Рішення № 117281874, 22.02.2024, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 лютого 2024 року Справа № 480/5100/23

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кунець О.М.,

за участю секретаря судового засідання - Токар Ю.В.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - Вернигори В.М.,

представника відповідача - Бурноса Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/5100/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (пл. Народна, 4, м. Ужгород, Закарпатська область, 88008) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії та просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення від 30.12.2022 Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за вислугою років;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області зарахувати до стажу роботи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), що дає право на призначення пенсії за вислугою років відповідно до положень пункту 2 частини першої статті 86 Закону України Про прокуратуру періоди роботи з 05.01.1999 по 15.12.2003 в Пенсійному фонді України, призначити і виплачувати ОСОБА_1 пенсію за вислугу років з 22.12.2023р.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що позивачем було подано заяву до територіального органу Пенсійного фонду України про призначення пенсії за вислугу років відповідно до ст. 86 Закону України Про прокуратуру.

Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області рішенням №183850004532 від 30.12.2022 року відмовило в призначенні пенсії за вислугу років відповідно до ст.86 Закону України «Про прокуратуру» (надалі оскаржуване рішення). За змістом оскаржуваного рішення вбачається, що страховий стаж позивача становить - 30 років 4 місяці 14 днів. Стаж роботи, що дає право на пенсію за вислугу років відповідно до ст.86 Закону України «Про прокуратуру» складає лише 12 років 16 днів. Позивач вважає протиправним те, що оскаржуване рішення є протиправним, оскільки відповідачем фактично безпідставно не зараховано роботу на посаді державної служби з вищою юридичною освітою в органі Пенсійного фонду України в Сумській області періоди - 05.01.1999 р. - 15.12.2003 р.

Ухвалою суду відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження, відповідачу встановлено 15-денний строк для подання відзиву на позов, про що сторони повідомлені належним чином.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, у якому просить відмовити в задоволенні позову та зазначає, що позивач обіймав посаду в Пенсійному фонді на посаді головного спеціаліста-юрисконсульта не здобувши повну вищу юридичну освіту, а до стажу роботи який дає право для призначення пенсії за вислугу років до положень п.2 частини першої ст. 86 Закону України Про прокуратуру зараховується період роботи на посадах державних службовців, які обіймають особи з вищою юридичною освітою. Натомість, як зазначає відповідач, позивач здобув повну вищу освіту в 2014 році.

Відповідно до ухвали суду від 11.01.2024р. справу було призначено до розгляду у порядку спрощеного провадження з викликом сторін.

В судовому засіданні 22.02.2024р. позивач та представник позивача у повному обсязі підтримали позовні вимоги.

Суд, перевіривши матеріали справи, повно та об`єктивно оцінивши докази в їх сукупності дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог, виходячи з наступного:

Як свідчить з матеріалів справи, ОСОБА_1 , починаючи з 08.06.2023 року отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

22.12.2022 ОСОБА_1 звернувся із заявою про призначення пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру».

За результатами розгляду звернення, у призначенні пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру» позивачу було відмовлено у зв`язку з відсутністю стажу роботи на посадах прокурорів 15 років, Відповідно до ст. 86 Закону України „Про прокуратуру від 14.10.2014 №1697- VII, який набув чинності 15.07.2015 (далі Закону), прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років не менше 25 років, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 15 років.

Зокрема, Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області рішенням № 183850004532 від 30.12.2022 року відмовило позивачу в призначенні пенсії за вислугу років відповідно до ст.86 Закону України «Про прокуратуру» (надалі оскаржуване рішення). За змістом оскаржуваного рішення вбачається, що страховий стаж - 30 років 4 місяці 14 днів. Стаж роботи, що дає право на пенсію за вислугу років відповідно до ст.86 Закону України «Про прокуратуру» складає лище 12 років 16 днів.

Фактично відповідачем не було зараховано роботу на посаді державної служби з вищою юридичною освітою в органі Пенсійного фонду України в Сумській області періоди - 05.01.1999 р. - 15.12.2003 р., оскільки згідно диплома серії НОМЕР_2 від 24.06.2014, ОСОБА_1 лише у 2014 році здобув кваліфікацію магістр, тобто отримав повну вищу освіту за спеціальністю "Правознавство" лише в 2014 році.

Тобто, позиція відповідача полягає у тому, що позивач у період з 05.01.1999 по 15.12.2003 працював у Пенсійному Фонді на посаді головного спеціаліста юрисконсульта. Відповідач звертає увагу на те, що на цю посаду було передбачено призначення особи з повною вищою юридичною освітою. Проте, як вказує відповідач, згідно диплома серії НОМЕР_2 від 24.06.2014, ОСОБА_1 у 2014 році здобув кваліфікацію магістр, тобто отримав повну вищу освіту за спеціальністю "Правознавство" лише в 2014 році.

Отже, відповідач посилається на положення ст. 86 ЗУ Про прокуратуру, згідно якої мають право на призначення пенсії за вислугу років особи незалежно від віку за наявності на день звернення 25 років стажу роботи що дає право на пенсію за вислугу років в тому числі 15 років на посадах прокурорів. Натомість, на переконання відповідача, стаж роботи, що дає право на пенсію за вислугу років відповідно до ст. 86 ЗУ Про Прокуратуру становить 12 років 0 місяці 16 дні.

Відповідач звертає увагу суду на те, що диплом молодшого спеціалісті зі спеціальності "Правознавство" позивач отримав 01.07.1993, а диплом магістра за спеціальністю "Правознавство" позивач отримав лише 24.06.2014.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Пенсійне забезпечення працівників прокуратури станом на час звернення позивача за призначенням пенсії регулюється ст. 86 Закону України Про прокуратуру №1697-VІІ, відповідно до ч. 1,2 якої прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років не менше - з 1 жовтня 2020 року і пізніше - 25 років, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 15 років.

Пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.

Відповідно до ч. 6 ст. 86 Закону України Про прокуратуру до вислуги років, що дає право на пенсію згідно з цією статтею, зараховується час роботи на посадах:

- прокурорів (в тому числі адміністративних) органів прокуратури, стажистами, на посадах помічників і старших помічників прокурорів;

- слідчими, суддями;

- на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ, податкової міліції, кримінально-виконавчої служби, офіцерського складу Збройних Сил України, Служби безпеки України, інших утворених відповідно до законодавства України військових формувань, на посадах державних службовців, які обіймають особи з вищою юридичною освітою;

- у науково-навчальних закладах Офісу Генерального прокурора працівникам, яким до набрання чинності цим законом було присвоєно класні чини (працівникам військової прокуратури - відповідні військові звання), у тому числі час наукової та викладацької роботи в інших науково-навчальних закладах, якщо вони мали науковий ступінь чи вчене звання;

- на адміністративних та викладацьких посадах, посадах наукових працівників у Тренінговому центрі прокурорів України;

- на виборних посадах у державних органах, на посадах в інших організаціях, якщо працівники, яким до набрання чинності цим Законом було присвоєно класні чини (працівникам військової прокуратури - відповідні військові звання), були направлені туди, а потім повернулися в органи прокуратури;

- військова служба, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах денної форми навчання або на юридичних факультетах вищих навчальних закладів денної форми навчання;

- відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, якщо така відпустка надавалася.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України Про прокуратуру, прокурором органу прокуратури є:

1) Генеральний прокурор;

2) перший заступник Генерального прокурора;

3) заступник Генерального прокурора;

4) заступник Генерального прокурора - Головний військовий прокурор;

4-1) заступник Генерального прокурора - керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури;

5) керівник підрозділу Генеральної прокуратури України (у тому числі перший заступник та заступник Головного військового прокурора, керівник підрозділу Головної військової прокуратури на правах структурного підрозділу Генеральної прокуратури України);

6) заступник керівника підрозділу Генеральної прокуратури України (у тому числі Головної військової прокуратури та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури на правах самостійних структурних підрозділів Генеральної прокуратури України);

7) прокурор Генеральної прокуратури України (у тому числі Головної військової прокуратури та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури на правах самостійних структурних підрозділів Генеральної прокуратури України);

8) керівник регіональної прокуратури (у тому числі військової прокуратури на правах регіональної);

9) перший заступник керівника регіональної прокуратури (у тому числі військової прокуратури на правах регіональної);

10) заступник керівника регіональної прокуратури (у тому числі військової прокуратури на правах регіональної);

11) керівник підрозділу регіональної прокуратури (у тому числі військової прокуратури на правах регіональної);

12) заступник керівника підрозділу регіональної прокуратури (у тому числі військової прокуратури на правах регіональної);

13) прокурор регіональної прокуратури (у тому числі військової прокуратури на правах регіональної);

14) керівник місцевої прокуратури (у тому числі військової прокуратури на правах місцевої);

15) перший заступник керівника місцевої прокуратури (у тому числі військової прокуратури на правах місцевої);

16) заступник керівника місцевої прокуратури (у тому числі військової прокуратури на правах місцевої);

17) керівник підрозділу місцевої прокуратури (у тому числі військової прокуратури на правах місцевої);

18) заступник керівника підрозділу місцевої прокуратури (у тому числі військової прокуратури на правах місцевої);

19) прокурор місцевої прокуратури (у тому числі військової прокуратури на правах місцевої).

Спеціальний стаж - це період роботи в певних умовах праці чи на посадах, з якими законодавець пов`язує пільгове (або за особливими правилами) пенсійне забезпечення.

Вислуга років є видом спеціального стажу. Це період виконання особливого роду трудової діяльності або державної служби, коли до особи, яка її здійснює, пред`являють особливі вікові, а також підвищені психічні та фізичні вимоги, при тривалому виконанні якої особа втрачає відповідну професійну працездатність.

Позивач у позовній заяві просить зарахувати до стажу роботи який дає право для призначення пенсії за вислугу років відповідно до положень п.2 частини першої ст.86 Закону України Про прокуратуру період роботи з 05.01.1999 по 15.12.2003 в Пенсійному фонді на посаді головного спеціаліста юрисконсульта, оскільки на цю посаду передбачено призначення особи з вищою юридичною освітою.

В даному випадку йдеться про різні вимоги:

- вимога про наявність вищої освіти

- вимога про наявність повної вищої освіти.

Так, з матеріалів справи вбачається, що згідно диплома серії НОМЕР_2 від 24.06.2014 ОСОБА_1 у 2014 році закінчив Національну академію прокуратури України і дійсно здобув п о в н у вищу освіту за спеціальністю "Правознавство" та отримав кваліфікацію магістр права дійсно лише в 2014 році.

Натомість, диплом молодшого спеціалісті зі спеціальності "Правознавство" позивач отримав 01.07.1993. І саме цей диплом став підставою для можливого прийняття позивача у 1999 році на посаду головного спеціаліста юрисконсульта у Пенсійному фонді, де позивач пропрацював до 2003 року.

При цьому слід зазначити, що відповідачем не доведено ту обставину, що в період з 05.01.1999 по 15.12.2003 (коли позивач був прийнятий на посаду і працював у Пенсійному Фонді на посаді головного спеціаліста юрисконсульта) існувала така вимога, як обов"язкове призначення на цю посаду осіб саме з п о в н о ю (!!!) вищою освітою. Такого поняття, як " п о в н а " вища освіта в період 05.01.1999 по 15.12.2003 не існувало і відповідач дану обставину не заперечує.

Слід зазначити, що судом було запропоновано відповідачу довести існування вимоги до особи, яка претендує на заняття відповідної посади - наявність "повної" вищої освіти при прийнятті на посаду у 1999р. шляхом надання для огляду та у матеріали справи копії посадової інструкції головного спеціаліста юрисконсульта, яка була актуальна станом на 1999 рік. Однак відповідачем посадову інструкцію суду не надано, відповідно будь-яких доказів щодо вимог саме про необхідність наявної "повної" вищої освіти для посади головного спеціаліста юрисконсульта в період 05.01.1999 по 15.12.2003 відповідачем не доведено.

Крім цього, суд зазначає, що відповідно до ст.86 Закону України «Про прокуратуру» до вислуги років, що дає право на пенсію згідно з цією статтею, зараховується серед іншого час роботи на посадах державних службовців, які обіймають особи з вищою юридичною освітою.

Суд звертає увагу на те, що у вищезазначеній нормі йдеться про поняття "вища юридична освіта", а не про "повна вища юридична освіта".

Щодо наявності у позивача "вищої юридичної освіти" під час прийняття його на посаду головного спеціаліста юрисконсульта Пенсійного фонду у 1999 році, суд зазначає наступне:

Як вже зазначалося вище, диплом молодшого спеціалісті зі спеціальності "Правознавство" позивач отримав 01.07.1993 (а.с.7-8), закінчивши Сумський сільськогосподарський технікум.

Відповідно до ст.34 Закону Української Радянської Соціалістичної Республіки «Про освіту» ( в редакції від 04.06.1993 року, тобто на час виникнення спірних правовідносин) в Українській PCP вищим навчальним закладом є технікум (училище), коледж, інститут, консерваторія, академія, університет та інші.

Відповідно до ст.9 Закону України «Про вищу освіту» ( в редакції від 17.01.2002 року, на час виникнення спірних правовідносин) встановлюються такі види документів, які засвідчують здобуття особою вищої освіти та кваліфікації за певними освітньо- кваліфікаційними рівнями, зокрема диплом молодшого спеціаліста.

Відповідно до п.5 ч. 1 Закону України «Про вищу освіту» вища освіта - сукупність систематизованих знань, умінь і практичних навичок, способів мислення, професійних, світоглядних і громадянських якостей, морально-етичних цінностей, інших компетентностей, здобутих у закладі вищої освіти (науковій установі) у відповідній галузі знань за певною кваліфікацією на рівнях вищої освіти, що за складністю є вищими, ніж рівень повної загальної середньої освіти.

Відповідно до ст.10 Закону України «Про освіту» невід`ємними складниками системи освіти є зокрема вища освіта.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про освіту» метою вищої освіти є здобуття особою високого рівня наукових та/або творчих мистецьких, професійних і загальних компетентностей, необхідних для діяльності за певною спеціальністю чи в певній галузі знань. Вища освіта здобувається на основі повної загальної середньої освіти.

Відповідно до прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про вищу освіту» від 01.07.2014 року після набрання чинності цим Законом диплом про вищу освіту за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодшого спеціаліста (початкова вища освіта) п р и р і в н ю є т ь с я до диплома про вищу освіту.

В 1991 році вступив до Сумського сільськогосподарського технікуму і в 1993 році закінчив зі спеціальністю «Правознавство», що підтверджується дипломом ЗВ №019877 молодшого спеціаліста юриста від 01.07.1993 року.

З 01 вересня 2001 року по 07 грудня 2003 року навчався в Національному університеті внутрішніх справ. Отримав п о в н у вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобув кваліфікацію юриста.

В період часу з 05.01.1999 року по 15.12.2003 року працював у Пенсійному фонді України на посаді державного службовця на посаді головного спеціаліста - юриста.

05.01.1999 року присвоєний 15 ранг державного службовця. Прийняв присягу державного службовця.

Вказані обставини підтверджуються трудовою книжкою серія НОМЕР_3 №запису 7.

Вказані обставини свідчать про те, що в період роботи з 05.01.1999 року по 15.12.2003 року позивач працював на посаді державного службовця - головного спеціаліста - юриста, з вищою освітою, а отже вказаний період повинен враховуватися та надавати право на пенсію за вислугою років відповідно до п.6 ст.86 Закону України №1697-УІІ.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1)на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2)з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3)обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4)безсторонньо (неупереджено);

5)добросовісно;

6)розсудливо;

7)з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8)пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9)з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10)своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За наведених обставин вбачається, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області № 183850004532 від 30.12.2022 про відмову у призначенні пенсії за вислугою років не відповідає критеріям, встановленим ч. 2 ст. 2 КАС України, а від так є необґрунтованим і підлягає скасуванню, а позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем сплачено судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 1073 грн. 60 коп.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області № 183850004532 від 30.12.2022 щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за вислугу років.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Пушкіна, 1, м. Суми, 40009, код ЄДРПОУ 21108013) зарахувати до стажу роботи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), що дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до положень пункту «2» частини першої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» періоди роботи з 05.01.1999 по 15.12.2003 в Пенсійному фонді України.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Пушкіна, 1, м. Суми, 40009, код ЄДРПОУ 21108013) призначити і виплачувати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсію за вислугу років з 22.12.2023.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Пушкіна, 1, м. Суми, 40009, код ЄДРПОУ 21108013) судовий збір в сумі 1073 грн. 60 коп.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 27.02.2024.

Суддя О.М. Кунець