Вирок № 117330394, 29.02.2024, Шаргородський районний суд Вінницької області

Шаргородський районний суд

Вінницької області

В И Р О К

Іменем України

29 лютого 2024 року

м. Шаргород

Справа № 152/144/24

провадження № 1-кп/152/43/24

Шаргородський районний суд Вінницької області

у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

з участю

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали кримінального провадження №12023020150000235 від 19.11.2023 по обвинуваченню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українки, громадянки України, уродженки та жительки АДРЕСА_1 , з базовою загальною середньою освітою, не одруженої, не працюючої, не є особою з інвалідністю, раніше судимої,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 361, ч.4 ст.185, ч.2 ст.361, ч.4 ст.185 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

зі сторони обвинувачення

прокурора ОСОБА_4 ,

зі сторони захисту

обвинуваченої ОСОБА_3 ,

захисника адвоката ОСОБА_5 ,

інші учасники: потерпіла ОСОБА_6 ,

встановив:

Обвинувачена ОСОБА_3 , будучи раніше судимою вироком Шаргородського районного суду Вінницької області від 17.12.2021 за ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК України, 29.10.2023 приблизно о 15:14 год., в період дії воєнного стану на території України, маючи злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна, перебуваючи в будинку ОСОБА_6 , який розташований по АДРЕСА_2 , за допомогою мобільного телефону марки «TECNO SPARK» IMEI 1 № НОМЕР_1 , IMEI 2 № НОМЕР_2 серійний номер НОМЕР_3 , встановила додаток «MONOBANK» і здійснила реєстрацію за номером мобільного телефону НОМЕР_4 , що належить ОСОБА_6 та закріплений за картою № НОМЕР_5 акціонерного товариства «Універсал Банк».

Далі, діючи умисно, таємно, з корисливих спонукань, ОСОБА_3 здійснила вхід до мобільного додатку «MONOBANK» та за його допомогою змінила мобільний номер, який закріплений за банківською карткою № НОМЕР_5 , що належить ОСОБА_6 на власний номер телефону НОМЕР_6 .

В подальшому, ОСОБА_3 продовжуючи свій єдиний злочинний умисел таємно, повторно, викрала шляхом переказу із банківської картки № НОМЕР_5 , яка належить ОСОБА_6 , на власні банківські картки грошові кошти, а саме:

- 29.10.2023 о 15:14 год. на картку АТ «Державний Ощадний банк України» № НОМЕР_7 грошові кошти у сумі 2500 грн.;

- 29.10.2023 о 15:17 год. на картку АТ «Державний Ощадний банк України» № НОМЕР_7 грошові кошти у сумі 2500 грн.;

- 29.10.2023 о 16:50 год. на картку АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_8 грошові кошти у сумі 35055 грн.

Викраденими коштами ОСОБА_3 розпорядилась на власний розсуд, завдавши потерпілій ОСОБА_6 матеріальної шкоди на суму 40 055 грн.

Окрім того, 26.10.2023 0 11:33 год., ОСОБА_3 перебуваючи в будинку ОСОБА_6 , який розташований по АДРЕСА_2 побачила мобільний телефон належний потерпілій, на якому встановлений мобільний додаток «MONOBANK», після чого у неї виник умисел, направлений на несанкціоноване втручання в роботу автоматизованої банківської системи застосунку «MONOBANK» АТ «УНІВЕРСАЛБАНК», який являється системою призначеною для дистанційного керування банківськими рахунками «MONOBANK», в тому числі електронними платежами, а також який згідно Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» є програмно-технічним комплексом, та відповідно до Закону України «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах» є інформаційною (автоматизованою) системою.

Так, ОСОБА_3 26.10.2023 о 11:33 год., перебуваючи по вул. Хороша в с. Плебанівка Жмеринського району Вінницької області за допомогою власного мобільного телефона марки «TECNO SPARK» IMEI 1 № НОМЕР_1 , IMEI 2 № НОМЕР_2 серійний номер НОМЕР_3 , завантажила мобільний додаток «MONOBANK» ввела номер мобільного телефону НОМЕР_4 , за яким закріплена банківська картка № НОМЕР_5 «MONOBANK», що належить ОСОБА_6 , та здійснила подальшу ідентифікацію входу до мобільного додатку «MONOBANK» після чого змінила фінансовий номер на власний мобільний номер НОМЕР_6 , тим самим несанкціоновано втрутилася в роботу автоматизованої банківської системи «MONOBANK» АТ «УНІВЕРСАЛБАНК».

В подальшому, діючи з умислом, направленим на несанкціоноване втручання в роботу автоматизованих банківських систем застосунку «MONOBANK» АТ «УНІВЕРСАЛБАНК», яке являється системою призначеною для дистанційного керування банківськими рахунками «MONOBANK», ОСОБА_3 29.10.2023 в період часу з 15:14 по 16:50 год. здійснювала неодноразові входи до платіжного застосунку «MONOBANK» та перекази, тим самим несанкціоновано втручалася в роботу автоматизованої банківської системи «MONOBANK» АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК».

Крім того, ОСОБА_3 06.11.2023 близько 12:20 год. в палаті інфекційного відділу КНП «Шаргородська МЛ» по вул. Чорновола 9 в м. Шаргород Жмеринського району Вінницької області за допомогою власного мобільного телефону марки «TECNO SPARK» IMEI 1 № НОМЕР_1 , IMEI 2 № НОМЕР_2 серійний номер НОМЕР_3 , здійснила вхід в мобільний додаток «MONOBANK» увівши власний номер мобільного телефону НОМЕР_6 , за яким закріплена банківська картка № НОМЕР_5 «MONOBANK», яка належить ОСОБА_6 , та здійснила подальшу ідентифікацію входу до мобільного додатку «MONOBANK», тим самим повторно несанкціоновано втрутилася в роботу автоматизованої банківської системи «MONOBANK» АТ «УНІВЕРСАЛБАНК».

В подальшому, діючи з єдиним продовжуваним умислом, направленим на несанкціоноване втручання в роботу автоматизованих банківських систем застосунку «MONOBANK» АТ «УНІВЕРСАЛБАНК», який являється системою призначеною для дистанційного керування банківськими рахунками «MONOBANK» ОСОБА_3 06.11.2023 о 12:21 год. за вище вказаною адресою повторно здійснила вхід до платіжного застосунку «MONOBANK» та здійснила переказ грошових коштів, тим самим несанкціоновано втрутилася в роботу автоматизованої банківської системи «MONOBANK» АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК».

Також, 06.11.2023 приблизно о 12:21 год., в період дії воєнного стану на території України ОСОБА_3 , маючи злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна, перебуваючи у палаті інфекційного відділу КНП «Шаргородська МЛ» по вул. Чорновола 9, в м. Шаргород Жмеринського району Вінницької області за допомогою мобільного телефону марки «TECNO SPARK» IMEI 1 № НОМЕР_1 , IMEI 2 № НОМЕР_2 серійний номер НОМЕР_3 , який належить їй, здійснила вхід в мобільний додаток «MONOBANK» АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» та отримала доступ до банківської карти № НОМЕР_5 , яка належить ОСОБА_6 .

Реалізуючи свій злочинний умисел, діючи умисно, таємно, з корисливих спонукань, ОСОБА_3 повторно, викрала шляхом переказу із банківської картки № НОМЕР_5 , яка належить ОСОБА_6 , на власну банківську АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_8 грошові кошти у сумі 9993,90 грн.

В подальшому, викраденими грошовими коштами ОСОБА_3 розпорядилась на власний розсуд, завдавши потерпілій ОСОБА_6 матеріальної шкоди на суму 9993, 90 грн.

У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 винуватою себе у пред`явленому обвинуваченні визнала у повному обсязі, не заперечувала факту вчинення кримінальних правопорушень при вище наведених обставинах, розкаялася у скоєному, запевняла суд, що усвідомила свою протиправну поведінку і готова понести покарання за вчинені кримінальні правопорушення, просила її суворо не карати.

Суду показала, що 29.10.2023 приблизно о 15:14 год., перебуваючи в будинку ОСОБА_6 , який розташований по АДРЕСА_2 , за допомогою мобільного телефону марки «TECNO SPARK» встановила додаток «MONOBANK» і здійснила реєстрацію за номером мобільного телефону НОМЕР_4 , що належить ОСОБА_6 та закріплений за картою № НОМЕР_5 АТ «Універсал Банк», здійснила вхід до мобільного додатку «MONOBANK» та за його допомогою змінила мобільний номер, який закріплений за банківською карткою № НОМЕР_5 , що належить ОСОБА_6 на власний номер телефону НОМЕР_6 . В подальшому викрала шляхом переказу із банківської картки № НОМЕР_5 , яка належить ОСОБА_6 , на власні банківські картки грошові кошти в загальному розмірі 40 055 грн.

Окрім того, 26.10.2023 близько 11:33 год., перебуваючи в будинку ОСОБА_6 , по АДРЕСА_2 за допомогою власного мобільного телефона марки «TECNO SPARK» завантажила мобільний додаток «MONOBANK», ввела номер мобільного телефону НОМЕР_4 , за яким закріплена банківська картка № НОМЕР_5 «MONOBANK», що належить ОСОБА_6 , та здійснила подальшу ідентифікацію входу до мобільного додатку «MONOBANK» після чого змінила фінансовий номер на власний мобільний номер НОМЕР_6 .

В подальшому, 29.10.2023 в період часу з 15:14 по 16:50 год. здійснювала неодноразові входи до платіжного застосунку «MONOBANK» та перекази.

Крім того, 06.11.2023 близько 12:20 год. в палаті інфекційного відділу КНП «Шаргородська МЛ» по вул. Чорновола 9 м. Шаргород Жмеринського району за допомогою власного мобільного телефону марки «TECNO SPARK» здійснила вхід в мобільний додаток «MONOBANK» увівши власний номер мобільного телефону НОМЕР_6 , за яким закріплена банківська картка № НОМЕР_5 «MONOBANK», яка належить ОСОБА_6 , та здійснила подальшу ідентифікацію входу до мобільного додатку «MONOBANK», після чого здійснила вхід до платіжного застосунку «MONOBANK» та викрала шляхом переказу із банківської картки № НОМЕР_5 , яка належить ОСОБА_6 , на власну банківську АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_8 грошові кошти у сумі 9993,90 грн.

В подальшому, викраденими грошовими коштами розпорядилась на власний розсуд.

Виконуючи вимоги ст.349 КПК України, суд з`ясував думку учасників судового провадження про те, які докази потрібно дослідити, та про порядок їх дослідження.

Прокурор ОСОБА_4 вважає за можливе не досліджувати докази щодо тих обставин, які ніким не оспорюються і здійснювати судовий розгляд на підставі ч.3 ст.349 КПК України.

Обвинувачена ОСОБА_3 , її захисник - адвокат ОСОБА_5 та потерпіла ОСОБА_6 вважають за можливе не досліджувати докази щодо тих обставин, які ніким не оспорюються і здійснювати судовий розгляд на підставі ч.3 ст.349 КПК України, про що подали до суду письмові заяви.

При цьому, суд з`ясував, чи правильно обвинувачена ОСОБА_3 та потерпіла ОСОБА_6 розуміють зміст цих обставин, які не оспорюються. Сумнівів щодо добровільності та істинності їх позиції у суду немає.

Суд також роз`яснив обвинуваченійОСОБА_3 та потерпілій ОСОБА_6 , що при таких обставинах вони позбавляються права оскаржити ці обставини провадження у апеляційному порядку.

Враховуючи те, що обвинувачена ОСОБА_3 в повному обсязі визнала свою провину в інкримінованих їй кримінальних правопорушеннях, беручи до уваги думки прокурора ОСОБА_4 , обвинуваченої ОСОБА_3 , її захисника - адвоката ОСОБА_5 та потерпілої ОСОБА_6 і переконавшись у добровільності позиції учасників судового розгляду, а також в тому, що вони усвідомлюють неможливість оскаржити обставини, встановлені під час досудового розслідування, в апеляційному порядку, суд прийшов до висновку про недоцільність дослідження доказів щодо тих обставин, які викладені в обвинувальному акті і ніким не оспорюються та про можливість проведення судового розгляду за правилами ч.3 ст.349 КПК України.

Таким чином, суд приходить до висновку, що сторона обвинувачення довела поза розумним сумнівом винуватість обвинуваченої ОСОБА_3 в тому, що вона будучи раніше судимою вироком Шаргородського районного суду Вінницької області від 17.12.2021 за ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК України, 29.10.2023 приблизно о 15:14 год., в період дії воєнного стану на території України, маючи злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна, перебуваючи в будинку ОСОБА_6 , який розташований по АДРЕСА_2 , за допомогою мобільного телефону марки «TECNO SPARK» IMEI 1 № НОМЕР_1 , IMEI 2 № НОМЕР_2 серійний номер НОМЕР_3 , встановила додаток «MONOBANK» і здійснила реєстрацію за номером мобільного телефону НОМЕР_4 , що належить ОСОБА_6 та закріплений за картою № НОМЕР_5 акціонерного товариства «Універсал Банк».

Далі, діючи умисно, таємно, з корисливих спонукань, ОСОБА_3 здійснила вхід до мобільного додатку «MONOBANK» та за його допомогою змінила мобільний номер, який закріплений за банківською карткою № НОМЕР_5 , що належить ОСОБА_6 на власний номер телефону НОМЕР_6 .

В подальшому, ОСОБА_3 продовжуючи свій єдиний злочинний умисел таємно, повторно, викрала шляхом переказу із банківської картки № НОМЕР_5 , яка належить ОСОБА_6 , на власні банківські картки грошові кошти, а саме:

- 29.10.2023 о 15:14 год. на картку АТ «Державний Ощадний банк України» № НОМЕР_7 грошові кошти у сумі 2500 грн.;

- 29.10.2023 о 15:17 год. на картку АТ «Державний Ощадний банк України» № НОМЕР_7 грошові кошти у сумі 2500 грн.;

- 29.10.2023 о 16:50 год. на картку АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_8 грошові кошти у сумі 35055 грн.

Викраденими коштами ОСОБА_3 розпорядилась на власний розсуд, завдавши потерпілій ОСОБА_6 матеріальної шкоди на суму 40 055 грн.

Окрім того, 26.10.2023 0 11:33 год., ОСОБА_3 перебуваючи в будинку ОСОБА_6 , який розташований по АДРЕСА_2 побачила мобільний телефон належний потерпілій, на якому встановлений мобільний додаток «MONOBANK», після чого у неї виник умисел, направлений на несанкціоноване втручання в роботу автоматизованої банківської системи застосунку «MONOBANK» АТ «УНІВЕРСАЛБАНК», який являється системою призначеною для дистанційного керування банківськими рахунками «MONOBANK», в тому числі електронними платежами, а також який згідно Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» є програмно-технічним комплексом, та відповідно до Закону України «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах» є інформаційною (автоматизованою) системою.

Так, ОСОБА_3 26.10.2023 о 11:33 год., перебуваючи по вул. Хороша в с. Плебанівка Жмеринського району Вінницької області за допомогою власного мобільного телефона марки «TECNO SPARK» IMEI 1 № НОМЕР_1 , IMEI 2 № НОМЕР_2 серійний номер НОМЕР_3 , завантажила мобільний додаток «MONOBANK» ввела номер мобільного телефону НОМЕР_4 , за яким закріплена банківська картка № НОМЕР_5 «MONOBANK», що належить ОСОБА_6 , та здійснила подальшу ідентифікацію входу до мобільного додатку «MONOBANK» після чого змінила фінансовий номер на власний мобільний номер НОМЕР_6 , тим самим несанкціоновано втрутилася в роботу автоматизованої банківської системи «MONOBANK» АТ «УНІВЕРСАЛБАНК».

В подальшому, діючи з умислом, направленим на несанкціоноване втручання в роботу автоматизованих банківських систем застосунку «MONOBANK» АТ «УНІВЕРСАЛБАНК», яке являється системою призначеною для дистанційного керування банківськими рахунками «MONOBANK», ОСОБА_3 29.10.2023 в період часу з 15:14 по 16:50 год. здійснювала неодноразові входи до платіжного застосунку «MONOBANK» та перекази, тим самим несанкціоновано втручалася в роботу автоматизованої банківської системи «MONOBANK» АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК».

Крім того, ОСОБА_3 06.11.2023 близько 12:20 год. в палаті інфекційного відділу КНП «Шаргородська МЛ» по вул. Чорновола 9 в м. Шаргород Жмеринського району Вінницької області за допомогою власного мобільного телефону марки «TECNO SPARK» IMEI 1 № НОМЕР_1 , IMEI 2 № НОМЕР_2 серійний номер НОМЕР_3 , здійснила вхід в мобільний додаток «MONOBANK» увівши власний номер мобільного телефону НОМЕР_6 , за яким закріплена банківська картка № НОМЕР_5 «MONOBANK», яка належить ОСОБА_6 , та здійснила подальшу ідентифікацію входу до мобільного додатку «MONOBANK», тим самим повторно несанкціоновано втрутилася в роботу автоматизованої банківської системи «MONOBANK» АТ «УНІВЕРСАЛБАНК».

В подальшому, діючи з єдиним продовжуваним умислом, направленим на несанкціоноване втручання в роботу автоматизованих банківських систем застосунку «MONOBANK» АТ «УНІВЕРСАЛБАНК», який являється системою призначеною для дистанційного керування банківськими рахунками «MONOBANK» ОСОБА_3 06.11.2023 о 12:21 год. за вище вказаною адресою повторно здійснила вхід до платіжного застосунку «MONOBANK» та здійснила переказ грошових коштів, тим самим несанкціоновано втрутилася в роботу автоматизованої банківської системи «MONOBANK» АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК».

Також, 06.11.2023 приблизно о 12:21 год., в період дії воєнного стану на території України ОСОБА_3 , маючи злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна, перебуваючи у палаті інфекційного відділу КНП «Шаргородська МЛ» по вул. Чорновола 9, в м. Шаргород Жмеринського району Вінницької області за допомогою мобільного телефону марки «TECNO SPARK» IMEI 1 № НОМЕР_1 , IMEI 2 № НОМЕР_2 серійний номер НОМЕР_3 , який належить їй, здійснила вхід в мобільний додаток «MONOBANK» АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» та отримала доступ до банківської карти № НОМЕР_5 , яка належить ОСОБА_6 .

Реалізуючи свій злочинний умисел, діючи умисно, таємно, з корисливих спонукань, ОСОБА_3 повторно, викрала шляхом переказу із банківської картки № НОМЕР_5 , яка належить ОСОБА_6 , на власну банківську АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_8 грошові кошти у сумі 9993,90 грн.

В подальшому, викраденими грошовими коштами ОСОБА_3 розпорядилась на власний розсуд, завдавши потерпілій ОСОБА_6 матеріальної шкоди на суму 9993, 90 грн.

Дії обвинуваченої ОСОБА_3 , які полягають таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненій повторно, в умовах воєнного стану, несанкціонованому втручанні в роботу інформаційних (автоматизованих) систем, вчиненому повторно, органом досудового розслідування кваліфіковані вірно, винуватість її доведена і вона повинна нести кримінальну відповідальність за вчинені кримінальні правопорушення за ч.1 ст. 361, ч.2 ст.361, ч.4 ст.185 КК України.

Вироком Шаргородського районного суду Вінницької області від 17.12.2021 ОСОБА_3 засуджено за ч.2 ст.185; ч.1 ст.357 КК України та на підставі ст.ст. 70, 71, 72 КК України призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк два роки дев`ять місяців.

Ухвалою суду від 08.02.2022 виконання вироку Шаргородського районного суду Вінницької області від 17.12.2021, яким засуджено ОСОБА_3 за ч.2 ст.185, ч. 1 ст.357, ст. ст. 70, 71, 72 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк два роки дев`ять місяців - відстрочено до досягнення молодшою дитиною ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 трьох років, тобто до 26 жовтня 2024 року, включно.

З урахуванням раніше постановленого судом вироку, який набрав законної сили, суд приходить до висновку про необхідність призначення ОСОБА_3 остаточного покарання за сукупністю злочинів та за сукупністю вироків у відповідності до правил, встановлених ст.ст.70, 71 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України, при сукупності кримінальних правопорушень суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожний злочин окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.

Згідно вимог п. 20 Постанови ПВСУ за №7 від 24.10.2003 з відповідними змінами «Про практику призначення судами кримінального покарання», передбачені законом правила призначення покарання за сукупністю злочинів застосовуються у випадках самостійної кваліфікації вчиненого як за різними статтями, так і за різними частинами однієї статті кримінального закону, якими передбачено відповідальність за окремі склади злочинів і які мають самостійні санкції.

Відповідно до ч.1 ст. 71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Частина 4 вказаної статті зазначає, що остаточне покарання за сукупністю вироків, крім випадків, коли воно визначається шляхом поглинення одного покарання іншим, призначеним у максимальному розмірі, має бути більшим від покарання, призначеного за новий злочин, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.

За приписами ч.5 ст.71 КК України якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив два або більше кримінальних правопорушень, суд призначає покарання за ці нові кримінальні правопорушення за правилами, передбаченими у статті 70 цього Кодексу, а потім до остаточного покарання, призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, повністю чи частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком у межах, встановлених у частині другій цієї статті.

Крім того, згідно з п. 25 Постанови Пленуму Верховного Суду України за №7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання» за сукупністю вироків покарання призначається, коли засуджена особа до повного відбування основного чи додаткового покарання вчинила новий злочин. При застосуванні правил ст. 71 КК України необхідно враховувати, що остаточне покарання за сукупністю вироків має бути більшим, ніж покарання, призначене за новий злочин, і ніж невідбута частина покарання за попереднім вироком.

Обвинувачена ОСОБА_3 вчинила кримінальні правопорушення не відбувши покарання за вироком суду від 17.12.2021, отже їй слід призначити покарання за сукупністю вироків відповідно до вимог ст. ст. 70, 71 КК України та роз`яснень, що містяться в п.п. 25, 26 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання» (з наступними змінами), відповідно до яких за сукупністю вироків покарання призначається, коли засуджена особа до повного відбування основного чи додаткового покарання вчинила новий злочин. При застосуванні правил ст. 71 КК України остаточне покарання за сукупністю вироків має бути більшим, ніж покарання, призначене за новий злочин, і ніж невідбута частина покарання за попереднім вироком. Призначаючи покарання за кількома вироками, суд повинен визначити вид і розмір основного й додаткового покарань за знову вчинений злочин (злочини), а потім до покарання за новим вироком повністю або частково приєднується невідбута частина покарання за попереднім вироком. Суди повинні точно встановлювати невідбуту частину основного й додаткового покарань і зазначати їх вид та розмір у новому вироку.

Підстав для застосування до ОСОБА_3 статтей 69, 75 КК України суд не вбачає.

При призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_3 суд, згідно з вимогами ст.ст. 65 - 67 КК України та роз`ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання» враховує загальні засади призначення покарання: законність, справедливість, обґрунтованість та індивідуалізацію покарання, ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особливості конкретних кримінальних правопорушень й обставини їх вчинення, особу винуватої, поведінку до вчинення кримінальних правопорушень і після їх вчинення, обставини, що пом`якшують покарання та вимоги ч. 2 ст. 50 КК України, відповідно до якої, покарання має на меті не тільки кару, а і виправлення засудженої, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень засудженою. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи та попередження нових кримінальних правопорушень.

Обвинувачена ОСОБА_3 щиро покаялася у скоєному, сприяла розкриттю кримінальних правопорушень, має шестеро неповнолітніх дітей. Ці обставини суд, відповідно до ст. 66 КК України відносить до обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченої ОСОБА_3 .

Обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченої ОСОБА_3 судом не встановлено.

Обвинувачена ОСОБА_3 на обліку у лікаря - нарколога та лікаря - психіатра не перебуває При призначенні покарання ОСОБА_3 суд враховує ступінь тяжкості кримінальних правопорушень, скоєних останньою.

Кримінальні правопорушення, які вчинила обвинувачена ОСОБА_3 , відповідно до статті 12 КК України, віднесені: за частиною 4 статті 185 КК України до тяжких злочинів, за частиною 1 статті 361 КК України до кримінальних проступків, за частиною 2 ст. 361 КК України до нетяжких злочинів.

Обвинувачена ОСОБА_3 має шестеро неповнолітніх дітей 2008, 2016, 2017, 2020, 2021, 2022 років народження, двоє старших дітей - доньки ОСОБА_8 і ОСОБА_9 проживають з матір`ю обвинуваченої ОСОБА_3 - ОСОБА_10

ОСОБА_3 як матір трьох малолітніх дітей, будучи засудженою вироком Шаргородського районного суду Вінницької області від 17.12.2021 за ч.2 ст.185, ч.1 ст.357 КК України до двох років дев`яти місяців позбавлення волі з відстрочкою виконання вироку до досягнення молодшою дитиною ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 трьох років, тобто до 26 жовтня 2024 року, включно, вчинила нові корисливі кримінальні правопорушення проти власності.

З огляду на вищевикладені обставини, те, що обвинувачена визнала свою провину, щиро розкаялася, має шестеро неповнолітніх дітей, четверо з яких проживають з нею, однак при цьому відсутні обставини, що свідчать про позитивну особистість обвинуваченої, яка не одружена, раніше неодноразово притягувалась до кримінальної відповідальності за кримінальні правопорушення, що свідчить про підвищену соціальну небезпечність обвинуваченої, суд вважає, що необхідним й достатнім для виправлення ОСОБА_3 та попередження нових кримінальних правопорушень є покарання у виді позбавлення волі, оскільки обвинувачена, будучи судимою, належних висновків для себе не зробила, в період відстрочення виконання вироку суду вчинила нові корисливі кримінальні правопорушення.

Згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.

Так, ЄСПЛ у рішенні від 17.09.2009 в справі "Скополла проти Італії" зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.

На думку суду, призначення саме такого виду покарання забезпечить виконання завдань кримінального судочинства та слугуватиме цілям його застосування, встановленим ст.2 КПК України, і буде пропорційним, тобто необхідним, справедливим та достатнім для виправлення ОСОБА_3 та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Речові докази у даному кримінальному провадженні відсутні.

Процесуальні витрати відсутні.

Цивільний позов не заявлявся.

Керуючись ст. 368, ч.1 ст. 369, ст.ст. 373 - 376 КПК України, суд

у х в а л и в:

ОСОБА_3 визнати винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 361, ч.2 ст.361, ч.4 ст. 185 КК України та призначити їй покарання за ч.1 ст.361 КК України у виді обмеження волі на строк один рік; за ч.2 ст. 361 КК України у виді обмеження волі на строк два роки; за ч. 4 ст.185 КК України у виді позбавлення волі на строк п`ять років.

Відповідно до ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю вчинених кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі на строк п`ять років.

На підставі ч.5 ст. 71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання у виді одного року позбавлення волі за вироком Шаргородського районного суду Вінницької області від 17.12.2021 і призначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк шість років.

До набрання вироком суду законної сили запобіжний захід ОСОБА_3 не застосовувати.

Початок строку відбування засудженою ОСОБА_3 покарання обчислювати з дня її затримання на виконання цього вироку суду.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Вінницького апеляційного суду через Шаргородський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок вступає в законну силу після закінчення строку на подання апеляційної скарги, встановленого п.1 ч.2 ст.395 КПК України, якщо апеляційну скаргу на нього не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.

Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія вироку суду надсилається не пізніше наступного дня після його ухвалення.

Головуючий суддя: ОСОБА_1