Постанова № 117271738, 27.02.2024, Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 583/551/24

3/583/313/24

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 лютого 2024 року суддя Охтирського міськрайонного суду Сумської області Плотникова Н.Б., розглянувши матеріали, що надійшли від Відділу державного нагляду (контролю) у Сумській області Державної служби України з безпеки на транспорті відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , ФОП, проживаючого за адресою АДРЕСА_1

за ч. 1 ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 31.01.2024р.о 10.40год.в м.Охтирка повул.Менжинського,6АС Охтирка наавтобусі MercedesBenzднз НОМЕР_2 провадивгосподарську діяльність з перевезення пасажирівпо нерегулярномумаршруту Суми-Дніпробез отриманняліцензії напровадження видугосподарської діяльності,що підлягаєліцензуванню відповіднодо закону,чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

ОСОБА_1 в судовому засіданні вину визнав частково.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , вивчивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Норма ч. 1 ст. 164 КУпАП передбачає відповідальність за Провадження господарськоїдіяльності бездержавної реєстраціїяк суб`єктагосподарювання абобез поданняповідомлення пропочаток здійсненнягосподарської діяльності,якщо обов`язковістьподання такогоповідомлення передбаченазаконом,або безотримання ліцензіїна провадженнявиду господарськоїдіяльності,що підлягаєліцензуванню відповіднодо закону,або уперіод зупиненнядії ліцензії,у разіякщо законодавствомне передбаченіумови провадженняліцензійної діяльностіу періодзупинення діїліцензії,або безодержання документадозвільного характеру,якщо йогоодержання передбаченезаконом (крімвипадків застосуванняпринципу мовчазноїзгоди), що тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення, чи без такої.

Об`єктивна сторона даного правопорушення полягає у здійсненні діяльності, що містить ознаки підприємницької, без державної реєстрації як суб`єкта підприємницької діяльності, або здійсненні без державної реєстрації як суб`єкта підприємницької діяльності, або здійсненні без одержання ліцензії видів господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону.

Відповідно до положень п.п. 5, 6 ст. 1 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» ліцензія - право суб`єктагосподарювання напровадження видугосподарської діяльностіабо частинивиду господарськоїдіяльності,що підлягаєліцензуванню; ліцензування - засіб державного регулювання провадження видів господарської діяльності, спрямований на забезпечення безпеки та захисту економічних і соціальних інтересів держави, суспільства, прав та законних інтересів, життя і здоров`я людини, екологічної безпеки та охорони навколишнього природного середовища.

Пунктом 24 статті 7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» передбачено, що ліцензуванню підлягає, зокрема, і перевезення пасажирів, небезпечних вантажів та небезпечних відходів річковим, морським, автомобільним, залізничним та повітряним транспортом, міжнародні перевезення пасажирів та вантажів автомобільним транспортом.

Між тим, адміністративним правопорушенням відповідно до вимог ст. 9 КУпАП визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Про легітимність здійснення підприємницької діяльності свідчить видане у встановленому порядку свідоцтво про державну реєстрацію встановленого зразка. Зайняття підприємницькою діяльністю особою, яка не отримала у встановленому порядку свідоцтво про державну реєстрацію або особою, свідоцтво про державну реєстрацію якої було скасовано у визначеному законодавством порядку, і є об`єктивною стороною правопорушення.

Відповідно до ст. 55 ГК України суб`єктами господарювання є: 1) господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до ЦК України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; 2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

Під господарською діяльністю у ст. 3 ГК України розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Разом з тим, відповідно до положень п.14.1.36 Податкового Кодексу України, ст. 14 ГК України, господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» документ дозвільного характеру це дозвіл, висновок, рішення, погодження, свідоцтво, інший документ в електронному вигляді (запис про наявність дозволу, висновку, рішення, погодження, свідоцтва, іншого документа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), який дозвільний орган зобов`язаний видати суб`єкту господарювання у разі надання йому права на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності та/або без наявності якого суб`єкт господарювання не може проваджувати певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності.

Частиною 12 статті 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» встановлено, що усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України, підлягають державному контролю.

Статтею 9 Закону України «Про автомобільний транспорт», встановлені зобов`язання, зокрема, ліцензування на автомобільному транспорті, спрямоване на визначення початкових і поточних умов надання послуг з перевезень пасажирів і небезпечних вантажів, а також найважливіших параметрів обслуговування споживачів.

Відповідно до ст. 34 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільний перевізник повинен виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів, тощо.

Статтею 39 Закону України «Про автомобільний транспорт»встановлені чіткі вимоги до документів на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.

Автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.

Тобто, з наведених вимог нормативно-правових актів та законів вбачається, що обов`язковою умовою належного перевезення пасажирів транспортним засобом є ліцензійний документ на право перевезення, чого ОСОБА_1 пред`явлено не було.

Матеріали провадження не містять відомостей про отримання ним ліцензії.

Вина ОСОБА_1 в скоєнні правопорушення підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення № 0001774 від 31.01.2024 року, фототаблицею, копією договору про здійснення нерегулярних перевезень пасажирів автомобільним транспортом по внутрішньо обласним маршрутам від 30.01.2024 р., відеозаписом, доданими до протоколу.

Зазначені докази, які були досліджені судом, є належними та допустимими, взаємоузгодженими між собою та відповідають дійсним фактичним обставинам справи, встановленим судом, та у своїй сукупності доводять наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.164 КУпАП.

Дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ст. 164 ч. 1 КУпАП, так як він проводив господарську діяльність без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону.

Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

З врахуванням обставин вчинення правопорушення, даних про особу ОСОБА_1 , відсутність обставин, що обтяжують відповідальність, а також, враховуючи мету адміністративного стягнення, суд вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу без застосування додаткової міри стягнення конфіскації.

Згідно ст.40-1КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 40-1, 164, 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП.

Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000,00 грн. в прибуток держави (Отримувач: Охтирська міська отг 21081100, Код ЄДРПОУ: 37981563, Банк: Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, Номер аналітичного рахунку: UA168999980313030106000018538, Назва ККДК: Адміністративні штрафи та інші санкції).

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605,60 грн. на користь держави (населений пункт: м. Київ, отримувач: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), номер рахунку: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106, найменування податку: Судовий збір(стягувачемє Державнасудова адміністраціяУкраїни), обов`язково заповнити призначення платежу: судовий збір, пункт 5).

Постанова може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через Охтирський міськрайонний суд Сумської області протягом 10 днів з дня її винесення.

Суддя Охтирського

міськрайонного суду : Н.Б. Плотникова