Ухвала суду № 117326429, 23.10.2023, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/12065/22

Провадження № 1-кс/752/7628/23

У Х В А Л А

Іменем України

23 жовтня 2023 року м. Київ

Слідчий суддя Голосіївського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду м. Києва клопотання прокурора Київської міської прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12022100000000655, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31.08.2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, про арешт майна, -

ВСТАНОВИВ:

До Голосіївського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора Київської міської прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна, за результатом розгляду якого прокурор просить слідчого суддю накласти арешт на речові докази, вилучені в ході проведення обушку на підставі ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києві за адресою: м. Київ, вулиця Антонова Овсієнко, 6, кв. 129, а саме: 3 довіреності ТОВ «Костанза», ноутбук НР 5cd12689nj сірого кольору.

В обґрунтування поданого клопотання прокурор зазначає, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування в рамках кримінального провадження, відомості щодо якого 31.08.2022 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022100000000655, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що посадові особи Департаменту транспортної інфраструктури КМДА, зловживаючи службовим становищем, діючи всупереч інтересам служби, маючи вплив на керівників комунальних підприємств підпорядкованих Департаменту, (11-ть Шляхово-експлуатаційних управлінь по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них міста Києва), лобіюють інтереси та надають вказівки про надання переваг під час проведення закупівель технічної солі в ТОВ «КОСТАНЗА» (ЄДРПОУ 39822094, зареєстровано: м. Київ, вул. Антоновича, будинок 172А, офіс 513), посадові особи якого шляхом штучного формування ціни на поставку технічної солі, із залученням ланцюга фіктивних підприємств, створили схему з привласнення бюджетних коштів під час поставок технічної солі до комунальних установ міста Києва.

Так, 14.09.2023 в ході проведення обушку на підставі ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києві за адресою: м. Київ, вулиця Антонова Овсієнко, 6, кв. 129, було виявлено та вилучено: 3 довіреності ТОВ «Костанза», ноутбук НР 5cd12689nj сірого кольору.

Зазначене майно в порядку ст. 98 КПК України, визнаний речовим доказом.

Метою накладення арешту на майно прокурор зазначає необхідність збереження речових доказів, забезпечення цивільного позову у кримінальному провадженні, забезпечення конфіскації або спеціальної конфіскації, що відповідає положенням п.п. 1-4 ч. 2 ст. 170 КПК України.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав у повному обсязі та просив його задовольнити.

Особа, яка є представником власника майна, проти задоволення клопотання категорично заперечував, зазначаючи про те, що мотивуючи необхідність застосування зазначеного забезпечення кримінального провадження прокурор фактично посилається лише на те, що ці речі визнано речовими доказами. При цьому у клопотанні в порушення вимог ст. 132, 170 КПК України не наведено та не обґрунтовано жодного ризику та обставини, які б виправдовували застосування заходів забезпечення, пов`язаного з обмеженням конституційних права, замість застосування повноважень, які передбачені ст. 93 КПК України щодо витребування документів та інформації. При цьому, адвокат посилався на те, що клопотання подане з порушенням правил встановлених ст. 132 КПК України, оскільки має бути подано до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали провадження за клопотанням, приходить до наступного висновку.

Щодо тверджень захисника щодо непідсудності розгляду клопотання Голосіївським районним судом міста Києва.

У відповідності до визначення термінів, що містяться в статті 3 КПК України, кримінальне провадження це досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії, у зв`язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.

Відповідно до положень ст. 38 КПК України органами досудового розслідування є органи, що здійснюють досудове слідство і дізнання.

Для визначення того, до якого місцевого суду може бути подано клопотання в межах досудового розслідування, ключове значення мають дві підстави: 1) територіальна юрисдикція місцевого суду; 2) місцезнаходження органу досудового розслідування в межах територіальної юрисдикції місцевого суду.

З клопотання та його матеріалів вбачається, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12022100000000655, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31.08.2022р. за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190 КК України.

Згідно наказу Т.в.о. начальника Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_5 №765 від 18.04.2023р. визначено місця знаходження органів досудового розслідування, які входять у структуру слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві, зокрема, відділ розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності (м. Київ, вул. Антоновича, 114), відділ розслідування особливо тяжких злочинів (м. Київ, вул. Антоновича, 114), відділ розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров`я особи (м. Київ, вул. Антоновича, 114).

Таким чином, у даному випадку місцезнаходження органу досудового розслідування у кримінальному провадженні №12022100000000655 від 31.08.2022р. є м. Київ, вул. Антоновича, 114, що територіального відноситься до Голосіївського районного суду міста Києва, а тому слідчий суддя вважає безпідставними доводи захисника про те, що клопотання про накладення арешту на майно подане до неналежного суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Частиною 2 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Так, 14.09.2023 в ході проведення обушку на підставі ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києві за адресою: м. Київ, вулиця Антонова Овсієнко, 6, кв. 129, було виявлено та вилучено: 3 довіреності ТОВ «Костанза», ноутбук НР 5cd12689nj сірого кольору.

15.09.2023р. постановою слідчого вилучені під час проведення обшуку речі та документи визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №12022100000000655, оскільки містять на собі сліди вчинення кримінального правопорушення та можуть бути використані в якості доказів по кримінальному провадженню.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Статтею 100 КПК України визначено, що на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України та згідно ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 1 ст. 98 КПК України.

Статтею 98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Таким чином, є передбачені кримінальним процесуальним законом підстави для накладення арешту на майно з метою забезпечення збереження речових доказів, 3 довіреності ТОВ «Костанза», які відповідають ознакам визначеним у ст. 98 КПК України та фабулі зазначеній у витязі з ЄРДР, а тому можуть бути пов`язані із обставинами, що досліджуються органом досудового розслідування.

Поряд із цим, необхідність накладення арешту на ноутбук НР 5cd12689nj сірого кольору прокурором у клопотання не обґрунтована, а тому слідчий суддя не вбачає доцільності в накладенні арешту на визначене майно.

Слідчий суддя, враховуючи вище викладені обставини, приходить до висновку про часткове задоволення клопотання, оскільки застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна у погодженій слідчим суддею частині є співрозмірним завданням кримінального провадження, спрямоване на досягнення цілей розслідуваного кримінального провадження.

Керуючись вимогами ст.ст. 170, 173, 309 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

1. Клопотання задовольнити частково.

2. Накласти арешт на 3 довіреності ТОВ "Костанза".

3. В іншій частині вимог клопотання відмовити.

4. Ухвала виконується негайно слідчим, прокурором у кримінальному провадженні.

5. На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання копії судового рішення.

Слідчий суддя ОСОБА_1