Рішення № 117278422, 26.02.2024, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2024 рокуСправа №160/10752/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бондар М.В. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання бездіяльності протиправно та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) до Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (далі Перший Правобережний ВДВС, відповідач), в якій позивач просить суд:

- визнати бездіяльність Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) щодо не зняття (не скасування) арешту, накладеного на нерухоме майно громадянки України ОСОБА_1 у виконавчому провадженні ВП №4162690 протиправною;

- зобов`язати Перший Правобережний відділ державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) зняти арешт та заборону відчуження з нерухомого майна та вчинити дії щодо реєстрації припинення обтяження нерухомого майна, накладеного постановою Бабушкінського ВДВС Дніпропетровського МУЮ від 20.01.2014 ВП №4162690, шляхом вилучення з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про обтяження, накладеного на належне ОСОБА_1 невизначене майно, все нерухоме майно, яке зареєстроване в спеціальному розділі (номер запису про обтяження 459832);

- визнати бездіяльність Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) щодо не зняття (не скасування) арешту, накладеного на нерухоме майно громадянки України ОСОБА_1 у виконавчому провадженні ВП №43918154 протиправною;

- зобов`язати Перший Правобережний відділ державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) зняти арешт та заборону відчуження з нерухомого майна та вчинити дії щодо реєстрації припинення обтяження нерухомого майна, накладеного постановою Бабушкінського ВДВС Дніпропетровського МУЮ від 04.07.2014 BП №43918154, шляхом вилучення з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про обтяження, накладеного на належне ОСОБА_1 невизначене майно, все рухоме майно, яке зареєстроване в спеціальному розділі (номер запису про обтяження 1048677).

В обґрунтування позовної заяви позивач зазначає, що 23.07.2019 ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Любимової І.Ю. для вчинення нотаріальних дій з продажу належної йому частини квартири за адресою: АДРЕСА_1 . Однак, приватний нотаріус під час перевірки обмежень щодо продажу частки квартири позивача, отримавши інформаційну довідку з ДРРПНМ, РПВНМ, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за номером 174767933, встановила наявність обмежень, а саме: в спеціальному розділі наявні записи щодо арешту нерухомого майна, які були накладені державним виконавцем Бабушкінського ВДВС ДМУЮ Савостіною О.В. в рамках ВП №43918154 та BП №41626090. Інформації щодо таких обмежень КП «ДМБТІ» у своїй довідці щодо власників квартири за адресою: АДРЕСА_1 не зазначило, оскільки такі обмеження з`явилась у 2014 році. 26.07.2019 адвокатом Кроповим А.В. в інтересах позивача, поданий адвокатський запит до Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції Дніпропетровській області, що є правонаступником Бабушкінського відділу державної виконавчої служби ДМУЮ, на теперішній час правонаступником є відповідач, в якому адвокат просив: 1) повідомити стосовно наявності ВП №43918154 та ВП №41626090, інформацію про ВП №43918154 та ВП №41626090 та наявності постанов про зняття арешту з нерухомого майна або причин їх невинесення; 2) здійснити контроль передбачений статтею 74 Закону України «Про виконавче провадження» по №43918154 та BП №41626090 та здійснити всі необхідні заходи щодо скасування арешту нерухомого майна ОСОБА_1 , внесеного на підставі постанов за №43918154 та ВП №41626090. 17.09.2019 адвокату Кропову А.В. під підпис була надана відповідь про неможливість зняття арешту з майна позивача та вказано, що всі вищенаведені виконавчі провадження закриті, надати більш детальну інформацію щодо наведених виконавчих проваджень відповідач не має можливості у зв?язку з їх знищенням. Позивач звернувся до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська з позовною справо щодо зняття арешту з нерухомого майна, однак, ухвалою від 30.08.2021 провадження у справі було закрито та роз`яснено позивачу щодо необхідності звернення з позовною заявою до Дніпропетровського окружного адміністративного суду. В ухвалі від 30.08.2021 було зазначено, що з огляду на те, що позивач є боржником у виконавчому провадженні, його право власності на нерухомість на яку накладено арешт ніким не оспорюється, вірним способом захисту його прав є оскарження боржником рішення, дій, бездіяльності державного виконавця в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.05.2023 відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання бездіяльності протиправно та зобов`язання вчинити певні дії.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 29.09.2023 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено; ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.05.2023 у справі № 160/10752/23 скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою суду від 13.02.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі №160/10752/23 за позовом ОСОБА_1 до Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання бездіяльності протиправно та зобов`язання вчинити певні дії в порядку статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України; зобов`язано Перший Правобережний відділ державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) протягом двох днів з дня отримання копії цієї ухвали надати до суду засвідчені належним чином копії матеріалів ВП №4162690, ВП №43918154.

16.02.2024, 20.02.2024 представником відповідача надано до суду копії постанов про відкриття ВП, про арешт майна боржника, про повернення виконавчого документу стягувачу у ВП №41626090, ВП №43918154 роздрукованих з системи АСВП. Також відповідач зазначає, що надати більш вичерпну інформації та документи виконавчих проваджень №41626090, №43918154 не має можливості, у зв?язку з їх знищенням на підставі пункту 2 розділу ХІ Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 07.06.2017 №1829/5, відповідно до якого строк зберігання завершених виконавчих проваджень, переданих на зберігання, становить 3 роки, крім виконавчих проваджень, завершених за постановами про накладення адміністративного стягнення, строк зберігання яких становить 1 рік.

Дослідивши матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Судом встановлено, що позивач є власником належної йому частини квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

20.01.2014 державним виконавцем Бабушкінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського відділу міського управління юстиції Савостіною О.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №41626090 з виконання вимоги №ф1468, виданої 08.08.2013 УПФУ у Бабушкінському районі про стягнення недоїмки зі сплати єдиного внеску, штрафів та пені на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на користь управління в сумі 3507,87 грн.

20.01.2014 державним виконавцем Бабушкінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського відділу міського управління юстиції Савостіною О.В. винесено постанову у ВП №41626090 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження та накладено арешт на все майно, що належить боржнику ОСОБА_1

13.05.2014 державним виконавцем Бабушкінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського відділу міського управління юстиції Савостіною О.В. винесено постанову у ВП №41626090 про повернення виконавчого документа стягувачеві з виконання вимоги №ф1468, виданої 08.08.2013 УПФУ у Бабушкінському районі про стягнення сплати суми недоїмків зі сплати єдиного внеску, штрафів та пені на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на користь управління в сумі 3507,87 грн.

04.07.2014 державним виконавцем Бабушкінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського відділу міського управління юстиції Савостіною О.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №43918154 з виконання вимоги №ф1468, виданої 30.09.2013 УПФУ у Бабушкінському районі про стягнення на користь ПФУ.

04.07.2014 державним виконавцем Бабушкінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського відділу міського управління юстиції Савостіною О.В. винесено постанову у ВП №43918154 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження та накладено арешт на все майно, що належить боржнику ОСОБА_1

28.10.2014 державним виконавцем Бабушкінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського відділу міського управління юстиції Савостіною О.В. винесено постанову у ВП №43918154 про повернення виконавчого документа стягувачеві з виконання вимоги №ф1468 виданої 30.09.2013 УПФУ у Бабушкінському районі про стягнення на користь ПФУ.

З Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, номер інформаційної довідки: 332262165 від 12.05.2023 в графі «Актуальна інформація про державну реєстрацію обтяжень» випливає таке:

1)номер запису про обтяження: 4598932;

дата, час державної реєстрації: 07.02.2014 14:07:05;

державний реєстратор: Подошуля Оксана Григорівна. Дніпропетровське міське управління юстиції, Дніпропетровська обл.;

документи, подані для державної реєстрації: постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: ВП №41626090, виданий 20.01.2014, видавник: Державний виконавець Бабушкінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Савостіна О.В.;

підстава внесення запису: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 10729596 від 07.02.2014 14:10:00, Подошуля Оксана Григорівна, Дніпропетровське міське управління юстиції, Дніпропетровська обл.;

вид обтяження: арешт нерухомого майна;

відомості про суб?єктів обтяження: Орган державної влади, Обтяжувач: Бабушкінський відділ державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції, код ЄДРПОУ: 34984509, країна реєстрації: Україна;

особа, майно/права якої обтяжуються: ОСОБА_1 ;

опис предмета обтяження: арешт на все майно, що належить боржнику.

2)номер запису про обтяження: 7048677;

дата, час державної реєстрації: 18.09.2014 17:41:58;

державний реєстратор: Подошуля Оксана Григорівна. Дніпропетровське міське управління юстиції, Дніпропетровська обл.;

документи, подані для державної реєстрації: постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: ВП №43918154, виданий 04.07.2014, видавник: Державний виконавець Бабушкінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Савостіна О.В.;

підстава внесення запису: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 15899603 від 18.092014 17:45:00, Подошуля Оксана Григорівна, Дніпропетровське міське управління юстиції, Дніпропетровська обл.;

вид обтяження: арешт нерухомого майна;

відомості про суб?єктів обтяження: Орган державної влади, Обтяжувач: Бабушкінський відділ державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції, код ЄДРПОУ: 34984509, країна реєстрації: Україна;

особа, майно/права якої обтяжуються: ОСОБА_1 ;

опис предмета обтяження: арешт на все майно, що належить боржнику.

З огляду на викладене, представник позивача звернувся з адвокатським запитом до Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції Дніпропетровській області, що є правонаступником Бабушкінського відділу державної виконавчої служби ДМУЮ, на теперішній час правонаступником є Перший Правобережний ВДВС, в якому адвокат просив:

1)повідомити стосовно наявності ВП №43918154 та ВП №41626090, інформацію про ВП №43918154 та ВП №41626090 та наявності постанов про зняття арешту з нерухомого м або причин їх невинесення;

2)здійснити контроль передбачений статтею74 ЗУ «Про виконавче провадження» по №43918154 та BП №41626090 та здійснити всі необхідні заходи щодо скасування арешту нерухомого майна ОСОБА_1 , внесеного на підставі постанов за №43918154 та ВП №41626090.

17.09.2019 представнику позивача надана відповідь про неможливість зняття арешту з майна позивача та вказано, що всі вищенаведені виконавчі провадження закриті, надати більш детальну інформацію щодо наведених виконавчих проваджень відповідач не має можливості у зв`язку з їх знищенням на підставі пункту 2 розділу ХІ Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 07.06.2017 №1829/5.

ОСОБА_1 вважає протиправною бездіяльність відповідача щодо не зняття арешту з майна ОСОБА_1 при завершенні виконавчих проваджень, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На час виникнення спірних правовідносин діяв Закон України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 №606-XIV (далі Закон №606-XIV).

Відповідно до статті 1 Закону №606-XIV виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у вказаному Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених вказаним Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до вказаного Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до вказаного Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною 1 статті 6 Закону №606-XIV встановлено, що державний виконавець зобов`язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Згідно з положеннями частини 1 статті 11 Закону №606-XIV державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених вказаним Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до абзацу частини 2 статті 25 Закону №606-XIV, у постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п`ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Відповідно до статті 30 Закону №606-XIV державний виконавець провадить виконавчі дії з виконання рішення до завершення виконавчого провадження у встановленому вказаним Законом порядку, а саме:

- закінчення виконавчого провадження - згідно із статтею 49 вказаного Закону України;

- повернення виконавчого документа стягувачу - згідно із статтею 47 вказаного Закону України;

- повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадовій особі), який його видав, - згідно із статтею 48 вказаного Закону України.

Відповідно до частин 1, 2 статті 50 Закону №606-XIV (в редакції, що діяла на момент існування виконавчого провадження), у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв`язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

У разі, якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.

З матеріалів справи судом вбачається, що згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, номер інформаційної довідки: 332262165 від 12.05.2023 в графі «Актуальна інформація про державну реєстрацію обтяжень» на майно позивача накладено арешт за ВП №41626090, ВП №43918154.

Закон України від 21.04.1999 року №606-XIV «Про виконавче провадження» втратив чинність 05.01.2017 з набранням чинності Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII.

Отже, на день розгляду і вирішення цієї справи діє Закон України №1404-VIII від 02.06.2016 «Про виконавче провадження» (далі Закон №1404-VIII).

Згідно з частиною 1 статті 40 Закону №1404-VIII, у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, не стягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.

Наслідки завершення виконавчого провадження визначені статтею 39 Закону №1404-VIII.

Якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем був накладений арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про скасування арешту, накладеного на майно боржника.

Отже, законодавчі норми, які діяли в різний час, майже однаково регламентують дії відповідача у разі закінчення виконавчого провадження та питання знищення виконавчого провадження, а тому, на думку суду, перед знищенням виконавчого провадження відповідач повинен був прийняти постанову про закінчення виконавчого провадження та зняття у зв`язку із цим накладеного в межах такого виконавчого провадження арешту.

Суд зауважує, що накладення арешту на майно позивача свідчить про вчинення державним виконавцем дій, спрямованих на виконання виконавчого документу, а тому у разі завершення виконавчих проваджень державний виконавець зобов`язаний вчинити усі дії передбачені відповідними нормами Закону України «Про виконавче провадження», у тому числі зняти арешт, накладений на майно боржника.

Відповідно до частини 2 статті 59 Закону №1404-VIII (в редакції чинній на час розгляду справи), у разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

Системний аналіз вказаних норм дає підстави дійти висновку, що рішення про зняття арешту з майна боржника виноситься органом, яким накладено арешт.

В даному випадку, відповідач зазначає, що надати більш вичерпну інформації та документи виконавчих проваджень №41626090, №43918154 не має можливості, у зв?язку з їх знищенням на підставі пункту 2 розділу ХІ Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 07.06.2017 №1829/5, відповідно до якого строк зберігання завершених виконавчих проваджень, переданих на зберігання, становить 3 роки, крім виконавчих проваджень, завершених за постановами про накладення адміністративного стягнення, строк зберігання яких становить 1 рік.

Відтак, орган виконавчої служби при знищенні виконавчого провадження зобов`язаний був зняти арешт, накладений в межах такого виконавчого провадження.

Відповідно до пункту 3.17 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 2 квітня 2012 року №512/5 у постанові про повернення виконавчого документа стягувачу, державний виконавець зазначає підставу для цього з посиланням на відповідну норму Закону, результати виконання, а також наслідки завершення відповідного виконавчого провадження (зняття арешту тощо).

За приписами частини 2 статті 40 Закону №1404-VIII про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 27 березня 2020 року по справі №9817/928/17.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з положеннями статті 9 Конституції України та статті 17, частини 5 статті 19 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.

Європейський суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування", який передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах "Беєлер проти Італії" [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява №33202/96, п. 120, ECHR 2000, "Онер`їлдіз проти Туреччини" [ВП] (Oneryaldaz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, "Megadat.com S.r.l. проти Молдови" (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року).

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При цьому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Салах Шейх проти Нідерландів", ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008 р.) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування.

Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту.

Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Отже, з метою ефективного захисту та недопущення порушення прав позивача, суд приходить до висновку про необхідність визнання протиправною бездіяльності Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у шевченківському та центральному районах міста Дніпра південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) щодо не зняття (не скасування) арешту, накладеного на нерухоме майно ОСОБА_1 у виконавчому провадженні ВП №4162690, ВП №43918154.

Щодо позовних вимог про:

- зобов`язання Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) зняти арешт та заборону відчуження з нерухомого майна та вчинити дії щодо реєстрації припинення обтяження нерухомого майна, накладеного постановою Бабушкінського ВДВС Дніпропетровського МУЮ від 20.01.2014 ВП №4162690, шляхом вилучення з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про обтяження, накладеного на належне ОСОБА_1 невизначене майно, все нерухоме майно, яке зареєстроване в спеціальному розділі (номер запису про обтяження 459832);

- зобов`язання Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) зняти арешт та заборону відчуження з нерухомого майна та вчинити дії щодо реєстрації припинення обтяження нерухомого майна, накладеного постановою Бабушкінського ВДВС Дніпропетровського МУЮ від 04.07.2014 BП №43918154, шляхом вилучення з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про обтяження, накладеного на належне ОСОБА_1 невизначене майно, все рухоме майно, яке зареєстроване в спеціальному розділі (номер запису про обтяження 1048677),

суд зазначає, що наразі є передчасними вимоги про визначення конкретного порядку виконання судового рішення.

Тому, в цій частині позовних вимог суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову шляхом:

- зобов`язання Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) зняти арешт та заборону відчуження з нерухомого майна та вчинити дії щодо реєстрації припинення обтяження нерухомого майна, накладеного постановою Бабушкінського ВДВС Дніпропетровського МУЮ від 20.01.2014 ВП №4162690;

- зобов`язання Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) зняти арешт та заборону відчуження з нерухомого майна та вчинити дії щодо реєстрації припинення обтяження нерухомого майна, накладеного постановою Бабушкінського ВДВС Дніпропетровського МУЮ від 04.07.2014 BП №43918154.

Відповідно до частини 1 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Згідно частини 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову ОСОБА_1 .

З приводу розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судом встановлено, що позивачем при зверненні до адміністративного суду із позовною заявою сплачено суму судового збору у розмірі 1073,60 грн, що документально підтверджується квитанцією №32528798800006928164 від 18.05.2023.

Отже, враховуючи задоволення позовних вимог, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, в сумі 1073,60 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 241-246, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) до Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (адреса: вул. Старокозацька, 56, м. Дніпро, 49101; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 44703621) про визнання бездіяльності протиправно та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) щодо не зняття (не скасування) арешту, накладеного на нерухоме майно ОСОБА_1 у виконавчому провадженні ВП №4162690.

Визнати протиправною бездіяльність Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) щодо не зняття (не скасування) арешту, накладеного на нерухоме майно ОСОБА_1 у виконавчому провадженні ВП №43918154.

Зобов`язати Перший Правобережний відділ державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) зняти арешт та заборону відчуження з нерухомого майна ОСОБА_1 та вчинити дії щодо реєстрації припинення обтяження нерухомого майна, накладеного постановою Бабушкінського ВДВС Дніпропетровського МУЮ від 20.01.2014 у ВП №4162690.

Зобов`язати Перший Правобережний відділ державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) зняти арешт та заборону відчуження з нерухомого майна ОСОБА_1 та вчинити дії щодо реєстрації припинення обтяження нерухомого майна, накладеного постановою Бабушкінського ВДВС Дніпропетровського МУЮ від 04.07.2014 у BП №43918154.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) судові витрати у розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 копійок.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 272 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строк, передбачений частиною 6 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя М.В. Бондар