Ухвала суду № 117318947, 23.01.2024, Доброславський районний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд Одеської області)

Справа № 504/308/24

Провадження № 2-а/504/34/24

У Х В А Л А

про залишення позову без руху

23.01.2024 смт. Доброслав

Суддя Комінтернівського районного суду Одеської області Барвенко В.К., розглянувши матеріали за адміністративним позовом ОСОБА_1 , РНОКПП не вказаний, до УПП в Одеській області (м. Одеса, вул. Ак. Корольова, 5, 3), інспектора УПП в Одеській області Скопець Дани Миколаївни, про визнання протиправною та скасування постанови від 27.08.2023 року серії ЕАТ № 7613678 у справі про адміністративне правопорушення, зафіксоване не в автоматичному режимі, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.126 ч. 4 КУпАп, -

ВСТАНОВИВ:

У січні 2024 року позивач звернувся із вказаним адміністративним позовом до відповідача.

Разом із тим, на підтвердження факту реєстрації проживання ОСОБА_1 на території Одеського району Одеської області (с. Першотравневе) заявник не надав відповідного доказу.

Суддя звертає увагу на наступне:

За правилом ч. 1 ст. 25 КАС України адміністративний позов може бути поданий за вибором позивача до адміністративного суду за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи - позивача, або адміністративного суду за місцезнаходженням відповідача.

До позову не надано доказів реєстрації місцеперебування позивача.

Відповідно до статті 11 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" реєстрація місця проживання та місця перебування осіб здійснюється органом реєстрації. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері реєстрації фізичних осіб, затверджує відповідно до закону порядок реєстрації місця проживання та місця перебування осіб в Україні, зразки документів, необхідних для реєстрації і зняття з реєстрації місця проживання та місця перебування.

Механізм здійснення реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання/перебування осіб в Україні, а також встановлюють форми необхідних для цього документів, передбачений Правилами реєстрації місця проживання, затвердженими Постановою КМ України № 207 від 02.03.2016 року.

Так, реєстрація/зняття з реєстрації місця проживання/перебування здійснюється виконавчим органом сільської, селищної або міської ради, сільським головою (у разі коли відповідно до закону виконавчий орган сільської ради не утворено) (далі - орган реєстрації) на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, на яку поширюються повноваження відповідної сільської, селищної або міської ради.

Відомості про реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання вносяться до паспорта громадянина України, тимчасового посвідчення громадянина України, посвідки на постійне проживання, посвідки на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист (далі - документи, до яких вносяться відомості про місце проживання), а відомості про реєстрацію місця перебування - до довідки про звернення за захистом в Україні (документ, до якого вносяться відомості про місце перебування) шляхом проставлення в них відповідного штампа реєстрації місця проживання/перебування особи за формою згідно з додатком 1.

Орган реєстрації для потреб реєстрації місця проживання/перебування формує та веде реєстр територіальної громади. Орган реєстрації є розпорядником відповідного реєстру територіальної громади.

Таким чином, суддя зазначає, що розпорядником відповідної інформації є орган реєстрації відповідної територіальної громади.

Право на справедливий судовий розгляд, що гарантується Статтею 6 § 1, має здійснюватися відповідно до норм закону, що передбачають наявність у сторін судового розгляду ефективного судового захисту з метою захисту їх цивільних прав (Beles and others v. the Czech Republic (Белеш та інші проти Чеської Республіки), § 49). Кожен має право на судовий розгляд справи, що стосується його «цивільних прав та обов`язків».

Таким чином, у статті 6 § 1 представлено «право на суд», разом із правом на доступ до суду, тобто правом звертатися до суду з цивільними скаргами, що складають єдине ціле (Golder v. the United Kingdom (Голдер проти Сполученого Королівства), § 36). «Право на суд» та право на доступ не є абсолютними. Права можуть бути обмежені, але лише таким способом та до такої міри, що не порушують зміст цих прав (Philis v. Greece (Філіс), § 59; De Geouffre de la Pradelle v. France (Де Жуфр де ла Прадель проти Франції), § 28, і Stanev v. Bulgaria (Станєв проти Болгарії) [ВП], § 229)

Право на доступ до суду має «застосовуватися на практиці і бути ефективним» (Bellet v. France (Белле проти Франції), § 38). Для того, щоб право на доступ було ефективним, особа «повинна мати реальну можливість оскаржити дію, що порушує його права» (Bellet v. France (Белле проти Франції), § 36; Nunes Dias v. Portugal (Нун`єш Діаш проти Португалії) (dec.) стосовно правил, що регламентують сповіщення).

Правила, які регламентують етапи і терміни подачі заяви на судовий розгляд спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і відповідність нормам, а саме, принципу правової визначеності (Canete de Goni v. Spain (Кан`єте де Гоньі проти Іспанії), § 36). Враховуючи вищезазначене, правила, що стосуються предмета спору чи застосування цих правил, не повинні перешкоджати сторонам у отриманні доступного судового захисту (Miragall Escolano v. Spain (Міраґаль Есколано та інші проти Іспанії); Zvolsky and Zvolska v. the Czech Republic (Звольський та Звольстка проти Чехії), § 51).

Тому суддя вважає можливим надати заявнику можливість надати належний та допустимий доказ реєстрації свого місця проживання (перебування, знаходження) на території Одеського району Одеської області (с. Першотравневе), для забезпечення дотримання правила ч. 1 ст. 25 КАС України.

Окрім того, суддя звертає увагу на те, що дана позовна заява підлягає сплаті судовим збором.

Відповідно до ч. 3 ст. 169 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Частиною 2 ст. 169 КАС України передбачено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу (ч. 3. 1 ст. 169 КАС України).

Відповідно до ч. 4 п. 1 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, зокрема, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

При цьому суддя враховує висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 18 березня 2020 року у справі №543/775/17, згідно з якими у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення (предметом якого є розглядуваний спір) у розумінні статей 287, 288 Кодексу України про адміністративне правопорушення, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають. Розмір судового збору за подання позовної заяви у справах щодо накладення адміністративного стягнення складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Тобто, розмір судового збору який підлягав сплаті при поданні позовної заяви становить 605,60 грн.

У свою чергу, згідно ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

При цьому, відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

В ч. 2 цієї ж статті закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

З системного аналізу вищенаведених норм, суддя дійшов висновку, що суд наділено повноваженням зменшити тягар несення судових витрат для особи, яка до нього звертається.

Водночас, слід звернути увагу, що конструкція наведених правових норм, дає підстави для висновку, що зменшення тягаря несення судових витрат є не обов`язком суду, а повноваженням за певних обставин.

При цьому, в частині сплати судового збору законодавець визначив вичерпний перелік умов, за наявності яких можливе зменшення тягаря несення цих судових витрат.

Особа, яка звертається до суду, має право подати відповідне клопотання, в якому має навести обставини щодо її майнового стану та, за наявності, обставин, з якими закон пов`язує можливість реалізації судом права зменшити тягар несення судових витрат у частині сплати судового збору, у свою чергу, такі обставини повинні бути підтверджені належними та допустимими доказами.

Судовий збір, у випадку відсутності обставин для звільнення позивача від сплати судового збору, зменшення його розміру, чи відстрочення сплати судового збору, слід сплатити на наступні реквізити:

Отримувач коштів ГУК в Од.обл./смт Доброслав/22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37607526

Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.)

Код банку отримувача (МФО) 899998

Рахунок отримувача UA458999980313191206000015684

Код класифікації доходів бюджету 22030101

Найменування податку, збору, платежу - Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)

З матеріалів справи вбачається, що оскаржувану постанову винесено 27.08.2023 року.

З цієї самої постанови вбачається, що ОСОБА_1 отримав вказану постанову одразу при її ухваленні інспектором, що підтверджено підписом ОСОБА_1 у відповідній графі постанови.

Відповідно до ч. 2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови).

Позовну заяву подано до суду 18.01.2024 року.

Частиною 1 ст. 121 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Позивачем не подану заяву про поновлення пропущеного процесуального строку лише у позовні вказано на поважність пропуску строку звернення до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Позивач мотивує звернення до суду у січні 2024 року тим, що отримав оскаржувану постанову лише 12.01.2024 року.

Втім, процесуальний строк на оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності рахується з моменту прийняття такої постанови, тому позивач пропустив строк звернення до суду.

Отже, позивачу необхідно надати заяву про поновлення пропущеного строку та докази поважності причин такого пропуску для звернення до суду із позовною заявою.

Вищевикладене не дає підставу суду зробити висновок про належне оформлення позовної заяви у відповідності дост.161 КАС України.

З вищевикладений підстав, скарга (звернення, заява) підлягає залишенню без руху.

Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу (ч. 3. 1 ст. 169 КАС України).

Відповідно до ч. 4 п. 1 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, зокрема, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

На підставі наведеного, керуючись п.10 ч.1 Розділу VII Перехідні положення КАС України, ст.ст. 20, 160, 294, 273 ч. 8 КАС України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Залишити без руху адміністративний позов ОСОБА_1 , РНОКПП не вказаний, до УПП в Одеській області (м. Одеса, вул. Ак. Корольова, 5, 3), інспектора УПП в Одеській області Скопець Дани Миколаївни, про визнання протиправною та скасування постанови від 27.08.2023 року серії ЕАТ № 7613678 у справі про адміністративне правопорушення, зафіксоване не в автоматичному режимі, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.126 ч. 4 КУпАп.

Надати десятиденний строк на усунення виявленого недоліку.

Запропонувати заявнику подати докази реєстрації місця проживання (перебування, знаходження) на території Одеського району Одеської області, сплатити судовий збір, чи надати докази на доведення підстав для звільнення від сплати судового збору, відстрочення його сплати чи зменшення розміру судового збору, обгрунтувати належним чином, чому слід не враховувати підпис особи, яка притягується до адмінвідповідальності у самій постанові у відповідній графі.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В. К. Барвенко