Рішення № 117302630, 28.02.2024, Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 583/6452/23

2/583/233/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2024 року Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого- судді Плотникової Н.Б.

за участю секретаря Логвиненко Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Охтирка цивільну справу за позовом

Приватного сільськогосподарського підприємства «Комишанське»

до ОСОБА_1

про стягнення боргу за договором позики,

ВСТАНОВИВ:

28.12.2023 року представник позивача ПСП «Комишанське» - адвокат Мальченко Д.В. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики, в якому просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ПСП «Комишанське» заборгованість в сумі 172638,14 грн., що складають: 72000 грн. заборгованість за договором позики, 100000 грн. пеня за договором, 360 грн. інфляційні збитки, 278,14 грн. сума відсотків (3%). Позовні вимоги мотивує тим, що 29.10.2020 р. між ПСП «Комишанське» та ОСОБА_1 було укладено договір позики, відповідно до якого позивач надав відповідачу позику в сумі 100000 грн. на строк до 27.10.2023 р. Відповідач повернув частину позики в розмірі 28000 грн., іншу частину позики відповідач не повернув, тому просить стягнути з нього заборгованість.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, в письмовій заяві просить розглядати справу у його відсутності, позовні вимоги підтримує, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, відзиву не надав, справа розглядається в порядку заочного провадження.

В судове засідання сторони не з`явились, про час і місце судового засідання повідомлені. В зв`язку з чим справа розглядається відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у відсутність учасників справи та без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Згідно зстаттею 626 ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків (стаття 11 ЦК України).

Відповідно достатті 627 ЦК Українисторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цьогокодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною першоюстатті 526 ЦК Українипередбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Згідно зістаттею 1046 ЦК Україниза договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно достатті 1047 ЦК Українидоговір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Відповідно достатті 1049ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Отже, за своїми правовими ознаками договір позики є реальним, одностороннім (оскільки, укладаючи договір, лише одна сторона - позичальник зобов`язується до здійснення дії (до повернення позики), а інша сторона - позикодавець стає кредитором, набуваючи тільки право вимоги), оплатним або безоплатним правочином.

Судом встановлено, що 29 жовтня 2020 року між ПСП «Комишанське» в особі директора ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено договір позики, відповідно до якого позикодавець передає у власність позичальнику грошові кошти у сумі 100000 (сто тисяч) грн., договір позики є безпроцентним, позикодавець надає позику протягом 7 календарних днів з моменту підписання договору. Позика вважається наданою позичальнику позикодавцем з моменту передання грошей. Позивальник повертає позику шляхом повного повернення суми позики позикодавцю до 27 жовтня 2023 року (а.с. 10).

На виконання умов договору 29.10.2020 р. ПСП «Комишанське» було перераховано на банківський рахунок відповідача № НОМЕР_1 в АТ «Креді Агріколь Банк» 100000 грн. згідно договору позики від 29.10.2020 р., що підтверджується платіжною інструкцією № 999 від 29.10.2020 р. та відомістю від 29.10.2020 р. (а.с. 7, 11)

15.12.2023 р. директором ПСП «Комишанське» ОСОБА_2 було направлено ОСОБА_1 вимогу про повернення позики (а.с.12).

Матеріали справи не містять доказів і судом не встановлено факту неотримання позичальником ОСОБА_1 грошових коштів від ПСП «Комишанське».

В позовній заяві позивач зазначає, що відповідачем ОСОБА_1 позика частково повернута в розмірі 28000 грн., заборгованість на момент подачі позовної заяви становить 72000 грн.

На підтвердження часткового виконання відповідачем умов договору позики позивачем надано довідку ПСП «Комишанське» № 31 від 27.02.2024 р., відповідно до якої в період з 31.10.2020 р. по 31.10.2021 р. із заробітної плати працівника ОСОБА_1 на погашення заборгованості з поворотної безвідсоткової позики було утримано 28000,00 грн. та виписку з картки рахунку НОМЕР_2 за 29.10.2020 р. 31.01.2024 р.

Таким чином, судом встановлено, що відповідачем позика за договором позики від 29.10.2020 р. не повернута.

Належних та допустимих доказів на підтвердження повернення позивачу суми позики в розмірі 72000,00 грн. відповідач не надав.

Відповідно до положень частини першоїстатті 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною шостоюстатті 81 ЦПК Українидоказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до частин першої-третьоїстатті 89 ЦПК Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оскільки факт виникнення зобов`язання про повернення грошових коштів підтверджений підписаним ОСОБА_1 договором позики від 29.10.2020 р., ОСОБА_1 не надав доказів про іншу правову природу цього зобов`язання, ніж позикові правовідносини, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову в частині стягнення заборгованості за договором позики в розмірі 72000 грн.

Щодо позовних вимог про стягнення пені, інфляційних втрат та 3 % річних суд зазначає наступне.

За змістом ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків таморальної шкоди (стаття 611 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі (частини перша, друга статті 551 ЦК України).

Відповідно до п. 4.2. договору позики від 29.10.2020 р. при порушенні позичальником строку повернення позики, він повинен сплатити позикодавцю пеню в розмірі 20 % від розміру позики за кожен день прострочення повернення позики.

Відповідно до п. 4.3. договору позики від 29.10.2020 р. позичальник у разі порушення строків повернення позики сплачує інфляційні нарахування та 3 % річних відповідно до ст. 625 ЦК України.

В позовній заяві позивачем проведено розрахунок пені за період з 28.10.2023 р. по 13.12.2023 р.: 47 днів х 14400,00 грн. ( 20 % від суми позики 72000,00 грн.) = 676800 грн., та керуючись ч. 3 ст. 551 ЦК України, зменшує розмір пені до 100000,00 грн., оскільки сума неустойки за договором в 6 разів перевищує суму основного боргу, та просить стягнути з відповідача на користь позивача пеню в сумі 100000,00 грн.

Крім того, позивачем проведено розрахунок інфляційних збитків та 3% річних відповідно до ст. 625 ЦК України за період з 28.10.2023 р. по 13.12.2023 р., відповідно до якого інфляційні збитки становлять 79,94 грн., 3% річних 278,14 грн., які просить стягнути з відповідача на користь позивача.

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 р. № 2102-ІХ, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року по теперішній час в Україні діє воєнний стан.

У подальшому, Указами Президента України № 133/2022 від 14.03.2022, № 259/2022 від 18.04.2022, № 341/2022 від 17.05.2022, № 573/2022 від 12.08.2022, № 757/2022 від 07.11.2022, № 58/2023 від 06.02.2023, №255/2023 від 01.05.2023, №451/2023 від 26.07.2023, №734/2023 від 06.11.2023, № 49/2024 від 05.02.2024 р. «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався, останній раз з 05 години 30 хвилин 14 лютого 2024 року строком на 90 діб.

Аналіз вищенаведених норм права дає підстави для висновку, що законодавець звільнив позичальника за договором позики від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, тобто від зобов`язання сплачувати кредитору суму боргу за кредитним договором з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені).

Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 100000 грн. пені, 360,00 грн. інфляційних збитків та 278,14 грн. суми 3 % річних задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача належить стягнути судовий збір в сумі 902,16 грн. (2148,00 грн. х 42 %).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.625,1046, 1047, 1049 ЦК України, керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 247, 263-265, 282 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Приватного сільськогосподарського підприємства «Комишанське» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) на користь Приватного сільськогосподарського підприємства«Комишанське» (ЄДРПОУ: 30794436, вул. Київська, 1 с. Комиші Охтирського району Сумської області) заборгованість за договором позики від 29.10.2020 р. в сумі 72000 грн.

В іншій частині позовні вимоги залишити без задоволення.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) на користь Приватного сільськогосподарського підприємства«Комишанське» (ЄДРПОУ: 30794436, вул. Київська, 1 с. Комиші Охтирського району Сумської області) 902,16 грн. судових витрат.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя Охтирського

міськрайонного суду : Н.Б. Плотникова