Постанова № 117328350, 28.02.2024, Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 338/290/24

28 лютого 2024 року селище Богородчани

Суддя Богородчанського районного суду Івано-Франківської області Шишко О.А., розглянувши матеріали, які надійшли від відділення поліції №2 (смт Богородчани) Івано-Франківського районного управління поліції ГУНП в Івано-Франківській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , непрацюючого, громадянина України,

за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство щодо своєї дружини ОСОБА_2 .

Адміністративне правопорушення вчинено за таких обставин.

ОСОБА_1 24лютого 2024року біля19год 30хв замісцем проживанняв с.Луквиця Івано-Франківськогорайону Івано-Франківськоїобласті, вчинив відносно своєї дружини ОСОБА_2 домашнє насильство, зокрема, в ході сімейного скандалу, висловлювався на її адресу нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою, штовхав, внаслідок чого могла бути завдана шкода її психічному здоров`ю.

В суд ОСОБА_1 повторно не з`явився, хоча про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Причини неявки суду не відомі, заяв чи клопотань щодо розгляду справи від нього не надходило.

Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Прецедентна практика ЄСПЛ щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема, для дотримання правил судової процедури, і це не є порушенням права на справедливий суд. Сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. У справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» ЄСПЛ вказав, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

З метою дотримання розумного строку розгляду справи, беручи до уваги, що ОСОБА_1 будучи обізнаним про складення відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 173-2 КУпАП та про те, що розгляд адміністративної справи відбудеться у Богородчанському районному суді Івано-Франківської області, після отримання судових повісток на виклики до суду не з`явився, достатньої зацікавленості та бажання прийняти участь у справі не виявив, а положення ч.2 ст. 268 КУпАП не містять імперативного припису щодо обов`язкової участі в судовому засіданні під час розгляду даної категорії справ особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

В судовому засіданні ОСОБА_2 підтвердила факт вчинення домашнього насильства ОСОБА_1 щодо неї, зазначивши, що чоловік, який не має постійної роботи, перебуваючи вдома у стані алкогольного сп`яніння вчинив із нею сварку, штовхав її.

Дослідивши матеріали справи, які подані у розпорядження суду, суд приходить до такого висновку.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, згідно зі ст.245 КУпАП, є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи з дотриманням процесуальної форми її розгляду.

Вимогами ст. 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Так, згідно з пунктами 3, 14 та 17 частини першої статті 1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" домашнє насильство - це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Частиною 1 ст.173-2 КУпАП передбачено відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення доводиться матеріалами справи, зокрема: даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №579910 від 27.02.2024 року, яким зафіксовано вчинення домашнього насильства ОСОБА_1 щодо дружини ОСОБА_2 (а.с. 2); протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення 24.02.2024 року, в якій ОСОБА_2 повідомила, що 24.02.2024 року ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство щодо неї (а.с.3); інформаційною довідкою щодо ОСОБА_1 , яка містить інформацію про виїзд СОГ за викликом потерпілої, припинення правопорушення працівниками поліції та складення заборонного припису щодо порушника (а.с.6-7).

Заслухавши пояснення потерпілої, дослідивши матеріали справи, суд вважає доведеною вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, а кваліфікацію його дій за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП правильною, оскільки він вчинив домашнє насильство.

При накладенні адміністративного стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан.

Обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, не встановлені.

Зважаючи на викладене, а також на те, що ОСОБА_1 не має постійного місця роботи й відповідно стабільного заробітку, суд вважає, що за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення у виді громадських робіт, що буде достатнім для виправлення особи та недопущення в подальшому вчинення нових правопорушень.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись ст. 40-1, 283, 284 КУпАП, ст. 4 Закону України "Про судовий збір",

п о с т а н о в и в :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді 30 годин громадських робіт.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави 605,60 грн судового збору судового збору (отримувач - ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106; код за ЄДРПОУ 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету - 22030106).

Копію постанови направити для відома ОСОБА_1 .

Постанова може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя О. А. Шишко