Рішення № 117255391, 27.02.2024, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2024 року м.Мукачево Справа №303/10906/23

2-о/303/350/23

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

в складі: головуючого судді - Кость В.В.,

присяжних: Логай О.І.

Продан В.С.

секретар судового засідання Чухайло К.І.,

розглянувши у судовому засіданні в місті Мукачево цивільну справу

за заявою ОСОБА_1

заінтересовані особи: (1) Виконавчий комітет Мукачівської міської ради;

(2) ОСОБА_2 ;

про визнання особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про визнання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , недієздатною, встановлення над нею опіки та призначення його опікуном.

Як на підставу для задоволення заяви, заявник посилається на те, що ОСОБА_2 є його матір`ю, яка страждає на деменцію, у зв`язку з чим, буває дезорієнтована, відповідає не по суті питань, потребує постійного стороннього догляду. Наразі мати заявника, не усвідомлює значення своїх дій та не може керувати ними, а тому виникла необхідність встановлення над нею опіки.

На підставі ухвали суду від 16 листопада 2023 року заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.

Ухвалою суду від 21 грудня 2023 року по справі призначено судово-психіатричну експертизу, на час проведення якої зупинено провадження у справі.

29 січня 2024 року провадження у цивільній справі відновлено.

Від представника заявника надійшла заява про розгляд справи за їх з довірителем відсутності, заяву просять задоволити.

Уповноважений представник заінтересованої особи (1) у судове засідання не з`явися, натомість подав заяву про розгляд справи у її відсутності та просила доєднати до матеріалів справи подання органу опіки та піклування Виконавчого комітету Мукачівської міської ради.

Від представника заінтересованої особи (2) також надійшла заява про проведення судового засідання за їх відсутності з довірителем, заяву просять задоволити.

Дослідивши подані по справі доказові матеріали суд констатує наступне.

Конституцією Україна проголошена соціальною державою, політика якої спрямована на створення умов, які забезпечують гідне життя та вільний розвиток людини. Зокрема, в її статті 3 людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнані найвищою соціальною цінністю.

Людина самостійно, як господар свого життя, вирішує в які правовідносини вступати, які набувати права та створювати обов`язки. Саме ці властивості характеризують наявність у особи правосуб`єктності.

Правосуб`єктність фізичної особи включає такі складові: правоздатність, дієздатність, деліктоздатність. Правоздатність фізичної особи виникає з моменту народження і припиняється зі смертю. Відмінно від дієздатності, правоздатність особи не може бути обмежена, чи взагалі, позбавлена. Вік і психічний стан особи не впливають на її правоздатність.

Для того, щоб правоздатний громадянин міг своїми власними діями використати, реалізувати свої права і обов`язки, він повинен розуміти значення своїх дій та бути спроможним керувати ними. Повною мірою розуміти значення своїх дій та керувати ними людина може тільки по досягненні певного віку і якщо вона не має хвороб, які позбавляють її даної можливості. Внаслідок цього в законодавстві встановлена така юридична властивість для громадян, як дієздатність.

Цивільна дієздатність фізичної особи це її здатність своїми діями набувати для себе цивільні права і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов`язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання.

Згідно зі статтею 3 Закону України "Про психіатричну допомогу" кожна особа вважається такою, яка не має психічного розладу, доки наявність такого розладу не буде встановлено на підставах та в порядку, передбачених цим Законом та іншими законами України.

Відповідно до частини першої статті 39, частини першої статті 40 Цивільного кодексу України фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними; фізична особа визнається недієздатною з моменту набрання законної сили рішенням суду про це.

Згідно з даними висновку судово-психіатричного експерта від 24.01.2024 №19, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , страждає на хронічний стійкий психічний розлад у формі Деменції, що підтверджується медичними записами про наявність деменції в серпні 2023 року, неадекватною поведінкою вдома останні 3-4 роки, клінічними ознаками (сповільненість та конкретність мислення, різке зниження пам`яті та інтелекту, відсутність критики до свого стану та втрата навичок) . За своїм психічним станом ОСОБА_2 не може розуміти значення своїх дій та керувати ними.

Висновок судово-психіатричного експерта є повним і чітким, не викликає сумнівів у його правильності, ґрунтується на дослідженні медичної документації, матеріалів цивільної справи, даних освідчення та не суперечить наявним у справі доказам.

Враховуючи дані висновку судово-психіатричної експертизи, матеріали цивільної справи, суд приходить до висновку про доцільність визнання ОСОБА_2 недієздатною, оскільки остання не здатна усвідомлювати значення своїх дій і керувати ними.

Відповідно до статті 41 Цивільного кодексу України правовими наслідками визнання особи недієздатною, є зокрема, відсутність у неї права вчинення самостійно будь-якого правочину. Такі дії від імені недієздатної особи вчиняє її опікун.

Згідно з приписами частини першої статті 60 Цивільного кодексу України суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.

Отже, призначення опікуна у разі визнання особи недієздатною є обов`язком суду, за умови наявності відповідного подання органу опіки та піклування, оскільки в такому випадку у повному обсязі досягається мета цивільного судочинства: захист порушених, невизнаних, або оспорюваних прав особи, а в даному конкретному випадку - забезпечення повноцінного здійснення своїх прав недієздатною особою.

Тобто, законодавець, захищаючи недієздатну особу, покладає на суд обов`язок відразу у рішенні про визнання особи недієздатною вирішити питання захисту прав цієї особи шляхом призначення їй опікуна за поданням органу опіки та піклування.

У поданні органу опіки та піклування Виконавчого комітету Мукачівської міської ради від 26.02.2024 №829/01-25/42-24, зазначено, що проведено обстеження матеріально-побутових та житлових умов сім`ї заявника та встановлено, що заявник за станом здоров`я може виконувати обов`язки опікуна, на обліку у нарколога та психіатра не перебуває.

З огляду на зазначене, орган опіки та піклування Виконавчого комітету Мукачівської міської ради вважає, що ОСОБА_1 може бути призначений опікуном над ОСОБА_2 у разі визнання її судом недієздатною.

Приймаючи вищевказані фактичні обставини справи, суд виходить з того, що відповідно до частини першої ст. 39 Цивільного кодексу України, фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.

Суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування. (частина перша ст. 60 Цивільного кодексу України).

Отже, з урахуванням положень частини другої ст. 60, ст.ст. 62, 63 Цивільного кодексу України та подання органу опіки та піклування Виконавчого комітету Мукачівської міської ради від 26.02.2024 №829/01-25/42-24, опікуном над ОСОБА_2 , слід призначити ОСОБА_1 , який у повній мірі відповідає законодавчо визначеним вимогам, які ставляться до опікуна недієздатної особи.

Згідно з приписами частини шостої статті 300 Цивільного процесуального кодексу України, строк дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною визначається судом, але не може перевищувати двох років.

Таким чином, вимоги за заявою ОСОБА_1 , підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 8, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 2, 3, 10, 12, 77-80, 263, 296, 300,354 Цивільного процесуального кодексу України, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

УХВАЛИВ:

1. Заяву ОСОБА_1 задоволити повністю.

2. ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) визнати недієздатною.

3. Призначити ОСОБА_1 опікуном ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

4. Встановити строк дії даного рішення суду у два роки з моменту набрання ним законної сили.

5. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

6. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

7. Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_2 .

Заінтересовані особи: (1) Виконавчий комітет Мукачівської міської ради, 89600 м.Мукачево, пл. О.Духновича, 2;

(2) ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_3 , ІПН НОМЕР_1 .

Головуючий В.В. Кость

Присяжні: О.І. Логай

В. С. Продан