Рішення № 117333037, 29.02.2024, Міжгірський районний суд Закарпатської області

Справа № 302/205/24

Провадження № 2/302/151/24

Номер рядка звіту 60

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.02.2024 смт. Міжгір`я Закарпатської області

Міжгірський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого, судді Пухальського С. В.,

за участю секретаря судового засідання Куруц В. І.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Гренджа Вікторія Юріївна до Міжгірської селищної ради Хустського району Закарпатської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: ОСОБА_2 , про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаною позовною заявою, в обґрунтування вимог якої представник зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла матір позивача - ОСОБА_3 , яка за життя склала заповіт, яким заповіла передати після її смерті житловий будинок, що знаходиться в АДРЕСА_1 та земельну ділянку біля будинку - ОСОБА_2 - сину позивача та відповідно внуку померлої ОСОБА_1

ОСОБА_2 виїхав за кордон України в 2022 році до Чеської Республіки, де проживає та працює більше року.

ОСОБА_2 не бажає приймати спадщину за заповітом до майна померлої бабусі ОСОБА_1 , а тому протягом шести місяців з дня смерті останньої не подав нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Йому достовірно відомо про заповіт бабусі, однак приймати спадщину за заповітом він не бажає. Про таку волю сина позивач довідався у вересні 2023 року, коли гостював у сина в Чехії.

Повернувшись в Україну в січні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. Однак нотаріус йому роз`яснив, що ним пропущено строк для прийняття спадщини.

Позивач протягом шести місяців із дня смерті матері не звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини за законом, оскільки вважав, що спадщину до майна померлої буде приймати його син, на користь якого ОСОБА_1 при житті склала заповіт.

Посилаючись на вказані обставин, у позовній заяві висловлено прохання визначити позивачу додатковий строк для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини після смерті матері, строком два місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.

Ухвалою суду від 21.02.2024 по справі відкрито провадження в порядку загального позовного провадження.

Представник позивача - адвокат Гренджа В. Ю. подала заяву з проханням розглядати справу без участі сторони позивача. Висловила позицію про підтримання заявлених у позовній заяві вимог.

Секретарем Міжгірської селищної ради Хустського району Закарпатської області подано заяву за змістом якої висловлено позицію про відсутність у селищної ради заперечень проти задоволення позовних вимог. Справу просила розглядати без участі представника селищної ради.

ОСОБА_2 подав суду заяву з проханням розгляду справи за його відсутності. Зазначив про обізнаність складеного на його користь бабусею заповіту, спадщину приймати не бажає та на майно померлої не претендує. Тому не заперечує щодо задоволення вимог за заявленим його батьком позовом.

Фіксація судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалась відповідно до частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до частини 3 статті 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Частиною 4 статті 206 ЦПК України передбачено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Таким чином, ЦПК допускає ухвалення рішення в підготовчому судовому засіданні і в правовідносинах, що виникли між сторонами відповідач позов визнав, таке визнання позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, отже в даному випадку наявні законні підстави для ухвалення рішення про задоволення позову в підготовчому засіданні.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Стригальня Хустського району Закарпатської області померла мати позивача - ОСОБА_3 , підтвердженням чого є копія свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1 та свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 (а.с. 5, 6).

За життя мати позивача - ОСОБА_3 склала заповіт, яким заповіла передати після її смерті житловий будинок, що знаходиться в АДРЕСА_1 , земельну ділянку біля будинку та все інше майно, яке на день смерті буде належати їй і на яке по закону вона буде мати право - ОСОБА_2 , який є сином позивача та відповідно внуком померлої ОСОБА_3 (а.с. 8, 7).

За змістом довідки, виданої виконкомом Міжгірської селищної ради Хустського району Закарпатської області № 213 від 07.02.2024, ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , була постійною мешканкою АДРЕСА_1 . На день її смерті у спадковому будинку, разом із нею ніхто не проживав та не був зареєстрований (а.с. 11).

Як зазначає позивач, нотаріус відмовив йому у прийнятті заяви про прийняття спадщини та роз`яснив, що він пропустив шестимісячний строк визначений законом для прийняття спадщини.

Відповідно до частини 3 статті 1272 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина 1 статті 1270 ЦК України).

Пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз`яснено, що суди, вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, повинні досліджувати поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Як зазначено в позовній заяві та визнається третьою особою, позивач протягом шести місяців із дня смерті матері не звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини за законом, оскільки вважав, що спадщину до майна померлої його матері буде приймати його син, на користь якого ОСОБА_1 при житті склала заповіт. Разом з тим, ОСОБА_2 не бажає приймати спадщину за заповітом до майна померлої бабусі, про що позивач довідався нещодавно.

За встановлених обставин, суд вважає, що відмова у поновленні строку для прийняття спадщини порушить право спадкоємця, тому визнає вищевказані обставини як поважну причину пропуску строку для прийняття спадщини.

З огляду наведеного заявлений позов підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 2, 3, 10-13, 19, 76-81, 258-259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , додатковий строк тривалістю два місяці з дня набрання рішенням суду законної сили для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті його матері ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів до Закарпатського апеляційного суду безпосередньо або через Міжгірський районний суд Закарпатської області з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст судового рішення складено 29 лютого 2024 року.

Суддя Пухальський С. В.