Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 212/6845/23
2/212/219/24
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 лютого 2024 року м. Кривий Ріг
Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Ваврушак Н.М., за участі секретаря судового засідання Дущак К.О., розглянувши у судовому засіданні в залі суду міста Кривого Рогу, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України без участі сторін, які беруть участь у справі, та без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послугу з постачання теплової енергії,-
ВСТАНОВИВ:
У вересні 2023 року позивач Акціонерне товариство «Криворізька теплоцентраль» звернулися до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послугу з постачання теплової енергії.
17 жовтня 2023 року представником позивача уточнені позовні вимоги, відповідно до яких пред`явлено вимогу про стягнення заборгованості за послугу з постачання теплової енергії до відповідача ОСОБА_1 .
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач є постачальником теплової енергії за адресою проживання відповідача: АДРЕСА_1 . Внаслідок неналежного виконання зобов`язань щодо здійснення оплати за надані послуги у відповідача в період з 01.04.2020 року по 30.06.2023 року утворилася заборгованість у розмірі основного боргу 21524,00 гривень, інфляційні втрати у розмірі 512,04 гривень, 3% річних у розмірі 240,41 гривень, плата за абонентське обслуговування у розмірі 155,52 гривень, всього 22431,97 гривень. Крім того, просить стягнути з відповідача понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2684,00 гривень.
Ухвалою суду від 10 жовтня 2023 року позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою суду від 06 листопада 2023 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеногопозовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Відповідачу встановлений строк для подання відзиву на позовну заяву у відповідності до вимог ст. 178 ЦПК України.
Відповідач скористаласяправом наданнясуду відзивуна позовнузаяву та 22 листопада 2023 року її представником адвокатомТуровською М.О.поданий досуду. Згідно поданого відзиву, відповідач визнає позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за надану послугу з постачання теплової енергії за період з жовтня 2020 року по червень 2023 року, оскільки з урахування статті 257 ЦК України строк позовної давності у даному випадку відраховується саме з жовтня 2020 року, у задоволені позовних вимог в частині стягнення інфляційних втрат та 3 % річних просить відмовити. Окремо зазначає, що на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» ОСОБА_1 звільнена від сплати судового збору, так як має на утриманні дитину з інвалідністю, а тому проти покладення на неї судових витрат заперечує у повному обсязі.
05 грудня 2023 року представником позивача АТ «Криворізька теплоцентраль» до суду подана відповідь на відзив, у якій зазначає, що за приписами діючого законодавства позивачем не пропущено строк звернення до суду із даним позовом, а тому стягнення заборгованості за послугу з постачання теплової енергії підлягає за період з 01.04.2020 року по 30.06.2023 року. Додатково вказує, що відповідач не зверталась до підприємства з метою досудового врегулювання спору. У зв`язку з наведеним, просить задовольнити позовні вимогу у повному обсязі.
У судове засідання представник АТ «Криворізька теплоцентраль» не з`явилася, про час та місце розгляду справи сповіщена належним чином, до суду подана заява про розгляд справи без участі представника позивача, позовні вимоги підтримала у повному обсязі з підстав, викладених у позові, та просила їх задовольнити.
Відповідач та її представник, будучи повідомленими у встановленому порядку про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явилися, про причини неявки до суду не повідомили, клопотань про відкладення розгляду справи чи про розгляд справи у їх відсутність не надходило, скористались правом подання відзиву на позовну заяву.
Статтями 43, 211 ЦПК України передбачено, що прийняття участі в судовому засіданні є правом сторони, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідно до ч. 3 ст. 223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разінеявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
З огляду на вищевикладене, суд розглядає справу в порядку статті 211, 223 ЦПК України за наявними в ній доказами, наданими учасниками справи.
Судом, з огляду на приписи ч. 2ст. 247 ЦПК України, у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про задоволення позову з таких підстав.
Відповідно до ч. 1ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Суд за матеріалами справи встановив, що АТ «Криворізька теплоцентраль» здійснює постачання теплової енергії для потреби опалення населенню, яке зобов`язане здійснювати оплату цих послуг згідно з особового рахунку і встановлених тарифів.
Відповідач ОСОБА_1 з 09.02.2017 року зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 16), що перебуває на обслуговуванні у Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль», на який відкритий особовий рахунок № НОМЕР_1 на послуги з централізованого опалення. (а. с. 9)
Згідностатті 67 ЖК Україниплата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.
Відповідно до положеньстатті 68 ЖК Українинаймач зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.
Акціонерне товариство «Криворізька теплоцентраль» по специфіці своєї виробничої діяльності здійснює постачання теплової енергії для потреби опалення і гарячого водопостачання населенню, яке відповідно зі ст.67,68,162 Житлового Кодексу Українизобов`язане робити оплату за отриману теплову енергію, згідно особового рахунка і встановлених тарифів.
Згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року в справі №6-2951цс15.
Пунктом 2 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженихпостановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630(із змінами) (надалі - Правила надання послуг) визначено, що централізоване опалення - послуга, спрямована на задоволення потреб споживача у забезпеченні нормативної температури повітря у приміщеннях квартири (будинку садибного типу), яка надається виконавцем з використанням внутрішньо будинкових систем теплопостачання.
Відповідно до п. 5 ч. 3ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Частиною першою ст. 32Закону України «Про житлово-комунальні послуги»встановлено, що плата за послуги нараховується щомісячно.
Обов`язок споживача оплатити надані послуги встановленост. 19 Закону України «Про теплопостачання».
Пунктом 18 Правил, передбачено, що розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено іншого строку.
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Пунктом 1 частини першої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року, який був чинний на час виникнення спірних правовідносин, передбачено право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 цього Закону обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг, оскільки укладення договору є обов`язком споживача (п.1 ч.3 ст.20 вказаного Закону).
01 травня 2019 року вступив в дію Закон України «Про житлово-комунальні послуги» від 9 листопада 2017 року № 2189-VIII, який регулює основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також права та обов`язки зазначених учасників відносин.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 5 цього Закону, до житлово-комунальних послуг належать комунальні послуги, в тому числі з постачання теплової енергії.
Індивідуальний споживачфізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 2189-VIII).
Пунктами 2, 5 частини другої статті 7 зазначеного Закону встановлено, що індивідуальний споживач зобов`язаний укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом; оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Нормою ч.5 ст.13 вказаного Закону передбачено, що плата виконавцю комунальної послуги складається з плати за послугу та плати за абонентське обслуговування.
АТ «Криворізька теплоцентраль» відповідно до тарифів на теплову енергію, постачається теплова енергія до житла відповідача, однак відповідачем зобов`язання по оплаті за надані послуги здійснюється неналежним чином.
Як встановив суд з наданих детальних розрахунків заборгованості, заборгованість по оплаті за централізоване опалення квартири за адресою: мкрн. АДРЕСА_1 за період з 01.04.2020 року по 30.06.2023 року основного боргу становить 21524,00 гривень, плата за абонентське обслуговування за період з 01.11.2021 року по 30.06.2023 року становить 155,52 гривень. (а. с. 10)
Доказів погашення заборгованості та спростування розрахунку заборгованості до суду відповідачем не надано.
За нормами ст. 256 ЦК Українипозовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права.
Згідно ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до частини четвертої статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення.
Разом з тим, постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) установлено з 12 березня 2020 року на всій території України карантин. Строк карантину неодноразово продовжувався та діяв й на час ухвалення оскаржуваного рішення суду.
Запроваджено обмежувальні заходи щодо протидії поширенню коронавірусу COVID-19, які безпосередньо впливають на виконання державою своєї соціальної, економічної, правозахисної функцій, введено певні обмеження прав та свобод людини і громадянина.
Законом України № 530-ІХ від 17 березня 2020 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» введення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, віднесено до форс-мажорних обставин (частина друга статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати»).
02 квітня 2020 року набув чинності Закон України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», відповідно до якого розділ «Прикінцеві положення» ЦК України доповнено пунктом 12, за змістом якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Тобто, строк позовної давності, в силу пункту 12 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України, продовжено на строк дії карантину.
У постанові Верховного Суду від 07 вересня 2022 року у справі 679/1136/21 зазначено, що: «У пункті 12 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у редакції Закону України від 30 березня 2020 року № 540-IX перелічені всі статті цього Кодексу, які визначають строки позовної давності. І всі ці строки продовжено для всіх суб`єктів цивільних правовідносин на строк дії карантину у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)».
Виходячи із взаємозв`язку норм права, які були прийняті органом законодавчої влади в Україні під час дії карантину, введеного Урядом України у зв`язку із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), цілей, з метою яких ці норми впроваджені, а також з метою недопущення безпідставного звуження прав учасників цивільних правовідносин, пункт 12 Перехідних і прикінцевих положень ЦК України щодо продовження під час карантину строків загальної і спеціальної позовної давності, передбачених статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, підлягає застосуванню і у тому випадку, коли тривалість строку позовної давності, визначена законом.
За таких обставин, законом передбачено продовження позовної давності щодо вимог за якими перебіг позовної давності не закінчився станом на 02 квітня 2020 року.
Оскільки, перебіг трирічної позовної давності щодо позовних вимог про стягнення заборгованості за надану послугу з постачання теплової енергії за 01 квітня 2020 року сплинув, він продовжується, що свідчить про дотримання позивачем строку позовної давності при зверненні до суду з даним позовом.
Крім того, згідно з частиною 2статті 625 ЦК Україниборжник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.
Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц (провадження № 14-16цс18).
Оскільки внаслідок невиконання боржником грошового зобов`язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, то право на позов про стягнення інфляційних втрат і 3 % річних виникає за кожен місяць з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення.
Суд зазначає, що інфляційні витрати та 3% річних нараховані у відповідності до норм чинного законодавства України, з дотриманням умов Постанови КМУ №206 від 05.03.2022.
Отже, наявні правові підстави для стягнення з відповідача на користь позивача АТ «Криворізька теплоцентраль» інфляційних втрат та трьох відсотків річних.
Таким чином, заперечення сторони відповідача є безпідставними, оскільки вони спростовуються наведеними вище обґрунтуваннями та доказами.
Стороною відповідача не доведено належними доказами та обґрунтуваннями щодо неправомірності нарахування основної заборгованості за вказаний період, інфляційних втрат та 3 % річних.
З урахуванням викладеного, суд прийшов до висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача заборгованості за послугу з постачання теплової енергії за період з 01 квітня 2020 року по 30 червня 2023 року у розмірі основного боргу 21524,00 гривень, інфляційні втрати у розмірі 512,04 гривень, 3% річних у розмірі 240,41 гривень, плату за абонентське обслуговування за період з 01 листопада 2021 року по 30 червня 2023 року у розмірі 155,52 гривень, а всього 22431,97 гривень.
Частина 1 статті 133 ЦПК України передбачає, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується приписами ст. 141 ЦПК України, відповідно до якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, однак враховуючи ту обставину за якою відповідач звільнена від сплати судового збору на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», так як має на утриманні дитину-інваліда ОСОБА_3 , 2006 року народження, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_2 (а. с. 33), сплачену позивачем при зверненні до суду із даним позовом суму судового збору за платіжною інструкцією в національній валюті від 21 липня 2023 р. № 2471 слід компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4,12,81, 263-265,268, 280-282 ЦПК України, ст.ст.525,625, 901, 903 ЦК України, ЗУ «Про теплопостачання», ст.ст. Закону України «Про житлово-комунальні послуги», суд -
ухвалив:
Задовольнити позовні вимоги Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послугу з постачання теплової енергії.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» суму заборгованості по оплаті за спожиту послугу з постачання теплової енергії (централізованого опалення) за період з 01.04.2020 року по 30.06.2023 року основного боргу у розмірі 21524,00 гривень, інфляційних втрат у розмірі 512,04 гривень, 3% річних у розмірі 240,41 гривень, плати за абонентське обслуговування за період з 01.11.2021 року по 30.06.2023 року у розмірі 155,52 гривень, а всього 22431,97 гривень (двадцять дві тисячі чотириста тридцять одна гривня 97 копійок).
Витрати Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» зі сплати судового збору у розмірі 2684,00 гривень (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні 00 копійок) компенсувати зарахунок державиу порядку,встановленому КабінетомМіністрів України.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до ч.6 ст.259 ЦПК України, якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження, залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.
Відповідно до ч.5 ст.268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5ст. 265 ЦПК України:
Позивач: Акціонерне товариство «Криворізька теплоцентраль», код ЄДРПОУ 00130850, місцезнаходження юридичної особи: вул. Електрична, 1, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50014;
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .
Повний текст рішення суду складено та підписано без його проголошення 28 лютого 2024 року.
Суддя: Н. М. Ваврушак
Судове рішення № 117295483, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу було прийнято 28.02.2024. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 212/6845/23. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: