта, який надавав послуги пожежної та техногенної безпеки, та для отримання послуг пожежної та техногенної безпеки почали звертатися саме до вказаного ОСОБА_4 ТОВ «Вогнезахист сервіс плюс». Надалі, 28.09.2022 ТОВ «Вогнезахист сервіс плюс» на підставі Договору Т/22-09/158 згідно з актом надання послуг № 827 надано КНП «Микулинецька обласна фізіотерапевтична лікарня реабілітації», яке було поставлено у відповідні вимушені умови, послуги з технічного обслуговування воснегасників, в тому числі технічне обслуговування ВП-9 (3 шт), технічне обслуговування ВП-6 (1 шт), технічне обслуговування ВП-5 (7 шт), технічне обслуговування ВВК-2 (2 шт), технічне обслуговування ВВК-3,5 (1 шт), на загальну суму (з ПДВ) 4 410, 00 грн., оплата за які на рахунок ТОВ «Вогнезахист сервіс плюс» здійснена КНП «Микулинецька обласна фізіотерапевтична лікарня реабілітації» 28.09.2022. Крім того, ОСОБА_4 , використовуючи свої службові повноваження, здійснюючи у 2021 році заходи державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки та цивільного захисту суб`єктами господарювання на території Теребовлянської територіальної громади, перебуваючи на території Теребовлянського психоневрологічного будинку-інтернат, за адресою: м. Теребовля, вул. Глещавецька, буд. 68 Тернопільського району Тернопільської області, спонукав та схилив працівників Теребовлянського психоневрологічного будинку-інтернат звертатися за отриманням послуг пожежної та техногенної безпеки саме до ТОВ «Вогнезахист сервіс плюс», повідомивши при цьому працівникам Теребовлянського психоневрологічного будинку-інтернат номер телефону, по якому слід контактувати із вказаним товариством, та яким користувався ОСОБА_11 . Після цього працівники Теребовлянського психоневрологічного будинку-інтернат, розуміючи, що ОСОБА_4 здійснює стосовно закладу контрольно-наглядові повноваження та систематично проводить відповідні заходи державного нагляду (контролю), для отримання послуг пожежної та техногенної безпеки почали звертатися саме до вказаного ОСОБА_4 ТОВ «Вогнезахист сервіс плюс». Надалі, 20.10.2022 ТОВ «Вогнезахист сервіс плюс» на підставі договору № Т/22-10/174 про надання послуг згідно з Актом надання послуг № 848 надано Теребовлянському психоневрологічному будинку-інтернат, який був поставлений у відповідні вимушені умови, послуги з ремонту і технічного обслуговування пожежного обладнання, в тому числі технічне обслуговування ВП-5 (40 шт), технічне обслуговування ВП-2 (3 шт), на загальну суму (з ПДВ) 9 890, 00 грн., оплата за які на рахунок ТОВ «Вогнезахист сервіс плюс» здійснена Теребовлянським психоневрологічним будинком-інтернат 28.10.2022. В свою чергу, ОСОБА_4 о 21 год. 48 хв. 15.12.2022 (місце вчинення кримінального правопорушення встановити неможливо) шляхом отримання грошового переказу на совою банківську карту, яка йому належить, з банківської карти, яка належить тещі ОСОБА_10 ОСОБА_12 , за вчинені ним в інтересах ТОВ «Вогнезахист сервіс плюс» з використанням наданого йому службового становища дії, а саме схиляння підприємств та закладів скористатись послугами саме ТОВ «Вогнезахист сервіс плюс», одержав від ОСОБА_9 неправомірну вигоду у вигляді частини отриманих ТОВ «Вогнезахист сервіс плюс» за вказані вище надані послуги чи поставлені товари коштів в розмірі 12411, 75 грн. Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України (в редакції статті із змінами, внесеними згідно із Законами № 1508-VI від 11.06.2009, № 2808-VI від 21.12.2010; в редакції Законів № 3207-VI від 07.04.2011, № 221-VII від 18.04.2013; із змінами, внесеними згідно із Законом № 222-VII від 18.04.2013; в редакції Закону № 1261-VII від 13.05.2014; із змінами, внесеними згідно із Законами № 1698-VII від 14.10.2014, № 770-VIII від 10.11.2015, № 889-VIII від 10.12.2015, № 2617-VIII від 22.11.2018, № 263-IX від 31.10.2019, № 720-IX від 17.06.2020, № 1888-IX від 17.11.2021), а саме в одержанні службовою особою неправомірної вигоди за вчинення такою службовою особою в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища.

Окрім того, реалізуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи суспільно небезпечні наслідки своїх діянь та бажаючи їх настання, ОСОБА_4 з метою протиправного особистого збагачення, діючи повторно, вчинив злочин за наступних обставин. Так, ОСОБА_4 , використовуючи свої службові повноваження, здійснюючи у 2022 році заходи державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки та цивільного захисту суб`єктами господарювання на території Іванівської сільської громади, перебуваючи на території ПАП «Топільче», за адресою: с. Глещава, вул. Кінець, буд. 81, Тернопільського району Тернопільської області, спонукав та схилив працівників вказаного підприємства користуватися послугами пожежної та техногенної безпеки саме у ТОВ «Білдінг протект». Після здійснення вказаних заходів державного нагляду (контролю) представники ТОВ «Білдінг протект» самостійно зв`язалися із ПАП «Топільче» для надання послуг пожежної та техногенної безпеки. Надалі, ТОВ «Білдінг протект» на підставі договору про надання послуг надано ПАП «Топільче», яке було поставлено у відповідні вимушені умови, вогнегасники та послуги з технічного обслуговування воснегасників, оплата за які згідно з рахунків № 318, № 319 від 27.06.2023 на суму 9609, 69 грн. на рахунок ТОВ «Білдінг протект» здійснена ПАП «Топільче» 03.07.2023. Крім того, ОСОБА_4 , використовуючи свої службові повноваження, здійснюючи заходи державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки та цивільного захисту суб`єктами господарювання на території Золотниківської сільської громади, перебуваючи на території ФГ «Зарваниця агро», за адресою: с. Зарваниця Тернопільського району Тернопільської області, спонукав та схилив працівників вказаного господарства користуватися послугами пожежної та техногенної безпеки саме у ТОВ «Білдінг протект», повідомивши при цьому працівникам ФГ «Зарваниця агро» електронну адресу, по якій слід контактувати із вказаним товариством. Надалі, ТОВ «Білдінг протект» на підставі договору № Т/23-07/96 від 17.07.2023 надано ФГ «Зарваниця агро», яке було поставлено у відповідні вимушені умови, послуги з технічного обслуговування воснегасників, на загальну суму (з ПДВ) 5239.93 грн., оплата за які на рахунок ТОВ «Вогнезахист сервіс плюс» згідно з рахунком №369 вiд 17.07.2023 здійснена ФГ «Зарваниця агро» 08.08.2023. В свою чергу, ОСОБА_4 , діючи повторно, о 21 год. 13 хв. 16.08.2023 (місце вчинення кримінального правопорушення встановити неможливо) шляхом отримання грошового переказу на свою банківську карту, яка йому належить, з банківської карти, яка належить тещі ОСОБА_10 ОСОБА_12 , за вчинені ним в інтересах ТОВ «Білдінг протект» з використанням наданого йому службового становища дії, а саме схиляння суб`єктів господарської діяльності скористатись послугами саме ТОВ «Білдінг протект», повторно одержав від ОСОБА_9 неправомірну вигоду у вигляді частини отриманих ТОВ «Білдінг протект» за вказані вище надані послуги чи поставлені товари коштів в розмірі 5025 грн. За вказаних вище обставин ОСОБА_13 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України (в редакції статті із змінами, внесеними згідно із Законами № 1508-VI від 11.06.2009, № 2808-VI від 21.12.2010; в редакції Законів № 3207-VI від 07.04.2011, № 221-VII від 18.04.2013; із змінами, внесеними згідно із Законом № 222-VII від 18.04.2013; в редакції Закону № 1261-VII від 13.05.2014; із змінами, внесеними згідно із Законами № 1698-VII від 14.10.2014, № 770-VIII від 10.11.2015, № 889-VIII від 10.12.2015, № 2617-VIII від 22.11.2018, № 263-IX від 31.10.2019, № 720-IX від 17.06.2020, № 1888-IX від 17.11.2021), а саме в одержанні службовою особою неправомірної вигоди за вчинення такою службовою особою в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища, вчиненому повторно.

21.02.2024 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України, а саме в одержанні службовою особою неправомірної вигоди за вчинення такою службовою особою в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища, а також у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, а саме в одержанні службовою особою неправомірної вигоди за вчинення такою службовою особою в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища, вчиненому повторно.

Зазначена підозра ОСОБА_4 ґрунтується та підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами та матеріалами: протоколом допиту інженера механіка ПАП «Топільче» ОСОБА_14 від 17.01.2024; протоколом допиту інженера з охорони праці КНП «Микулинецька обласна фізіотерапевтична лікарня» ОСОБА_15 від 18.01.2024; протоколом допиту директора Теребовлянського психоневрологічного будинку-інтернату ОСОБА_16 від 16.02.2024; протоколом допиту бухгалтера ФГ «Зарваниця агро» ОСОБА_17 від 19.02.2024; протоколом огляду цифрового носія - компакт диска від 06.02.2024, на якому міститься інформація про рух (трансакції) коштів на банківських картках ТОВ «Білдінг протект», ТОВ «Вогнезахист сервіс плюс», ФОП ОСОБА_12 , і яка підтверджує факт перерахування суб`єктами господарювання за послуги та закупівлі робіт в частині дотримання установами вимог протипожежного захисту, а також перерахунок коштів ОСОБА_4 ; протоколами НСРД (не таємно) між ОСОБА_9 , ОСОБА_11 та ОСОБА_4 ,, де останні обговорюють деталі та обставини спільної діяльності, метою якої отримання прибутку та отримання «поверх» винагороди»; інформацією з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб в якому зазначено, що дружина ОСОБА_10 до одруження іменувалась за прізвищем - ОСОБА_18 , і на її матір - ОСОБА_12 ; іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.

До клопотання також додаються матеріали, що характеризують підозрюваного.

Вручена ОСОБА_4 підозра повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості», відображеним зокрема у п. 175 рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.09.1990, п. 32, Series A, N 182). Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.09.1990). ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, що передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років, з конфіскацією майна.

У ході досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1.Переховуватися від органів досудового розслідування та суду. ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна. Крім того, вказане кримінальне правопорушення, у відповідності до примітки до ст. 45 КК України віднесено до корупційних злочинів, за вчинення яких відповідно до ч. 1 ст. 75 КК України виключено можливість застосування звільнення від відбування покарання з випробуванням, а так само, згідно з ч. 1 ст. 69 КК України, виключено можливість призначення покарання більш м`якого, ніж передбачено законом. Невідворотність покарання за вказаний злочин вже саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Згідно з ч. 5 ст. 9 КПК Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» № 3477-IV від 23.02.2006 передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. При оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання. Так, у § 76 рішення ЄСПЛ «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») № 31315/96 від 25.04.2000, Страсбурзький суд визнав достатнім мотивування чеських судів, що прийняли рішення про тримання під вартою з огляду в тому числі на те, що заявникові загрожувало відносно суворе покарання. У ст. 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину. Відповідно до вказаної рекомендації, важливим критерієм, орієнтуючись на який слід застосовувати вид запобіжного заходу, повинна бути санкція за вчинений злочин. Тобто, чим більш сувора санкція передбачена за злочин, тим більш суворий запобіжний захід повинен бути обраний щодо підозрюваного. Наведені обставини вже самі по собі можуть бути підставою та мотивом для підозрюваного ОСОБА_4 переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Крім того, внаслідок збройної агресії російської федерації, Україною не контролюється значна частина власної території, що створює додаткові можливості для залишення території України, в тому числі поза офіційними пунктами пропуску. Наведені вище обставини дають підстави вважати, що усвідомлюючи тяжкість покарання та невідворотність кримінальної відповідальності, ОСОБА_4 може використати наявні у нього засоби та можливості для переховування від правоохоронних органів і суду, у тому числі, може покинути територію України з метою уникнення кримінальної відповідальності. Вищенаведені обставини свідчать про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

2.Знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Слід зазначити, що у матеріалах кримінального провадження містяться достеменні відомості про те, що саме технічні засоби передачі інформації використовувалися підозрюваними у даному кримінальному провадженні для комунікації з приводу вчинюваного злочину, відтак могли зберегти на собі сліди такої комунікації. Тому вони мають істотне значення для встановлення обставин правопорушення та існує ризик їх знищення, приховування, або спотворення, а вичерпний перелік слідчих дій щодо збору таких доказів на даний час у повному обсязі не проведені і не могли бути проведені. Не застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою створить умови для його безперешкодного доступу до аккаунтів у мессенджерах та електронних поштових скриньках, хмарних сховищ, і вказаний вільний віддалений доступ до таких сервісів може бути використаний останнім для знищення наявних у них відомостей щодо спілкування між учасниками скоєння кримінального правопорушення, тобто знищення важливих для кримінального провадження доказів. ОСОБА_4 у ході своєї злочинної діяльності підтримував тісні зв`язки з учасниками кримінального провадження, зокрема з ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_9 , ОСОБА_12 та іншими особами, узгоджував з ними спільні злочинні дії. Враховуючи узгодження ОСОБА_4 своїх дій з вказаними особами є ризик знищення, переховування чи спотворення ним документів, які є речовими доказами у цьому кримінальному провадженні. Вищенаведені обставини свідчать про наявність ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України.

3.Незаконно впливати на свідка, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні. Під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_4 може особисто чи опосередковано впливати на свідків у кримінальному провадженні, зокрема на ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_9 , ОСОБА_12 , а також на інших учасників у даному кримінальному провадженні, що вказує на ризик узгодження спільних показань з метою уникнення кримінальної відповідальності. Про наявність вказаного ризику свідчать дії ОСОБА_4 , а саме спілкування з суб`єктами господарювання, в яких здійснювались перевірки і з якими були укладено договори про надання послуг протипожежного захисту. Ураховуючи, що згідно зі ст.ст. 7, 23 КПК України однією з загальних засад кримінального провадження є безпосередність дослідження показань, речей і документів, можливість настання для кримінального провадження негативних наслідків через вплив на свідків зберігається до моменту усного отримання судом їх показань під час судового розгляду і не може бути усунута шляхом їх допиту під час досудового розслідування. Вищенаведені обставини свідчать про наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

4. Перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. ОСОБА_4 обіймає посаду в ГУ ДСНС в Тернопільській області. За час перебування на вказаній посаді ОСОБА_4 набув широке коло зв`язків серед службових осіб органів державної влади, місцевого самоврядування, правоохоронних органів, керівників підприємств, установ та організацій, які він може використати з метою незаконного впливу на суд, інших учасників кримінального провадження, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином для уникнення кримінальної відповідальності. Вищенаведені обставини свідчать про наявність ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.

У справі «Амбрушкевич проти Польщі» (Ambruszkiewicz v. Poland N 38797/03 від 04.05.2006) Європейський суд з прав людини наголошує, що не викликає протиріч те, що в деяких особливих випадках позбавлення свободи може бути єдиним засобом, який дозволяє гарантувати явку обвинуваченого до суду, зокрема, з урахуванням його особистості та характеру злочину, а також тяжкості ймовірного покарання. Крім того, Європейський суд з прав людини вважає за необхідне, щоб підстави, наведені владою на обґрунтування застосування запобіжного заходу у вигляді позбавлення свободи, були доповнені конкретними фактами стосовно підозрюваного, а мотиви за обставинами справи могли вбачатися переконливими та відповідними.

Встановлені в ході досудового розслідування та відображені у цьому клопотанні обставини вчинення кримінального правопорушення, ступінь його тяжкості, обґрунтування та ступінь вираженості наведених ризиків, а також те, що основним є ризик переховування від органу досудового розслідування та/або суду, дають обґрунтовані підстави вважати, що жодні інші запобіжні заходи окрім тримання під вартою не зможуть забезпечити досягнення мети їх застосування до ОСОБА_4 .

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінальних правопорушень, а також суттєвий ступінь вказаних ризиків.

Вивченням особи підозрюваного даних, які б вказували на неможливість застосування до нього вказаного запобіжного заходу, не встановлено.

Відповідно до положень п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до ОСОБА_4 як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Враховуючи час повідомлення ОСОБА_4 про підозру і обсяг процесуальних дій, які необхідно провести з метою встановлення та перевірки фактів та обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, є необхідність визначення строку тримання під вартою у 60 днів.

Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до абз. 5 ч. 5 вказаної статті, у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених ч. 5 ст. 182 КПК України межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Позиція Європейського суду стосовно питання обрання національними судами запобіжного заходу у вигляді застави та призначення її розміру, прослідковується в рішенні Суду у справі «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain) від 28 вересня 2010 року.

У даній справі, посилаючись на пункт 3 статті 5 Конвенції, заявник стверджував, що сума застави у його справі була необґрунтовано високою та не враховувала конкретні обставини й умови його особистого життя.

Натомість Європейським судом з прав людини визнано законними та обґрунтованими дії національних судів, щодо обрання підозрюваному розміру застави, який значно перевищував наявні активи, поточні доходи підозрюваного, тощо, беручи до уваги особливий характер справи заявника, шкоду, завдану кримінальним правопорушенням та зазначено, що навіть якщо сума застави визначається виходячи із характеристики особи обвинуваченого та його матеріального становища, за певних обставин є обґрунтованим врахування також і суми збитків, у заподіянні яких ця особа обвинувачується.

Окрім того, Європейський суд з прав людини суд зазначив «не дивним є те, що національні суди при визначенні суми застави, яка би забезпечила впевненість у тому, що винна особа не уникне правосуддя, в основному посилалися на рівень відповідальності обвинуваченого, тяжкість злочину і розмір заподіяної шкоди. Не було також впевненості у тому, що застава, сума якої визначатиметься виключно пропорційно до майнового стану заявника, зможе забезпечити його присутність на судовому розгляді порушеної проти нього справи».

Беручи до уваги вищенаведені законодавчі положення та практику Європейського суду з прав людини, ураховуючи тяжкість, специфіку кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 дані про особу підозрюваного, репутацію підозрюваного, нездатність застави у межах, визначених п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, є необхідним визначити останньому, як альтернативу, заставу в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 242 240 гривень, оскільки внесення застави в меншому розмірі не зможе гарантувати виконання підозрюваним ОСОБА_4 покладених на нього обов`язків.

Доцільність визначення розміру застави саме у такому розмірі додатково обґрунтовується тим, що діюче кримінальне процесуальне законодавство України не встановлює обов`язку розкривати джерело походження коштів для застави, а отже, заставу може бути внесено у тому числі іншою особою, яка має фінансову можливість.

Крім того, при визначенні розміру застави та у випадку внесення її підозрюваним чи іншими особами, вбачається за необхідне покласти на ОСОБА_4 такі обов`язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора та суду; не відлучатися із м. Теребовля без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; утримуватися від спілкування з наступними особами: ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_9 , ОСОБА_12 , та іншими особами з приводу обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 42023210000000031, від 21.02.2023, крім своїх захисників, детективів, прокурорів, слідчого судді, суду; здати на зберігання до Управління Державної міграційної служби у Тернопільській області усі свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що мають право на виїзд з України та в`їзд до України.

Необхідність у здійсненні виклику свідків під час розгляду клопотання відсутня. Застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою здійснюється на підставі рішення слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження.

Відповідно до ст. 186 КПК України, клопотання про застосування або зміну запобіжного заходу розглядається слідчим суддею або судом невідкладно але не пізніше сімдесяти двох годин з моменту фактичного затримання підозрюваного, обвинуваченого або з моменту надходження до суду клопотання якщо підозрюваний, обвинувачений перебуває на свободі, чи з моменту подання підозрюваним, обвинуваченим, його захисником до суду відповідного клопотання.

З урахуванням наведеного, слідчий за погодженням з прокурором просить вказане клопотання задовольнити, застосувавши щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, терміном на 60 днів, із визначенням застави у розмірі 80 (вісімдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та у разі сплати визначеного ухвалою слідчого судді розміру застави, просить покласти на ОСОБА_4 обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, а саме: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду; не відлучатися із м. Теребовля без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; утримуватися від спілкування з наступними особами: ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_9 , ОСОБА_12 , та іншими особами з приводу обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 42023210000000031 від 21.02.2023, крім своїх захисників, детективів, прокурорів, слідчого судді, суду; здати на зберігання до Управління Державної міграційної служби у Тернопільській області усі свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що мають право на виїзд з України та в`їзд до України.

2. Висловлені учасниками судового засідання позиції щодо поданого стороною обвинувачення клопотання про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу.

Прокурор відділу Тернопільської обласної прокуратури ОСОБА_3 у судовому засіданні вказане клопотання підтримав із викладених у ньому підстав і мотивів, та просив таке задовольнити.

Захисник підозрюваного ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні висловив свою незгоду та заперечення з приводу задоволення клопотання сторони обвинувачення, посилаючись на необґрунтованість наведених у клопотанні ризиків. Під час розгляду клопотання захисник наголосив на тому, що заявлені стороною обвинувачення ризики не підтверджуються доданими до клопотання письмовими матеріалами. Крім того, просив врахувати те, що досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні здійснюється близько одного року, а також те, що про наявність зазначеного кримінального провадження його підзахисному ОСОБА_4 відомо ще з жовтня місяця минулого року після проведення у нього обшуку, однак жодних дій, вказаних у статті 177 КПК України, упродовж цього періоду час він не вчиняв. За наведеного, та із урахування даних про особу підозрюваного, який має на утриманні малолітню дитину, є одруженим, проживає за місцем своєї реєстрації впродовж тривалого періоду часу, раніше до кримінальної відповідальності не притягався, та у разі, якщо слідчий суддя дійде висновку про необхідність застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу, просив застосувати відносно останнього запобіжний захід, який не пов`язаний з позбавлення волі, у вигляді особистого зобов`язання. Щодо запропонованого стороною обвинувачення у клопотанні розміру застави, захисник просив врахувати відсутність у матеріалах клопотання інформації щодо матеріального становища підозрюваного та вказав щодо непосильності зазначеної застави для його підзахисного.

Підозрюваний ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечив щодо задоволення клопотання сторони обвинувачення та просив при застосуванні щодо нього запобіжного заходу врахувати його матеріальне становище, а також перебування в нього на утриманні дитини та вагітної дружини, яких він забезпечує.

3. Норми кримінального процесуального закону, якими керувався слідчий суддя при постановленні ухвали, а також мотиви та оцінка слідчого судді.

Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши доводи прокурора, заперечення підозрюваного та його захисника, надавши таким оцінку, слідчий суддя доходить такого висновку.

Згідно зі статтею 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до вимог ч. 1 та п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходами забезпечення кримінального провадження є, зокрема, запобіжні заходи.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 176 КПК України, запобіжними заходами є: особисте зобов`язання (1); особиста порука (2); застава (3); домашній арешт (4); тримання під вартою (5).

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 3 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених ст. 177 КПК України, крім випадків, передбачених частиною п`ятою ст. 176 КПК України. Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених ч. 4 ст. 183 КПК України. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених ст. 194 КПК України будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому ч. 4 ст. 194 КПК України.

Відповідно до п.4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Вивченням особи ОСОБА_4 встановлено, що він зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , працює провідним інспектором відділу запобігання надзвичайним ситуаціям Тернопільського районного управління ГУ ДСНС України у Тернопільській області, одружений, має на утриманні малолітню дитину, раніше не судимий.

На думку слідчого судді, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 3 ст. 368 КК України, що підтверджується наступними матеріалами, зокрема: протоколом допиту інженера механіка ПАП «Топільче» ОСОБА_14 від 17.01.2024; протоколом допиту свідка - інженера з охорони праці КНП «Микулинецька обласна фізіотерапевтична лікарня» ОСОБА_15 від 18.01.2024 року; протоколом допиту свідка - директора Теребовлянського психоневрологічного будинку-інтернату ОСОБА_16 від 16.02.2024 року; протоколом допиту свідка - бухгалтера ФГ «Зарваниця агро» ОСОБА_17 від 19.02.2024 року; протоколом огляду цифрового носія компакт-диска від 06.02.2024 року; протоколами НС(Р)Д від 21.04.2023 року, 21.06.2023 року, 10.07.2023 року, 11.09.2023 року та 13.11.2023 року; інформацією з Державного реєстру актів цивільного стану громадян.

Згідно зі ст. 178 КПК України обставиною, яка враховується при обранні запобіжного заходу, крім ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, які зобов`язаний слідчий суддя оцінити при постановленні ухвали є, зокрема тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винним у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується.

Оцінивши обставини, передбачені ч.1 ст.178 КПК України, з врахуванням особи підозрюваного, сімейного стану, соціальних зв`язків підозрюваного, характеру вчинення кримінальних правопорушень, тяжкості покарання, що загрожує особі у випадку визнання підозрюваного винуватим у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких він підозрюється, зокрема за ч.3 ст. 368 КК України, за яке законом передбачено основне покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років, слідчий суддя вважає, що ОСОБА_4 може: переховуватися від органів досудового розслідування та суду (п.1 ч.1 ст.177 КПК України); знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення (п.2 ч.1 ст.177 КПК України); незаконно впливати на свідка, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні (п.3 ч.1 ст.177 КПК України).

Згідно з ч. 2 ст. 194 КПК України слідчий суддя, суд зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.

За приписами ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Матеріалами клопотання про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та прокурором при його розгляді, доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 3 ст. 368 КК України та наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує сторона обвинувачення, тобто слідчим суддею під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу встановлено, що стороною обвинувачення доведено наявність обставин, передбачених пунктами 1 та 2 ч.1 ст.194 КПК України.

Поряд з тим, із урахуванням даних про особу підозрюваного, який має на утриманні малолітню дитину та дружину (яка, зі слів підозрюваного, перебуває у стані вагітності), що свідчить про наявність у підозрюваного стійких соціальних зв`язків, а також того, що від дат вчинення інкримінованих підозрюваному кримінальних правопорушень (15.12.2022 року та 16.08.2023 року) до моменту розгляду вказаного клопотання про застосування відносно нього запобіжного заходу пройшов тривалий час, враховуючи, що підозрюваний протягом тривалого періоду часу, будучи достеменно обізнаним з існуванням цього кримінального провадження, жодних дій, визначених положеннями ч.1 ст.177 КПК України, до та після пред`явлення йому підозри у межах даного кримінального провадження, а також надання копії клопотання про застосування запобіжного заходу, не вчинив, а також беручи до уваги добровільну явку підозрюваного на виклик суду для розгляду вказаного клопотання без застосування щодо нього слідчим суддею будь-яких передбачених нормами КПК України заходів забезпечення кримінального провадження задля забезпечення явки підозрюваного у судове засідання, що в сукупності свідчить про належну процесуальну поведінку підозрюваного, слідчий суддя доходить висновку про те, що стороною обвинувачення не доведено обставин, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України, тобто недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

Так, відповідно до положень ч.1 ст.182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.

У рішенні ЄСПЛ (справа Мангурас проти Іспанії» від 20 листопада 2010 року) зазначено, що гарантії передбачені п. 3 статті 5 Конвенції (звільнення особи обумовлене гарантіями з`явитися на судове засідання) покликані забезпечить не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, вказана сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, чи дій проти поручителів, у випадку його відсутності появи в суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні. Більше того, сума застави повинна бути належним чином обґрунтована в рішенні суду, а також повинно бути враховувано наявність грошових засобів у обвинуваченого. Тобто, з одного боку розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б обвинуваченого від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов цього запобіжного заходу це фактично призвело б до подальшого його ув`язнення, яке в останньому випадку перетворилося б на безальтернативне.

Враховуючи вищенаведені обставини, передбачені ч.1 ст.178 КПК України, та ризики згідно зі ст.177 КПК України, слідчий суддя вважає, що у відповідності до ч.4 ст.194 КПК України щодо підозрюваного слід застосувати більш м`який запобіжний захід - у вигляді застави, оскільки саме цей запобіжний захід забезпечить виконання підозрюваним процесуальних обов`язків та буде достатнім для запобігання вищевказаним ризикам, передбаченим ч.1 ст.177 КПК України, та забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.

При цьому зазначені обставини дають слідчому судді підстави вважати, що застосування менш суворих запобіжних заходів, ніж у вигляді застави, а саме особистого зобов`язання, як про це просить сторона захисту у судовому засіданні, не буде достатнім для запобігання вищевказаним ризикам та забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.

4. Висновки слідчого судді.

За таких обставин, у задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного та клопотання захисника підозрюваного про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання, слід відмовити, та застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді застави, із покладенням на нього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Згідно з ч.4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

З врахуваннямнаведених ризиків,передбачених ст.177КПК України,того,що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні нетяжкого злочину (ч.1 ст.368 КК України) та тяжкого злочину (ч.3 ст.368 КК України), які у відповідності до примітки статті 45 КК України вважаються корупційними кримінальними правопорушеннями, їх характер, майновий та сімейний стан підозрюваного, слідчий суддя вважає за доцільне визначити підозрюваному заставу у розмірі, який достатньою мірою гарантуватиме виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 176-178, 182, 183, 184, 193, 194, 196, 376, 395 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Тернопільської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відмовити.

У задоволенні клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5 про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання відмовити.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави.

Визначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розмір застави в сумі 242240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень для внесення на депозитний рахунок: код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26198838; отримувач: ТУ ДСАУ у Тернопільській області; Банк отримувача ДКСУ м.Київ; код банку отримувача (МФО) 820172; рахунок отримувача UA358201720355219001000003454; призначення платежу: застава за ОСОБА_4 у справі №607/4041/2024; провадження №1-кс/607/1201/24 згідно ухвали слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 22.02.2024 року.

Покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком до 00год. 00хв. 20 квітня 2024 року, наступні обов`язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду; не відлучатися із м. Теребовля без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; утримуватися від спілкування з наступними особами: ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_9 , ОСОБА_12 , та іншими особами з приводу обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 42023210000000031 від 21.02.2023, крім своїх захисників, детективів, прокурорів, слідчого судді, суду; здати на зберігання до Управління Державної міграційної служби у Тернопільській області усі свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що мають право на виїзд з України та в`їзд до України.

Роз`яснити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що якщо він, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Підозрюваний, обвинувачений, який не тримається під вартою, не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, а також з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на старшого слідчого СУ ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 .

Копію ухвали вручити підозрюваному ОСОБА_4 негайно після її оголошення.

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської областіОСОБА_1