Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 301/311/24
2-а/301/5/24
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"26" лютого 2024 р. Іршавський районний суд Закарпатської області в складі:
головуючого судді - Гичка О.Б.,
за участю секретаря судового засідання - Мелай В.Ю.,
розглянув в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Закарпатській області, про скасування постанови, серія БАД 264974 від 16.01.2024, про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,
ВСТАНОВИВ:
У січні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Іршавського районного суду Закарпатської області з позовом до Головного управління Національної поліції в Закарпатській області, про скасування постанови винесену інспектором СРПП відділення №1 Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області лейтенанта поліції Дудла О.І., серія БАД 264974 від 16.01.2024, про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, за ч.5 ст. 121, ч.2 ст.122 та ч.1 ст.126 КУпАП.
В позовній заяві позивач не погоджується з діями відповідача та прийнятим рішенням про притягнення його до адміністративної відповідальності з тих підстав, що Правил дорожнього руху не порушував, його вина у вчиненні правопорушень не підтверджена будь-якими доказами. З вказаних підстав вважає дії інспектора протиправними, а винесену постанову такою, що не відповідає фактичним обставинам справи, а тому просить її скасувати та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Ухвалою Іршавського районного суду Закарпатської області від 26.01.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи. Відповідачу відповідно до ч.2 ст.77 КАС України роз`яснено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, за матеріалами справи з`ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, приходить до наступних висновків.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Так, у відповідності до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозаписуючих засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до п.11 ч.1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів. Розгляд справи віднесено до компетенції Національної поліції.
Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306 зазначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
В ході розгляду даної справи встановлено, що згідно постанови інспектора СРПП відділення №1 Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області лейтенанта поліції Дудла О.І. про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серія БАД 264974 від 16.01.2024, ОСОБА_1 16.01.2024 о 11:43 керував транспортним засобом в м.Іршава, по вул. Б.Хмельницького на перехресті вул. Фізкультурна керував ТЗ «Мерседес ВІТО» р.н. НОМЕР_1 та порушив правила маневрування, а також не був пристебнутий паском безпеки та не пред`явив посвідчення водія, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу та полісу обов`язкового страхування ТЗ, чим порушив правила дорожнього руху України. Своїми діями ОСОБА_1 скоїв адміністративні правопорушення, відповідальність за які передбачена за ч.5 ст. 121, ч.2 ст.122 та ч.1 ст.126 КУпАП.
Вказаною постановою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн.
Диспозицією ч.5 ст.121 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка порушила правила користування ременями безпеки або мотошоломами, ч.2 ст.122 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка порушила правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, ч. 1 ст. 126 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред`явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством.
Так, досліджуючи підстави притягнення позивача до адміністративної відповідальності, суд вважає за необхідне зауважити наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною 1 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Як вбачається з позовної заяви, позивач заперечує факт вчинення ним адміністративних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 121, ч.2 ст.122 та ч.1 ст.126 КУпАП та вважає незаконною винесену постанову поліцейського від 16.01.2024 про притягнення його до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху та накладення стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн., в обгрунтування зазначив, що інспектором відділу поліції відносно нього складено постанову та притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу, серія БАД 264974 від 16.01.2024, за ч.5 ст. 121, ч.2 ст.122 та ч.1 ст.126 КУпАП, за те, що 16.01.2024 близько 11 години в м. Іршава керував транспортним засобом по вул. Б. Хмельницького на перехресті вул. Фізкультурна та порушив правила маневрування, а також не був пристебнутий паском безпеки та не пред`явив посвідчення водія, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу та полісу обов`язкового страхування ТЗ, чим порушив правила дорожнього руху України.
Вважає, що дана постанова є незаконною з наступних підстав: 16.01.2024 він перебував в магазині в м. Іршава по вулиці Б. Хмельницького. Автомобіль, яким він приїхав, стояв на узбіччі дороги вказаної вулиці. Близько 11 години вийшовши з магазину він підійшов до автомобіля щоб забрати необхідні документи. В той момент коли він забирав документи до нього підійшли працівники поліції та повідомили, що він керував ТЗ з порушенням ПДР. У відповідь він пояснив, що його автомобіль вже декілька годин стоїть на узбіччі дороги по вул. Б.Хмельницького в м. Іршава. Не звертаючи уваги на його пояснення, та не надавши будь яких доказів, інспектором поліції було винесено постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.5 ст. 121, ч.2 ст.122 та ч.1 ст.126 КУпАП.
Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Аналіз наведеної норм дає підстави для висновку, що порушення Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність Кодексом про адміністративні правопорушення України, має підтверджуватися відповідними доказами, невичерпний перелік яких наведений у ст.251 Кодексу.
У відповідності зі ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Ухвалою суду від 26.01.2024 відповідачу було запропоновано надати до суду відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову. На день розгляду справи відповідачем до суду не надано відзив на позовну заяву з відповідними доказами, які обґрунтовували правомірність прийнятого рішення.
Враховуючи, що відповідач не скористався наданим правом на надання відзиву на позов, до суду не надано будь-якої інформації про неможливість його надання, тому суд, визнає ненадання відповідачем відзиву на позов без поважних причин та вирішує спір за наявними матеріалами справи.
Частиною 1 статті 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.
Згідно зі статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Суд зазначає, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб`єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов`язки для особи, щодо якої він винесений.
Таке рішення суб`єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб`єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб`єкта владних повноважень.
В контексті наведеного слід зауважити, що дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення має виключно важливу роль для встановлення об`єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення. Порушення норм процесуального права суб`єктом владних повноважень (в даному випадку - інспектором патрульної поліції) при прийнятті та складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює, а подекуди й унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об`єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 15.11.2018 року у справі № 524/5536/17, від 30.05.2018 року у справі № 337/3389/16, від 17.07.2019 року у справі №295/3099/17, від 13.02.2020 року у справі №524/9716/16-а, від 05.03.2020 року у справі №607/7987/17.
Під час розгляду справи судом встановлено, що у наданій позивачем копії оскаржуваної постанови, в порушення вимог ст.ст. 268, 283 КУпАП не міститься опису обставин, достатніх для повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, у змісті постанови відсутні відомості про докази, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення, що унеможливлює суд перевірити правомірність дій інспектора та оцінки доказів при притягненні особи до адміністративної відповідальності.
У зв`язку із неподанням відповідачем відзиву на позов без поважних причин у відповідності до ч.4 ст.159 КАС України дії відповідача кваліфікуються судом як визнання позову. Оскільки лише оскаржувана постанова не може беззаперечним доказом вини позивача.
Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що постанова по справі про адміністративне правопорушення БАД 264974 від 16.01.2024 є необґрунтованою та такою, що не відповідає критеріям, які наведені у ч.2 ст.2 КАС України. При розгляді справи не були з`ясовані і доведені обставини, які б свідчили, що в діях позивача є ознаки проступку, за який законом встановлено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ч.3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Порушення порядку, встановленого законом при складані вказаної постанови про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 , відсутність належних доказів вчинення адміністративних правопорушень за ч.5 ст. 121, ч.2 ст.122 та ч.1 ст.126 КУпАП, суд вважає безумовною підставою для скасування постанови та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи, що за результатом судового розгляду, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, тому на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати понесені на сплату судового збору.
Як встановлено з матеріалів справи за подання позовної заяви позивачем сплачено судовий збір в розмірі 606 грн.
Таким чином на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Закарпатської області судовий збір в розмірі 606 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 252, 268, 278, 280 КУпАП, ч.2 ст.77, ст. 246, 255, 286 КАС України, суд,-
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Скасувати постанову від 16 січня 2024 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі, серія БАД № 264974 від 16.01.2024, винесену інспектором СРПП відділення №1 Хустського РУП Головного управління Національної поліції в Закарпатській області лейтенантом поліції Дудла О.І. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за за ч.5 ст. 121, ч.2 ст.122 та ч.1 ст.126 КУпАП.
Справу про притягнення до адміністративної відповідальності за за ч.5 ст. 121, ч.2 ст.122 та ч.1 ст.126 КУпАП ОСОБА_1 - закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Закарпатській області на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування судових витрат в сумі 606 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Найменування сторін:
- позивач : ОСОБА_1 (адреса : АДРЕСА_1 );
- представник позивача : адвокат Полянський Василь Іванович (АДРЕСА_2);
-відповідач : Головне управління Національної поліції в Закарпатській області (місце знаходження за адресою : 88000, м. Ужгород, вул. Ф.Ракоці, 13, Закарпатської області).
Суддя Іршавського
районного суду : О. Б. Гичка
Судове рішення № 117269491, Іршавський районний суд Закарпатської області було прийнято 26.02.2024. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 301/311/24. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: