Рішення № 117260195, 26.02.2024, Петриківський районний суд Дніпропетровської області

ПЕТРИКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 187/5/24

2/0187/5/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" лютого 2024 р. смт Петриківка

Петриківський районний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Іщенко І.М., за участю секретаря судового засідання Клисак Н.Г., розглянувши в порядкуспрощеного позовногопровадженняцивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», треті особи: приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Русецька Оксана Олександрівни, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

В С Т А Н О В И В

02.01.2024 року до Петриківського районного суду Дніпропетровської області звернулася ОСОБА_1 з позовом до ТОВ «Вердикт Капітал», третя особи: приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Русецька О.О., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М., посилаючись на те, що 03.06.2021 року приватним нотаріусом вчинено виконавчий напис № 84774, яким стягнуто заборгованість у безспірному порядку у сумі 8111 грн з ОСОБА_2 , яка є боржником за кредитним договором № АG0428389 від 24.05.2019, укладеним із первісним кредитором - ТОВ «ФК «Дінеро», право вимоги за яким було відступлено до нового кредитора - ТОВ «Вердикт Капітал» на підставі Договору про відступлення права вимоги грошових зобов`язань за фінансовими кредитами № 22-08/19 та додаткової угоди від 27.12.2019 року.

Позивачка звертає увагу на те, що не має документів про підтвердження наявності заборгованості перед ТОВ «ФК «Дінеро» та підтвердження переуступки кредитного зобов`язання ТОВ «Вердикт Капітал», тому просить визнати виконавчий напис № 84774 від 03.06.2021 року таким, що не підлягає виконанню, стягнути з відповідача на свою користь безпідставно списані з банківського рахунку приватним виконавцем грошові кошти в сумі 1814,94 грн, та судові витрати в розмірі 1073,60 грн.

Відповідно до частин 2-6 статті 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, серед іншого, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). З огляду на предмет та ціну позову дана справа підпадає під ознаки малозначної справи та не віднесена до категорії справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження. Обставини справи, що згідно частини третьої статті 274 ЦПК України, мають значення для вирішення питання про можливість розгляду справи в порядку спрощеного провадження, також свідчать про наявність підстав для розгляду цієї справи в спрощеному порядку.

Згідно ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою судді Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 03.01.2024провадження у справі відкрито, постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без вик литку сторін за наявними у справі матеріалами (а.с. 33). Також даною ухвалою було встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання ним відзиву на позовну заяву; встановлено позивачу п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив та встановлено відповідачу п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення. Роз`яснено відповідачу, що відповідно до ч. 1 ст. 193 ЦПК України у строк для подання відзиву він має право пред`явити зустрічний позов.

У відповідності до ч. ч. 1, 8 ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Позивачка ОСОБА_1 надала до суду клопотання про розгляд справи за її відсутності (а.с. 30).

Відповідачу - ТОВ «Вердикт Капітал» направлялась позовна заява з додатками, ухвала про відкриття провадження у справі, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення 17.01.2024 року (а.с. 35).

Третя особа: приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Русецька О.О. про розгляд справи була повідомлена належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення 22.01.2024 року, заяв чи клопотань не надсилала (а.с. 37).

Третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. про розгляд справи повідомлялася належним чином, що підтверджується повідомленням, яке повернулося до суду з поштовою відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с. 36).

Враховуючи, що судом вчинено всі необхідні та достатні дії для повідомлення відповідача про судовий розгляд даної справи, наявні підстави вважати, що відповідач вважається таким, що повідомлений про судовий розгляд належним чином.

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд встановив такі обставини.

За загальним правилом (частина 1статті 13 ЦПК України) суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Відповідно до ч. 1ст. 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В тому числі, суд враховує вимогист. 80 ЦПК України, зокрема достатність доказів для вирішення справи, наданих до суду.

Всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані позивачем докази суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

У судовому засіданнівстановлено,що міжпозивачкою ОСОБА_2 та ТОВ«Фінансова компанія«Дінеро» укладений24.05.2019року договірпозики №АG0428389на суму2800грн,строком до23.08.2019 року, що підтверджується копією паспорту споживчого кредиту (а.с. 15-16).

03.06.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. вчинено виконавчий напис № 84774, яким стягнуто з ОСОБА_2 заборгованість у сумі 8111 грн, яка є боржником за кредитним договором № АG0428389 від 24.05.2019, укладеним із первісним кредитором - ТОВ «ФК «Дінеро», право вимоги за яким було відступлено до нового кредитора - ТОВ «Вердикт Капітал» на підставі договору про відступлення права вимоги грошових зобов`язань за фінансовими кредитами № 22-08/19 та додаткової угоди від 27.12.2019 року, за період з 27.12.2019 року по 28.05.2021 року у розмірі 8111 грн, яка складається із: заборгованості за тілом кредиту 2800 грн, заборгованості за нарахованими та несплаченим процентами та комісією 5261 грн, а також 50 грн за вчинення виконавчого напису нотаріусом (а.с. 14).

Суд звертає увагу, що договору про відступлення права вимоги грошових зобов`язань за фінансовими кредитами № 22-08/19та додатковоїугоди №8від 27.12.2019року ТОВ «ФК «Дінеро» в матеріалах справи відсутній.

Судом також встановлено, що по виконавчому напису нотаріуса № 84774 від 03.06.2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Русецькою О.О. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 66855494 від 16.09.2021 року про стягнення з ОСОБА_3 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованості в розмірі 8111 грн (а.с. 19-20).

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Русецької О.О. від 18.09.2021 року звернуто стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ОСОБА_3 , яка отримує дохід у ТОВ «Оптторг-15» у розмірі 20% до виплати загальної суми боргу 9422,10 грн, з яких 8111 грн борг на користь стягувача, 811,10 грн основна винагорода на користь приватного виконавця, 500 грн витрати виконавчого провадження (а.с. 23-24).

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Русецької О.О. від 01.12.2021 року накладено арешт на грошові кошти боржника ОСОБА_3 , що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, а також на кошти/електронні гроші на рахунках/електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів/електронних грошей, що містяться на рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом в межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження 9422,10 грн (а.с. 26).

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Русецької О.О. від 15.12.2021 року про зміну назви сторони виконавчого провадження змінено прізвище ОСОБА_3 на « ОСОБА_4 » на підставі свідоцтва про шлюб від 12.02.2021 року, а/з № 34, складений Дніпровським районним у місті Кам`янське відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (а.с. 9, 27).

За загальним правилом статей15, 16ЦК Україникожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

При цьому, відповідно достатті 18ЦК Українинотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюєтьсяЗаконом України «Пронотаріат»та іншими актами законодавства України (частина першастатті 39 Закону України «Про нотаріат»). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій, Порядок).

Згідно зістаттею 87 Закону України «Про нотаріат»для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88Закону України «Про нотаріат»визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієїстатті законунотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача.

Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженимпостановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172(далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені вЗаконі України «Про нотаріат»та Порядку вчинення нотаріальних дій.

Відповідно до пункту 2 Переліку для одержання виконавчого напису з підстав, що випливають з кредитних відносин додаються: оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Устатті 50 Закону України «Про нотаріат»передбачено, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акту має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»)

Відповідно до п. 1.10 розділу 1 Положення про організацію операційної діяльності у банках України, затвердженогопостановою НБУ № 254 від 18 червня 2003 року, особовий рахунок - рахунок аналітичного обліку операцій з клієнтами банку, що здійснюються відповідно до укладених між банком і клієнтами договорів. Обов`язкові реквізити особових рахунків та виписок банку з них встановлені п. 5.5 Положення.

Виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Інформація про стан особових рахунків клієнтів може надаватись їх власникам, уповноваженим власниками рахунків особам та державним органам, які мають право на отримання такої інформації згідно із законодавством України (п.п. 5.6, 5.8 Положення).

Виписка банку - це єдиний на сьогодні документ, що підтверджує факт надходження грошей на рахунок і списання коштів з рахунка на оплату розрахунково-касових послуг банку.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

Пунктом 10 Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 07 лютого 2014 року «Про судову практику розгляду справ про оскарження нотаріальних дій або відмову в їх вчиненні» роз`яснено, належним чином вручене повідомлення боржника про вчинення виконавчого напису впливає на правильне вирішення справи.

Для вчинення нотаріусом виконавчого напису відповідачем не було надано письмову вимогу про усунення порушень кредитних зобов`язань боржником. Будь-яких документів, які б підтверджували отримання позичальником вимоги банку приватному нотаріусу не надано.

Наведеними вище нормами установлено, що, сам по собі факт подання стягувачем відповідних документів нотаріусу не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого. При цьому, матеріалами даної справи установлено, що фактично заборгованість ОСОБА_1 перед банком є спірною, позивач не погоджується з її розміром та складовими.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6Конвенціїпро захистправ людиниі основоположнихсвобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України»).

Таким чином, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. при вчиненні виконавчого напису не пересвідчився про відсутність спору, на час пред`явлення вимоги, спору, чим порушив п. 2.3 пункту 2, пункту 3 глави 16 розділу II Порядку, ст. 87,88 Закону України «Про нотаріат», отже виконавчий напис нотаріуса № 84774 від 03.06.2021 року має бути визнаний таким, що не підлягає виконанню.

Приймаючи до уваги, що заборгованість не можна вважати безспірною, оскільки стягувач не надав приватному нотаріусу доказів безспірності заборгованості, оскільки ОСОБА_2 не направлялась вимога про добровільне виконання кредитного зобов`язання та не було роз`яснено наслідки її невиконання, доказів протилежного до суду не надано, тому суд приходить висновку, що виконавчий напис від 03 червня 2021 року за реєстровим номером 84774, вчинений приватним нотаріусом Остапенко Є.М. здійснено з порушенням норм законодавства, а тому є таким, що не підлягає виконанню, а позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Крім цього, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що з ОСОБА_1 стягнуті грошові кошти в сумі 1814,94 грн приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Русецькою О.О. в межах виконавчого провадження № 66855494 від 13.12.2021 року, що підтверджується копіями квитанцій від 15.12.2021 року (а.с. 11-12).

Позивачка просить стягнути з відповідача в її користь, у зв`язку із безпідставним їх набуття та збереження.

З такими аргументами позивачки суд погоджується, виходячи з наступних норм права, які підлягають застосуванню та мотиви їх застосування.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

За правовою природою конструкція зобов`язання, що виникає з безпідставного набуття майна (безпідставного збагачення), є формою реалізації охоронного правовідношення та виконує компенсаторну функцію. Зобов`язання, що виникають внаслідок безпідставного збагачення є протилежністю до зобов`язання з правочинів (договорів). Правочин, зокрема договір, як належна правова підстава встановлює зобов`язання з передання речі, виконання робіт (надання послуги), сплати коштів. Відповідно, за відсутності (або у подальшому відпадіння) правової підстави в особи виникає зобов`язання повернути те, що було отримано безпідставно (кондикція). Отримання майна, набутого без підстави, призводить до реституційного ефекту, прямо протилежного тому, що передбачено договором. Загальною ознакою кондикції є відсутність (або відпадіння у подальшому) правової підстави для утримання майна, набутого особою, до якої потерпілий звертається з кондикційним позовом.

Зі змісту статті 1212 ЦК України можна зробити висновок, що особа, яка внаслідок правомірних або неправомірних дій або подій безпідставно збагатилася в результаті невигідних наслідків для іншої особи, зобов`язана повернути безпідставно набуте майно цій особі. Будь-яке збагачення визнається безпідставним, якщо особа, що збагатилася, не мала права на збагачення за рахунок потерпілого, або в разі, коли потерпілий не погоджувався на настання не вигідних для себе наслідків. Не має права на збагачення особа, що отримала його за недійсним актом, судовим рішенням або недіючою нормою права. Збагачення є безпідставним, і якщо потерпілий сам надав його для мети, що не була досягнена, або з очікуванням, яке не справдилося.

Про виникнення зобов`язання, що виникають внаслідок безпідставного збагачення або збереження майна можна говорити у тому разі, коли дії особи або події призводять до протиправного результату, що юридично не обумовлений виникненням майнових вигод на стороні однієї особи за рахунок іншої. Саме цей протиправний результат у вигляді юридично безпідставних майнових вигод, що перейшли до набувача, є фактичною підставою для виникнення зобов`язань з повернення безпідставного збагачення.

Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Результат аналізу статті 1212 ЦК України дає підстави для висновку, що фактичний склад, що породжує зобов`язання, які виникають внаслідок набуття або збереження майна без достатніх правових підстав, складається з таких елементів: 1) одна особа набуває або зберігає майно за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо вони відпали (майно набувається або зберігається без передбачених законом, іншими правовими актами або правочином підстав).

Набуття майна однією особою за рахунок іншої полягає у збільшенні обсягу майна в однієї особи з одночасним зменшенням його обсягу в іншої особи. Набуття передбачає кількісний приріст майна, збільшення його вартості без понесення відповідних витрат набувачем. Безпідставне збереження майна полягає у тому, що особа мала витратити власні кошти, але не витратила їх через понесені втрати іншою особою або в результаті невиплати винагороди, що належить іншій особі.

Для виникнення зобов`язань із повернення безпідставного набутого майна необхідно, щоб майно було набуте або збережене безпідставно. Безпідставним є набуття або збереження, що не ґрунтується на законі, іншому правовому акті або правочині.

Набуття (збереження) майна визнається безпідставним, якщо його правова підстава відпала згодом. Відпадіння правової підстави полягає у зникнення обставин, на яких засновувалась юридична обґрунтованість набуття (збереження) майна.

Одним із випадків відпадіння підстави набуття (збереження) може бути скасування вищою інстанцією рішення суду, що набуло чинності, або визнання судом таким, що не підлягає виконанню, виконавчого напису нотаріуса, на підставі якого було здійснено стягнення майна (коштів).

Конструкція статті 1212 ЦК України, як і загалом норм глави 83 цього Кодексу, вимагає установлення абсолютної безпідставності набуття (збереження) майна не лише в момент його набуття (збереження), а й станом на час розгляду спору. Ознаки, характерні для кондиції, свідчать про те, що пред`явлення кондиційної вимоги можна визнати належним самостійним способом захисту порушеного права власності, якщо: 1) річ є такою, що визначена родовими ознаками, в тому числі грошовими коштами; 2) потерпілий домагається повернення йому речі, визначеної родовими ознаками (грошових коштів) від тієї особи (набувача), з якою він не пов`язаний договірними правовідносинами щодо речі.

Особа, яка внаслідок правомірних або неправомірних дій або подій безпідставно набула майно в результаті невигідних наслідків для іншої особи, зобов`язана повернути таке майно цій особі на підставі статті 1212 ЦК України. Будь-яке набуття (збереження) майна визнається безпідставним, якщо особа, що збагатилася, не мала права на отримання майна за рахунок потерпілого, або у разі, коли потерпілий не погоджувався на настання не вигідних для себе наслідків. Не має права на збагачення особа, що отримала його за недійсним актом, судовим рішенням або недіючою нормою права. Збагачення є безпідставним, якщо потерпілий сам надав його для мети, що не була досягнена, або з очікуванням, яке не справдилося.

Судовий акт про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, який набрав законної сили і за яким відбулося повне або часткове виконання є правовою підставою для виникнення зобов`язання з повернення майна, що набуто без достатньої правової підстави, оскільки з моменту ухвалення такого судового акту правова підстава вважається такою, що відпала. Відповідно до статті 1212 ЦК України у такому разі набувач такого майна з моменту набрання судовим актом законної сили, зобов`язаний повернути потерпілому все отримане майно.

Отже, встановивши, що правові підстави набуття відповідачем грошових коштів у сумі, що стягнені з позивачки на підставі виконавчого напису нотаріуса, який визнаний судом таким, що не підлягає виконанню, відпали, отримані відповідачем кошти підлягають поверненню позивачу відповідно до статті 1212 ЦК України.

Аналогічний висновок викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.03.2019 у справі № 910/1531/18, від 28.01.2020 року у справі № 910/16664/18.

Факт визнання виконавчого напису (на підставі якого у виконавчому провадженні було здійснено стягнення грошових коштів з позивачки) таким, що не підлягає виконанню, є підставою для повернення коштів. При цьому обставини наявності або відсутності заборгованості позивача перед відповідачем за таким кредитним договором можуть бути предметом окремого судового розгляду.

Вказана правова позиція викладена Верховним Судом у Постанові від 08.09.2021 року у справі № 201/6498/20 (провадження № 61-88св21).

Відтак, правові підстави набуття відповідачем грошових коштів у сумі 1814,94 грн, що стягнуті з позивачки на підставі виконавчого напису нотаріуса, який визнано судом таким, що не підлягає виконанню, відпали, а тому, отримані відповідачем кошти, підлягають поверненню позивачці, відповідно до статті 1212 ЦК України.

При цьому, суд звертає увагу, що обставини наявності або відсутності заборгованості позивачки перед відповідачем за кредитним договором можуть бути предметом окремого судового розгляду.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідач не надав суду жодних доказів на спростування викладених у позові обставин.

Разом з тим, для кондикційних зобов`язань доведення вини особи не має значення, а важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої (статті 1212 - 1214 ЦК України).

За вказаних обставин, оскільки виконавчий напис визнано таким, що не підлягає виконанню, і відпадала правова підстава для отримання відповідачем вказаних грошових коштів, суд дійшов до переконання, що грошові кошти у розмірі 1814,94 грн, які були стягнуті на користь відповідача при примусовому виконанні виконавчого напису нотаріуса, підлягають стягненню з відповідача ТОВ «Вердикт Капітал» на користь позивачки ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду з даним позовом ОСОБА_1 сплатила судовий збір в розмірі 1073,60 грн, що підтверджується квитанцією від 28.12.2023 року (а.с. 29), оскільки позовні вимоги задоволені у повному обсязі, судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1073,60 грн, належить стягнути з відповідача ТОВ «Вердикт Капітал» на користь позивачки ОСОБА_1 .

Керуючись ст. ст. 15, 16, 18, 1212 ЦК України, ст. ст. 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5, ст. ст. 13, 81, 89, 95, 141, 142, 200, 206, 263, 265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», треті особи: приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Русецька Оксана Олександрівни, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. № 84774від 03.06.2021року про стягнення з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (код ЄДРПОУ 36799749) заборгованості на загальну суму 8111 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (код ЄДРПОУ 36799749, місцезнаходження: вул. Кудрявський Узвіз, 5 Б, Шевченківського району м. Київ, 04053) грошові кошти в сумі 1814,94 грн стягнуті приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Русецькою О.О. в межах виконавчого провадження № 66855494 від 13.12.2021 року, та судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1073,60 грн, а всього: 2888,54 грн на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , прож.: АДРЕСА_1 ).

Рішення можебути оскарженедо Дніпровськогоапеляційного судупротягом тридцятиднів здня проголошення.

Суддя: І. М. Іщенко