Рішення № 117329240, 29.02.2024, Індустріальний районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Харкова)

Суддя Попова В. О.

Справа № 644/7380/23

Провадження № 2/644/941/24

29.02.2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

29 лютого 2024 року Орджонікідзевський районний суд м. Харкова у складі:

головуючогосудді Попової В.О.,

за участю

секретаря судового засідання Плаксій К.А.,

розглянувши увідкритомусудовомузасіданні вприміщенніОрджонікідзевськогорайонного судум.Харковацивільнусправу за позовом Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3

про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання

у с т а н о в и в :

Представник позивача Лоскот М.І., яка діє на підставі довіреності, звернулась до Орджонікідзевського районного суду м. Харкова з вищевказаним позовом.

На обґрунтуванняпозовних вимог,представник позивачапосилається нате,що відповідачіпроживають заадресою: АДРЕСА_1 .Відповідно дорішення Харківськогоміськвиконкому від23.12.1998№ 1407«Про призначеннявиконавців послугу житловомуфонді» КП«Харківські тепловімережі» євиконавцем послугпо централізованомутеплопостачанню іпідігріву гарячоїводи вжитловому фондім.Харкова.Проте,обов`язкущодо повноїта своєчасноїсплати занадані послугивідповідачі нездійснюють,що призвелодо утвореннязаборгованості.Узв`язку з чим просить стягнути солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_2 заборгованість за період з 01.03.2015 по 01.04.2018 у розмірі 18 503 грн 88 коп., а за період з 02.04.2018 по 23.02.2022 з ОСОБА_1 у розмірі 29 274 грн 36 коп. Також у зв`язку із простроченням виконання зобов`язань позивачем відповідачці ОСОБА_1 було нараховано 3% річних у сумі 889 грн 90 коп. та інфляційні втрати у сумі 4 859 грн 21 коп. Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідачів.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 09 жовтня 2023 року позовну заяву прийнято, провадження у справі відкрито та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного провадження з викликом сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явилась, повідомлялась належним чином та своєчасно. Через канцелярію суду представник позивача Лоскот М.І., яка діє на підставі довіреності надала заяву, в якій просить розгляд справи проводити за відсутності сторони позивача. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі. Не заперечує проти заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення.

Відповідачі в судові засідання, призначені на 31.10.2023, 12.12.2023, 30.01.2024, 29.02.2024 не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку шляхом направлення судових повісток рекомендованою кореспонденцією, відповідачці ОСОБА_1 на адресу за місцем її реєстрації, яка підтверджена інформаційною довідкою з Реєстру територіальної громади міста Харкова від 27.09.2023 (а.с. 10), а відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_2 за останнім відомим місцем реєстрації, що підтверджується інформаційними довідками з Реєстру територіальної громади міста Харкова від 29.09.2023 (а.с. 17, 20). Направленні рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення повернулись до суду без вручення з відміткою Укрпошти «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с. 38, 39, 48, 49, 50, 55, 56, 57), що вважається належним повідомленням та відповідає правовій позиції викладеної в постанові КЦС ВС від 10.05.2023 № 755/17944/18 (61-185св23). Крім того відповідачі повідомлялись про розгляд справи шляхом розміщення оголошення наофіційному веб-порталісудової владиУкраїни (а.с.35, 36, 37, 45, 46, 47,52, 53, 54). Причини неявки суд не повідомили, відзив на позов не надали.

Відомості про дати та час судових засідань знаходяться у вільному доступі на офіційному сайті Судової влади за адресою в мережі Інтернет https://court.gov.ua/fair/ та сайті Орджонікідзевського районного суду м. Харкова.

Згідно з ч. 1ст. 44 ЦПК Україниучасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Зі змісту п.2 ч. 7 ст. 128 ЦПК України вбачається, що повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

На момент розгляду справи суду не було надано відповідачами жодних відомостей щодо зміни їх місця проживання/перебування.

Відповідно до приписів ч. 8ст. 128 ЦПК Україниднем вручення судової повістки є день проставляння у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Згідно ч. 11 ст. 128 ЦПК України, відповідач зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Таким чином, на підставі вищевикладених приписів ст. ст.128, 130-131 ЦПК України суд вважає, що відповідачі повідомлені належним чином.

Відповідачі із запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного провадження, чи з відзивом на позов до суду не звертались. Заяв, клопотань та заперечень суду не надходило.

Відповідно до вимог ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ч.2ст.191 ЦПК Україниу разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ч.4 ст.223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Беручи до уваги ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод Ради Європи від 4 листопада 1950 року, що набрала чинності для України 11.09.1997 року, яка передбачає право кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, також беручи до уваги те, що відповідачі обґрунтованих клопотань про відкладення судового засідання, суду не надали, в силу положень ст. 223 ч. 1 ЦПК України, суд вважає за доцільне продовжити судовий розгляд за відсутності відповідачів.

Верховний Суд України, узагальнюючи судову практику, також вказав, що інститут заочного провадження відповідає положенням та спрямований на реалізацію Рекомендації № R (84)5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на вдосконалення судової системи. Для досягнення цієї мети необхідно забезпечити доступ сторін до спрощених і більш оперативних форм судочинства та захистити їх від зловживань та затримок, зокрема, надавши суду повноваження здійснювати судочинства більш ефективно.

Відповідачі не використали наданого законом права на безпосередню участь у судовому засіданні, та не з`явились у судове засідання без повідомлення причин, заяв про відкладення судового засідання, чи розгляд справи у їх відсутність до суду не надходило. Відповідачами не надано суду жодного доказу, який би мав істотне значення для вирішення справи по суті, чи спростування доводів позивача.

За таких обставин, з письмової згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України, на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, за відсутності всіх осіб, які беруть участь у справі, суд проводить розгляд цивільної справи без фіксування технічними засобами, за наявними у справі матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, встановив наступні факти та відповідні правовідносини.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно інформаційних довідок з Реєстру територіальної громади міста Харкова від 29.09.2023 (а.с. 27, 28), за адресою, зазначеної в позові, а саме: АДРЕСА_1 відповідач ОСОБА_2 був зареєстрований до 26.04.2018 року, а відповідач ОСОБА_3 до 04.04.2018.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_2 були споживачами послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання за зазначеною адресою шляхом відкриття абонентського особового рахунку № НОМЕР_1 на ОСОБА_2 (а.с.5).

Як вбачається з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 349003830 від 04.10.2023, наданої стороною позивача, на підставі договору купівлі-продажу серії № 1269 від 28.03.2018, зареєстрованого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Зубарєвим І.Ю., квартира з адресою: АДРЕСА_1 належить на праві власності ОСОБА_1 . Тобто з 28.03.2018 ОСОБА_1 набула право власності на квартиру зазначену вище (а. с. 22-23).

Згідно інформаційної довідки з Реєстру територіальної громади міста Харкова від 27.09.2023, за адресою: АДРЕСА_1 з 02.04.2018 зареєстрована відповідачка ОСОБА_1 (а.с. 10).

Будинок АДРЕСА_2 є багатоквартирним, з централізованою системою опалення, теплопостачання якого здійснює позивач - КП «Харківські теплові мережі».

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 були споживачами послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання шляхом відкриття абонентського особового рахунку № НОМЕР_1 до 26.04.2018 та 04.04.2018 відповідно, а з 28.03.2023 споживач зазначених послуг є відповідачка ОСОБА_1 .

Відповідно до статті 25 Закону України «Про теплопостачання» теплопостачальні, теплопостачальні, теплотранспортні і теплогенеруючі організації зобов`язані забезпечувати надійне постачання обсягів теплової енергії відповідно до умов договору, а також норм і правил.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки, до 01.05.2019 року регулювалисьЗаконом України«Прожитлово-комунальніпослуги»від24.06.2004 № 1875-ІV (далі за текстом Закон Українивід24.06.2004 № 1875-ІV), з 01.05.2019 року Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 № 2189-VІІІ (далі за текстом Закон України від 09.11.2017 № 2189-VІІІ).

Відповідно до ч. 1ст. 1 Закону України № 1875-IV від 24.06.2004, ч. 1 ст. 1 Закону України від 09.11.2017 № 2189-VІІІ,житлово-комунальними послугами визначається результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Згідно з вимогами п. 5 ч. 3ст. 20 Закону України № 1875-IV від 24.06.2004, п. 5.ч. 2 ст. 7Закону України від 09.11.2017 № 2189-VІІІ, споживач зобов`язаний сплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі», на підставі п.1.4 рішення Виконавчого комітету Харківської міської ради «Про визначення виконавців послуг в житловому фонді міста» від 23.12.1998р. № 1407 в редакції рішення Виконавчого комітету Харківської міської ради від 30.09.2003р. № 946 визначено виконавцем послуг з централізованого теплопостачання та підігріву гарячої води. Вказане рішення було прийнято Виконавчим комітетом Харківської міської ради з метою забезпечення безперебійної експлуатації енергетичного обладнання та споруд, підвищення надання якості послуг з теплопостачання та підігріву гарячої води, згідно Закону України «Про захист прав споживачів».

Згідно з п.п. 18,30 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення ( далі Правила) затверджених Постановою КМУ № 630 від 21.07.2005р., які діяли на момент виникнення заборгованості, споживач зобов`язаний сплачувати послуги з центрального опалення, постачання холодної та гарячої води у строки, встановлені договором або законом; розрахунковим періодом для оплати послуг \ календарний місяці; плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк. Плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води та теплової енергії або затверджених нормативів ( норм) споживання.

У відомості нарахувань та оплат за послуги теплопостачання з урахуванням періоду платежів, доданої до матеріалів справи, зазначено тарифи на опалення та гарячу воду, що застосовувались у певний період, опалювальна площа квартири, кількість зареєстрованих в квартирі осіб, нараховані суми та сплачені споживачами кошти.

Відтак, до зняття з реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 за користування якої виник борг по сплаті послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання, відповідач ОСОБА_2 був власником зазначеної квартири та разом з ОСОБА_3 були зареєстровані у квартирі за вищевказаною адресою до 26.04.2018 та 04.04.2018 відповідно, та були споживачами послуг, які надавав позивач.

Із витягу з особистого рахунку за вказаною адресою вбачається заборгованість за послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання за період з 01.03.2015 по 01.04.2018 у загальному розмірі 18 503 грн 88 коп. (а.с.5-6).

Відповідно достатей66,67,162 ЖК Україниза користування житловим приміщенням, що належить громадянинові на праві приватної власності, сплачується плата за утримання будинку, прибудинкової території та плата за спожиті комунальні послуги.

Пунктом 1 частини першоїстатті 20 Закону України«Про житлово-комунальні послуги»передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьоїстатті 20 цього Законуобов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги,якщо вони фактично користувалися ними.

Крім того, відповідно достатті 322 ЦК Українина власника покладається тягар утримання майна.

Частиною другоюстатті 382 ЦК Українивстановлено, що усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Таким чином,новий власник майна не зобов`язаний повертати борги попереднього власника, якщо суд установить, що він не брав на себе обов`язку з їх сплати.Договори про надання послуг не обтяжують майна, тому за відсутності відповідної умови в договорі щодо відчуження нерухомого майна належним відповідачем є попередній власник.

В матеріалах справи відсутні докази, згідно з якими в підтвердження про переведення боргу попереднього власника на ОСОБА_1 й не містить її згоди на таку заміну, що узгоджується з положеннямистатті 520 ЦК України(заміна боржника у зобов`язанні).

Згідно ізпреамбулою Закону України«Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» він визначає особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, регулює правові, організаційні та економічні відносини, пов`язані з реалізацією прав та виконанням обов`язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління.

Стаття 7 ЗаконуЗакон України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»присвячена обов`язкам співвласників багатоквартирного будинку.

Положеннями цієї статті є встановлення у її частині другій правила, відповідно до якого кожний співвласник несе зобов`язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника.

Крім того, частина третя цієї ж статті передбачає, щоу разі відчуження квартири чи нежитлового приміщення набуття новим власником усіх обов`язків попереднього власника як співвласника.

Тлумачення наведеної норми права у системному зв`язку з вище приведеними нормами надає можливість дійти висновку про те, що у даному випадку йдеться про перехід від попереднього власника до нового власникаобов`язків саме як співвласника багатоквартирного будинку, передбачені законом, а не боргів попереднього власника з оплати за житлово-комунальні послуги.

Тобто з моменту переходу права власності на квартиру попередній власник втрачає права і обов`язки співвласника багатоквартирного будинку, а новий власник набуває прав і обов`язків співвласника такого будинку. Адже згідно з частиною першоюстатті 2 Закон України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»предметом регулювання цьогоЗаконує відносини, що виникають у процесі реалізації прав та виконання обов`язків власників квартир та нежитлових приміщень як співвласників багатоквартирного будинку.

Отже, діючим законодавствомне передбачено обов`язку покупця квартири сплачувати борги попередніх власників (наймачів) квартири за отримані ними раніше житлово-комунальні послуги, якщо це прямо не оговорено в договорі купівлі-продажу.

Аналогічний висновок містить правова позиція , викладена в Постанові ВС від 01.09.2020 року по справі № 686/6276/19; провадження № 61-3604 св 20.

За приписами ст. 64 ЖК України, члени сім`ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов`язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім`ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов`язаннями, що випливають із зазначеного договору.

Згідно з відомістю про нарахування та оплату за послуги з теплопостачання за особовим рахунком № НОМЕР_1 наявна заборгованість за надані послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання за період з 02.04.2018 по 23.02.2022 у розмірі 29 274 грн 36 коп., тобто за той час, коли ОСОБА_1 набула права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .

Як вбачається зі ст.68 Житлового Кодексу України, наймач зобов`язаний своєчасно вносити плату за комунальні послуги, а тому суд вважає, що з відповідачів необхідно стягнути на користь позивача вказану суму заборгованості.

Згідно з ст.525 ЦК Україниодностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно з ст.526 ЦК Українизобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Оскільки відповідачі офіційно, у встановленому чинним законодавством порядку не відмовились від послуг, які надавало їм КП «Харківські теплові мережі», то в них виник обов`язок сплатити ці послуги.

Відповідачі належним чином свої зобов`язання щодо оплати послуг з централізованого водопостачання та водовідведення не виконували, плату за спожиті послуги у повному обсязі не вносили.

Доказів того, що послуги відповідачам не надавались, що вони не користувались наданими послугами і потреби в таких послугах не мали, належними та допустимими доказами не доведено та матеріалами справи не підтверджено.

Враховуючи диспозитивність цивільного судочинства, та надані позивачем розрахунки, суд приходить до висновку, що зроблені позивачем розрахунки заборгованості є обґрунтованими, та підстав їм не довіряти у суду не має.

Досліджуючи вимоги позивача в частині періоду виниклої заборгованості, суд зазначає наступне.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст.257 ЦК України)

Згідно із частинами третьою, четвертою статті 267ЦК України позовнадавність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Застосування судом строків позовної давності можливе лише за заявою відповідача, зробленою до винесення рішення по справі, проте відповідачами такого клопотання не заявлено.

Згідно з ч. 2ст. 625 ЦК Україниборжник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Правовідношення, в якому замовник зобов`язаний оплатити надану послугу в грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору, є грошовим зобов`язанням.

В даному випадку правовідносини, які склалися між сторонами є грошовим зобов`язанням і на ці правовідносини поширюється дія ч.2ст. 625ЦК України, як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання.

За відсутності оформлених договірних відносин, але у разі існування прострочення виконання грошового зобов`язання зі сплати отриманих житлово-комунальних послуг покладається на боржника відповідальність передбачена ч.2 ст. 625ЦК України.

У зв`язку із простроченням відповідачкою ОСОБА_1 сплати комунальних послуг за період з 02.04.2018 по 23.02.2022, позивачем заявлені вимоги про стягнення з неї індексу інфляції за час прострочення та 3% річних від простроченої суми. Позивачем надано розрахунок інфляційних втрат в сумі 4 859 грн 21 коп. та трьох процентів річних в сумі 889 грн 90 коп., нарахованих за період з вересня 2020 року по лютий 2022 року.

Згідно зст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до вимог ст. 89ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Своїх заперечень проти позову та доказів, які б обґрунтовували такі заперечення відповідачами суду не надано.

Суд постановляє рішення в межах заявлених ними вимог і на підставі наданих сторонами доказів.

Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку про те, що несплата відповідачами боргу за надані послуги позивачу КП Харківські теплові мережі" є порушенням зобов`язань, враховуючи відсутність заяви відповідачів про застосування до спірних правовідносин строку позовної давності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги КП Харківські теплові мережі " підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно дост.141ЦПКУкраїни судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В пункті 36 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» роз`яснено, що вимога пропорційності присудження судових витрат при частковому задоволенні позову застосовується незалежно від того, за якою ставкою сплачено судовий збір.

Таким чином,суд приходитьдо висновку,що звідповідачів підлягає стягненню на користь позивача судовий збір, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, з ОСОБА_2 та ОСОБА_2 по 463 грн 92 коп. (18503 грн 88 коп./53 527 грн 35 коп.*2684 грн/2), з ОСОБА_1 1756 грн 17 коп. (35023 грн 47 коп./53 527 грн 35 коп.*2684 грн).

Керуючись ст. ст.4,19,76,141, 259, 264,265,280-282 ЦПК України,суд

УХВАЛИВ:

Позов Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за послуги централізованого опалення та гарячого водопостачання задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 ,( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомий), ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_2 ), останнє відоме місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі», вул. Мефодіївська, б. 11, м.Харків, 61037 р/р НОМЕР_3 ВАТ «Державний ощадний банк України» м.Харкова, МФО 351823, код ЄДРПОУ 31557119 заборгованість за послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання за період з 01.03.2015 по 01.04.2018 у сумі 18 503 (вісімнадцять тисяч п`ятсот три) грн 88 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП - НОМЕР_4 ), яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі», вул. Мефодіївська, б. 11, м.Харків, 61037 р/р НОМЕР_3 ВАТ «Державний ощадний банк України» м.Харкова, МФО 351823, код ЄДРПОУ 31557119 заборгованість за послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання за період з 02.04.2018 по 23.02.2022 у сумі 29 274 (двадцять дев`ять тисяч двісті сімдесят чотири) грн 36 коп., інфляційні втрати у розмірі 4 859 (чотири тисячі вісімсот п`ятдесят дев`ять) грн 21 коп. та 3% річних у сумі 889 (вісімсот вісімдесят дев`ять) грн 90 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 ,( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомий), ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_2 ), останнє відоме місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі», вул. Мефодіївська, б. 11, м.Харків, 61037 р/р НОМЕР_3 ВАТ «Державний ощадний банк України» м.Харкова, МФО 351823, код ЄДРПОУ 31557119, суму сплаченого судового збору по 463 (чотириста шістдесят три) грн 92 коп. з кожного.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП - НОМЕР_4 ), яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі», вул. Мефодіївська, б. 11, м.Харків, 61037 р/р НОМЕР_3 ВАТ «Державний ощадний банк України» м.Харкова, МФО 351823, код ЄДРПОУ 31557119, суму сплаченого судового збору 1 756 (одна тисяча сімсот п`ятдесят шість) грн 17 коп.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви на його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, передбаченому ст.354 ЦПК України.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків встановлених ст.354 ЦПК України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення (заочне) складено 29.02.2024.

Головуючий суддя: Попова В.О.