Ухвала суду № 117269588, 19.02.2024, Перечинський районний суд Закарпатської області

Справа № 298/1172/22 Провадження № 1-кп/304/148/2024

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 лютого 2024 рокум. Перечин

Перечинський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

обвинуваченого - ОСОБА_4 ,

його захисника - адвоката ОСОБА_5 ,

обвинуваченого - ОСОБА_6 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні у залі суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022071070000038 від 30 березня 2022 року по обвинуваченню

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України,

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця міста Харкова, зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , українця, громадянина України,

та

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця та зареєстрованого у АДРЕСА_3 , фактично проживає у АДРЕСА_4 , українця, громадянина України,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України,

У С Т А Н О В И В:

на розгляді Перечинського районного суду Закарпатської області перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_7 , ОСОБА_6 та ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

Захисник ОСОБА_5 подала клопотання про скасування арешту на майно, а саме мобільного телефону ОРРО Хз Pro та грошової банкноти номіналом 100 доларів США серії LK 36058140Е в частині користування ними власником ОСОБА_4 та передати мобільний телефон та грошову банкноту на відповідальне зберігання ОСОБА_4 . Посилається на те, що ухвалою Великоберезнянського районного суду від 22 квітня 2022 року було накладено арешт із забороною на відчуження, користування та розпорядження майном, зокрема на грошову банкноту номіналом 100 доларів США та вказаний мобільний телефон. Вважає, що арешт, накладений на вказані речі підлягає частковому скасуванню (в частині користування) з підстав відсутності потреби у подальшому його застосуванні. Зазначає, що наразі судом досліджені усі письмові докази, надані стороною обвинувачення, з яких в тому числі видно, що за участю мобільного телефону проведені усі слідчі дії, а інформація наявна у такому зафіксована у протоколі огляду телефону та досліджена судом. Відносно грошової банкноти зазначає, що з такою не проводилися жодні слідчі дії та не встановлено будь яку обставину, що така використовувалася як знаряддя чи засіб вчинення кримінального правопорушення. Більше того, як вказує захисник, тривале зберігання мобільного телефону без його використання та регулярного підживлення акумулятора, може призвести до його повного виведення із робочого стану, що у свою чергу вважатиметься заподіянням шкоди. Отже, вважаючи, що подальша потреба у арешті майна відсутня з огляду на досягнення завдання кримінального провадження, для виконання якого це майно підлягало арешту, захисник просить задовольнити її клопотання.

У судовому засіданні захисник ОСОБА_5 просила задовольнити її клопотання та скасувати арешт у частині користування належного ОСОБА_4 майна, посилаючись на викладені у клопотанні підстави.

Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечив у повному обсязі та вказував на те, що майно з приводу якого подано дане клопотання належить ОСОБА_4 , в той час як санкція частини статті, за якою той обвинувачується передбачає конфіскацію майна, а відтак таке майно може підлягати конфіскації.

Обвинувачений ОСОБА_4 позицію свого захисника підтримав, а обвинувачений ОСОБА_6 - вважав за необхідне повернути мобільний телефон ОСОБА_4 .

Захисник ОСОБА_8 у судове засідання не з`явилася, направила клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Суд, заслухавши їх думку, дослідивши клопотання та надані у розпорядження суду документи, а також необхідні для його вирішення матеріали кримінального провадження, прийшов до такого.

Згідно з ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Встановлено, що ухвалою слідчого судді Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 22 квітня 2022 року у кримінальному провадженні №12022071070000038 від 30 березня 2022 року, серед іншого накладено арешт, із забороною на відчуження, розпорядження та користування на майно, вилучене у ході обшуку домогосподарства будинку АДРЕСА_4 , за місцем проживання ОСОБА_4 , а саме на грошову банкноту номіналом 100 доларів США серії LK 36058140Е та мобільний телефон ОРРО Хз Pro.

За загальним правилом, закріпленим у ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження, в тому числі і арешт майна, допускається тільки у разі коли потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора та одночасно з цим може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Однак накладення арешту на майно є тимчасовим позбавленням прав на нього у зв`язку з тим, що відповідні речі містять відомості, які мають значення для кримінального провадження. Відповідні обмеження є розумними і співмірними з огляду на завдання кримінального провадження. З урахуванням досліджених обставин в цьому кримінальному провадженні станом на час накладення арешту на майно потреби досудового розслідування виправдовували саме такий ступінь втручання у права та свободи особи з метою виконання завдань кримінального провадження.

На даний час позбавлення ОСОБА_4 як власника мобільного телефону права користуватися цим майном на стадії судового розгляду з урахуванням досліджених обставин кримінального провадження не є пропорційним обмеженню права власника вільно володіти таким майном, використовуючи його у своїх особистих потребах.

Виходячи із встановлених у судовому засіданні обставин, застосований захід забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту мобільного телефону вже не забезпечує досягнення мети кримінального провадження, а навпаки, застосований майже два роки тому, порушує право ОСОБА_4 на вільне володіння та користування ним на власний розсуд.

При цьому клопотання захисника з приводу скасування арешту на грошову банкноту в частині користування такою суд вважає неспроможним та беззмістовними.

Також суд відхиляє заперечення прокурора ОСОБА_3 з приводу того, що арештоване майна може підлягати конфіскації за обвинувальним вироком суду, оскільки скасування арешту у частині користування майном жодним чином не вплине на можливість конфіскації такого при законній потребі.

Європейський Суд з прав людини нагадує, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льон рот проти Швеції» (Sporrong and Lonnroth v. Sweden), пп. 69 і 73, Series A № 52).

За наведених обставин та виходячи із фактичних даних, наявних у матеріалах клопотання, враховуючи позицію як сторони захисту, так і сторони обвинувачення, у відповідності до ч. 2 ст. 174 КПК України, суд вбачає підстави для скасування раніше накладеного арешту у вказаному кримінальному провадженні на мобільний телефон у частині користування таким, оскільки у подальшому його застосуванні відпала потреба.

При цьому вимоги клопотання про зобов`язання слідчого вчинити конкретні дії по передачі майна на відповідальне зберігання власника задоволенню не підлягають, оскільки вирішення даного питання не входить до компетенції слідчого судді/суду і є дискреційними повноваженнями слідчого.

Керуючись ст. 174, 175, 369 КПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

клопотання задовольнити частково.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 22 квітня 2022 року на мобільний телефон ОРРО Хз Pro - скасувати в частині заборони користуватися зазначеним майном.

У задоволенні решти вимог клопотання відмовити.

Ухвала суду згідно з ч. 2 ст. 392 КПК України окремому оскарженню від судового рішення, передбаченого частиною першою вказаної статті, не підлягає.

Головуючий: ОСОБА_1