Ухвала суду № 117275776, 26.02.2024, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"26" лютого 2024 р. м. Київ Справа № 911/2498/18 (911/399/24)

за позовом Приватного акціонерного товариства «Росава» (09108, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Леваневського, буд. 91; код ЄДРПОУ 30253385)

до відповідача ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )

про стягнення 26143179,50 грн.

у відокремленому провадженні в межах справи № 911/2498/18

за заявою Голови ліквідаційної комісії Приватного акціонерного товариства «Росава» (09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Леваневського, буд. 91; код ЄДРПОУ 30253385)

до боржника Приватного акціонерного товариства «Росава» (09108, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Леваневського, буд. 91; код ЄДРПОУ 30253385)

про банкрутство

Суддя Наріжний С.Ю.

Без виклику представників сторін.

ВСТАНОВИВ:

у провадженні Господарського суду Київської області знаходиться справа № 911/2498/18 про банкрутство ПрАТ «Росава», провадження в якій відкрите ухвалою суду від 27.11.2018.

Постановою Господарського суду Київської області від 04.12.2018 визнано банкрутом ПрАТ «Росава» та відкрито ліквідаційну процедуру.

Ухвалою суду від 24.06.2020 ліквідатором ПрАТ «Росава» призначено арбітражного керуючого Комлика І.С.

Ухвалою суду від 20.06.2023 відсторонено арбітражного керуючого Комлика І.С. від виконання повноважень ліквідатора Банкрута; ліквідатором ПрАТ «Росава» призначено арбітражного керуючого Рабана М.Т.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.02.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Київської області від 20.06.2023 задоволено; апеляційні скарги АТ «ЗНВКІФ «Аргумент Фонд», АТ «ЗНВКІФ «Базис Траст» на ухвалу Господарського суду Київської області від 20.06.2023 задоволено частково; пункти 5, 6, 7, 8 резолютивної частини ухвали Господарського суду Київської області від 20.06.2023 в справі №911/2498/18 скасовано (зокрема щодо відсторонення арбітражного керуючого Комлика І.С. від виконання повноважень ліквідатора ПрАТ «Росава» та призначення ліквідатором ПрАТ «Росава» арбітражного керуючого Рабана М.Т.); прийнято в цій частині нове рішення, яким в задоволенні скарги Національного банку України на бездіяльність ліквідатора ПрАТ «Росава» арбітражного керуючого Комлика І.С. відмовлено.

На даний час у справі триває ліквідаційна процедура.

14.02.2024 до Господарського суду Київської області в підсистемі «Електронний суд» надійшла позовна заява ПрАТ «Росава» від 14.02.2024 б/№ (вх. № 2108) за підписом ліквідатора ПрАТ «Росава» арбітражного керуючого Рабана М.Т. до відповідача ОСОБА_1 про стягнення 26143179,50 грн.

В обґрунтування позовної заяви Позивач зазначає про неналежне виконання арбітражним керуючим Комликом І.С. повноважень ліквідатора ПрАТ «Росава» в період з 24.06.2020 по 20.06.2023, у зв`язку з чим у Відповідача утворилась заборгованість перед Позивачем в розмірі 26143179,50 грн.

Дослідивши подану позовну заяву з доданими документами суд зазначає наступне.

Частиною 2 статті 7 КУзПБ передбачено, що господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України. Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.

Заяви (позовні заяви) учасників провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) або інших осіб у спорах, стороною в яких є боржник, розглядаються в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) за правилами спрощеного позовного провадження.

Позивач має право в позовній заяві заявити мотивоване клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Якщо суд за результатами розгляду клопотання позивача дійде висновку про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, він зазначає про це в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Отже, норми Кодексу України з процедур банкрутства передбачають концентрацію всіх спорів у межах справи про банкрутство, що дозволяє здійснювати ефективний судовий контроль щодо повернення майнових активів боржника у його розпорядження з метою відновлення платоспроможності такого боржника або належного формування ліквідаційної маси банкрута.

Водночас, положеннями ст. 162, 164, 172 ГПК України визначено вимоги щодо форми та змісту позовної заяви, а також документів, які мають бути додані до позовної заяви в обов`язковому порядку.

Зокрема, згідно ч. 1 ст. 164 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують: сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Як вже зазначено вище, передбачені частиною другою статті 7 КУзПБ спори розглядаються та вирішуються судом у відокремленому позовному провадженні за правилами ГПК України.

При цьому, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.02.2020 у справі №918/335/17 (пункти 100-102 постанови) зауважила, що судові рішення у процедурі банкрутства можна поділити на дві групи.

Одна з них стосується не вирішення спорів, а розв`язання специфічних питань, притаманних саме процедурам банкрутства, тобто непозовному провадженню: про відкриття провадження у справі про банкрутство, про припинення дії мораторію щодо майна боржника, про закриття провадження у справі про банкрутство, про затвердження плану санації, про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, про призначення керуючого санацією, ліквідатора тощо.

Друга група стосується виключно вирішення спорів. До неї належать судові рішення щодо розгляду спорів, стороною в яких є боржник. Такі спори розглядаються за позовом сторони, тобто в позовному провадженні. Хоча вони вирішуються тим судом, який відкрив провадження у справі про банкрутство, ці спори не стосуються непозовного провадження, яке врегульоване КУзПБ, а тому регламентуються правилами про позовне провадження, встановленими у ГПК України.

Таке розмежування є цілком виправданим з точки зору того, що справи відокремленого позовного провадження мають різний суб`єктний склад сторін спору, предмети і підстави позову, розглядаються та вирішуються господарським судом із застосуванням усього інструментарію позовного провадження, на відміну від спрощеного порядку розгляду заяв, скарг і клопотань в основній справі про банкрутство (правова позиція Верховного Суду у складі колегії суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду, викладена у постанові від 15.02.2021 у справі №910/11664/20).

Відповідно до правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 14.04.2021 у справі № 905/1818/19, за розгляд у позовному провадженні у межах справи про банкрутство, провадження у якій регулюється нормами КУзПБ, майнового чи немайнового спору господарському суду необхідно обраховувати розмір судового збору виходячи із ставки, що підлягає сплаті за подання позовної заяви відповідно майнового чи немайнового характеру (підпункти 1, 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір»).

Підпунктом 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру підлягає сплаті судовий збір в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З позовної заяви вбачається, що Позивачем фактично заявлено одну позовну вимогу майнового характеру - стягнення з Відповідача 26143179,50 грн.

Відтак, відповідно до п.п. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», розмір судового збору, який підлягає сплаті за подачу відповідної позовної заяви становить 392147,69 грн (26143179,50 грн * 1,5%).

Судом встановлено, що Позивачем до позовної заяви не додано доказів сплати судового збору.

Разом з тим, в позовній заяві Позивачем заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання позовної заяви до ухвалення рішення за результатом розгляду справи, з посиланням на те, що ПрАТ «Росава» перебуває в процедурі банкрутства (ліквідації) та не має відповідних коштів, які можливо використати для сплати судового збору.

Питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати врегульоване ст. 8 Закону України «Про судовий збір», норма якої є спеціальною.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

З аналізу ст. 8 Закону України «Про судовий збір» вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

Що ж до самих умов, визначених ст. 8 Закону України «Про судовий збір», то вони диференційовані за суб`єктним та предметним застосуванням.

Так, умови, визначені у п. 1 та п. 2 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», можуть застосовуватися лише до позивачів - фізичних осіб, котрі перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу, та до позивачів, що мають певний соціальний статус - є військовослужбовцями, батьками, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокими матерями (батьками), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; особами, які діють в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Щодо третьої умови, визначеної у п. 3 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», то законодавець, застосувавши слово «або», не визначив можливість її застосування за суб`єктом застосування, в той же час визначив коло предметів спору, коли така умова може застосовуватись, - лише у разі, коли предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Слід зазначити, що встановлений ст. 8 Закону України «Про судовий збір» перелік умов, для звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення є вичерпним.

Із системного аналізу змісту норм зазначеної статті вбачається, що положення п. 1 та п. 2 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення п. 3 ч. 1 ст. 8 вказаного Закону можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Тобто, право суду відстрочити та розстрочити сплату судового збору, зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати закон пов`язує з переліком відповідних обставин.

Разом з тим, питання про відстрочення та розстрочення судом сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати вирішується судом в кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження наявності, передбачених законом обставин, а також на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Проте, Позивачем всупереч вимогам статей 13, 74 ГПК України, не надано належних доказів наявності обставин, передбачених ст. 8 Закону України «Про судовий збір», а тому суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання ПрАТ «Росава» про відстрочення сплати судового збору за подання позовної заяви.

При цьому суд відхиляє доводи Позивача про те, що докази на підтвердження майнового стану Позивача наявні в матеріалах справи № 911/2498/18 про банкрутство ПрАТ «Росава», оскільки в силу ст. 74, 80, ч. 2 ст. 164 ГПК України, докази, на які посилається Позивач, як на підставу своїх вимог, мають бути додані до позовної заяви.

Враховуючи викладене вище суд дійшов висновку про те, що позовна заява не відповідає вимогам ст. 164 ГПК України.

Згідно ч. 1, 2 ст. 174 ГПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене вище Господарський суд Київської області дійшов висновку про залишення без руху позовної заяви ПрАТ «Росава» від 14.02.2024 б/№ (вх. № 2108) до відповідача ОСОБА_1 про стягнення 26143179,50 грн, та встановлює Позивачу строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення даної ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення виявлених недоліків позовної заяви, шляхом надання Господарському суду Київської області доказів сплати судового збору в сумі 392147,69 грн.

Разом з тим суд звертає увагу Позивача на те, що якщо у строк встановлений судом вищезазначені недоліки не буде усунуто, позовна заява буде вважатися неподаною та буде повернута Позивачу.

Керуючись ст. 174, 232-235, 255 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1.Відмовити у задоволенні клопотання ПрАТ «Росава» про відстрочення сплати судового збору.

2.Позовну заяву ПрАТ «Росава» від 14.02.2024 б/№ (вх. № 2108) до відповідача ОСОБА_1 про стягнення 26143179,50 грн залишати без руху.

3.Встановити Позивачу строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення виявлених недоліків позовної заяви, шляхом надання Господарському суду Київської області доказів сплати судового збору в сумі 392147,69 грн.

4.Копію ухвали надіслати Позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена протягом десяти днів з дати складення та підписання повного тексту ухвали шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду.

Дата підписання ухвали 26.02.2024.

Суддя С.Ю. Наріжний