Ухвала суду № 117269600, 20.02.2024, Перечинський районний суд Закарпатської області

Справа № 304/2686/23 Провадження № 1-кс/304/230/2024

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 лютого 2024 року м. Перечин

Слідчий суддя Перечинського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_3 , підозрюваного - ОСОБА_4 , його захисника - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши клопотання детектива Територіального управління БЕБ у Закарпатській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором на підставі матеріалів кримінального провадження, внесених до ЄРДР за № 12022070000000053 від 14 лютого 2022 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 203-2 КК України відносно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Росош Свалявського району Закарпатської області, мешканця АДРЕСА_1 , з професійно-технічною освітою, громадянина України, згідно із ст. 89 КК України раніше не судимого,

про застосування запобіжного заходу у вигляді застави,

У С Т А Н О В И В :

детектив Територіального управління БЕБ у Закарпатській області ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді з клопотанням на підставі матеріалів кримінального провадження, внесених до ЄРДР за № 12022070000000053 від 14 лютого 2022 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 203-2 КК України, про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також просив покласти на нього наступні обов`язки: прибувати до слідчого (детектива) один раз на тиждень по понеділкам у межах строку дії запобіжного заходу; прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду на першу їхню вимогу; не відлучатися з населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця проживання та/або роботи; утримуватися від спілкування з ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 ; не відвідувати місця розташування незаконних гральних закладів, що розміщені за адресами: АДРЕСА_2 , АДРЕСА_2 ; здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну. Клопотання мотивує тим, що ОСОБА_4 у невстановлений досудовим розслідуванням день, час та місці, але не пізніше 15 листопада 2023 року, з корисливих мотивів, у порушення вимог Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» від 14.07.2020, переслідуючи мету наживи і незаконного збагачення, отримання неконтрольованого державою прибутку, умисно вступив у злочинну змову з ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_7 та ОСОБА_10 , з метою забезпечення організації та функціонування незаконних гральних закладів з надання доступу до азартних ігор, які проводяться в мережі «Інтернет» у місті Ужгороді Закарпатської області. Так ОСОБА_4 умисно, з корисливих мотивів, з метою отримання незаконного прибутку, здійснював організаційно-розпорядчі функції, а саме: забезпечував грошовими коштами співучасників групи з метою організації подальшої їх роботи, координував їх дії під час здійснення незаконної діяльності, отримував щоденні звіти за результатами діяльності гральних закладів, організовував конспірацію гральних закладів, координував та контролював роботу по наданню гравцям послуг з проведення і надання доступу до азартних ігор, забезпечував безперебійне функціонування грального обладнання, здійснював контроль за прибутками та витратами закладу, чим забезпечував умови для зайняття гральним бізнесом та надання доступу до азартних ігор, отримував грошові кошти, здобуті в результаті діяльності незаконних гральних закладів, розподіляв отримані незаконні прибутки між іншими співучасниками. У свою чергу ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_7 , ОСОБА_10 , діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_4 , для уникнення викриття вживали заходів конспірації, координували та контролювали роботу по наданню гравцям послуг з проведення і надання доступу до азартних ігор, забезпечували безперебійне функціонування грального обладнання, здійснювали контроль за прибутками та витратами закладу, вели облік результатів незаконної діяльності, передавали отримані від незаконної діяльності грошові кошти ОСОБА_4 . Як вказує детектив, відповідно до розподілу ролей та напрямів діяльності із зайняття гральним бізнесом, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 виконували функції адміністраторів гральних закладів за адресою: АДРЕСА_2 , а ОСОБА_7 та ОСОБА_10 - за адресою: АДРЕСА_3 . Також детектив вказує, що з метою фактичної реалізації злочинного плану, ОСОБА_4 приблизно у листопаді 2023 року підшукав під гральні зали приміщення у м. Ужгород за адресами: АДРЕСА_4 , та АДРЕСА_3 , які облаштував як гральні заклади, організувавши встановлення персональних комп`ютерів з відповідним програмним забезпеченням, призначеним для отримання доступу до серверів із симуляторами гральних автоматів, на яких надавалася можливість доступу до азартних ігор через мережу «Інтернет» з внесенням гравцем ставки, що дає можливість отримати виграш, а результат повністю або частково залежить від випадковості. Крім того ОСОБА_4 , з метою конспірації дій співучасників групи, придбав мобільні телефони, які використовувались в гральних закладах, як адміністраторські (робочі), обладнав камерами відеоспостереження приміщення створених гральних залів, та обклеїв вікна і двері чорною плівкою. Відтак детектив зазначає, що організувавши створення закладів з метою надання доступу до азартних ігор, ОСОБА_4 не пізніше 15 листопада 2023 року надав вказівку ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_7 та ОСОБА_10 забезпечувати їх безперебійне функціонування, зокрема, керувати створеними гральними закладами, пропускати гравців до приміщень гральних закладів, надавати їм доступ до комп`ютерів із встановленим на них доступом до азартних ігор, контролювати їх роботу, здійснювати щоденний збір грошових коштів. До злочинних повноважень ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_7 та ОСОБА_10 входило й безпосереднє надання доступу до азартних ігор, прийняття ставок, видача виграшів; отримані від злочинної діяльності грошові кошти витрачалися на потреби учасників групи, відповідно до відведених їм ролей. У такий спосіб вказані особи, керуючись корисливими мотивами, будучи об`єднані планом на спільне вчинення злочинів у сфері азартних ігор, узгодивши спільні дії і функції кожного окремого учасника, вступили у злочинну змову за попередньою групою осіб для спільної діяльності з метою вчинення особливо тяжкого злочину. Детектив вказує, що 09 грудня 2023 року співробітниками ТУ БЕБ у Закарпатській області шляхом проведення обшуків було зафіксовано факти зайняття гральним бізнесом, незаконна діяльність припинена, вилучені грошові кошти, речі та предмети, обладнання, необхідні для забезпечення надання доступу до азартних ігор. Відтак орган досудового розслідування вважає, що ОСОБА_4 своїми діями, які виразилися у організації азартних ігор без ліцензії на провадження відповідного виду діяльності з організації та проведення азартних ігор, що видається відповідно до закону, та організації, функціонування закладів з метою надання доступу до азартних ігор, які проводяться в мережі «Інтернет», вчинені за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 203-2 КК України. Як вказує детектив, 25 січня 2024 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, яка підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, зокрема: протоколом про результати отримання грошових коштів від заявника, їх ідентифікація та вручення від 08 грудня 2023 року; протоколом про результати отримання грошових коштів від заявника, їх ідентифікація та вручення від 08 грудня 2023 року; протоколом обшуку транспортного засобу марки «Chevrolet» моделі «Lacceti», р/н НОМЕР_1 , за участю ОСОБА_4 від 09 грудня 2023 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 ; протоколом пред`явлення особи для впізнання по фото для свідка ОСОБА_11 ; протоколом огляду грошових коштів від 26 грудня 2023 року; протоколом огляду руху транспортного засобу марки «Chevrolet» моделі «Lacceti», р/н НОМЕР_1 , від 02 січня 2024 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 04 грудня 2023 року; протоколами допиту свідків ОСОБА_13 та ОСОБА_14 ; протоколом огляду руху коштів по банківському рахунку ОСОБА_4 в АТ «Універсалбанк» від 23 січня 2024 року. Відтак у органу досудового розслідування є достатні та вагомі докази вини ОСОБА_4 , які також підтверджують існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме того, що підозрюваний, усвідомлюючи неминучість та тяжкість покарання за вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення у виді штрафу, може переховуватися від органів досудового розслідування, має реальні можливості покинути територію України поза пунктами пропуску, при тому що Закарпатська область межує з чотирма країнами, або ж переховуватися з цією метою на території України; може незаконно впливати на свідків, експертів та інших учасників кримінального провадження, зокрема здійснювати тиск на них з метою дачі ними завідомо неправдивих показів чи відмови від дачі показань, оскільки в основу підозри покладені показання свідків та очевидців і висновки судових експертиз; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Детектив вважає, що підставою застосування відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді застави є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення та наявність ризиків, які дають підстави вважати, що підозрюваний матиме можливість переховуватися від слідства та суду, незаконно впливати на свідків, експертів у кримінальному провадженні, вчинити інші кримінальні правопорушення, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Відтак на думку органу досудового розслідування інший запобіжний захід, ніж застава, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, при цьому, що на відкритий в АТ «Універсалбанк» банківський рахунок підозрюваного за період з 2020 по 2023 рік надійшло 826 249,57 грн, з яких 403 505,50 грн за 2023 рік, а тому детектив просить клопотання задовольнити.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав повністю та просив таке задовольнити, посилаючись на викладені у ньому обставини.

Захисник ОСОБА_5 у судовому засіданні та письмовому клопотанні вказував на бездоганну поведінку ОСОБА_4 від часу проведення обшуків та дотримання ним процесуальних обов`язків з моменту повідомлення про підозру. Також зазначав, що його підзахисний нікого не вбив, не побив, не вкрав, раніше не судимий, має міцні соціальні зв`язки, оскільки народився та все своє життя прожив у Закарпатській області. Вважав недоведеним органом досудового розслідування неможливість обрання відносно ОСОБА_4 більш м`якого запобіжного заходу та просив застосувати запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, а у випадку недостатності такого - домашній арешт у нічний період доби. Розмір застави, заявлений детективом у клопотанні, вважав надмірним для підозрюваного та зазначав, що у разі невнесення такого розміру необхідно буде вирішувати питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_4 підтримав позицію свого захисника.

Слідчий суддя, заслухавши учасників процесу, вивчивши матеріали клопотання, прийшов до такого висновку.

Згідно з положеннями статті 5 пункту 1 підпункт «с» Європейської конвенції про захист прав і основних свобод людини, кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи інакше ніж відповідно до процедури, встановленої законом, і в таких випадках, як: законний арешт або затримання особи, здійснені з метою припровадження її до встановленого законом компетентного органу на підставі обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо є розумні підстави вважати за необхідне запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Відповідно до ст. 29 Конституції України кожна людина має право на свободу та особисту недоторканість.

Згідно зі ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, які унеможливлять виконання покладених на нього процесуальних обов`язків.

Положеннями статті 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності вищевказаних ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема вагомість наявних доказів, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, стан здоров`я підозрюваного, його репутацію та інші обставини.

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2)наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

У судовому засіданні на підставі матеріалів клопотання встановлено, що органом досудового розслідування - відділом детективів Територіального управління БЕБ у Закарпатській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, внесеного 14 лютого 2022 року до ЄРДР за № 12022070000000053 з правовою кваліфікацією за ч. 1, 2 ст. 203-2 КК України за фактом порушення вимог Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні» № 1334-VI від 15.05.2009 та Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» від 14.07.2020, а саме організації та проведення азартних ігор без ліцензії, забезпечення функціонування закладів, де надається доступ до азартних ігор, які проводяться у мережі «Інтернет» без відповідних на те ліцензій (а. к. 9-зворот).

Двадцять п`ятого січня 2024 року у даному кримінальному провадженні про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 203-2 КК України, було повідомлено ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

При обранні ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді застави, ініціатор клопотання просить слідчого суддю врахувати докази вини підозрюваного у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 у разі визнання його винним, а також ризики переховування від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків, експертів та інших учасників кримінального провадження, а також вчинення іншого кримінального правопорушення та перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення ЄСПЛ від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», п. пунктом 175; рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182). При чому факти, які викликали підозру, не обов`язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред`явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи (рішення у справі «Murrаy v.United Kingdom», 14310/88, 28.10.1994, п. 55).

Встановлено, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, за яке, у разі визнання його винним, може понести покарання у виді штрафу від сорока до п`ятдесяти тисяч неоподатковуваних мінімумів громадян з позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю строком на три роки, про що свідчать зібрані органом досудового розслідування та надані слідчому судді докази, зокрема протокол обшуку від 09 грудня 2023 року, протоколи допиту свідків ОСОБА_12 від 04 грудня 2023 року, ОСОБА_13 та ОСОБА_14 від 12 грудня 2023 року і протокол додаткового допиту свідка ОСОБА_11 від 28 грудня 2023 року; протокол пред`явлення особи для впізнання від 28 грудня 2023 року; протокол огляду грошових коштів, що були вилучені в ході обшуку авто, розташованого поблизу будинку 31 по вул. Ш.Петефі у м. Ужгород, від 26 грудня 2023 року, а також протокол огляду диску CD-R Verbatim з інформацією про рух коштів ОСОБА_4 по розрахунковому рахунку НОМЕР_2 , відкритому в АТ «Універсалбанк» у період з 11 березня 2020 року по 08 грудня 2023 року.

Слідчий суддя вважає, що на час розгляду клопотання обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри у вчиненні кримінального правопорушення є доведеною, тобто зазначені у клопотанні детектива обставини підтверджуються наданими фактичними даними, що містяться у матеріалах клопотання, та досліджені у судовому засіданні, які у своїй сукупності переконують слідчого суддю у причетності ОСОБА_4 до вчинення кримінального правопорушення, яке йому інкримінується. Доведення стороною обвинувачення існування обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 203-2 КК України, є однією з підстав для застосування запобіжного заходу.

Звертаю увагу, що на цій стадії кримінального провадження слідчий суддя не вирішує питання наявності в діянні особи складу кримінального правопорушення та винуватості особи у вчиненні такого правопорушення, а лише встановлює наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, що може слугувати підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, на підставі доданих стороною обвинувачення до клопотання матеріалів.

При цьому правильність кваліфікації дій підозрюваного, умислу, так само як і наявність чи відсутність в його діях складу злочину, вирішуються виключно вироком суду та не підлягають вирішенню на досудовому провадженні.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК (частина 2 статті 177 КПК).

Ризиком у контексті кримінального провадження є певний ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Клішин проти України» у справі від 23 січня 2012 року № 30671/04 наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Під час перевірки наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України у кримінальному провадженні № 12022070000000053 від 14 лютого 2022 року стосовно підозрюваного ОСОБА_4 , слідчий суддя прийшов до таких висновків.

Сторона обвинувачення у поданому клопотанні зазначила про наявні ризики, передбачені пунктами 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків, експертів та інших учасників кримінального провадження; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Так щодо ризику переховування від органу досудового розслідування або/та суду, то такий обумовлюється, серед іншого, можливістю притягнення до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання.

Наявність даного ризику у відповідності до КПК України не означає, що підозрюваний обов`язково здійснюватиме переховування, однак достатньо встановити, що він має реальну можливість здійснити такі дії у цьому кримінальному провадженні в майбутньому.

На думку слідчого судді, тяжкість інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення та суворість покарання за його вчинення може свідчити про наявність ризику переховування від органів досудового розслідування чи суду.

Це твердження узгоджується із позицією ЄСПЛ, викладеною у рішенні по справі «Ilijkov v. Bulgaria» від 26.06.2001 (§ 80, заява № 33977/96), за якою суворість можливого вироку є відповідним елементом в оцінці ризику ухилення, а погляд на серйозність обвинувачення проти заявника дає уповноваженим органам можливість обґрунтовано вважати, що такий початковий ризик був встановлений, та у рішенні ЄСПЛ по справі «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») № 31315/96 від 25.04.2000, § 76, відповідно до якого при оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання.

Так злочин, передбачений ч. 2 ст. 203-2 КК України, у вчиненні якого як організатор підозрюється ОСОБА_4 , є особливо тяжким злочином, за який може бути призначено покарання у виді штрафу від сорока (680 000 грн) до п`ятдесяти тисяч (850 000 грн) неоподатковуваних мінімумів громадян з позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю строком на три роки.

У цьому аспекті слідчий суддя також враховує надані захисником на спростування наявності ризику переховування відомості щодо наявності у ОСОБА_4 родини, до якої входять двоє батьків пенсіонерів та молодший брат, а також про відсутність у нього за період І кварталу 2022 року по ІІІ квартал 2023 року будь якого виду доходу, однак вважає такі докази неспроможними та такими, що спростовуються матеріалами клопотання у частині відсутності доходу; доказом міцних соціальних зв`язків наявність батьків пенсійного віку не є, оскільки такі, при відсутності власної родини, дітей, постійного місця роботи, не зможуть втримати ОСОБА_4 від втечі, враховуючи наявність у підозрюваного матеріальних засобів.

Також слідчий суддя у світлі даного ризику не може залишати поза увагою те, що Указом Президента України № 64/2022 на території України починаючи з 24.02.2022 введено воєнний стан. Відповідно до п. 8 роз`яснень, наданих Верховним Судом у листі від 03.03.2022 № 1/0/2-22 «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану» зазначено, що оцінюючи ризики, які обґрунтовують доцільність застосування запобіжних заходів загалом та тримання під вартою зокрема, суд керується всіма наявними матеріалами клопотання про застосування (продовження) запобіжного заходу. Водночас як відповідний ризик суди мають ураховувати запровадження воєнного стану та збройну агресію.

Крім цього у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Смірнова проти Росії» (Smirnova v. Russia № 71362/01 від 21.07.2003), суд зазначив, що при визначенні ризику переховування обвинуваченого від правосуддя потрібно враховувати особистість обвинуваченого, його моральні переконання, майновий стан і зв`язки з державою, в якій він зазнає судового переслідування.

Посилання захисника ОСОБА_5 на сумлінне дотримання підозрюваним покладених на нього обов`язків, що може свідчити про значний рівень зменшення ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду, на переконання слідчого судді, не є тією беззаперечною обставиною, яка може свідчити про зменшення такого ризику. Їх виконання є обов`язковим для особи, щодо якої вони застосовані. Положення КПК України передбачають, що у випадку невиконання покладених на підозрюваного обов`язків, запобіжний захід може бути змінений на більш суворий.

Також слідчий суддя вважає обґрунтованим твердження сторони обвинувачення про існування ризику незаконного впливу на свідків та інших учасників кримінального провадження, оскільки такі не були досліджені безпосередньо судом, тому існує певна ймовірність незаконного впливу на них зі сторони зацікавлених осіб з метою зміни чи відмови від раніше наданих ними показань.

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).

Тобто, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

У результаті обізнаності ОСОБА_4 про осіб, які давали свідчення у кримінальному провадженні, не можна повністю виключити ймовірність того, що він може впливати на свідків, з метою примушування їх до зміни раніше наданих показань, та таким же чином впливати на свідків, які не давали показання, що в подальшому виключить їх можливість давати правдиві, послідовні показання у ході досудового розслідування.

Окрім того, слідчий суддя також приймає до уваги наявність інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні, які у свою чергу були залучені ОСОБА_4 до організованих ним протиправних дій та фактично перебували у його підпорядкуванні, тому існують підстави вважати, що ці особи можуть бути об`єднані однією метою - унеможливити притягнення їх до кримінальної відповідальності шляхом зміни показів, формування спільної правової позиції.

Отже підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Існування інших ризиків, передбачених ст. 177 КПК України не встановлено.

Заявлений слідчим у клопотанні та прокурором у судовому засіданні ризик, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином взагалі необґрунтований у клопотанні, а тому вказаний ризик слідчий суддя вважає припущенням, яке не підтверджуються матеріалами провадження.

При цьому слідчий суддя також приймає до уваги мотив та спосіб вчинення кримінального правопорушення, який має високий ступінь суспільної небезпеки, мав місце в умовах воєнного стану, наявність реальних ознак справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистості, а також враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

За таких обставин зазначені в клопотанні слідчого ризики, передбачені п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України слідчий суддя вважає обґрунтованими та переконливими.

Обрання підозрюваному іншого більш м`якого запобіжного заходу, ніж застава, слідчий суддя вважає неможливим за встановлених вище ризиків та наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 203-2 КК України, який є особливо тяжким злочином.

На переконання слідчого судді обрання відносно ОСОБА_4 іншого більш м`якого запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання чи особистої поруки не зможе запобігти встановленим ризикам та може негативно відобразитися на здійсненні досудового розслідування.

Отже на підставі наведеного доводи захисника ОСОБА_5 про можливість забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного шляхом застосування до нього запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання не є слушними, виходячи з обставин даного кримінального провадження і даних про особу ОСОБА_4 , що були наведені слідчим суддею вище, а шляхом застосування домашнього арешту у нічний період доби, що також заявлялося захисником у судовому засіданні - призведе до погіршення становища підозрюваного та не узгоджуватиметься з вимогами ч. 2 ст. 181 КПК.

У той же час застава як запобіжний захід, має середній рівень суворості і є адекватним забезпечувальним заходом в цьому кримінальному провадженні.

Водночас, слідчий суддя вважає, що досліджені під час судового засідання ризики та індивідуальні особливості кримінального провадження і підозрюваного свідчать, що менш суворий запобіжний захід, ніж застава може негативно відобразитися на здійсненні досудового розслідування (в тому числі шляхом неналежного виконання підозрюваним своїх процесуальних обов`язків) і русі кримінального провадження. Застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання чи особистої поруки для запобігання вказаним ризикам буде недостатнім, оскільки виконання покладених на підозрюваного обов`язків буде залежати виключно від волі самого підозрюваного та їх порушення не матиме для нього очевидних і достатньо суттєвих негативних наслідків.

Враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого ОСОБА_4 кримінального правопорушення, а також наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені статтею 177 КПК України, слідчий суддя вважає, що на даному етапі кримінального провадження запобіжний захід у виді застави буде необхідним та достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та зможе запобігти встановленим слідчим суддею ризикам і при цьому буде пропорційним, співмірним та таким, що не становитиме надмірний тягар для підозрюваного та інших осіб.

З приводу розміру застави та обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, які необхідно покласти на підозрюваного, слідчий суддя має враховувати тяжкість злочину, в якому підозрюється особа, майновий стан підозрюваного, його сімейний стан, інші дані про його особу та ризики, передбачені статтею 177 КПК України.

Як встановлено вище, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 203-2 КК України, тобто особливо тяжкого кримінального правопорушення, а тому враховуючи положення п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо нього, за загальним правилом, має визначатися у межах від 80 до 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Зважаючи на тяжкість злочину, в якому підозрюється ОСОБА_4 , обставини кримінального правопорушення та наслідки такого для суспільства і держави, беручи до уваги індивідуальні особливості підозрюваного, слідчий суддя прийшов до висновку, що застава у сумі вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та буде достатнім стримуючим фактором для запобігання існуючим ризикам кримінального провадження.

Такий розмір з урахуванням майнового стану підозрюваного та його індивідуальних характеристик зможе забезпечити його належну поведінку, запобігти ризикам кримінального провадження та не являється непомірним для нього, а також відповідним з огляду на ймовірно завдану шкоду.

Саме такий розмір, на переконання слідчого судді, буде тим стимулюючим фактором, який стримуватиме підозрюваного від реалізації наявних ризиків і такий розмір підозрюваний або інша особа (заставодавець) боятиметься втратити внаслідок невиконання процесуальних обов`язків. Такий розмір застави є розумним з огляду на необхідність виконання завдань кримінального провадження та не є завідомо непомірним для підозрюваного.

У рішенні «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 ЄСПЛ зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 ст. 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а, зокрема, явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого.

При цьому, слідчий суддя зауважує, що розмір застави, про який просить сторона обвинувачення є безпідставним та не виправданим ані матеріалами кримінального провадження, ані відомостями про матеріальний стан підозрюваного.

Крім того, в порядку ч. 5 ст. 194 КПК України, при визначенні запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, у зв`язку із встановленням ризиків перешкоджання кримінальному провадженні, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного відповідні обов`язки.

При цьому слідчий суддя вважає за необхідне відзначити, що відповідно до положень статті 198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді, за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінальних проваджень.

Положеннями ч. 7 ст. 194 КПК України передбачено, що визначені частинами п`ятою та шостою цієї статті обов`язки, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців.

Керуючись ст. 5 п. 1 підпункт «с» Європейської конвенції про захист прав і основних свобод людини, ст. 29 Конституції України, ст. 177, 186, 193, 194, 196, 198, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В :

клопотання детектива Територіального управління БЕБ у Закарпатській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором на підставі матеріалів кримінального провадження, внесених до ЄРДР за № 12022070000000053 від 14 лютого 2022 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 203-2 КК України, про застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання - задовольнити частково.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Росош Свалявського району Закарпатської області, мешканця АДРЕСА_1 , запобіжний захід у виді застави у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає суму 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) грн.

Підозрюваний ОСОБА_4 не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України у Закарпатській області за реквізитами: код 26213408, МФО 820172, р/н UA198201720355209001000018501, ДКСУ м. Київ (призначення платежу - згідно якого провадження, найменування суду, що виніс судове рішення, прізвище, ім`я по батькові особи, за яку внесено заставу), або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує прокурору та слідчому судді.

У порядку ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_4 строком до 25 березня 2024 року наступні обов`язки:

1) не відлучатися з району проживання без дозволу детектива Територіального управління БЕБ у Закарпатській області ОСОБА_6 , прокурора, за винятком необхідності участі у слідчих діях чи у розгляді кримінального провадження;

2) прибувати до детектива Територіального управління БЕБ у Закарпатській області ОСОБА_6 , прокурора та суду на першу їхню вимогу;

3) повідомляти детектива Територіального управління БЕБ у Закарпатській області ОСОБА_6 , прокурора чи суд про зміну місця проживання та роботи;

4) утримуватися від спілкування з ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 ;

5) не відвідувати місця розташування незаконних гральних закладів, що розміщені за адресами: АДРЕСА_2 , АДРЕСА_2 ;

6) здати на зберігання до відповідного органу міграційної служби за місцем реєстрації свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному та заставодавцю, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави.

Роз`яснити ОСОБА_4 , що в разі невнесення застави ним (або заставодавцями), до нього може бути застосований інший, більш суворий запобіжний захід.

У задоволенні вимог решти клопотання відмовити.

Дата закінчення дії ухвали у частині покладених обов`язків - 25 березня 2024 року.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: ОСОБА_1