Рішення № 117291754, 28.02.2024, Сумський районний суд Сумської області

Справа № 587/178/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2024 року Сумський районний суд Сумської області в складі: головуючого судді - Гончаренко Л.М.,за участю секретаря судового засідання - Макошенець С.І.,розглянувши у спрощеному позовному провадженні в м. Суми справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної служби в Сумській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, в особі свого представника, звернувся до суду з даною позовною заявою до відповідача, в якій просив скасувати постанову серії ЕНА № 1206686 від 08.01.2024 року про накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн., а провадження у справі про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП закрити, а також стягнути на його користь понесені судові витрати. Позовні вимоги мотивовані тим, що 08.01.2024 року о 13 год 58 хв на вул. Ярослава Мудрого. 30 в м. Суми працівником поліції ОСОБА_2 було зупинено транспортний засіб TOYOTA PRADO, д.н.з. НОМЕР_1 за керуванням ОСОБА_3 . Після зупинки ОСОБА_3 відстебнув ремінь безпеки для зручного спілкування з працівником поліції та чекав на нього за кермом свого автомобіля. Працівник поліції підійшов до автомобіля та почав нахабно спілкуватися з ОСОБА_3 та після того, як останній зробив йому зауваження, ОСОБА_2 вирішив скласти безпідставну оскаржувану постанову за ч. 5 ст. 121 КУпАП України. У зв`язку з тим, що в діях ОСОБА_3 відсутній склад адміністративного правопорушення, то постанова підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення закриттю

Позивач та його представник в судове засідання не з`явилися, від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без їх участі.

Представник відповідача Управління патрульної поліції в Сумській області в судове засідання не з`явилась, про час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, надіслала до суду відзив, в якому зазначила, що вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. У зв`язку з чим, просить суд постанову серії ЕНА №1206686 від 08.01.2024 року залишити без змін, а позовну заяву ОСОБА_3 без задоволення. Зазначає, що 08.01.2024 ОСОБА_2 керуючись ч. 3 ст. 18, ст. 32, ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» підійшов до позивача, відрекомендувався, пояснив підставу зупинки транспортного засобу, попросив надати для перевірки посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії, реєстраційний документ на транспортний засіб, відповідно до п. 2.4 а ПДР України. Під час перевірки документів на автомобіль ОСОБА_2 було з`ясовано, що транспортний засіб TOYOTA PRADO, номерний знак НОМЕР_1 в розшуку не перебуває. Зокрема, на місці зупинки транспортного засобу TOYOTA PRADO, номерний знак НОМЕР_1 під керуванням позивача ОСОБА_2 виявив, що вищевказаний транспортний засіб обладнаний засобом пасивної безпеки. Однак, позивач під час руху на автомобілі не був пристебнутий ременем безпеки, що є порушенням вимоги п. 2.3. в Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306. Натомість ремінь безпеки був закріплений позаду сидіння водія транспортного засобу TOYOTA PRADO. Правопорушення було зафіксовано на цифрову нагрудну відеокамеру Motorola Solutions моделі Video Badge VB-400 VB-440-64-KF-N. ОСОБА_2 роз`яснив позивачу вимоги ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП. Під час розгляду справи ОСОБА_2 були враховані усні пояснення позивача у даній справі. 08.01.2024 року розглянувши в присутності позивача матеріали адміністративної справи, ОСОБА_2 виніс постанову серії ЕНА № 1206686 у справі про адміністративне правопорушення про накладення на позивача адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн. ОСОБА_2 оголосив постанову та вручив її копію позивачу. Під час вирішення питання про притягнення позивача до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 були враховані відеозапис правопорушення вчиненого позивачем та усні пояснення позивача у даній справі. З урахуванням вищезазначеного позивачем до позовної заяви не надано доказів, які б спростовують дані, наведені в постанові по справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 1206686 від 08.01.2024 року. Позивач не наводить обґрунтованих підстав, за яких вказана постанова в справі про адміністративне правопорушення є незаконною та підлягає скасуванню. Сама незгода позивача щодо його притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП не є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та звільнення від адміністративної відповідальності. Надати суду відеозапис немає можливості, у зв`язку з тим, що відповідно до п. З розділу VIII Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України № 1026 від 18.12.2019 року та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 11.01.2019 року за № 28/32999 сплинув строк зберігання відеозаписів, що підтверджується копією довідки.

Дослідивши докази у справі, суд дійшов наступного висновку.

Між сторонами мають місце адміністративні правовідносини з приводу оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, прийнятого у справі про адміністративне правопорушення.

Судом встановлено, що постановою старшого лейтенанта поліції Управління патрульної поліції в Сумській області ОСОБА_2. серії ЕНА №1206686 від 08.01.2024 року позивача притягнуто до відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП у виді штрафу в розмірі 510 грн. Згідно тексту вказаної постанови, 08.01.2024 ОСОБА_4 керував транспортним засобом - TOYOTA PRADO, номерний знак НОМЕР_1 , обладнаним засобами пасивної безпеки та був непристебнутий ременем безпеки, що зафіксовано на відеореєстратор Xiaomi Y і CAR DVD1760 , що є порушенням п. 2.3.в. ПДР (а.с. 4).

Пункт 2.3 «в» ПДР України передбачає, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки.

Частина 5 ст. 121 КУпАП передбачає відповідальність за порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Позивач заперечує факт керування транспортним засобом без пристебнутого ременя безпеки, вказує, що був пристебнутий ременем безпеки, але після зупинки його працівниками поліції відстебнув ремінь безпеки для зручного спілкування з працівником поліції та чекав на нього за кермом свого автомобіля.

Відповідачем не надано будь-яких доказів на спростування твердження позивача та підтвердження наявності у діях позивача складу адміністративного правопорушення.

Водночас, ст. 251 КУпАП передбачає, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Отже, враховуючи викладене, суд дійшов до висновку про те, що сама по собі оскаржувана постанова не може бути єдиним і переконливим доказом вчинення позивачем того правопорушення, про яке в ній йдеться, оскільки в матеріалах даної справи відсутні належні і допустимі докази, у сукупності яких суд мав би встановити беззаперечний факт вчинення позивачем зазначеного правопорушення.

Тобто, оскаржувана позивачем постанова складена на припущеннях відповідача, що свідчить про її протиправність.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до п. 1, 6 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, якщо буде встановлено відсутність події і складу адміністративного правопорушення; у разі скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність.

Всупереч вимогам ч. 2 ст. 77 КАС України відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження наявності у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП, оскільки крім оскаржуваної постанови матеріали справи не містять жодного іншого доказу.

Верховний Суд в складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду 26 квітня 2018 року висловив правову позицію в постанові по справі № 338/1/17, згідно якої постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення. Тому, посилання на неї як на беззаперечний доказ вчинення ним правопорушення є помилковим, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення.

Отже, оскільки жодних доказів передбачених ст. 251 КУпАП на підтвердження скоєння позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП за обставин, викладених в оскаржуваній постанові про накладення адміністративного стягнення, відповідачем суду не надано, суд дійшов до висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог та задоволення його позову в повному обсязі.

На підставі викладеного, беручи до уваги встановлені обставини справи, суд дійшов висновку про протиправність притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП, тому оскаржувана постанова у справі про адміністративне правопорушення підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 139 КАС України за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 605 грн. 60 коп., сплачений при зверненні до суду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 5-11, 72-77, 78, 139, 159- 162, 165, 241-246, 250, 286, 292, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги представника позивача ОСОБА_3 - Дерези Микити Едуардовича задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 08.01.2024 року серії ЕНА №1206686, винесену командиром взводу №2 роти № 3 батальйону управління патрульної поліції в Сумській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_2 відносно ОСОБА_3 за ч. 5 ст. 121 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 510 гривень.

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції (код ЄДРПОУ 40108646, вул. Ф. Ернста, 3, м. Київ) на користь ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) кошти на відшкодування понесених позивачем судових витрат зі сплати судового збору в розмірі 605 (шістсот п`ять) грн 60 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Другого апеляційного адміністративного судупротягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Л.М. Гончаренко