Ухвала суду № 117265646, 26.02.2024, Індустріальний районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Харкова)

Суддя ОСОБА_1

Справа № 552/3037/22

Провадження № 1-в/644/63/24

26.02.2024

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 лютого 2024 року м. Харків.

Орджонікідзевський районний суд м. Харкова у складі:

Головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні подання Індустріального районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області від 23.01.2023 року про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлення для відбування призначеного судом покарання засудженого:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженцям.Харкова,українця,з середньоюосвітою,офіційно непрацевлаштованого,не одруженого,який маєна утриманнінеповнолітню дитину,раніше несудимого,якийзареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , засудженого вироком Київського районного суду м. Полтави 20.09.2022 року за ч.3 ст.185 КК України до покарання у виді 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України, звільнений від відбування покарання зі встановленням йому іспитового строком на 2 роки -

В С Т А Н О В И В:

29.12.2023 року Індустріальний районний відділ філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області звернувся до суду з поданням про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлення засудженого ОСОБА_4 для відбування призначеного вироком Київського районного суду м. Полтави 20.09.2022 року покарання у виді 3 років позбавлення волі.

В обґрунтування подання зазначено, що на виконанні в Індустріальному районному відділі філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області перебуває вирок стосовно ОСОБА_4 , який засуджений 20.09.2022 року вироком Київського районного суду м. Полтави до покарання у виді 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України, звільнений від відбування покарання зі встановленням йому іспитового строком на 2 роки. Згідно ст. 76 КК України на ОСОБА_4 судом покладені такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження органом з питань пробації. 29.11.2022 р. ОСОБА_4 з`явився до органу пробації для постановки на облік де був ознайомлений з порядком та умовами відбування покарання, про що надав підписку. Однак, за час перебування на обліку засуджений у встановлені дні явки, а саме 16.11.2023 р. на реєстрацію до органу пробації не з`явився, прибув до органу пробації 17.11.2023 р., неявку у встановлений день мотивував поганим самопочуттям. Крім того, ОСОБА_4 за період відбування покарання притягався до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 127 КУпАП, ч.1 ст. 178 КУпАП та ч.1 ст. 175-1 КУпАП. Всі ці обставини свідчить про те, що засуджений на шлях виправлення не став, відтак достатньо підстав для скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Представник органуз питаньпробації всудове засіданняне з`явилася,про слуханнясправи повідомляласясвоєчасно таналежним чином,подала до суду заяву про розгляд подання за її відсутності, подання підтримала.

Прокурор в судовому засіданні проти задоволення подання органу з питань пробації заперечувала.

Засуджений ОСОБА_4 в судовому засіданні просив у задоволенні подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання відмовити та надати йому шанс для виправлення, зобов`язався виконувати покладені на нього обов`язки.

Суд, заслухавши думку прокурора, дослідивши матеріали особової справи засудженого, приходить до висновку, що подання органу з питань пробації задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 засуджений вироком Київського районного суду м. Полтави 20.09.2022 року за ч.3 ст.185 КК України до покарання у виді 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України, звільнений від відбування покарання зі встановленням йому іспитового строком на 2 роки та покладено на нього обов`язки, передбачені ст. 76 КК України, а саме: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження органом з питань пробації.

Даний вирок набрав законної сили 21.10.2022 року.

Відповідно до ч. 2 ст.78 КК України передбачено спеціальні підстави для направлення засудженого, звільненого від відбування покарання з випробуванням, для відбування призначеного вироком суду покарання невиконання покладених на нього процесуальних обов`язків та систематичне вчинення правопорушень, що потягли за собою адміністративні стягнення. Встановлення наведених підстав повинно засвідчувати той факт, що засуджений не бажає стати на шлях виправлення.

Пунктом 10 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2003 №7 та ст. 166 КВК України встановлено, що згідно з ч. 2 ст. 78 КК України суд за поданням органу, який здійснює контроль за поведінкою засудженого, звільненого від відбування покарання з випробуванням, може прийняти рішення про скасування звільнення та направлення засудженого для відбування зазначеного покарання, зокрема, коли засуджений не виконує обов`язки, встановлені КВК України, Законом України «Про пробацію», а також покладені на засудженого судом.

Частинами 3 та 4 ст. 166 КВК України передбачено, що у разі невиконання засудженим, звільненим від відбування покарання з випробуванням, обов`язків, визначених законом та покладених на нього судом, систематичного вчинення правопорушень, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, уповноважений орган з питань пробації застосовує до нього письмове попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання. Письмове попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання застосовується у разі невиконання засудженим хоча б одного з обов`язків, визначених законом та покладених на нього судом, за відсутності об`єктивних обставин, що фактично позбавляють засудженого можливості їх виконувати.

Згідно матеріалів особової справи №90/22 засуджений ОСОБА_4 29.11.2022 був письмово ознайомлений з порядком та умовами проведення нагляду за особами, звільненими від відбування покарання з випробуванням, обов`язками, покладеними на нього судом, а також наслідками у разі допущення порушень порядку відбування іспитового строку. Крім того ОСОБА_4 під розпис ознайомлений з постановою про встановлення днів явки на реєстрацію від 29.11.2022, згідно якої другий та третій четвер кожного місяця він зобов`язаний з`являтися до органу пробації.

Як вбачається з дослідженої в судовому засіданні особової справи, ОСОБА_4 тричі притягувався до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 127 КУпАП, ч.1 ст. 178 КУпАП та ч.1 ст. 175-1 КУпАП.

У судовому засіданні засуджений ОСОБА_4 вину у вчиненні адміністративних правопорушень визнав, щиро каявся.

Згідно вимоги УІАП ГУНП в Харківській області після ухвалення вироку ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності не притягувався.

За час перебування на обліку засуджений у встановлені дні явки, а саме 16.11.2023 р. на реєстрацію до органу пробації не з`явився, прибув до органу пробації 17.11.2023 р., неявку у встановлений день мотивував поганим самопочуттям, про що надав письмове пояснення.

Перевіряючи обгрутованість внесеного органом пробації подання про скасування звільнення ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, суд звертає увагу на те, що при скасуванні звільнення від відбування покарання з випробуванням суд зобов`язаний з`ясувати, чи можна розглядати факти, викладені у поданні органу пробації, як свідчення небажання засудженого стати на шлях виправлення, оскільки сам факт вчинення адміністративних правопорушень не є самостійною, безпосередньою підставою для скасування звільнення від покарання з випробуванням та направлення для відбування покарання, призначеного судом.

Крім того, згідно ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість висунутого проти нього обвинувачення.

За таких обставин, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні подання органу з питань пробації про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлення для відбування призначеного судом покарання засудженого ОСОБА_4 .

Керуючись ст. ст. 537, 539 КПК України, ст. 78 КК України, 166 КВК України суд, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні подання Індустріального районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлення для відбування призначеного судом покарання засудженого ОСОБА_4 відмовити.

Особову справу засудженого ОСОБА_4 повернути до Індустріального районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області.

Ухвала суду може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги.

Головуючий - суддя: ОСОБА_1