Ухвала суду № 117306781, 21.02.2024, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

21.02.2024м. СумиСправа № 920/907/23

Господарський суд Сумської області у складі судді Котельницької В.Л., при секретарі судового засідання Виходцевій О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду:

1) клопотання відповідача про залишення позову прокурора без розгляду (вх №4675 від 29.11.2023);

2) клопотання відповідача про зупинення провадження у справі (вх №4674 від 29.11.2023);

3) клопотання відповідача про виклик експертів в судове засідання (вх №7465/23 від 29.11.2023)

у справі №920/907/23

за позовомОкружної прокуратури міста Суми (вул. Герасима Кондратьєва, 79, м. Суми, 40000),

в інтересах держави в особі

Державної екологічної інспекції у Сумській області (вул. Магістратська, буд. 29, м Суми, 40000; код за ЄДРПОУ 37970834),

до відповідача:Комунального підприємства «Міськводоканал» Сумської міської ради (вул. Білопільський шлях, буд. 9, м. Суми, 40009; код за ЄДРПОУ 03352455),

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача:

Сумський державний університет (40007, Сумська область, м. Суми, вул. Р. Корсакова, буд. 2; код за ЄДРПОУ 05408289),

про стягнення 1662516,90 грн

за участю представників сторін:

прокурор:Карпенко Д.В. (службове посвідчення від 01.03.2023 №074993),

від позивача:Матюха Д.М. (самопредставництво, витяг з ЄДРПОУ),

від відповідача:Черненко Д.О. (ордер серії АІ №1448585 від 26.08.2023),

від третьої особи:не прибув,

справа розглядається у порядку загального позовного провадження

установив:

02.08.2023 прокурор звернувся з позовом, відповідно до якого просить:

1) стягнути з відповідача 1662516,90 грн (один мільйон шістсот шістдесят дві тисячі п`ятсот шістнадцять грн 90 коп.) завданої шкоди навколишньому природному середовищу внаслідок забруднення земельної ділянки, зарахувавши вказані кошти на рахунок (код 24062100, р/р UA858999980333129331000018540, код ЄДРПО-37970404, Казначейство України(ЄАП)) з подальшим перерахуванням 498755,07 грн (чотириста дев`яносто вісім тисяч сімсот п`ятдесят п`ять грн 07 коп.) (30%) - до спеціального фонду Державного бюджету України, 332503,28 грн (триста тридцять дві тисячі п`ятсот три грн 38 коп.) (20%) - до спеціального фонду обласного бюджету Сумської обласної ради, 831258,45 грн (вісімсот тридцять одна тисяча двісті п`ятдесят вісім грн 45 коп.) - до спеціального фонду місцевого бюджету Сумської територіальної громади.

2) стягнути з відповідача судовий збір у сумі 24937,75 грн (двадцять чотири тисячі дев`ятсот тридцять сім грн 75 коп.) на користь Сумської обласної прокуратури (отримувач Сумська обласна прокуратура, код 03527891, UA5982017203431200001000002983 в ДКСУ у м. Київ, МФО 820172).

Ухвалою від 03.08.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №920/907/23 в порядку загального позовного провадження; призначено підготовче судове засідання на 18.09.2023; установлено учасникам справи строки для надання заяв по суті справи.

30.08.2023 відповідач подав відзив на позовну заяву (вх №5477/23), в якому проти задоволення позову прокурора заперечує та просить відмовити.

07.09.2023 позивач подав відповідь на відзив (вх №5653/23), за яким позивач позов прокурора підтримав, зазначивши про необґрунтованість заперечень відповідача; просить позовні вимоги задовольнити.

08.09.2023 прокурор подав відповідь на відзив (вх №5960/23), згідно з якою прокурор зауважує про обґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для відмови у задоволенні позовної заяви.

18.09.2023 представник відповідача подав клопотання (вх №3592), за яким представник відповідача просить зупинити провадження у справі до набрання законної сили судового рішення у справі №592/552/23.

18.09.2023, у зв`язку із оголошеною на території Сумської області повітряної тривоги, розгляд справи, призначений в судове засідання на 14:30, не відбувся, що підтверджено актом Господарського суду Сумської області від 18.09.2023 у справі №920/907/23.

Ухвалою від 19.09.2023 у справі №920/907/23 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів до 03.11.2023, та призначено підготовче судове засідання на 30.10.2023.

Ухвалою від 30.10.2023 у справі №920/907/23 відмовлено в задоволенні клопотання представнику відповідача про зупинення провадження у справі (вх №3592 від 18.09.2023).

Ухвалою від 30.10.2023 у справі №920/907/23 задоволено усне клопотання представника відповідача про відкладення підготовчого засідання; відкладено підготовче судове засідання у справі № 920/907/23 на 29.11.2023; залучено Сумський державний університет (40007, Сумська область, м. Суми, вул. Р. Корсакова, буд. 2; код за ЄДРПОУ 05408289) до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на боці позивача; зобов`язано прокурора надіслати копію позову з додатками залученій третій особі відповідно до ч. 2 ст. 172 ГПК України з дотриманням вимог ч. 1 ст.172 ГПК України, докази направлення надати суду; запропоновано третій особі подати правову позицію щодо предмету спору.

15.11.2023 листом від 09.11.2023 №51-8444вих-23 прокурор надав докази направлення позову з доданими документами залученій третій особі.

29.11.2023 відповідач подав наступні документи:

1)клопотання (вх №7465/23 від 29.11.2023), за яким відповідач просить викликати у судове засідання:

-судового експерта сектору інженерно-технічних досліджень Полтавського відділення ННЦ «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» МЮ України Зарченка Максима Володимировича (36007, м. Полтава, вул. Маршала Бірюзова, 47);

-судового експерта секторі економічних досліджень лабораторії економічних, товарознавчих досліджень та досліджень об`єктів інтелектуальної власності ННЦ «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» МЮ України Кудряшову Софію Вікторівну (61177, м. Харків, вул. Золочівська, 8-а);

2)клопотання (вх №4675 від 29.11.2023), в якому відповідач просить залишити без розгляду позов прокурора;

3)клопотання (вх №4674 від 29.11.2023), згідно з яким відповідач просить зупинити провадження у справі №920/907/23 до набрання законної сили судового рішення в справі №592/552/23.

У підготовчому судовому засіданні 29.11.2023 в порядку ч. 5 ст. 233 ГПК України постановлено протокольну ухвалу про оголошення перерви до 20.12.2023, 11:00.

Ухвалою від 30.11.2023 у справі №920/907/23 повідомлено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача про оголошену в підготовчому судовому засіданні 29.11.2023 перерву до 20.12.2023, 11:00.

30.11.2023 позивач через систему «Електронний суд» подав наступні документи:

1)заперечення на клопотання про залишення позову без розгляду (вх №1387 від 30.11.2023);

2)заперечення на клопотання про зупинення провадження у справі (вх №1389 від 30.11.2023).

19.12.2023 прокурор надав наступні документи:

1)заперечення на клопотання відповідача про зупинення провадження у справі (вх №7930/23 від 19.12.2023);

2)заперечення на клопотання відповідача про залишення без розгляду позовної заяви (вх №7931/23 від 19.12.2023);

3)заперечення на клопотання відповідача про виклик експертів (вх №7932/23 від 19.12.2023).

20.12.2023 розгляд справи, призначений в підготовче судове засідання на 11:00, не відбувся у зв`язку із перебуванням судді Котельницької В.Л. у відпустці.

Ухвалою від 02.01.2024 у справі №920/907/23 призначено підготовче судове засідання на 29.01.2024, 12:00.

У підготовчому судовому засіданні 29.01.2024 в порядку ч. 5 ст. 233 ГПК України постановлено протокольну ухвалу про оголошення перерви до 21.02.2024, 11:00.

Ухвалою від 29.01.2024 у справі №920/907/23 повідомлено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача про оголошену в підготовчому судовому засіданні 29.01.2024 перерву до 21.02.2024,11:00.

У судове засідання 21.02.2024 прибули прокурор та представники позивача і відповідача, представник третьої особи не прибув, про місце, дату та час розгляду справи повідомлений належним чином.

29.11.2023 представник відповідача подав клопотання (вх №4675), в якому відповідач просить залишити без розгляду позов прокурора.

У судовому засіданні 21.02.2024 суд, розглянувши клопотання відповідача про залишення позову прокурора без розгляду (вх №4675 від 29.11.2023), зазначає наступне.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав подане клопотання, в той час як прокурор та представник позивача зазначили про відсутність підстав для залишення без розгляду позову прокурора.

У поданому клопотанні відповідач вважає, що прокурором не доведено законних підстав для представництва інтересів держави у правовідносинах, що свідчить про подання позову особою, яка не має процесуальної дієздатності, та є підставою для залишення позову без розгляду відповідно до пункту 1 частини 1 статті 226 ГПК України. Крім того, відповідач вважає, що Державна екологічна інспекція у Сумській області є неналежним позивачем у справі.

Водночас, прокурором детально обґрунтовано у позовній заяві та відповіді на відзив підстави для представництва інтересів держави в суді та підстави для звернення до суду з позовом в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Сумській області.

Відповідно до статті 1311 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює: представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з положеннями статті 23 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Відповідно до частини 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до частин 3, 4, 5 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про не в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

У відповідності до рішення Конституційного суду України від 08.04.1999 у справі № 3-рн/99 державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

Із врахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

«Інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація «інтересів держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

Відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 29 Бюджетного кодексу України передбачено, що джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині доходів є 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності.

За п. 4 ч. 1 ст. 691 Бюджетного кодексу України передбачено, що до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належить 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів, бюджетів об`єднаних територіальних громад - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків.

Прокурором наголошено, що порушення інтересів держави полягає у тому, що не відшкодування КП «Міськводоканал» СМР шкоди навколишньому природному середовищу внаслідок забруднення земельної ділянки, тягне за собою ненадходження коштів до Державного бюджету України, обласного та місцевого бюджетів.

Тривале невідшкодування завданої шкоди КП «Міськводоканал» СМР тягне за собою несвоєчасне проведення органами державної влади та органами місцевого самоврядування ремонтних та відновлювальних робіт, здійснення закупівель товарів, робіт та послуг в менших, ніж це необхідно обсягах, що в подальшому призводить до здійснення видатків в більших розмірах через невжиття заходів у необхідні часові проміжки, що свідчить про загрозу порушення інтересів держави.

Ураховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що у даному випадку має місце порушення інтересів держави, що є підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді.

Ще однією обов`язковою умовою для наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді є нездійснення або неналежним чином здійснення захисту інтересів держави органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.

Відповідно до частини 3 статті 16 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» державними органами управління в галузі охорони навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів є центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації, а на території Автономної Республіки Крим - орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища та інші державні органи, до компетенції яких законами України віднесено здійснення зазначених функцій.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 19.04.2017 №275, Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

У свою чергу згідно з пунктами 1 Положення про Державну екологічну інспекцію у Сумській області, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 02.02.2021 № 52, Державна екологічна інспекція у Сумській області є територіальним органом Державної екологічної інспекції України, який діє у складі Держекоінспекції України і їй підпорядковується. Повноваження Держекоінспекції поширюються у межах Сумської області.

У зв`язку з цим, суд дійшов висновку, що органом, уповноваженим державою здійснювати повноваження у спірних правовідносинах, є Державна екологічна інспекція у Сумській області.

Таким чином, прокурором вірно визначено позивача у даній справі.

З метою спонукання щодо здійснення повноважень зі стягнення шкоди, завданої КП «Міськводоканал» СМР, та пропозицією самостійно пред`явити позовну заяву до суду Окружною прокуратурою міста Суми на адресу Державної екологічної інспекції у Сумській обласні направлено лист від 12.06.2023 №51-4189вих23, який додано до матеріалів справи.

Однак інспекцією заходи щодо стягнення з КП «Міськводоканал» СМР в судовому порядку вказаної шкоди не вжито, а до Окружної прокуратури міста Суми надана відповідь, що через відсутність коштів на сплату судового збору інспекція просить вжити заходи представницького характеру прокурором.

Вказане свідчить про нездійснення суб`єктом владних повноважень захисту законних інтересів держави та відповідно до статті 23 Закону України «Про прокуратуру» є підставою для вжиття прокурором заходів представницького характеру та пред`явлення відповідного позову.

Чинним законодавством чітко не визначено, що необхідно розуміти під «нездійсненням або неналежним здійсненням суб`єктом владних повноважень своїх функцій», у зв`язку із чим прокурор у кожному випадку обґрунтовує та доводить наявність відповідних фактів самостійно з огляду на конкретні обставини справи. При цьому враховуються висновки Верховного Суду, зроблені при розгляді інших справ за участю прокурора (ухвали від 07.05.2018 у справі № 910/18283/17, від 10.07.2018 у справі № 812/1689/16, постанови від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, від 13.06.2018 у справі № 687/379/17-ц, № 924/1256/17).

На думку Верховного Суду нездійснення захисту полягає у тому, що уповноважений суб`єкт владних повноважень за наявності факту порушення інтересів держави, маючи відповідні повноваження для їх захисту, всупереч ним інтересам за захистом до суду не звернувся.

Така поведінка (бездіяльність) уповноваженого державного органу може вчинятися з умислом чи з необережності; бути наслідком об`єктивних (відсутність коштів на сплату судового збору, тривале не заповнення вакантної посади юриста) чи суб`єктивних (вчинення дій на користь можливого відповідача, інших корупційних або кримінально караних дій) причин.

Наявність підстав для представництва інтересів держави в суді шляхом надання належного обґрунтування, підтвердженого достатніми доказами, зокрема, але не виключно, є повідомлення прокурора на адресу відповідного суб`єкта владних повноважень про звернення до суду, запити, а також копії документів, отриманих від суб`єкта владних повноважень, що свідчать про наявність підстав для відповідного представництва.

Також слід зазначити, що норма ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» вимагає від прокурора доведення лише факту нездійснення або неналежного здійснення уповноваженим органом своїх повноважень, а не правових наслідків, які наступили для осіб, які їх вчинили, зокрема, у вигляді притягнення до кримінальної або дисциплінарної відповідальності. Відтак наявність вироку суду або наказу керівника про застосування дисциплінарного стягнення може свідчити про притягнення осіб до відповідальності за вчинення кримінального правопорушення або дисциплінарного проступку, проте не можуть вважатись обов`язковими та виключними доказами для обґрунтування факту неналежності здійснення уповноваженим органом своїх повноважень.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим (аналогічні висновки викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 та Верховного суду від 30.07.2020 справа №904/5598/18).

За таких обставин, суд дійшов висновку, що вбачаються виключні підстави для представництва прокурором інтересів держави та звернення з даним позовом, у зв`язку з чим суд відмовляє відповідачу в задоволенні клопотання про залишення позову без розгляду (вх №4675 від 29.11.2023).

29.11.2023 представник відповідача подав клопотання (вх №4674), згідно з яким відповідач просить зупинити провадження у справі №920/907/23 до набрання законної сили судовим рішенням в справі №592/552/23.

У судовому засіданні 21.02.2024 суд, розглянувши клопотання відповідача про зупинення провадження у справі (вх №4674 від 29.11.2023) зазначає наступне.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав подане клопотання.

Прокурор та представник позивача заперечували проти зупинення провадження у справі.

Предметом розгляду справи №920/907/23 є стягнення з юридичної особи - КП «Міськводоканал» Сумської міської ради, завданої шкоди навколишньому природному середовищу внаслідок забруднення земельної ділянки.

У провадженні Ковпаківського районного суду м. Суми перебуває кримінальна справа №592/552/23, предметом якої є розгляд обвинувального акту разом з додатками у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15.06.2021 за №42021202510000080 щодо Тисівського Й.В. (як посадової особи - головного інженера КП «Міськводоканал» Сумської міської ради) за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.

Клопотання представника відповідача обґрунтоване тим, Ковпаківським районним судом м. Суми розглядається справа №592/552/23 з тим самим предметом і з тих саме підстав, що в свою чергу відповідно до статті 227 ГПК України, на думку представника відповідача, об`єктивно унеможливлює розгляд справи №920/907/23 до вирішення справи №592/552/23, що розглядається в порядку кримінального судочинства. Представник відповідача зауважує, що за результатами розгляду справи №592/552/23 сума 1662516,90 грн, як шкода завдана навколишньому природному середовищу, може не підтвердитися.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з`ясовувати чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

Разом з тим для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарському суду слід у кожному випадку з`ясовувати як саме пов`язана справа, що розглядається господарським судом, зі справою, яка розглядається іншим судом, чим саме обумовлюється неможливість розгляду справи до розгляду іншої справи іншим судом з метою забезпеченням сторонам розумних строків розгляду їх справ. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 25.02.2019 у справі № 910/15364/17 та від 15.03.2019 у справі № 910/17243/17, від 27.03.2019 у справі № 910/15707/17.

Враховуючи положення пункту 5 частини першої статті 227 Господарського процесуального кодексу України, суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Суд наголошує на тому, що сама по собі взаємопов`язаність (у тому числі потенційна) двох справ ще не свідчить про неможливість розгляду даної справи до прийняття рішення у іншій справі, оскільки, незалежно від результату розгляду кримінальної справи №592/552/23, суд дійшов висновку, що має достатньо зібраних доказів, які дозволяють встановити та оцінити обставини (факти) даної справи, для розгляду та вирішення справи по суті.

Необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що може призвести до порушення положень частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, за приписами якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо прав та обов`язків цивільного характеру.

Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України", рішення ЄСПЛ від 27.04.2000 у справі "Фрідлендер проти Франції"). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").

Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 12 серпня 2021 року в справі № 910/15938/18.

Таким чином, враховуючи зазначене, суд відмовляє в задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі (вх №4674 від 29.11.2023) як необґрунтованого, оскільки відповідачем не доведено об`єктивну неможливість розгляду справи №920/907/23 до розгляду кримінальної справи №592/552/23.

29.11.2023 відповідач подав клопотання (вх №7465/23), за яким відповідач просить викликати у судове засідання:

-судового експерта сектору інженерно-технічних досліджень Полтавського відділення ННЦ «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» МЮ України Зарченка Максима Володимировича (36007, м. Полтава, вул. Маршала Бірюзова, 47);

-судового експерта секторі економічних досліджень лабораторії економічних, товарознавчих досліджень та досліджень об`єктів інтелектуальної власності ННЦ «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» МЮ України Кудряшову Софію Вікторівну (61177, м. Харків, вул. Золочівська, 8-а);

Розглянувши клопотання відповідача про виклик в судове засідання судових експертів (вх №7465/23 від 29.11.2023) суд зазначає наступне.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав подане клопотання.

Прокурор та представник позивача заперечували проти задоволення зазначеного клопотання.

Суд зауважує, що у провадженні Господарського суду Сумської області перебуває справа №920/907/23. В обґрунтування позовної, в якості доказу, доданий висновок експертів №34517/36632/712/2372-2377 від 24.10.2022 за результатами проведення комплексної інженерно- екологічної та економічної експертизи за матеріалами кримінального провадження № 42021202510000080 від 15.06.2021.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 42 ГПК України учасники справи мають право: подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам.

Пунктом 8 частини 2 статті 182 ГПК України передбачено, що у підготовчому засіданні суд: вирішує питання про призначення експертизи, виклик у судове засідання експертів, свідків, залучення перекладача, спеціаліста.

Відповідно до частини 4 статті 69 ГПК України експерт зобов`язаний з`явитися до суду за його викликом та роз`яснити свій висновок і відповісти на питання суду та учасників справи. За відсутності заперечень учасників справи експерт може брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції

З огляду на викладене, у разі необхідність для роз`яснення висновку експерта та поставлення питань експерту при дослідженні доказів під час розгляду справи по суті, суд задовольняє клопотання відповідача про виклик експертів (вх №7465/23 від 29.11.2023), викликавши судових експертів в судове з розгляду справи по суті після призначення судом такого засідання.

Керуючись статтями 12, 32, 42, 46, 69, 177-183, 226, 227, 233-235, 255 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

1.Відмовити в задоволенні клопотання відповідача про залишення без розгляду позову Окружної прокуратури м. Суми (вх №4675 від 29.11.2023).

2.Відмовити в задоволенні клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі (вх №4674 від 29.11.2023).

3.Задовольнити клопотання представника відповідача про виклик експертів. Викликати в судове засідання з розгляду справи по суті, після призначення судом такого засідання судового експерта сектору інженерно-технічних досліджень Полтавського відділення ННЦ «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» МЮ України Зарченка Максима Володимировича (36007, м. Полтава, вул. Маршала Бірюзова, 47), а також судового експерта сектору економічних досліджень лабораторії економічних, товарознавчих досліджень та досліджень об`єктів інтелектуальної власності ННЦ «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» МЮ України Кудряшову Софію Вікторівну (61177, м. Харків, вул. Золочівська, 8-а).

4.Копію ухвали надіслати учасникам справи відповідно до вимог частин 6-7 статті 6 ГПК України.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її оголошення. Ухвала оскарженню окремо від рішення не підлягає.

Суд звертає увагу учасників справи, що відповідно до частин 6-7 статті 6 ГПК України Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку. Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат. Якщо реєстрація електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суперечить релігійним переконанням особи, яка зобов`язана його зареєструвати відповідно до цієї частини, передбачені цим Кодексом процесуальні наслідки звернення до суду такою особою без реєстрації електронного кабінету у вигляді залишення її документа без руху, його повернення або залишення без розгляду не застосовуються за умови, що особа заявила про такі обставини одночасно із поданням відповідного документа шляхом подання окремої обґрунтованої письмової заяви. Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Інформацію у справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за вебадресою: https://su.arbitr.gov.ua/sud5021/.

До уваги учасників справи, копії письмових доказів, які подаються до суду, оформити відповідно до вимог ст. 91 ГПК України та п. 5.27 Національного стандарту України ДСТУ 4163-2003 "Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації", затвердженого Наказом Держспоживстандарту України № 55 від 07.04.2003.

Повний текст ухвали складено та підписано 28.02.2024.

СуддяВ.Л. Котельницька