Постанова № 117323600, 27.02.2024, Білогірський районний суд Хмельницької області

БІЛОГІРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ вул. Шевченка, 42, смт Білогір`я, Шепетівський район, Хмельницька область, 30200 тел./факс (03841) 2-14-44, тел. 2-03-97, е-mail: inbox@bg.km.court.gov.ua, web:https://bg.km.court.gov.ua/sud2201/, код ЄДРПОУ 02886947

Справа №: 669/184/24 Провадження № 3/669/151/24

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 лютого 2024 року смт.Білогір`я

Суддя Білогірського районного суду Хмельницької області Давидюк О.І., розглянувши матеріали, які надійшли із сектору поліцейської діяльності № 1 Шепетівського районного управління поліції ГУНП в Хмельницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого по АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, непрацюючого,

за ч. 4 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 476948 від 17 лютого 2024 року ОСОБА_1 ставиться у вину те, що він 17 лютого 2024 року о 17 год 16 хв в с. Сушівці по вул. Центральній керував мотоциклом МХ200F д.н.з. НОМЕР_1 та після зупинки за його участю до проведення медичного огляду з метою встановлення стану сп`яніння чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду вживав алкоголь, чим порушив вимоги п. 2.5, п. 2.10 «є» Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 4 ст. 130 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненому правопорушенні не визнав та пояснив, що дійсно він 17 лютого 2024 року приблизно о 17 год в с. Сушівці по вул. Центральній керував мотоциклом без захисного мотошолома та без посвідчення водія відповідної категорії на даний вид транспорту, а тому, коли побачив поліцейський автомобіль, то злякався і, крім того, подумав, що в автомобілі сидять представники ТЦК та СП та хочуть вручити йому повістку для проходження ВЛК. Вказав, що мотоцикл він кинув на обочині проїжджої частини дороги, а сам побіг додому. Через деякий час, заспокоївшись від сильного хвилювання, він повернувся на місце події, щоб забрати мотоцикл, однак даний транспортний засіб був відсутній, тому він відразу зателефонував в поліцію про викрадення мотоцикла. Зазначив, що в цей день до та після події жодних алкогольних напоїв не вживав, а лише біля 20 год вечора випив з друзями безалкогольного пива. Пояснив, що після 20 год того ж вечора за місцем його проживання приїхали працівники поліції та повідомили йому, щоб приїхав до сектору поліцейської діяльності № 1 Шепетівського районного управління поліції ГУНП в Хмельницькій області та забрав свій мотоцикл. В цей же вечір, довірившись словам працівників поліції, він з матір`ю поїхав до сектору поліцейської діяльності № 1 Шепетівського районного управління поліції ГУНП в Хмельницькій області, де мотоцикл йому не віддали, натомість в приміщенні поліції стали спочатку вимагати пройти огляд на стан сп`яніння за допомогою технічного приладу, а коли він відмовився, то запропонували їхати проходити такий огляд в лікарні, на що він також відмовився, оскільки розумів, що відбувається щось протизаконне. В результаті поліцейськими було винесено постанову за керування транспортним засобом без захисного мотошолома та без посвідчення водія відповідної категорії, яку він не оскаржує, бо такий факт дійсно мав місце, однак, не погоджується із складенням щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 4 ст. 130 КУпАП, якого він не вчиняв.

Дослідивши письмові матеріали, відтворивши відеозаписи, з`ясувавши всі обставини справи та надавши оцінку дослідженим доказам, приходжу до наступного висновку.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Згідно ч. 4 ст. 130 КУпАП відповідальність настає за вживання особою, яка керувала транспортним засобом, після дорожньо-транспортної пригоди за її участю алкоголю, наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), або після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду.

Отже, особливістю диспозиції ч. 4 ст. 130 КУпАП є те, що на відміну від ч. 1 ст. 130 цього Кодексу, відмова особи від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння не є наперед доконаним фактом вчинення правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП, а розглядається не інакше як в сукупності з іншими доказами по справі.

При цьому, у відповідності до вимог ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених ст. 255 цього ж Кодексу.

З пункту 2.5 та пункту 2.10 «є» Правил дорожнього руху, порушення яких ставиться у вину ОСОБА_1 , слідує наступне:

- водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (п. 2.5);

- у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний до проведення медичного огляду не вживати без призначення медичного працівника алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, які входять до офіційно затвердженого складу аптечки) (п. 2.10 «є»).

Виходячи з наведеного, а саме з пунктів Правил дорожнього руху, порушення яких ставиться у вину ОСОБА_1 та які вказані поліцейським в протоколі, обов`язковою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 130 КУпАП, в даному випадку є підтверджений належними, допустимими та беззаперечними доказами факт вживання водієм транспортного засобу алкоголю після дорожньо-транспортної пригоди саме за його участю або ж вживання водієм транспортного засобу алкоголю після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду.

На переконання суду, долучені до протоколу про адміністративне правопорушення документи та відеозаписи жодним чином не підтверджують винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП, оскільки не містять доказів на підтвердження обставин, що підлягають доказуванню у даній справі.

Так, відеозаписами, які містяться на доданому до протоколу диску DVD+RW Г45011520E404 S05180802078, та матеріалами справи підтверджується лише факт вчинення водієм правопорушення, передбаченого ст. 122-2 КУпАП (Невиконання водіями вимог про зупинку), але аж ніяк ч. 4 ст. 130 КУпАП.

При цьому, надаючи оцінку наявним в матеріалах справи відеозаписам з нагрудних камер поліцейських, суд враховує, що на таких зафіксовано лише намагання поліцейських зупинити транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 (без будь-якої вимоги поліцейського до водія пройти в установленому порядку медичний огляд) (час запису: 17 год 16 хв) та через значний проміжок часу відмову водія від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння (час запису: 20 год 48 хв).

До того ж, слід зазначити, що вимога поліцейського пройти огляд з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння була озвучена ОСОБА_1 лише після 20 год 48 хв, тобто з часу зупинки транспортного засобу пройшло більше ніж 3 год, що не узгоджується з вимогами Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом МВС України та МОЗ України від 09 листопада 2015 року № 1452/735.

Поряд з цим, відомості про факт вживання ОСОБА_1 алкоголю в проміжок часу з 17 год 16 хв по 20 год 48 хв, окрім його пояснення під відеозапис та письмового пояснення про те, що він випив 1,5 л пива (без уточнення якого саме, міцності тощо), за наявності категоричних заперечень щодо вказаного факту в судовому засіданні самим ОСОБА_1 , не доводять факту вчинення останнім правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП.

Більше того, жодним чином не доведено вчинення ОСОБА_1 дорожньо-транспортної пригоди, хоча з незрозумілих причин поліцейським ставиться йому у вину порушення п. 2.10 «є» Правил дорожнього руху, обов`язковою умовою якого є причетність водія до дорожньо-транспортної пригоди.

Тобто, жодних доказів на підтвердження порушення ОСОБА_1 вимог пункту 2.10 «є» Правил дорожнього руху, за викладених у складеному щодо нього протоколі обставин, суду не надано.

Інші долучені до матеріалів справи письмові документи, а саме акт огляду на стан сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів та направлення на огляд водія з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння (о 21 год 16 хв), суд вважає також не переконливими в якості доказів вчинення ОСОБА_1 правопорушення, відповідальність за яке встановлює ч. 4 ст. 130 КУпАП.

Відтак, зроблені поліцейським висновки про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП ґрунтуються виключно на поясненнях самого ОСОБА_1 , наданих ним під час складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення без роз`яснення ст. 63 Конституції України (підпис про ознайомлення відсутній), які категорично заперечувалися ним в судовому засіданні, а тому не можуть бути покладені в основу доведення його вини.

Суд вважає, що до складеного щодо ОСОБА_1 протоколу не додано жодного доказу, який би з точністю вказував на те, що останній 17 лютого 2024 року о 17 год 16 хв в с. Сушівці по вул. Центральній керував мотоциклом МХ200F д.н.з. НОМЕР_1 та після зупинки за його участю до проведення медичного огляду з метою встановлення стану сп`яніння чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду вживав алкоголь, як це зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 476948 від 17 лютого 2024 року.

Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Таким чином, проаналізувавши досліджені докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про недоведеність винуватості ОСОБА_1 в порушенні вимог п. 2.5 та п. 2.10 «є» Правил дорожнього руху та відповідно вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП, а тому провадження у справі підлягає закриттю за відсутністю складу вказаного адміністративного правопорушення.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 247, ст. ст. 280, 283-285, 289, 294 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях зазначеного складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду через Білогірський районний суд Хмельницької області протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Олександр ДАВИДЮК