Ухвала суду № 117301794, 23.02.2024, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/1527/24

Провадження № 1-кс/461/1184/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.02.2024 року. м. Львів.

Слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_1

з участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

підозрюваної ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові клопотання слідчого відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №12023140000001006 від 30.08.2023 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 368, ч. 3 ст. 369-2 КК України ОСОБА_4 , -

ВСТАНОВИВ:

23.02.2024 року до суду надійшло клопотання слідчого відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №12023140000001006 від 30.08.2023 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 368, ч. 3 ст. 369-2 КК України ОСОБА_4 .

Клопотання обґрунтовано наступним. Досудовим розслідування встановлено, що ОСОБА_4 , діючи умисно, за попередньою змовою з невстановленими особами, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, усвідомлюючи, що вона має можливість вплинути на прийняття рішення посадовою особою одного з Територіальних сервісних центрів Міністерства внутрішніх справ України, розташованого на території іншої області, висловили усну вимогу ОСОБА_7 про надання неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів за вплив на прийняття рішення посадовою особою одного з Територіальних сервісних центрів Міністерства внутрішніх справ України, розташованого на території іншої області, про успішне складання практичного іспиту з водіння та отримання посвідчення водія категорії «В» ОСОБА_7 .

Так, невстановлена особа, реалізуючи свій спільний злочинний умисел із ОСОБА_4 , з використанням додатку для мобільного зв`язку «Whatsap», висловили вимогу здійснити переказ грошових коштів у сумі 15 000 (п`ятнадцять тисяч) гривень, які необхідно було перерахувати на банківську картку банку «ПриватБанк» № НОМЕР_1 , яка належить ОСОБА_4 , за вплив на прийняття рішення посадовою особою одного з Територіальних сервісних центрів Міністерства внутрішніх справ України про успішне складання практичного іспиту з водіння та отримання посвідчення водія категорії «В» ОСОБА_7 .

Завершуючи реалізацію свого злочинного умислу, діючи з корисливих мотивів, з метою одержання неправомірної вигоди для себе та незаконного збагачення, 01.12.2023 ОСОБА_4 , після одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_7 , яку остання отримала у вигляді грошових коштів у сумі 15 000 (п`ятнадцять тисяч) гривень, на попередньо обумовлену банківську картку, остання скоординувала ОСОБА_7 до Територіального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ України №0742, який розташований за адресою: Волинська область, м. Ковель, вул. Володимирська, 133 та надала консультації з отримання реєстраційного талону для запису в електронну чергу при цьому попередньо запевнивши про успішність складання практичного іспиту з водіння.

Внаслідок чого, 17.02.2024 ОСОБА_7 успішно склав практичний іспит з водіння та отримав посвідчення водія № НОМЕР_2 , категорії «В».

Таким чином, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється в одержанні неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднаному з вимаганням такої вигоди, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.

Слідчий у клопотанні зазначає, що з метою забезпечення кримінального провадження та виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, є необхідність обрання до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Також слідчий вказує, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 відноситься до категорії тяжких злочинів, вчинених під час дії в державі воєнного стану, умисно та з корисливих мотивів, тому розмір застави ОСОБА_4 просить встановити у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб відповідно 242 240 гривень. Саме такий розмір застави забезпечить виконання підозрюваною ОСОБА_4 обов`язків, передбачених КПК України, та зможе запобігти спробам останньої ухилитися від органів досудового розслідування та суду, зокрема незаконно виїхати за межі державного кордону України. Тому просить клопотання задовольнити.

Прокурор та слідчий у судовому засіданні просили задовольнити подане клопотання. Надали пояснення, аналогічні викладеним у клопотанні.

Захисник проти задоволення клопотання заперечив. Вказав, що підозрювана є особою з інвалідністю ІІ групи, одружена, має постійне місце проживання, тобто має міцні соціальні зв`язки. Зазначив, що відсутні ризики, про які зазначає слідчий в клопотанні, та недоведені. Підозра є необґрунтованою. Розмір застави, визначений слідчим у клопотанні, є завищеним та непомірним. Тому просить обрати більш м`який запобіжний захід.

Підозрювана підтримала думку захисника.

Заслухавши думку прокурора поданого клопотання, пояснення підозрюваної, позицію захисника, дослідивши надані матеріали, суд вважає, що клопотання підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Розгляд клопотання згідно з вимогами ч.2 ст.184КПК України проведений більш ніж через 3 години після отримання підозрюваним копії клопотання та матеріалів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання.

Відповідно до ст.183КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Встановлено що 22 лютого 2024 року ОСОБА_4 , повідомлено про підозру в одержанні неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднаному з вимаганням такої вигоди, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.

Поняття "обґрунтована підозра" визначена в рішенні Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі "Нечипорук і Йонкало проти України", відповідно до якої цей термін означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, № 182). Мета затримання для допиту полягає в сприянні розслідуванню злочину через підтвердження або спростування підозр, які стали підставою для затримання (див. рішення у справі "Мюррей проти Сполученого Королівства" від 28 жовтня 1994 року, п. 55, Series A, № 300-A).

Обгрунтованість підозри ОСОБА_4 підтверджується наступнимиматеріалами кримінальногопровадження,а саме:

- заявою ОСОБА_7 від 30.08.2023 про вчинення кримінального правопорушення;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 30.08.2023;

- протоколом огляду мобільного телефону ОСОБА_7 від 30.08.2023;

- протоколом додаткового допиту свідка ОСОБА_7 від 06.09.2023;

- протоколом огляду мобільного телефону ОСОБА_7 від 06.09.2023;

- протоколом додаткового допиту свідка ОСОБА_7 16.09.2023;

- протоколом додаткового допиту свідка ОСОБА_7 01.12.2023;

- протоколом додаткового допиту свідка ОСОБА_7 01.12.2023;

- протоколом про результати проведення НС(Р)Д «Аудіо-, відео контроль особи» від 07.12.2023;

- протоколом огляду, ідентифікації та вручення грошових коштів від 01.12.2023;

- протоколом додаткового допиту свідка ОСОБА_7 20.02.2024.

Проаналізувавши та оцінивши досліджені докази, суд вважає, що всі вищезазначені докази є належними та допустимими. Вищеперелічені докази є достатніми для висновку суду про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 , оскільки існують факти, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити дане кримінальне правопорушення.

Питання щодо наявності чи відсутності в діях підозрюваної ОСОБА_4 , складу кримінального правопорушення, а також більш вагомі докази причетності до кримінального правопорушення, належність та допустимість цих доказів, можуть бути більш ретельно досліджені в подальшому органами досудового розслідування та/або судом при розгляді кримінального провадження в судовому засіданні.

Слідчим доведено, що підозрювана може переховуватися від органів досудового розслідування та суду. При цьому, слідчий суддя враховує позицію Європейського Суду з прав людини у справі «В. проти Швейцарії», зокрема те, що небезпеку переховування не можна вимірювати тільки залежно від суворості можливого покарання, її треба визначати з урахуванням характеру підозрюваного, його моральних якостей, наявності у нього коштів.

Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (рішення «Бекчиєв проти Молдови»).

Ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України (переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду), підтверджується тим, що злочин, який інкримінуються ОСОБА_4 є тяжким, у разі доведення вини може бути призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з конфіскацією майна, без альтернативи призначення більш м`якого покарання, та остання, будучи обізнаною про покарання, що загрожує за інкримінований їй злочин, а тому для уникнення покарання може переховуватися від органу досудового розслідування та суду.

Ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України (знищити, сховати документи, речі які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення), обґрунтовується тим, що на даний час у рамках досудового розслідування зазначеного кримінального провадження не встановлено усі обставини, що мають значення для досудового розслідування, не встановлені всі причетні особи до вчинення кримінального правопорушення, перевіряється можлива причетність ОСОБА_4 до вчинення інших кримінальних правопорушень.

Ураховуючи вищевикладене, у випадку обрання стосовно ОСОБА_4 більш м`яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою, остання може спілкуватися з працівниками Територіального сервісного центру МВС України №0742 та іншими невстановленими особами, які діяли за єдиним спільним умислом із ОСОБА_4 , з приводу планів укриття злочинної діяльності, знищення, приховання та спотворення речових доказів, що негативно вплине на подальше здійснення досудового розслідування та притягнення винних до кримінальної відповідальності.

Ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України (незаконно впливати на свідків, підозрюваних та інших учасників у даному кримінальному провадженні шляхом їх переконання та залякування, з метою надання ними неправдивих показань, які б виправдовували його у вчиненні інкримінованого злочину), виражається у тому, що отримавши матеріали клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, ОСОБА_4 володітиме інформацією стосовно характеризуючих, в тому числі біографічних, даних свідків, які надали та можуть у подальшому надати органу досудового розслідування викривальні покази стосовно неї, а також може отримати відомості щодо інших осіб, які являється фігурантами вказаного кримінального провадження та може надати їм відомості та сприяти ухиленню кримінальної відповідальності, у зв`язку з чим остання, перебуваючи на волі, матиме можливість безперешкодно впливати на вказаних учасників процесу шляхом підкупу, примусу, погроз.

Відтак, обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, призведе до забезпечення останнью конспірації злочинної діяльності, зокрема шляхом надання порад та вказівок стосовно завуальованого спілкування в телефонних розмовах з використанням маршрутизаторів (інтернет роутерів) та месенджерів на базі соціальних мереж, які неможливо відслідкувати гласними засобами контролю.

Ураховуючи характер вчиненого підозрюваною ОСОБА_4 злочину та тяжкість покарання, що загрожує їй у разі визнання винуватою у вчиненні інкримінованого злочину, є всі підстави вважати, що підозрювана може полишити місце свого постійного проживання та виїхати з території України, де буде переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконними засобами впливати на свідків у кримінальному провадженні, які володіють інформацією щодо обставин вчинення ним зазначеного злочину, а також знищити, сховати або спотворити будь-які із речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, з метою запобігання вказаним ризикам, суд приходить до висновку про необхідність застосування щодо підозрюваної ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Суд вважає, що існують обставини, які свідчать про обґрунтовану підозру у вчиненні підозрюваною ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 368, ч. 3 ст. 369-2 КК України, про достатність підстав вважати, що існують ризики, передбачені статтею 177 цього Кодексу, про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризиків, зазначеним у клопотанні. Тому, жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на учасників кримінального провадження, знищити, сховати документи, речі які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Підозрювана одружена, має постійне місце проживання, є особою з інвалідністю ІІ групи. При цьому, враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, обставини та спосіб вчинення злочину підозрюваною, наявність вищевказаних ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, суд не вбачає підстав застосувати більш м`який запобіжний захід. За вказаних обставин, підозрюваній необхідно обрати запобіжний захід у виді тримання під вартою. Жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених статтею 177 цього Кодексу.

Суд, враховуючи викладені ризики, обставини вчинення та суспільної небезпеки кримінального правопорушення, у скоєнні якого підозрюється ОСОБА_4 , приходить до висновку про необхідність обрати підозрюваній запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки більш м`які запобіжні заходи запобігти вищевказаним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної щодо виконання нею процесуальних рішень не в силі.

Відповідно до ч.4 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначати розмір застави:

1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування;

2) щодо злочину, який спричинив загибель людини;

3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею;

4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України;

5) щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

При обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається.

Під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-1, 258-258-5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу.

Беручи до уваги, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину, який не підпадає під вищезазначений перелік, суд вважає за можливе призначити заставу.

Відповідно до вимог частини четвертої статті 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, та не може бути завідомо непомірним для нього.

Визначаючи розмір застави, суд враховує те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину з корисливих мотивів. У судовому засіданні було встановлено, що у власності ОСОБА_4 перебуває автомобіль, на праві власності також належить: дві квартири у м. Львові, будинок, земельна ділянка, нежитлове приміщення. Крім того, підозрювана отримує пенсію 2400 грн. щомісяця, є одруженою, має постійне місце проживання.

Тому зврахуванням матеріальногостану підозрюваної,яка маєпостійне джерелодоходу,місце проживання,наявність нерухомостіта транспортногозасобу увласності, враховуючи вимогизаконодавства проте,що розмірзастави повинендостатньою міроюгарантувати виконанняпокладених напідозрюваного обов`язківта неможе бутизавідомо непомірнимдля нього,суд приходитьдо висновкупро необхідністьобрання підозрюваномузапобіжного заходуу видітримання підвартою ізальтернативою внесеннязастави врозмірі 242240 грн.

Суд, враховуючи наведене та обставини вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 368, ч. 3 ст. 369-2 КК України, приходить довисновку проте,що заставав розмірів розмірі242240 грн. здатна забезпечити ОСОБА_4 виконання покладених на неї обов`язків, передбачених КПК України, та зможе запобігти спробам останньої ухилитися від органів досудового розслідування та суду.

Застава може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) у будь-який момент у розмірі, визначеному в цій ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету АР Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб`єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності.

При цьому підозрюваньому роз`яснюється, що при застосуванні відносно нього запобіжного заходу у виді застави на нього на визначений нижче строк покладаються нижчеперелічені обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:

Також підозрюваньому і заставодавцю роз`яснюється, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до органу досудового розслідування та/або суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

У разі внесення застави щодо підозрюваного, стосовно якого обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, ці роз`яснення здійснюються уповноваженою службовою особою місця ув`язнення.

У разі внесення застави, вона може бути внесена на депозитний рахунок суду: Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26306742, Банк отримувача ДКСУ, м.Київ, Код банку отримувача (МФО) 820172, Рахунок отримувача UA598201720355219002000000757.

Керуючись ст.ст. 369, 376 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_6 - задовольнити.

Застосувати до підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3ст.368,ч.3ст.369-2КК України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,громадянки України,уродженки Львівськоїобласті,Турківського району,с.Боберка,зареєстрованої тапроживаючої заадресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою у Державній установі «Львівська установа виконання покарань (№ 19)» на строк до 20.04.2024 року.

Визначити ОСОБА_4 розмірзастави всумі 242240 грн.

У разі внесення застави, вона може бути внесена на депозитний рахунок суду: код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26306742; Банк отримувача ДКСУ, м.Київ; Код банку отримувача (МФО) 820172; Рахунок отримувача UA598201720355219002000000757.

У разі застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді застави - на строк до 20.04.2024 року покласти на неї наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою;

- не відлучатися із населеного пункту (м. Львова), в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування зі свідками сторони обвинувачення у даному кримінальному провадженні, а також усіма працівниками Територіального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ України № 0742;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня проголошення ухвали, а підозрюваним, який перебуває під вартою, з моменту вручення йому копії ухвали.

Слідчий суддя ОСОБА_1