Постанова № 117329407, 29.02.2024, Заставнівський районний суд Чернівецької області

Справа №: 716/226/24

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.02.2024 року м. Заставна

Суддя Заставнівського районного суду Чернівецької області Сірик І.С., розглянувши адміністративні мтаеріали, які надійшли від Управління патрульної поліції Чернівецької області стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , не працюючого, про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст.185 КУпАП, ст.173 КУпАП,

ВСТАНОВИЛА:

До суду надійшов протокол про адміністративне правовопорушення серії ВАБ №982584 від 03.02.2024 року, згідно якого о 04 год.10 хв. 03.02.2024 року в Чернівецькій області Заставнівського району в с.Звенячин громадянин ОСОБА_1 перебуваючи поблизу громадського місця (СП Звенячин) виражався нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою працівникам поліції, чим порушив громадський порядок і спокій громадян (ст.173 КУпАП), на законну вимогу інспектора роти №3 БУПП в Чернівецькій області ст.. лейтенанта ОСОБА_2 припинити правопорушення, а саме вираження нецензурною лайкою та погрози фіз.. розправою гр. ОСОБА_1 не реагував, при цьому продовжував висловлюватись в грубій формі на адресу поліцейських та погрожувати їм фізичною розправою, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.185 КУпАП.

Крім того надійшов протокол про адміністративне правовопорушення серії ВАБ №982583 від 03.02.2024 року, згідно якого о 02 год. 45 хв. 03.02.2024 року в Чернівецькій області Заставнівского району в с.Звенячин громадянин ОСОБА_1 перебуваючи поблизу громадського місця (СП Звенячин) виражався нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою працівникам поліції, чим порушив громадський порядок і спокій громадян, чим вчинив адміністративне правопорушення передбачене ст.173 КУпАП.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, його захисник Герасимчук Ю.М. подав до суду заяву з проханням розглянути справу у їх відсутності, в зв`язку з його зайнятістю в іншому процесі.

Суд , дослідивши матеріали справи, приходить до наступого висновку.

Відповідно до вимог ст. 8 КУпАП, особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час та за місцем вчинення правопорушення.

Диспозиція ст.185КУпАП містить два різні складу правопорушення. Перший склад, це «злісна непокора законному розпорядженню або вимозі працівника міліції при виконанні ним службових обов`язків», тобто відповідальність має наставити за невиконання кожного розпорядження чи вимоги працівника міліції, якщо вони законні та пред`являються при виконанні ними службових обов`язків. Другий же склад правопорушення, це «вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв`язку з їх участю в охороні громадського порядку».

Обов`язковим елементом об`єктивної сторони складу цього адміністративного правопорушення є наявність законного розпорядження або вимоги працівника міліції при виконанні ним службових обов`язків чи інших, вищеперерахованих осіб, у зв`язку з їх участю в охороні громадського порядку. Правопорушення вважається закінченим з моменту виникнення злісної непокори законним розпорядженням або вимогам поліцейського.

Згідно з положеннями ст.185КУпАП і роз`ясненнями, даними пунктах 7,17 постанови ПленумуВерховного судуУкраїни від26червня 1992року №8 (зі змінами, внесеними постановою від 3 грудня 1997 р. №12) «Про застосування судами законодавства, що передбачає відповідальність за посягання на життя, здоров`я, гідність та власність суддів і працівників правоохоронних органів», передбачений зазначеною статтею склад правопорушення наявний, якщо не виконуються законні розпорядження або вимога працівників міліції чи іншої названої в цій статті особи, що бере участь в охороні громадського порядку, тобто такі, що ґрунтуються на законі і пред`явлені при виконанні зазначеними особами обов`язків по охороні громадського порядку.

Системний аналіз норм КУпАП, з урахуванням позиці Верховного Суду України, висловленої в Узагальненні «Практика розгляду судами справ про адміністративні правопорушення, що посягають на встановлений порядок управління ( статті 185-185-2 КпАП)» слідує, що дане правопорушення обов`язково передбачає наявність правомірної вимоги поліцейського, саме законної, адже його вимоги та розпорядження - акт, юридично рівнозначний наказу, що виражений у категоричній формі, - мають бути законодавчо обґрунтовані, зокрема, про перебування його при виконанні службових обов`язків мають свідчити установлена форма одягу, нагрудний знак, а також пред`явлене відповідне посвідчення, у зв`язку з чим у протоколі про адміністративне правопорушення повинні бути відображені які саме законні вимоги були висунуті поліцейським, дані про те, що він знаходився при виконанні службових обов`язків та пред`явлення ним правопорушнику відповідного посвідчення, яке саме правопорушення законно вимагав припинити поліцейський, який поліцейський висував таку вимогу, його прізвище, ім`я та по-батькові, посада.

З даної норми вбачається, що дане правопорушення обов`язково передбачає наявність законної вимоги співробітника поліції. Вимоги працівника поліції та розпорядження - акт, юридично рівнозначний наказу, що виражений у категоричній формі, мають бути законодавчо обґрунтовані.

Диспозицією статті 173КУпАП передбачено вчинення правопорушником дрібного хуліганства, тобто нецензурної лайки в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Виходячи з диспозиції цієї норми закону, суб`єктивна сторона цього адміністративного правопорушення характеризується умисною формою вини і обов`язковим мотивом - неповагою до суспільства (хуліганські спонукання), тобто прагненням показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі.

При цьому такі дії мають вчинятися особою безпричинно, з неповаги до громадського порядку і спокою громадян. Дрібне хуліганство характеризується умислом, тобто особа, яка здійснює дрібне хуліганство, розуміє, усвідомлює, що своїми діями вона порушує громадський порядок і бажає або свідомо допускає прояв неповаги до суспільства.

Вина у вчиненні інкримінованих ОСОБА_1 правопорушень доведена поза розумним сумнівом наявними в матеріалах справи доказами, а саме: протоколами про адміністративні правопорушення серії ВАБ №982583, серії ВАБ №982584 від 03.02.2024 року, протоколом АЗ №186686 від 03.02.2024 року про адміністративне затримання, які складені працівником поліції відповідно до вимог ст.ст.154,256 КУпАП. Згідно яких громадянину ОСОБА_1 були роз`яснені його права, передбачені ст.63 Конституції України, ст.268 КУпАП. Від підпису протоколу про адміністративне правопорушення та надання пояснень ОСОБА_1 відмовився. Зауважень від правопорушника не надходило; письмовими поясненнями ОСОБА_2 , рапортом поліцейського Волошина М., відеозаписом з боді камери поліцейського, з якого вбачається, як ОСОБА_1 виражається нецензурною лайкою, не реагує на вимогу працівників поліції припинити свої дії , погрожує неприємностями.

Дослідивши матеріали справи, вважаю, що в діях ОСОБА_1 , вбачається склад правопорушень, передбачених ст. 185 КУпАП та ст..173 КУпАП, в зв`язку з чим за скоєне він повинен нести відповідальність.

Згідно ст.36ч.2КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

При накладенні стягнення, враховуючи характер вчиненого правопорушення, ступінь вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, особу правопорушника, приходжу до висновку, що до ОСОБА_1 слід застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкції відповідної статті.

Згідност.40-1 КУпАП Українисудовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

З вказаних підстав з ОСОБА_1 на користь держави слід стягнути судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп.

На підставі викладеного та керуючись ст.185, ст..173 КУпАп, ст.ст. 40-1, 283, 284 КУпАП, суддя, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.185 ст.173КУпАП таіз застосуванням ч.2 ст.36КУпАП, накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі п`ятнадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 255 ( двіста п`ятдесять п`ять ) гривень ( отримувач коштів Чернівецьке ГУК/Заставнівська ТГ/21081100, код отримувача (ЄДРПОУ) 37836095, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку (МФО) 899998, Номер рахунку UA 438999980313030106000024357, код класифікації доходів бюджету 21081100).

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок (отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку (МФО) 899998, номер рахунку UA 908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на постанову може бути подана до Чернівецького апеляційного суду через Заставнівський районний суд особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом 10 днів з дня її винесення.

Суддя Сірик І.С.