Рішення № 117253959, 19.02.2024, Сокальський районний суд Львівської області

Справа № 454/3079/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 лютого 2024 року Сокальський районний суд Львівської області у складі:

головуючого - судді Веремчук О. А. ,

за участю секретаря Баран О.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Сокалі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПАТ "Шахта "Надія" про стягнення заборгованості по зарплаті-,

в с т а н о в и в:

позивач ОСОБА_1 подала позов до ПАТ "Шахта "Надія" про стягнення заборгованості по зарплаті з наступних підстав : Позивач перебувала у трудових відносинах з ПАТ «Шахта Надія».

30.11.2020 року Позивач була звільнена з роботи за угодою сторін на підставі п.1 ст.36 КЗпП у відповідності до наказу за №245-к від 30.11.2020 року, що підтверджується записом у трудовій книжці позивача та відповідним наказом про звільнення.

У день звільнення з Позивачем не було проведено повного розрахунку при звільнені.

Заборгованість по зарплаті становить 44532, 90 грн, що підтверджується довідкою №15/752 від 27.06.2023 року.

Згідно з довідкою Відповідача за останні 2 календарних місяці роботи перед звільненням (вересень, жовтень 2020 року), заробітна плата Позивача становила 20067, 95 грн (10141,79+9926,16) за 34 відпрацьованих робочих днів.

Отже, середньоденна заробітна плата складає: (20067, 95 /34)=590,23 грн.

Враховуючи кількість робочих днів у розрахунковому періоді з 18.12.2020 року по 10.07.2023 року, середній заробіток у цей період, виходячи із середньоденної заробітної плати, складає 388371,34 грн (658 робочих днів х 590, 23 грн.)

У зв`язку з тим, що Відповідач не провів з Позивачем повний розрахунок при звільненні, підлягає стягненню середній заробіток за час затримки розрахунку, який станом на 10.07.2023 року становить 388371,34 грн..

Представник позивача в судове засідання не прибув, однак подав заяву про слухання справи у його відсутності , позовні вимоги підтримує та просить позов задоволити.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, однак подав відзив в якому посилається на те що загальна заборгованість по заробітній платі перед працівниками шахти загалом становить 22 074 521,89 грн., що підтверджується відповідною довідкою.

Позивача, заявленого нею до стягнення в розмірі 388 З 71,34 грн., може бути несправедливим стосовно роботодавця, а також стосовно третіх осіб, в даному випадку працівників шахти.

Дослідивши письмові докази по справі суд приходить до висновку, що позов слід задоволити з наступних підстав :

Згідно ч. 1 ст. 115 КЗпП України, ст. 24 ЗУ «Про оплату праці» передбачено обов`язок роботодавця регулярно виплачувати заробітну плату його працівникам відповідно до умов трудового договору в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Крім цього, відповідно до ч. 1 ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. У разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у зазначені строки, підприємство, установа, організація згідно з ч. 1 ст. 117 КЗпП України повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Крім цього відповідно до правової позиції Верховного Суду України у справі № 6-144ц 13 (постанова від 29.01.2014р.), вбачається, що «Непроведения з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у строки, передбачені ст. 116 КЗпП України, є підставою для відповідальності, передбаченої ст. 117 КЗпП України, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Після ухвалення судового рішення про стягнення заборгованості із заробітної плати роботодавець не звільняється від відповідальності, передбаченої спи 117 КЗпП України, а саме виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні».

Як зазначено у п. 32 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06.11.1992 року № 9, у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв`язку з незаконним звільненням, він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи. Для працівників, які пропрацювали на даному підприємстві (в установі, організації) менш двох місяців, обчислення проводиться з розрахунку середнього заробітку за фактично пропрацьований час. При цьому враховуються положення «Порядку обчислення середньої заробітної плати», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100. Згідно проведених Позивачем розрахунків сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу станом надень пред`явлення позову становить 118225,51грн. (розрахунок додається). Також у випадках порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникові надається право на її компенсацію відповідно до ЗУ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у звязку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000р. № 2050-ІП (з наступними змінами і доповненнями до нього). Так, згідно з ст., ст. 1,2,3,6 даного Закону підприємства всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення ' встановлених строків їх виплати у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати нарахованих громадянам грошових доходів. Сума такої компенсації обчислюється ш л я х о множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць на індекс інфляції в період невиплати доходу .

Відповідно до трудової книжки серії НОМЕР_1 вбачається, що у період з 19.04.2010 року по 30.11.2020 року ОСОБА_1 знаходилась у трудових відносинах з Приватним акціонерним товариством «Шахта «Надія» .

Відповідно до наказу № 245-к від 30.11.2020р. вбачається, що позивач була звільнена з роботи з вказаного підприємства.

Відповідно до довідки №15/752 від 27.06.2023 року вбачається, що Відповідачем була нарахована Позивачу, але не виплачена заробітна плата у розмірі 44532 грн.90 коп.

Згідно проведених судом розрахунків сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу станом надень пред`явлення позову становить 388371,34грн.

Сума компенсації Позивачу втрати частини його грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати становить 1095 грн. 07коп. згідно розрахунку .

Позовні вимоги позивача підлягають до часткового задоволення.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 26.06.2019 року по справі № 761/9584/15-ц відступила від висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від

27квітня 2016 року у справі № 6-113цс16, зазначивши, що, зменшуючи розмір відшкодування, визначений виходячи з середнього заробітку за час затримки роботодавцем розрахунку при звільненні відповідно до статті 117 КЗпП України, необхідно враховувати таке:

- розмір простроченої заборгованості роботодавця щодо виплати працівнику при звільненні всіх належних сум, передбачених на день звільнення трудовим законодавством, колективним договором, угодою чи трудовим договором;

- період затримки (прострочення) виплати такої заборгованості, а також те, з чим була пов`язана тривалість такого періоду з моменту порушення права працівника і до моменту його звернення з вимогою про стягнення відповідних сум; ймовірний розмір пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника;

інші обставини справи, встановлені судом, зокрема, дії працівника та роботодавця у спірних правовідносинах, співмірність ймовірного розміру пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника та заявлених позивачем до стягнення сум середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні.

Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та визначених Великою Палатою Верховного Суду критеріїв, суд може зменшити розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні працівника незалежно від того, чи він задовольняє позовні вимоги про стягнення належних звільненому працівникові сум у повному обсязі чи частково.

Дана позиція підтверджується постановою Великої Палати Верховного Суду у постанові від 26 червня 2019 року у справі № 761/9584/15-ц, а також низкою постанов Верховного Суду, зокрема:

від 17.03.2020 р. по справі № 569/6583/16-ц; від 08.07.2020 р. по справі № 569/13794/18; від 10.03.2020 р. по справі 462/2160/18;

А тому на підставі вищенаведеного суд приходить висновку, що позов задоволити частково. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Шахта «Надія» на користь ОСОБА_1 44532, 90 грн заборгованості по заробітній платі та 200 000 грн середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та 2000 грн. витрат на правову допомогу.

Керуючись ст.ст.5,10,12,13,76,81,141,259,263,264,265 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

позов задоволити частково. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Шахта «Надія» на користь ОСОБА_1 44532, 90 грн заборгованості по заробітній платі та 200 000 грн середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та 2000 грн. витрат на правову допомогу.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Шахта «Надія» код ЄДРПОУ 00178175 в користь держави судові витрати в сумі 1197 грн. 08 коп . судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Львівського Апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні скарги подаються учасниками справи через Сокальський районний суд Львівської області.

Головуючий: О. А. Веремчук