Єдиний державний реєстр судових рішень
КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ
Справа № 947/32730/23
Провадження № 2/947/777/24
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.02.2024 року
Київський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого - судді Калініченко Л.В.
при секретарі Матвієвої А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом
Комунального підприємства
«Житлово-комунальний сервіс «Хмельницький»
до ОСОБА_1
про стягнення безпідставно набутих коштів,
ВСТАНОВИВ:
Позивач Комунальне підприємство «Житлово-комунальний сервіс «Хмельницький» 13.10.2023 року звернулось до Київського районного суду міста Одеси з позовом до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутих коштів в сумі 349826,00 грн.
На обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що відповідно до умов Контракту від 25.06.2020 №147-Дк, який укладений між ОСОБА_1 та Одеським міською головою ОСОБА_2 , відповідач був призначений на посаду директора підприємства згідно з розпорядженням Одеського міського голови від 25.06.2020 №811К.
Термін дії Контракту з урахуванням додаткових угод від 26.02.2021 №32-Дк, від 27.05.2021 №69-Дк, від 22.02.2022 №19-Дк, від 25.05.2022 №44-Дк, від 27.12.2022 №195-Дк було продовжено до 29 червня 2023 року.
Директор КП ЖКС «Хмельницький» - ОСОБА_1 звільнений розпорядженням Одеського міського голови від 10.05.2023 №526К.
Пунктом 1.4 Контракту від 25.06.2020 №147-Дк передбачено, що керівник підзвітний та підконтрольний Роботодавцю або уповноваженому ним органу у межах, встановлених законодавством України, статутом підприємства, цим контрактом.
Відповідно до пункту 1.3 Статуту КП ЖКС «Хмельницький», нова редакція якого затверджена рішенням Одеської міської ради від 07.12.2016 №1430-VII (далі Статут) Засновником підприємства є Одеська міська рада.
Відповідно до пункту 1.10 Статуту у своїй діяльності підприємство керується цим Статутом, рішеннями Одеської міської ради, її виконавчого комітету, розпорядженнями Одеського міського голови та чинним законодавством України.
Оклади керівника встановлюються відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 19 травня 1999 року №859 «Про умови і розміри оплати праці керівників підприємств, заснованих на державній, комунальній власності, та об`єднань державних підприємств» (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 01 листопада 2015 року №1034).
Розділами 3 вищевказаних Контрактів визначені умови матеріального забезпечення керівників підприємства. Зокрема, пунктом 3.3. Контрактів передбачено, що інші доплати до посадового окладу та премії виплачуються керівнику відповідно до чинного законодавства України про оплату праці на підставі відповідного розпорядження міського голови.
Протягом 2020 2022 року ОСОБА_1 нараховувалася та виплачувалася премія за підсумками роботи за квартал у 2020-2022 роки без відповідних розпоряджень міського голови на загальну суму 349826,00 грн.
Як зазначає позивач, в порушення частини 1 ст. 73 Закону України «Про місцеве самоврядування Україні», пункту 1.10 Статуту КП ЖКС «Хмельницький», затвердженого рішенням Одеського міської ради від 07.12.2016 №1430-VII, розпорядження Одеського міського голови від 25.06.2020 №811К, п. 3.3. Розділу 3 вищевказаного Контракту від 25.06.2020 №147-Дк за відсутності розпоряджень Одеського міського голови колишньому директору КП ЖКС «Хмельницький» ОСОБА_1 було нараховано та виплачено премій за підсумками роботи за квартал протягом 2020-2022 років у загальній сумі 349826,00 грн. (2020 рік 114414,00 грн., 2021 рік 205938,00 грн., 2022 рік 29474,00 грн.).
Таким чином, позивач вважає, що грошові кошти, які отримав ОСОБА_1 , як премії, були безпідставно набутими коштами, що є наслідком їх повернення, у зв`язку з чим просить х посиланням на положення статті 1212 ЦК України, стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Житлово-комунальний сервіс «Хмельницький» безпідставно отримані кошти у сумі 349826,00 грн.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, цивільну справу за вказаним позовом було розподілено судді Калініченко Л.В.
Ухвалою судді Київського районного суду м. Одеси від 17 жовтня 2023 року, прийнято вказану позовну заяву до розгляду, відкрито провадження по справі в порядку загального позовного провадження та призначено дату, час і місце проведення підготовчого судового засідання з повідомленням учасників справи.
27 жовтня 2023 року до Київського районного суду м. Одеси від представника позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, без зміни учасників процесу, у відповідності до якої позивач просив суд стягнути з відповідача на свою користь безпідставно отримані грошові кошти в сумі 426 787,72 грн.
Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 22 листопада 2023 року вказану заяву позивача залишено без руху та надано Комунальному підприємству Житлово-комунальний сервіс «Хмельницький» строк для виправлення недоліків, терміном в п`ять днів з дня отримання копії ухвали.
22.11.2023 року копію ухвали суду від 22.11.2023 року доставлено до електронного кабінету позивача - КП Житлово-комунальний сервіс «Хмельницький», що підтверджується наявною в матеріалах справи відповідною довідкою.
П`ятиденний строк для виправлення недоліків закінчився 27.11.2023 року включно, натомість у зазначений строк позивачем недоліки поданої заяви не усунуті.
За наслідком чого, ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 23 січня 2024 року заяву Комунального підприємства Житлово-комунальний сервіс «Хмельницький» про збільшення розміру позовних вимог, подану до суду 27.10.2023 року за вх. №57157 повернуто позивачеві.
Крім того, 14 листопада 2023 року до суду в електронній формі надійшов від представника відповідача ОСОБА_1 відзив на позовну заяву, в якому представник останнього просить суд відмовити у задоволенні позову, з підстав необґрунтованості та безпідставності заявлених вимог.
В обґрунтування відзиву на позовну заяву, представник посилається на те, що пунктом 3.1.2 Розділу 3 Контракту укладеного з відповідачем, розміри преміювання за підсумками роботи за квартал можуть бути встановлені в розмірі до трьох місячних посадових окладів Керівника Підприємства за умови виконання показників обсягів надання послуг, зниження собівартості послуг, зростання продуктивності праці, при наявності прибутку від основної діяльності та виплати всіх передбачених податків до бюджету та дивідендів, якщо вони встановлені.
Пунктом 3.3 Розділу 3 Контракту передбачено інші доплати до посадового окладу та премії, що виплачуються Керівнику відповідно до чинного законодавства України про оплату праці на підставі відповідного розпорядження міського голови.
Додатковою угодою до контракту керівника комунального підприємства №19-Дк від 22 лютого 2022 року, сторони дійшли згоди внести зміни до абзацу першого підпункту 3.1.1, встановивши розмір посадового окладу у сумі 29474 грн. 00 коп. від фактично відпрацьованого часу. Внесені зміни до Контракту набрали чинності від 01 березня 2022 року.
Додатковою угодою до контракту керівника комунального підприємства №195-Дк від 27 грудня 2022 року, сторони дійшли згоди внести зміни до абзацу першого підпункту 3.1.1, встановивши розмір посадового окладу у сумі 31886 грн. 00 коп. від фактично відпрацьованого часу. Внесені зміни до Контракту набрали чинності від 01 січня 2023 року.
З посиланням на викладене, представник відповідача посилається у відзиві на позовну заяву, що позивач стверджують про відсутність розпоряджень Одеського міського голови щодо нарахування та виплати премії ОСОБА_1 за період роботи 2020 2022 роки у загальній сумі 349826 грн. 00 коп., не надав жодних доказів, які б підтверджували недобросовісність дій з боку відповідача по відношенню до отримання премій, що в свою чергу є необхідною умовою при стягненні безпідставно набутих коштів в порядку ст.1212 ЦК України.
23.01.2024 року судом без видалення до нарадчої кімнати було ухвалено закрити підготовче провадження по справі та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні.
У судове засідання призначене на 20.02.2024 року сторони по справі не з`явились, про дату, час і місце проведення якого повідомлялись належним чином.
Однак, представник позивача у позовній заяві зазначив про підтримання заявлених вимог та розгляд справи за його відсутності.
Представник відповідача 20.02.2024 року надав до суду заяву про відмову у задоволенні позову та розгляд справи за його відсутності.
Приймаючи надання сторонами по справі заяв про розгляд справи за їх відсутності, судом було ухвалено провести розгляд справи в судовому засіданні 20.02.2024 року за відсутності сторін по справі на підставі наявних в матеріалах справи доказів.
Дослідивши, вивчивши та проаналізувавши усі наявні в матеріалах справи докази, суд вважає позов Комунального підприємства «Житлово-комунальний сервіс «Хмельницький» не підлягаючим задоволенню, з наступних підстав.
Судом встановлено, що 25.06.2020 року між ОСОБА_1 та Одеським міською головою Трухановим Г.Л. було укладено Контракт з керівником комунального підприємства №147-Дк.
На підставі розпорядження Одеського міського голови від 25.06.2020 року №811К, ОСОБА_1 був призначений на посаду директора Комунального підприємства «Житлово-комунальний сервіс «Хмельницький».
Додатковими угодами від 27.05.2021 №69-Дк, від 22.02.2022 №19-Дк, від 25.05.2022 №44-Дк, від 27.12.2022 №195-Дк, термін дії вказаного Контракту було продовжено до 29 червня 2023 року.
Відповідно до п. 3.1.2 Розділу 3 Контракту від 25.06.2020 року встановлено, що розміри преміювання за підсумками роботи за квартал можуть бути встановлені в розмірі до трьох місячних посадових окладів Керівника Підприємства за умови виконання показників обсягів надання послуг, зниження собівартості послуг, зростання продуктивності праці, при наявності прибутку від основної діяльності та виплати всіх передбачених податків до бюджету та дивідендів, якщо вони встановлені.
Пунктом 3.3 Розділу 3 Контракту передбачено, що інші доплати до посадового окладу та премії, що виплачуються Керівнику відповідно до чинного законодавства України про оплату праці на підставі відповідного розпорядження міського голови.
Згідно з додатком до Контракту від 25.06.2020 року за №147-Дк встановлено розрахунок умов і розмірів оплати праці керівника комунального підприємства «Житлово-комунальний сервіс «Хмельницький», відповідно до якого розмір місячного посадового окладу становить 19069,00 грн. Премія встановлюється на умовах, передбачених пунктом 3.1.2 контракту.
У відповідності до додаткової угоди №19-Дк від 22 лютого 2022 року до контракту керівника комунального підприємства від 25 червня 2020 року за №147-Дк, сторони дійшли згоди внести зміни до абзацу першого підпункту 3.1.1, встановивши розмір посадового окладу у сумі 29 474 грн. 00 коп. від фактично відпрацьованого часу. Внесені зміни до Контракту набрали чинності від 01 березня 2022 року.
Додатковою угодою №195-Дк від 27 грудня 2022 року до контракту керівника комунального підприємства від 25 червня 2020 року за №147-Дк, сторони дійшли згоди внести зміни до абзацу першого підпункту 3.1.1, встановивши розмір посадового окладу у сумі 31886 грн. 00 коп. від фактично відпрацьованого часу. Внесені зміни до Контракту набрали чинності від 01 січня 2023 року.
Згідно з додатком до Додаткової угоди №195-Дк від 27 грудня 2022 року встановлено розрахунок умов і розмірів оплати праці керівника комунального підприємства «Житлово-комунальний сервіс «Хмельницький», відповідно до якого розмір місячного посадового окладу становить 31886,00 грн. Премія встановлюється на умовах, передбачених пунктом 3.1.2 контракту.
На підставі розпорядження Одеського міського голови від 10.05.2023 року №526К ОСОБА_1 звільнено з посади Директора КП «Житлово-комунальний сервіс «Хмельницький» за власним бажанням згідно зі ст. 38 КЗпП України, у зв`язку з чим контракт було розірвано.
У відповідності до наданих позивачем до суду розрахунків листів вбачається, що ОСОБА_1 за період роботи на посаді директора Комунального підприємства «Житлово-комунальний сервіс «Хмельницький», а саме з червня 2020 року по грудень 2022 року, були нараховані премії квартальні до складу заробітної плати, а саме: вересень 2020 року 57207,00 грн.; грудень 2020 року 57207,00 грн.; березень 2021 року 68646,00 грн.; червень 2021 року 45764,00 грн.; вересень 2021 року 45764,00 грн.; грудень 2021 року 45764,00 грн.; березень 2022 року 29474,00 грн., що в цілому складає 349826,00 грн.
Відповідно до довідки ПАТ «БАНК ВОСТОК» за вих.№В-010-04/158 від 12.10.2023р. на лист Т.в.о. директора КП ЖКС «Хмельницький» Гильову Валерію Володимировичу повідомлено, що саме з поточного рахунку КП «ЖКС «Хмельницький»» в рамках Договору зарплатного проекту проводилось зарахування заробітної плати ОСОБА_1 .
Щодо вимоги позивача про відсутність підстав для нарахування вказаної премії та повернення зазначених коштів в якості безпідставно набутих, на підставі положень статті 1212 ЦК України, суд зазначає наступне.
Згідно ч. ч. 1 та 2 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2018 року у справі N 922/3412/17 (провадження N 12-182гс18) викладено висновок, що "предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала. У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 ЦК України".
Характерною особливістю кондиційних зобов`язань є те, що підстави їх виникнення мають широкий спектр: зобов`язання можуть виникати як з дій, так і з подій, причому з дій, як сторін зобов`язання, так і третіх осіб, із дій як запланованих, так і випадкових, як правомірних так і неправомірних. Крім цього, у кондиційному зобов`язанні не має правового значення чи вибуло майно, з володіння власника за його волею чи всупереч його волі, чи є набувач добросовісним чи недобросовісним.
Конструкція статті 1212 як і загалом норм глави 83 ЦК, свідчить про необхідність установлення так званої "абсолютної" безпідставності набуття (збереження) майна не лише в момент його набуття (збереження), а й станом на час розгляду спору.
Разом з тим, у відповідності до положень статті 1215 ЦК України, не підлягає поверненню безпідставно набуті:
1) заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача;
2) інше майно, якщо це встановлено законом.
Як вже встановлено, позивачем заявлені вимоги про повернення в якості безпідставно набутого відповідачем майно грошових коштів нарахованих в якості премії.
Питання державного і договірного регулювання оплати праці, прав працівників на оплату праці та їх захисту визначається Кодексом законів про працю України, Законом України "Про оплату праці" та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно із ст. 94 КЗпП України, заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується.
Згідно ч. 1 ст. 1 Закону України "Про оплату праці", заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Структура заробітної плати визначена ст. 2 Закону України "Про оплату праці", згідно якої основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.
Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій.
До інших заохочувальних та компенсаційних виплат належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
Відповідно до ст. 21 Закону України "Про оплату праці", працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.
Отже, нараховані відповідачу премії за підсумками роботи за квартал протягом 2020 2022 років у загальній сумі 349 826 грн. 00 коп. (2020 рік 114 414 грн. 00 коп., 2021 рік 205 938 грн. 00 коп., 2022 рік 29 474 грн. 00 коп.) входить до структури заробітної плати визначеної ст. 2 Закону України "Про оплату праці".
У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 753/15556/15-ц викладено висновок про те, що правильність здійснених розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, і відповідно тягар доказування наявності рахункової помилки та недобросовісності набувача покладається на платника відповідних грошових сум.
Згідноз ч.1 ст. 2 ЦПК України,завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно ч.ч. 1-4ст. 12 ЦПК України,цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Зазначене положення кореспондується частиною 3 статтею 12 ЦПК України.
Відповідно до ч.6 ст.81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно достатті 89ЦПК України,суд оцінюєдокази засвоїм внутрішнімпереконанням,що ґрунтуєтьсяна всебічному,повному,об`єктивному табезпосередньому дослідженнінаявних усправі доказів. Жоднідокази немають длясуду заздалегідьвстановленої сили.Суд оцінюєналежність,допустимість,достовірність кожногодоказу окремо,а такождостатність івзаємний зв`язокдоказів уїх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Приймаючи вищевикладене, суд зазначає, що позивач стверджуючи про те, що відповідачем в порушення пункту 3.3 Контракту здійснено нарахування вищевказаної премії, а саме без відповідних розпоряджень міського голови, в порушення вимог ч.1 ст. 81 ЦПК України не надано до суду жодних належних доказів на підтвердження встановлення протиправності дій відповідача або його бездіяльності, як і доказів на підставі чого були здійснені відповідні нарахування спірної премії, та доказів що міською головою не видавались відповідні розпорядження для виплати спірної премії.
Також позивачем не надано до суду жодних доказів на підтвердження оскаржень відповідних наказів, на підставі яких були встановлені відповідні премії.
Крім того, як вже судом встановлено, вказаний розмір премії було нараховано відповідачеві, як квартальна премія.
Відповідно до п. 3.1.2 Розділу 3 Контракту від 25.06.2020 року встановлено, що розміри преміюванняза підсумкамироботи заквартал можуть бути встановлені в розмірі до трьох місячних посадових окладів Керівника Підприємства за умови виконання показників обсягів надання послуг, зниження собівартості послуг, зростання продуктивності праці, при наявності прибутку від основної діяльності та виплати всіх передбачених податків до бюджету та дивідендів, якщо вони встановлені.
Поряд з цим, пунктом 3.3 Розділу 3 Контракту від 25.06.2020 року передбачено, що на підставі відповідного розпорядження міського голови керівнику виплачуються інші доплати до посадового окладу та премії.
Отже, позивач стверджуючи, що вказаний розмір премії було нараховано в порушення вимог п. 3.3 контракту, не надано доказів на підтвердження встановлення порушення в діях відповідача з нарахування вищевказаної премії, з урахуванням положень пункту 3.1.2 Розділу 3 Контракту від 25.06.2020 року, приймаючи відсутність доказів на підтвердження не видання міською головою відповідних розпоряджень для виплати спірної премії.
Також судом приймається, що постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2000 року № 950 затверджено Порядок проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та осіб, які для цілей Закону України «Про запобігання корупції» прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Згідно з п.п.1 п.2 вказаного Порядку, відповідно до цього Порядку може бути проведено службове розслідування в разі невиконання або неналежного виконання особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, чи особою, яка для цілейЗаконуприрівнюється до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, службових обов`язків, перевищення своїх повноважень, а також недодержання вимог законодавства.
Пунктом 4 вказаного Порядку передбачено, що рішення про проведення службового розслідування приймає орган (посадова особа) (далі - суб`єкт призначення), якому (якій) відповідно до законодавства надано повноваження призначати на посаду та звільняти з посади особу, стосовно якої пропонується проведення службового розслідування, або керівник органу, підприємства, установи, організації, в якому (яких) виявлено порушення (далі - керівник органу).
Верховний Суд у постанові від 12.07.2023 року по справі №331/147/22 дійшов до висновку, що повноваження щодо видання розпоряджень про проведення службових розслідувань стосовно осіб, які перебувають у підпорядкуванні міського голови, та осіб, які очолюють комунальні підприємства, засновником яких є міська рада, належать міському голові, як очільнику органу місцевого самоврядування.
Будь-яких доказів на підтвердження того, що відносно відповідача здійснювалось відповідне службове розслідування, як відносно особи, яка очолювала комунальне підприємство та перебувала у підпорядкуванні міського голови, щодо розгляду питання з перевищення своїх повноважень під час нарахування відповідної премії та недодержання вимог законодавства, як і доказів на підтвердження відповідних наслідків даного розслідування, до суду не надано.
Крім того, стороною відповідача під час розгляду справи надані копії виписок профспілкового комітету КП ЖКС «Хмельницький» за час роботи відповідача на посаді директора за підписом голови профспілки КП ЖКС «Хмельницький» С.В. Самочкіної. З вказаних протоколів вбачається, що питання щодо нарахування премій відповідачу неодноразово було предметом обговорення, а підставами для такого нарахування мали обставини виконання високих показників роботи підприємства, ефективного управління, відсутність заборгованості із заробітної плати перед співробітниками підприємства та своєчасно сплачені податки.
Будь-яких доказів на підтвердження того, що під час нарахування відповідачеві оспорюваної премії мало місце рахункова помилка та недобросовісність в діях відповідача, до суду в порушення вимог ч.1 ст. 81 ЦПК України, не надано.
За наслідком чого, суд вважає, що приймаючи, що спірні нараховані відповідачеві грошові кошти є складовою заробітної плати, а позивачем не доведено, що їх нарахування було вчинено не добровільно, за наявності рахункової помилки і недобросовісності з боку набувача, без відповідних правових підстав, у зв`язку з чим позовні вимоги позивача є необґрунтованими та недоведеними.
Одночасно, ухвалюючи рішення суду в даній справі, судом враховується, що відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Враховуючи викладене, суд вважає, що у задоволенні позову Комунального підприємства «Житлово-комунальний сервіс «Хмельницький» до ОСОБА_1 про стягнення нарахованої премії як безпідставно набутих коштів, слід відмовити за недоведеністю заявлених вимог.
Приймаючи відмову у задоволенні позовних вимог, понесені позивачем судові витрати у відповідності до положень статті 141 ЦПК України, до відшкодування з оку відповідача не підлягають.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 1, 2, 5, 12, 13, 76-82, 89, 141, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд,
ВИРІШИВ:
У задоволенні позову Комунального підприємства Житлово-комунальний сервіс «Хмельницький» (місцезнаходження: 65091, м. Одеса, Серединський сквер, 1) до ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) про про стягнення безпідставно набутих коштів відмовити.
Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи,якомуповнерішенняабоухваласудуне буливрученіуденьйого(її)проголошенняабоскладення,маєправонапоновленняпропущеногострокуна апеляційнеоскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення судунабираєзаконноїсилипіслязакінченнястрокуподання апеляційноїскаргивсімаучасникамисправи,якщоапеляційнускаргунебулоподано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення суду складено 29.02.2024 року.
Головуючий Калініченко Л. В.
Судове рішення № 117321962, Київський районний суд м. Одеси було прийнято 20.02.2024. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 947/32730/23. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: