Рішення № 117320331, 27.02.2024, Тиврівський районний суд Вінницької області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"27" лютого 2024 р. смт Тиврів 145/2582/23

2-о/145/21/2024

Тиврівський районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Ратушняка І. О.

при секретарі Крикливій М.С.,

за участі заявника ОСОБА_1

представника заявника ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за заявою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Лінкевич Богдан Петрович, про встановлення факту спільного проживання зі спадкодавцем,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою, в якій вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Гнівань Тиврівського району Вінницької області померла її баба ОСОБА_3 .

Вона була зареєстрована в АДРЕСА_1 , але з 2000 року і до дня смерті постійно проживала в АДРЕСА_2 ,

Після її смерті відкрилась спадщина, до складу якої входить земельна ділянка площею 1.30 гектара для ведення та розширення особистих селянських господарств, що розташована на території села Курилівка Порицької сільської ради Хмільницького району Вінницької області.

За життя ОСОБА_3 розпорядилась своїм майном, склавши заповіт на її користь. На день відкриття спадщини заповіт не змінений і не скасований.

Вона звернулась в нотаріальну контору із заявою про прийняття спадщини, але перешкодою у видачі їй свідоцтва про право на спадщину за заповітом стало те, що у встановлений законодавством строк вона не подала до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини і на день смерті баби вона була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , а спадкодавиця була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . Але фактично з 2000 року і до дня смерті баба проживала разом з нею (без реєстрації) в АДРЕСА_2 , тому відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України вона є такою, що прийняла спадщину, так як не відмовилась від неї протягом шестимісячного строку.

Баба переїхала до неї на постійне місце проживання в 2000 році, але не зареєструвалась за місцем свого фактичного проживання. Померла вона в 2012 році, тобто вона проживала разом із заявницею однією сім`єю останніх дванадцять років свого життя. Померла баба віці 87 років. В останні роки свого життя вона важко хворіла, їй було важко самостійно забезпечувати свою життєдіяльність, вона потребувала сторонньої допомоги і вона здійснювала догляд за нею.

Встановлення даного факту їй необхідно для отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті її баби.

Просить встановити факт її постійного проживання з бабою ОСОБА_3 в АДРЕСА_2 , на день її смерті, яка сталась ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Гнівань Тиврівського району Вінницької області.

В судовому засіданні заявниця ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 підтримали заявлені вимоги та просять їх задоволити з підстав, наведених у заяві.

Представник заінтересованої особи Гніванської міської ради на розгляд справи до суду не з`явився, надавши суду заяву, в якій просив розглядати справу в його відсутність та не заперечував проти її задоволення.

Свідок ОСОБА_4 показав суду, що він є сусідом заявниці. Підтримував дружні стосунки із батьком ОСОБА_5 та бабусею, яка близько 12 років постійно проживала з онукою в АДРЕСА_2 . ОСОБА_5 постійно доглядала її.

Свідок ОСОБА_6 показала суду, що із заявницею проживає по сусідству все життя. Була знайома із бабусею ОСОБА_7 , яка проживала із заявницею більше 10 років та померла в 2012 році.

Дослідивши письмові докази по справі, суд прийшов до висновку про задоволення заяви, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Гнівань Тиврівського району Вінницької області померла ОСОБА_3 (а.с.5). Вона була зареєстрована в АДРЕСА_1 , але з 2000 року і до дня смерті постійно проживала в АДРЕСА_2 ,

Після її смерті відкрилась спадщина, до складу якої входить земельна ділянка площею 1.30 гектара для ведення та розширення особистих селянських господарств на території села Курилівка Порицької сільської ради Хмільницького району Вінницької області, що належала померлій на підставі державного акта на право приватної власності на землю серії ВН № 0000670, виданого Хмільницькою РДА 08 квітня 2003 року.

За життя ОСОБА_3 розпорядилась своїм майном, склавши заповіт на користь заявниці. На день відкриття спадщини заповіт не змінений і не скасований.

Відповідно до положень ст.ст. 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно зі ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 нього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно з ч.1 ст.1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Щодо спадкоємців, які на час відкриття спадщини постійно проживали спільно із спадкодавцем, встановлюється презумпція прийняття спадщини, яка може бути спростована лише шляхом подання ними заяви про відмову від спадщини до нотаріальної контори. Для тих спадкоємців, які не проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, єдиним виявом бажання прийняти спадщину є заява про це, подана до нотаріального органу (ч.1ст.1269 ЦК України).

При цьому, слід враховувати, що чинним законодавством не розкривається поняття постійного місця проживання фізичної особи, тому визнання цього факту розцінюється законом як встановлення факту, що має юридичне значення.

Згідно роз`яснень, викладених у п.п. 2,23 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про спадкування" № 7 від 30.05.2008, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд про встановлення цих фактів. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку з цим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутись в суд з заявою про встановлення факту постійного проживання з спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Метою встановлення факту спільного проживання заявника зі спадкодавцем є необхідність реалізації права на оформлення спадкового майна, отже такий факт породжує юридичні наслідки; чинним законодавством не передбачено іншого порядку встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем.

За ч.2 ст.315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначеного іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до ч.1 ст.293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Факт, що на день своєї смерті ОСОБА_3 постійно проживала разом із ОСОБА_1 в АДРЕСА_2 , стверджується актом обстеження матеріально-побутових умов проживання від 13.11.2023 (а.с.13); довідками виконавчого комітету Гніванської міської ради Вінницького району Вінницької області № 09-24/1683 та № 09-24/1684 від 14.11.2023 (а.с.11, 12), відповідно до яких з 2000 року і до дня своєї смерті, яка сталась ІНФОРМАЦІЯ_1 , баба заявниці ОСОБА_3 постійно проживала разом із ОСОБА_1 однією сім`єю, онука здійснювала догляд за нею та проводила її поховання; свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 (а.с.5), відповідно до якого померла ОСОБА_3 саме в місті Гнівань, а також показаннями свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , які в судовому засіданні підтвердили даний факт.

Судом встановлено, що заявниці ОСОБА_1 необхідно встановити факт постійного спільного проживання разом зі спадкодавцем ОСОБА_3 , з метою оформлення права на спадщину, отже, встановлення факту їх спільного проживання проживання на момент смерті останньої породжує юридичні наслідки, оскільки з визначенням їх спільного проживання законодавство пов`язує прийняття спадщини, при цьому, спір про встановлення даного факту відсутній.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про можливість задоволення заяви.

Керуючись ст.ст.1216-1218, 1268, 1296, 1297 ЦК України, ст.ст.315-316 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву задоволити.

Встановити факт, що ОСОБА_1 з 2000 року постійно проживала однією сім`єю з ОСОБА_3 в АДРЕСА_2 , на день її смерті, яка сталась ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Гнівань Тиврівського району Вінницької області.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання рішення в повному обсязі, тобто з 29 лютого 2024 року.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено в день його складання або проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу на рішення буде подано протягом 30 днів з дня отримання повної копії судового рішення.

Суддя Ратушняк І. О.