Рішення № 117332359, 29.02.2024, Голованівський районний суд Кіровоградської області

Справа № 386/1589/23

Провадження № 2/386/77/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 лютого 2024 року смт. Голованівськ

Голованівський районний суд Кіровоградської області

В складі головуючого судді Гут Ю. О.

з участю: секретаря судового засідання Корніцької Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому судовому засіданні в залі суду за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 до Голованівської селищної ради Кіровоградської області про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини,

встановив:

ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , 18.12.2023 звернувся до суду з позовною заявою до до Голованівської селищної ради про визначення додаткового строку на прийняття спадщини.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача ОСОБА_3 . Після її смерті відкрилась спадщина на земельну ділянку № НОМЕР_1 , площею 2 га, що розташована на території Журавлинської сільської ради Голованівського району Кіровоградської області та на житловий будинок АДРЕСА_1 . За життя мати позивача заповіт не складала, інших спадкоємців, крім позивача, не має, більше ніхто не звертався із заявою про прийняття спадщини та про свої права на спадкове майно не заявляв. Подати заяву про прийняття спадщини позивач не зміг, оскільки з 01.11.2022 по 10.11.2022 хворів на ГРВІ з ознаками COVID, де йому було рекомендовано не пересуватися та притриматись постільного режиму з метою не допущення ускладненя протікання хвороби та не розповсюдження хвороби. 30.11.2022 позивач звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, однак нотаріус їй повідомив, що він пропустив строк для прийняття спадщини так як останній сплив 05.11.2022 та рекомендував звернутися до суду.

Позивач вважає, що його необізнаність про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.

У зв`язку з наведеним, посилаючись на ст.ст. 391, 1223, 1272 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), представник позивача просить визначити позивачу ОСОБА_2 додатковий строк для прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті його матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , протягом двох місяців з дня набрання законної сили рішення суду.

19.12.2023 ухвалою суду позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

26.12.2023 представник позивача недоліки позовної заяви усунув.

26.12.2023 ухвалою суду в даній справі відкрито провадження, визначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено до підготовчого засідання.

26.12.2023 до Голованівської державної нотаріальної контори в порядку ч. 4 ст. 10 ЦПК України судом надіслано запит про надання інформації щодо кола спадкоємців після смерті ОСОБА_3 , на що 01.01.2024 надійшла відповідь, в якій вказано, що спадкова справі після смерті ОСОБА_3 не заводилась, заповіти від її імені не посвідчувались.

19.02.2024 постановлено ухвалу суду про закриття підготовчого провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судове засідання позивач та його представник не з`явилися, представник позивача подав до суду заяву, в якій просить справу розглядати в його відсутність та відсутність позивача, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, від першого заступника селищної ради Д.Грабового до суду надійшла заява, в якій просить справу розглядати у відсутність їх представника.

Суд, вважав за можливе проводити розгляд справи, відповідно до ст. 223 ЦПК України у відсутності сторін на підставі доказів, які знаходяться в матеріалах справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Журавнка Голованівського району Кіровоградської області померла ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 (а.с. 8).

На день смерті ОСОБА_3 належала земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,00 га., яка розташована на території Журавлинської сільської ради Голованівського району Кіровоградської області, що підтверджується копією Державного акту на право власності на земельну ділянку серії КР №077879 та житловий будинок по АДРЕСА_1 , що підтверджується копією свідоцтва № НОМЕР_3 на право особистої власності на житловий будинок та копією технічного паспорта на житловий будинок (а.с. 9, 10-12).

Згідно повідомлення приватного нотаріуса Голованівського районного нотаріального округу Кіровоградської області Кримської Н.П. від 30.11.2022 позивачу роз`яснено, що він пропустив строк для подачі заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 та роз`яснено право звернутись до суду про поновлення такого строку (а.с. 13).

Відповідно до листа Голованівської державної нотаріальної контори Голованівського району Кіровоградської області №169/01-16 від 30.12.2023 після смерті ОСОБА_3 спадкова справа не заведена, згідно Спадкового реєстру від імені ОСОБА_3 заповіти не посвідчувались (а.с. 38).

Відповідно до довідки №15-18/253 старости Троянського старостинського округу Голованівської селищної ради, ОСОБА_3 проживала та була зареєстрована по АДРЕСА_1 з 1967 року по день смерті , на день смерті спадкодавця в будинку ніхто не зареєстрований і не проживав. Заповіт від іменті померлої сільською радою не складався і не посвідчувався (а.с.14).

Як вбачається з копії свідоцтва про народження ОСОБА_2 серії НОМЕР_4 , ОСОБА_3 вказана як мати (а.с. 15).

Згідно довідки лікаря ОСОБА_4 , ОСОБА_2 дійсно з 01.11.2022 по 10.11.2022 знаходився на лікування у терапевта ФОП ОСОБА_4 з діагнозом ГРВІ важка форма, гіпертермічний синдром , рекомендовано постільний режим та обмежене пересування (а.с.17).

Частиною 1 статті 80 ЦПК України зазначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч.1 ст.82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Згідно роз`яснень, що містяться в пункті 11 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі», … у разі визнання відповідачем позову, яке не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд у мотивувальній частині рішення може вказати лише про визнання позову та прийняття його судом.

Згідно з пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» суд, вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування, тобто при визначенні поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути довідки медичних установ про стан здоров`я та проходження курсу лікування, довідки про перебування особи у відрядженні чи за межами України, інші довідки, акти, листування, що містять відомості щодо обставин, які перешкоджали зверненню спадкоємця до нотаріальної контори в строки, встановлені ст. 1270 ЦК України.

Дослідивши надані докази, суд приходить до висновку про те, що Частиною першою ст. 1269 ЦК України, встановлено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1270 ЦК України).

У відповідності до ч. 3 ст. 1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Згідно з пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» суд, вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування, тобто при визначенні поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути довідки медичних установ про стан здоров`я та проходження курсу лікування, довідки про перебування особи у відрядженні чи за межами України, інші довідки, акти, листування, що містять відомості щодо обставин, які перешкоджали зверненню спадкоємця до нотаріальної контори в строки, встановлені ст. 1270 ЦК України.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Відповідно до статті 63 Закону України «Про нотаріат» нотаріус або в сільських населених пунктах - посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, отримавши від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов`язана повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких відоме.

Нотаріус або посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, також може зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення у пресі.

Згідно з пунктами 2.2 та 3.2 глави 10 "Видача свідоцтв про право на спадщину" Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № 282/20595, при заведенні спадкової справи нотаріус за даними Спадкового реєстру перевіряє наявність заведеної спадкової справи, спадкового договору, заповіту. Щоб не допустити пропуску шестимісячного строку для прийняття спадщини, нотаріус роз`яснює спадкоємцям право подачі заяви про прийняття спадщини чи про відмову від її прийняття.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин в даній справі суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.10.2019 по справі №761/42165/17, в якій вказано, що вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Також, в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 по справі №656/1145/17, в якій вказано, що необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є достатньо поважно. Причиною пропуску строку для прийняття спадщини.

Дослідивши надані докази, суд приходить до висновку про те, ОСОБА_2 з поважної причини пропустив строк подачі заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , оскільки позивач хворів .

Враховуючи викладене, суд вважає за доцільне визначити позивачу додатковий строк терміном три місяця, який буде достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини, оскільки позивач строк звернення до нотаріуса пропустив з поважної причини. Інші спадкоємці після смерті ОСОБА_3 відсутні.

Судові витрати віднести за рахунок держави.

Підстави для допущення до негайного виконання судового рішення та для скасування заходів забезпечення позову відсутні.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76-89, 141,142, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд -

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 до Голованівської селищної ради Кіровоградської області про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини- задовольнити повністю.

Визначити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , додатковий строк терміном ддва місяці для подання ним до нотаріуса заяви про прийняття спадщини, яка залишилась після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Журавлинка Голованівського району Кіровоградської області, актовий запис №174.

Судові витрати віднести за рахунок держави.

Перебіг строку для подачі заяви про прийняття спадщини починається з наступного дня після набрання рішенням законної сили.

Місце проживання позивача ОСОБА_2 : АДРЕСА_2 ;РНОКПП НОМЕР_5 .

Місцезнаходження відповідача Голованівської селищної ради Кіровоградської області: смт. Голованівськ Кіровоградської області, вул. Соборна, буд. №48, поштовий індекс 26500; ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 04366654.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Голованівський районний суд Кіровоградської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Гут Ю. О.