Рішення № 117282573, 27.02.2024, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/1549/24

РІШЕННЯ

іменем України

27 лютого 2024 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Салюка П.І. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якій просить:

визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 06.11.2023 №2200-0312-8/101365 яким ОСОБА_1 відмовлено у призначенні страхових виплат у зв`язку з втратою годувальника;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити та виплатити одноразову допомогу ОСОБА_1 , як дружині ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 внаслідок нещасного випадку на виробництві, тобто особі з третьою групою інвалідності, яка перебувала на його утриманні, у сумі, що дорівнює 20 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день настання права на страхову виплату;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити та виплатити ОСОБА_1 , як дружині ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 внаслідок нещасного випадку на виробництві щомісячні страхові виплати, як непрацездатній особі (особі з третьою групою інвалідності - члену, сім`ї потерпілого ОСОБА_2 ), яка перебувала на утриманні померлого та мала на день його смерті право на одержання від нього утримання, на час її інвалідності, - відповідно до вимог Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 23.09.1999 №1105-XIV.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області протиправно відмовлено у задоволенні заяви про виплату щомісячних страхових платежів. Зазначає, що при зверненні до відповідача із вказаною заявою додала всі необхідні документи.

Ухвалою суду від 05 лютого 2024 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Відповідач правом на подання відзиву на адміністративний позов у наданий йому строк згідно ухвали не скористався, жодних документів до суду не подав.

Будь-яких заперечень чи клопотань у визначений законодавством термін від відповідача не надходило.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, з`ясувавши всі обставини справи, перевіривши їх дослідженими доказами, суд дійшов наступних висновків.

ОСОБА_1 , є інвалідом 3 групи за загальним захворюванням з 31.03.2021, що підтверджується довідкою до акта медико-соціальної експертної комісії серії 12 ААВ за № 376075.

З ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (у шлюбі ОСОБА_4 ) проживала у зареєстрованому шлюбі з 23.01.2023 до дня смерті чоловіка, що підтверджується свідоцтвом про шлюб НОМЕР_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер (свідоцтво про смерть НОМЕР_2 ) від отриманих під час виконання своїх професійних обов`язків на роботі, про що підтверджується актом розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку 29.11.2022.

Після смерті чоловіка 01.12.2022 позивач звернулась до Шепетівського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Хмельницькій області про виплату страхових виплат у зв`язку зі смертю чоловіка.

28.12.2022 Фондом страхування соціального страхування України в Хмельницькій області виплачено одноразову допомогу, двома платежами по 900000 гривень та одним платежем у сумі 80000 гривень, що підтверджується випискою про рух коштів по рахунку ОСОБА_1 , в загальній сумі - 260000 гривень.

У задоволенні заяви про призначення та виплату щомісячних інших страхових платежів позивачу відмовлено листом за №289 від 09.12.2022 у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 не надано доказів перебування на утриманні загиблого чоловіка.

Додатково позивач 01.12.2022 подала до Фонду довідку відділу реєстрації місця проживання Шепетівської міської ради від 16.09.2022 про склад сім`ї зареєстрованих за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до якої така довідка видана власнику будинку ОСОБА_2 і зазначено, що склад його сім`ї наступний: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

13.03.2023 позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області з заявою при призначення та виплату щомісячних страхових виплат як непрацездатній особі дружині загиблого під час виконання своїх професійних обов`язків ОСОБА_2 , як інваліду 3 групи, яка перебувала на утриманні потерпілого, який загинув на виробництві.

Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області відповіддю за №2200-0312-8/101365 від 06.11.2023 повідомило позивача, як особі яка має право на виплату у зв`язку із втратою годувальника, що факт спільного проживання-членів сім`ї підтверджується документом про реєстрацію місця проживання (разом з потерпілим на час його смерті за однією адресою), виданим згідно із вимогами статті 3 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір проживання в Україні" (довідки, витяги з територіальних громад, видані виконавчими комітетами сільських, селищних, міських рад або центром надання адміністративних послуг). Для підтвердження факту проживання з годувальником на час його смерті за однією адресою надано довідку від 06.03.2023 №35, видану квартальним комітетом №1 виконавчого комітету Шепетівської міської ради Хмельницької області. Однак, зазначену довідку не враховано при визначенні права на призначення страхових виплат, оскільки до компетенції комунальних підприємств не належить видача таких документів. Інших документів на підтвердження спільного проживання з ОСОБА_2 до дня його смерті не надано, тому підстави для призначення страхових виплат у зв`язку із втратою годувальника згідно наданих документів у Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області немає.

Вважаючи вказану відмову протиправною, позивач звернулася до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Преамбулою Закону України від 23.09.1999 №1105-XIV "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон №1105-XIV від 21.09.2022, у редакції станом на момент смерті чоловіка позивача) передбачено, що цей Закон відповідно до Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування визначає правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров`я.

Одними із принципів соціального страхування, відповідно до приписів п.п. 1 і 3 ч. 1 ст. 3 Закону №1105-XIV, є законодавчо визначені умови і порядок здійснення соціального страхування та державні гарантії реалізації застрахованими особами своїх прав.

Згідно з ч. ч. 1 та 2 ст. 4 Закону №1105-XIV Фонд соціального страхування України є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням, провадить акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечує фінансування виплат за цими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування та здійснює інші функції згідно із затвердженим статутом. Фонд є некомерційною самоврядною організацією, що діє на підставі статуту, який затверджується його правлінням.

Виконавча дирекція Фонду є постійно діючим виконавчим органом правління Фонду. Виконавча дирекція є підзвітною правлінню Фонду та провадить діяльність від імені Фонду в межах та в порядку, визначених статутом Фонду та положенням про виконавчу дирекцію Фонду, що затверджується його правлінням, організовує та забезпечує виконання рішень правління Фонду (ч. 1 ст. 8 Закону №1105-XIV).

Робочими органами виконавчої дирекції Фонду є її управління в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що створюються за рішенням правління Фонду на підставі затвердженої ним структури органів Фонду. Робочі органи виконавчої дирекції Фонду та їх відділення провадять свою діяльність від імені виконавчої дирекції Фонду в межах та порядку, визначених цим Законом, статутом Фонду, типовим положенням про робочі органи виконавчої дирекції Фонду та їх відділення, що затверджується правлінням Фонду, та положенням, затвердженим директором виконавчої дирекції Фонду (ч. 3 ст. 8 Закону №1105-XIV).

Основними завданнями Фонду та його робочих органів, зокрема, є: реалізація державної політики у сферах соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, медичного страхування; надання матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг відповідно до цього Закону (п. п. 1 і 2 ч. 1 ст. 9 Закону №1105-XIV).

Фонд зобов`язаний забезпечувати фінансування та виплачувати матеріальне забезпечення, страхові виплати і надавати соціальні послуги, передбачені цим Законом (п. 1 ч. 2 ст. 10 Закону №1105-XIV).

Відповідно до ч. 1 ст. 35 Закону №1105-XIV страхуванню від нещасного випадку підлягають, зокрема, особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту), цивільно-правового договору, на інших підставах, передбачених законом, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності та господарювання, у тому числі в іноземних дипломатичних та консульських установах, інших представництвах нерезидентів, або у фізичних осіб, а також обрані на виборні посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та в інших органах, фізичні особи - підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню від нещасного випадку на інших підставах.

Згідно з ч. 7 ст. 36 Закону №1105-XIV страхові виплати складаються із: 1) страхової виплати втраченого заробітку (або відповідної його частини) залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності (щомісячна страхова виплата); 2) страхової виплати в установлених випадках одноразової допомоги потерпілому (членам його сім`ї та особам, які перебували на утриманні померлого); 3) страхової виплати дитині, яка народилася з інвалідністю внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності; 4) страхових витрат на медичну та соціальну допомогу.

Відповідно до ч. ч. 6, 8 ст. 42 Закону №1105-XIV у разі смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві виплачується одноразова допомога його сім`ї у сумі, що дорівнює 100 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день настання права на страхову виплату, та одноразова допомога кожній особі, яка перебувала на його утриманні, а також на його дитину, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після смерті потерпілого, у сумі, що дорівнює 20 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день настання права на страхову виплату.

Сума страхових виплат непрацездатним особам, які не перебували на утриманні померлого, але мають на це право, визначається в такому порядку:

1) якщо кошти на утримання стягувалися за рішенням суду, страхові виплати визначаються в сумі, призначеній судом;

2) якщо кошти на утримання не стягувалися в судовому порядку, сума страхової виплати встановлюється Фондом.

Щодо одноразової допомоги особі, яка перебувала на утриманні потерпілого, у сумі, що дорівнює 20 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день настання права на страхову виплату (ч. 6 ст. 42 Закону №1105-ХІV) та щомісячних страхових виплат непрацездатним особам, які перебували на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання (ч. ч. 1, 2 ст. 41 Закону №1105-XIV) слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 6 ст. 42 Закону № 1105-XIV вказано, що у разі смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві виплачуєтеся одноразова допомога кожній особі, яка перебувала на його утриманні що дорівнює 20 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних, встановленого законом на день настання права на страхову виплату.

Відповідно до ст. 43 Закону №1105-XIV для розгляду справ про страхові виплати до Фонду подаються: акт розслідування нещасного випадку або акт розслідування професійного захворювання за встановленими формами та/або висновок МСЕК про ступінь втрати професійної працездатності застрахованого чи копія свідоцтва про його смерть; документи про необхідність подання додаткових видів допомоги. Фонд приймає рішення про виплати у разі втрати годувальника за умови подання таких документів, які видаються відповідними організаціями у триденний строк з моменту звернення заявника: копії свідоцтва органу реєстрації актів цивільного стану про смерть потерпілого; довідки житлово-експлуатаційної організації, а за її відсутності - довідки виконавчого органу ради чи інших документів про склад сім`ї померлого, у тому числі про тих, хто перебував на його утриманні, або копії відповідного рішення суду.

Отже, даною нормою передбачено, можливість підтвердження таких фактів як проживання однією сім`єю та перебування на утриманні потерпілого як іншими документами, так і рішенням суду.

З 01.01.2023 уповноваженим органом в системі загальнообов`язкового державного соціального страхування є Пенсійний Фонд України. Вказане передбачено Законом України від 21.09.2022 №2620-IX Про внесення змін до Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" та Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", постановою Кабінету Міністрів України від 02.12.2022 №1350 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо забезпечення реалізації окремих функцій Пенсійного фонду України та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України".

Зокрема, для вирішення питань з призначення, перерахування та здійснення страхових виплат з відшкодування шкоди, заподіяної потерпілому внаслідок нещасного випадку на виробництві та/або професійного захворювання або особам, які мають право на страхові виплати в разі смерті потерпілого, з 01.01.2023 необхідно звертатися до органів Пенсійного фонду України.

В свою чергу, з метою вдосконалення порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат і здійснення управліннями (відділеннями) виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України страхових виплат потерпілим (членам їх сімей) у разі настання нещасного випадку на виробництві та/або професійного захворювання, керуючись статтями 7, 36, 37, 39, 41-48 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування", правління Фонду соціального страхування України постановило затвердити Порядок призначення, перерахування та проведення страхових виплат.

Наведений Порядок призначення, перерахування та проведення страхових виплат затверджений Постановою правління Фонду соціального страхування України від 19 липня 2018 року № 11 (далі - Порядок №11).

Пунктом 1.2. Порядку №11 встановлено, що у разі настання страхового випадку управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, або в межах повноважень відділення виконавчої дирекції Фонду в районах і містах обласного значення (далі - управління (відділення) Фонду) зобов`язані своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну потерпілому внаслідок ушкодження його здоров`я або в разі його смерті особам, які мають на це право, виплачуючи, зокрема, одноразову допомогу в разі стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого.

Зі змісту пунктів 1.3, 1.4 Порядку №11 вбачається, що Управління (відділення) Фонду розглядають справу про страхові виплати на підставі заяви потерпілого або осіб, які мають право на страхові виплати, за наявності усіх необхідних документів, визначених Законом України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" та цим Порядком і приймають відповідні рішення у десятиденний строк, не враховуючи дня надходження останнього документа.

Рішення про страхові виплати приймається начальником управління Фонду або за його письмовим дорученням начальником підпорядкованого відділення Фонду та оформляється постановою (у тому числі в разі призначення страхової виплати за рішенням суду), у якій зазначаються дані про потерпілого та осіб, які мають право на страхові виплати, розміри виплат та їх строки або обґрунтування відмови у виплатах.

Відповідно до п. 5.1. Розділу V Порядку №11 Управління (відділення) Фонду розглядає справи про призначення одноразової допомоги та щомісячної страхової виплати в разі смерті потерпілого сім`ї та особам, які мають на це право, за умови подання таких документів:

заяви (колективна чи індивідуальні), для призначення страхових виплат за встановленою виконавчою дирекцію Фонду формою;

копії паспорта;

копії реєстраційного номера облікової картки платника податків (ідентифікаційного номера) або сторінки паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків (ідентифікаційного номера) та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті);

копії свідоцтва органу реєстрації актів цивільного стану про смерть потерпілого;

копії документів, що підтверджують родинні зв`язки померлого потерпілого (свідоцтво про шлюб потерпілого, свідоцтво про народження його дітей, у разі призначення виплати батькам потерпілого подається свідоцтво про народження потерпілого);

довідка про реєстрацію місця проживання (у разі відсутності відмітки про реєстрацію місця проживання в документах, що засвідчують особу).

Зазначені документи формуються в справу про страхові виплати та зберігаються в управлінні (відділенні) Фонду. До справи додаються відомості про заробітну плату (дохід) потерпілого з Державного реєстру застрахованих осіб.

У разі відсутності відповідних документів і неможливості їх відновлення факт перебування на утриманні потерпілого встановлюється в судовому порядку.

Якщо члени сім`ї потерпілого за станом здоров`я чи з інших причин не спроможні самі одержати зазначені документи, їх одержує та подає відповідний страховий експерт Фонду.

Статтею 44 Закону №1105-XIV встановлено, що Фонд розглядає справу про страхові виплати на підставі заяви потерпілого або заінтересованої особи за наявності усіх необхідних документів і приймає відповідні рішення у десятиденний строк, не враховуючи дня надходження зазначених документів.

Рішення оформляється постановою, в якій зазначаються дані про осіб, які мають право на страхові виплати, розміри виплат на кожного члена сім`ї та їх строки або обґрунтування відмови у виплатах; до постанови додаються копії необхідних документів.

Спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку. Спори щодо розміру шкоди та прав на її відшкодування, накладення штрафів та з інших питань вирішуються в судовому порядку (ч.ч. 1 та 3 ст. 17 Закону №1105-XIV).

Судом встановлено, що факт смерті позивача у зв`язку з травмою отриманою на виробництві підтверджується актом розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку 29.11.2022. Більше того, 28.12.2022 Фондом страхування соціального страхування України в Хмельницькій області виплачено одноразову допомогу, двома платежами по 900000 гривень та одним платежем у сумі 80000 гривень. Вказані обставини свідчать про те, що жодних сумнівів у тому, що позивач є членом сім`ї померлого ОСОБА_2 у Фонду не виникало.

З доказів у справі суд встановив, що фактично однією підставою для відмови у призначенні позивачу спірної допомоги стало те, що для підтвердження факту проживання з годувальником на час його смерті за однією адресою надано довідку від 06.03.2023 № 35, видану квартальним комітетом №1 виконавчого комітету Шепетівської міської ради Хмельницької області. Однак зазначену довідку не враховано при визначенні права на призначення страхових виплат, оскільки до компетенції комунальних підприємств не належить видача таких документів.

З даного приводу суд зазначає наступне.

З 01.01.2023 діє Закон України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" №1105-XIV зі змінами.

За п. 2 розділу VІІ "Прикінцевих та перехідних положень", Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" в редакції Закону від 21.09.2022 №2620-ІХ припинено Фонд соціального страхування України та управління виконавчої дирекції Фонду, реорганізувавши їх шляхом приєднання до Пенсійного фонду України з 1 січня 2023 року. Пенсійний фонд України та його територіальні органи є правонаступниками Фонду соціального страхування України, його виконавчої дирекції, управлінь виконавчої дирекції Фонду та їх відділень.

Як вже зазначалося, ст. 43 Закону №1105-XIV (чинного на день смерті позивача) передбачено, що для розгляду справ про страхові виплати до Фонду подаються, зокрема копія довідки житлово-експлуатаційної організації, а за її відсутності - довідки виконавчого органу ради чи інших документів про склад сім`ї померлого, у тому числі про тих, хто перебував на його утриманні, або копії відповідного рішення суду.

Позивачем було подано довідку відділу реєстрації місця проживання Шепетівської міської ради від 16.09.2022 про склад сім`ї, що відповідає чіткій вимозі вищевказаної норми.

Тому з позиції суду твердження відповідача про те, що факт спільного проживання-членів сім`ї підтверджується документом про реєстрацію місця проживання (разом з потерпілим на час його смерті за однією адресою), виданим згідно із вимогами статті 3 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір проживання в Україні" (довідки, витяги з територіальних громад, видані виконавчими комітетами сільських, селищних, міських рад або центром надання адміністративних послуг) у даному випадку є необґрунтованими.

Стаття 35 Закону №1105-ХІV (чинного на даний час та на день звернення до органів Пенсійного фонду) передбачає, що у разі смерті потерпілого право на одержання щомісячних страхових виплат мають непрацездатні особи, які на день смерті потерпілого мали право на одержання від нього утримання, а також дитина, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після смерті потерпілого.

Непрацездатними особами, передбаченими частиною першою цієї статті, є: особи з інвалідністю - члени сім`ї потерпілого на час інвалідності (п. 4 ч. 2 ст. 35 Закону №1105-ХІV).

Право на одержання страхових виплат у разі смерті потерпілого мають також дружина (чоловік) або один із батьків померлого чи інший член сім`ї, якщо він не працює та доглядає дітей, братів, сестер або онуків потерпілого, які не досягли восьмирічного віку (ч. 3 ст. 35 Закону №1105-ХІV).

Статус позивача, як особи з інвалідністю відповідає вказаним критеріям та підтверджує її право на одержання щомісячних страхових виплат, як особи з інвалідністю - члена сім`ї потерпілого на час інвалідності. Позивач перебувала у офіційному шлюбі з чоловіком; на утриманні позивача перебуває неповнолітня дитина.

Суд погоджується з позивачем, у тому, що для отримання щомісячних страхових виплат закон визначає дотримання двох умов а саме: особа повинна бути непрацездатною; повинна перебувати на утриманні потерпілого від нещасного випадку на виробництві. Ці дві обставини наявні у ОСОБА_1 , яка є інвалідом 3 групи, та перебувала на утриманні чоловіка, проживала та була зареєстрована разом з останнім на день його смерті.

Більше того, твердження відповідача з посиланням на вимоги ст. 3 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір проживання в Україні" про те, що до компетенції комунальних підприємств не належить видача таких документів, як довідки, витяги з територіальних громад, видані виконавчими комітетами сільських, селищних, міських рад або центром надання адміністративних послуг, суд взагалі ставиться критично. Вказана стаття містить перелік термінів використаних у законі та не визначає компетенцію органів правомочних на видачу тих чи інших документів.

Враховуючи викладені обставини в сукупності, суд прийшов до висновку, що позивач має право на отримання страхових виплат у зв`язку з втратою годувальника.

Суд зазначає, що за нормами Закону №1105-ХІV чинними на момент виникнення права на відповідні виплати та на момент звернення до Фонду позивач мала всі підстави для їх нарахування та виплати. Формальна підстава пенсійного органу, зазначена у відмові є необґрунтованою та протиправною.

Інші доводи та заперечення сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.

За нормами частин 1 та 2статті 77 Кодексу адміністративного судочинства Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Наведене свідчить про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов - задоволити.

Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області у призначенні ОСОБА_1 страхових виплат у зв`язку з втратою годувальника.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити та виплатити одноразову допомогу ОСОБА_1 , як дружині ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 внаслідок нещасного випадку на виробництві, особі з третьою групою інвалідності, яка перебувала на його утриманні, у сумі, що дорівнює 20 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день настання права на страхову виплату.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити та виплатити ОСОБА_1 , як дружині ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 внаслідок нещасного випадку на виробництві щомісячні страхові виплати, як непрацездатній особі (особі з третьою групою інвалідності - члену, сім`ї потерпілого ОСОБА_2 ), яка перебувала на утриманні померлого та мала на день його смерті право на одержання від нього утримання, на час її інвалідності, відповідно до вимог Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 23.09.1999 №1105-XIV.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_3 ) Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Гната Чекірди 10, м. Хмельницький, Хмельницька обл., Хмельницький р-н, 29013 , код ЄДРПОУ - 21318350)

Головуючий суддя П.І. Салюк