Ухвала суду № 117293015, 27.02.2024, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/3063/24

1-кс/357/563/24

У Х В А Л А

27 лютого 2024 року м. Біла Церква

Слідчий суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Біла Церква клопотання слідчого Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12024111030000699, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.02.2024за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України,

про накладення арешту на тимчасово вилучене майно,-

У С Т А Н О В И В:

Слідчий Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області ОСОБА_3 , звернулася до слідчого судді із клопотанням, яке погоджене прокурором Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_4 у кримінальному провадженні за № 12024111030000699, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.02.2024за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, про накладення арешту на спортивні штани синього кольору з полосами білого кольору марка «NIKE F.C.», які поміщено до спец пакету № PSP 4085932; куртка чорного кольору, яка поміщена до спец пакету № PSP 4085933; мобільний телефон марки «Redmi 9A», моделі «M2006C3LG», ІМЕІ1: НОМЕР_1 ІМЕІ2: НОМЕР_2 , з вмістом двох сім карток оператору «Київстар», абонентські номери: НОМЕР_3 , НОМЕР_4 ; квитанція № 279823528310864, поміщено до спец пакету №PSP 2203776, вилучені під час затримання у порядку п. 2 ч. 1 ст. 208 КПК України гр. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Клопотання мотивоване тим, що у провадженні СВ Білоцерківського РУП Головного управління Національної поліції в Київській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024111030000699 від 21.02.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, до чергової частини Білоцерківського РУП надійшло повідомлення від ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про те, що 21.02.2024 близько 10:30 год. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи в приміщенні продуктового магазину, що за адресою: Київська обл., м. Біла Церква, вул. Молодіжна 20, в умовах воєнного стану, відкрито заволодів грошовими коштами в сумі 1000 гривень, належними ОСОБА_6 , чим потерпілому завдано майнової шкоди на вказану суму.

21.02.2024 ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 було затримано порядку п. 2 ч. 1 ст. 208 КПК України в період часу з 17 год. 20 хв. по 17 год. 35 хв. слідчим ОСОБА_3 , на підставі ч. 3 ст. 208 КПК України, із дотриманням правил, передбачених ч. 7 ст. 223 і ст. 236 КПК України, у присутності понятих здійснено обшук затриманої особи під час якого було виявлено та вилучено: спортивні штани синього кольору з полосами білого кольору марка «NIKE F.C.», які поміщено до спец пакету № PSP 4085932; куртка чорного кольору, яка поміщена до спец пакету № PSP 4085933; мобільний телефон марки «Redmi 9A», моделі «M2006C3LG», ІМЕІ1: НОМЕР_1 ІМЕІ2: НОМЕР_2 , з вмістом сім карток оператору «Київстар», абонентські номери: НОМЕР_3 , НОМЕР_4 ; квитанція № 279823528310864, поміщено до спец пакету №PSP 2203776.

21.02.2024 вищезазначені речі постановою слідчого визнано речовими доказами в порядку ч.1 ст. 98 КПК України.

З метою збереження, дослідження, огляду та проведення необхідних судових експертиз по виявленим та вилученим речовим доказам, а також з метою досягнення дієвості кримінального провадження наявна необхідність у застосуванні до вилученого майна такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна.

У судове засідання слідчий Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області не прибула, натомість подала до суду заяву, якою просила проводити розгляд клопотання у її відсутності. Клопотання підтримує в повному обсязі та просить задовольнити.

Власник майна - підозрюваний ОСОБА_5 , та його захисник - адвокат ОСОБА_7 , будучи належним чином повідомленими, в судове засідання не прибули, натомість надіслали до суду заяви, якими просять проводити розгляд клопотання у їх відсутності, проти накладення арешту не заперечують.

Відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Таким чином, враховуючи норми ст. 172 КПК України, слідчим суддею визнано за можливе провести судовий розгляд клопотання без участі слідчого, володільця майна та його захисника.

Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксування під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалось, у зв`язку з неприбуттям в судове засідання всіх учасників, які беруть участь у судовому провадженні.

Дослідивши матеріали клопотання та додані копії документів, вважаю, що останнє підлягає задоволенню з наступних підстав.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали, які додані до клопотання, приходить до наступних висновків.

Встановлено, що слідчим відділом Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області проводиться досудове розслідування по кримінальному провадженню № 12024111030000699, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.02.2024за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.

Із протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 21.06.2023 вбачається, що слідчим СВ Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області ОСОБА_3 о 15:00 год 21.02.2024 за адресою: АДРЕСА_1 , було затримано ОСОБА_5 . Слідчий у присутності понятих здійснив обшук затриманої особи ОСОБА_5 під час якого було виявлено та вилучено: спортивні штани синього кольору з полосами білого кольору марка «NIKE F.C.», які поміщено до спец пакету № PSP 4085932; куртка чорного кольору, яка поміщена до спец пакету № PSP 4085933; мобільний телефон марки «Redmi 9A», моделі «M2006C3LG», ІМЕІ1: НОМЕР_1 ІМЕІ2: НОМЕР_2 , з вмістом двох сім карток оператору «Київстар», абонентські номери: НОМЕР_3 , НОМЕР_4 ; квитанція № 279823528310864, поміщено до спец пакету №PSP 2203776.

Згідно зі ст. 170 КПК України слідчий суддя або суд під час судового провадження накладає арешт на майно у вигляді речей і грошей, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у частині другій ст. 167 цього Кодексу.

У відповідності до п. 1, 3, 4 ч. 2 ст. 167 КПК України, тимчасово вилученим майном може бути майно, що підшукане, виготовлене, пристосоване чи використане як засіб чи знаряддя кримінального правопорушення та (або) зберегло на собі його сліди; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом; одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них.

У відповідності до вимог до ч. 2 ст. 168 КПК, тимчасове вилучення майна може здійснюватись під час обшуку, огляду.

Згідно ч. 3 ст. 208 КПК України уповноважена службова особа, слідчий, прокурор може здійснити обшук затриманої особи з дотриманням правил, передбачених ч. 7 ст. 223 і ст. 236 цього Кодексу.

За викладеного, майно вилучене під час особистого обшуку підозрюваного вважається тимчасово вилученим майном.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів.

Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

За приписами ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Постановою слідчого СВ Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області від 21.02.2024 тимчасово вилучене майно, визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні.

Отже у слідчого судді існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати вважати, що вилучене під час затримання особи майно зберегло на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Тобто вилучене майно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.

За змістом ст.173 КПК України особа, яка подала клопотання про арешт майна, має довести необхідність такого арешту. При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати, серед іншого: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно з ч. 4 ст. 170 КПК України заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкоджати кримінальному провадженню.

Слідчий суддя, вивчивши матеріали клопотання та метеріали кримінального провадження вважає, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який йдеться в клопотанні прокурора.

Незастосування арешту майна може привести до настання наслідків, які можуть перешкодити досягненню мети кримінального провадження.

Слідчий суддя приходить до переконання, що є підстави вважати, що вилучене під час обшуку особи майно може бути використанне як докази факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Слідчий суддя зазначає, що у разі ненакладення арешту на все тимчасово вилучене майно, воно може бути приховане, пошкоджене, зіпсоване, знищене або передано іншій особі, тому слід забезпечити наявність вилученого майна, так як відсутність майна, яке являється речовим доказом у справі, може перешкодити кримінальному провадженню, так як тільки у випадку накладення арешту на вказане майно може бути виконане завдання щодо забезпечення засобів кримінального правопорушення.

Відповідно з ч. 4 ст. 173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до … наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, втручання у власність (користування) це вимушений захід, який держава застосовує тимчасово для досягнення певного результату. Втручання держави у володіння майном є виправданим, якщо воно здійснюється для задоволення суспільного інтересу, у визначенні якого суд надає державам право користуватися значною свободою розсуду з огляду на те, що національні органи влади краще знають потреби власного суспільства і перебувають у кращому становищі, ніж міжнародний суддя для оцінки того, що становить суспільний інтерес. Правомірним є арешт за умови одночасного існування критерії в правомірності цього втручання (зокрема, законності, суспільного інтересу та справедливого балансу).

Враховуючи те, що вилучене майно, визнане речовим доказом у вказаному кримінальному проваджені, воно може містити відомості, які можуть бути використані, як доказ факту чи обставин вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, а також наявність у органу досудового розслідування необхідності у проведенні детального огляду телефону, слідчий суддя приходить до висновку, що з метою збереження речових доказів на даному етапі кримінального провадження існує потреба у застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна шляхом накладення заборони на володіння, користування та розпорядження ним.

Таким чином, на переконання слідчого судді, дослідженні матеріали свідчать про наявність правових підстав для накладення арешту, а також того, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси користувача майна для забезпечення збереження речових доказів та з метою запобігання можливості його приховування, знищення або перетворення. Слідчим доведено необхідність накладення арешту на майно, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України.

З урахуванням наведеного та керуючись статтями 98, 100, 167, 170-173, 175, 309, 392, 532 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В:

Задовольнити клопотання слідчого Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12024111030000699, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.02.2024за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.

Накласти арешт на тимчасово вилучене 21.02.2024 під обшуку затриманого підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , майно, а саме: спортивні штани синього кольору з полосами білого кольору марка «NIKE F.C.», які поміщено до спеціального пакету № PSP 4085932; куртку чорного кольору, яка поміщена до спеціального пакету № PSP 4085933; мобільний телефон марки «Redmi 9A», моделі «M2006C3LG», ІМЕІ1: НОМЕР_1 ІМЕІ2: НОМЕР_2 , з вмістом двох сім карток оператору «Київстар», абонентські номери: НОМЕР_3 , НОМЕР_4 ; квитанція № 279823528310864, які поміщено до спеціального пакету №PSP 2203776, із забороною відчуження, користування та розпорядження вказаним майном.

Уповноваженим службовим особам, для досягнення цілей кримінального провадження дозволити користування та розпорядження зазначеним майном.

Роз`яснити особам, які не були присутні під час розгляду клопотання, що вони мають право звернутись до суду з клопотанням про скасування арешту майна в порядку, встановленому ст.174 КПК України.

Копію ухвали негайно після її постановлення вручити прокурору та особі, щодо майна якої вирішувалося питання про арешт.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя ОСОБА_8