Рішення № 11725265, 20.08.2010, Межівський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 2-10/2010 р.

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2010 року смт. Межова

Межівський районний суд Дніпропетровської області в складі: головуючої судді Літвінової Л.Ф., при секретарі Москвіті Н.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Межова цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Славнафта» про розірвання договору оренди нерухомого майна, стягнення боргу і повернення майна власників, треті особи: Приватне підприємство ТД «Лікойл-Україна» Межівський філіал, Межівський район електричних мереж,

ВСТАНОВИВ:

01 жовтня 2008 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовною заявою до ТОВ «Славнафта» про розірвання договору оренди нерухомого майна, стягнення боргу і повернення майна власників.

В обґрунтування позову остання зазначила, що відповідно до договору оренди обєкту нерухомості (АЗС) № 01/12-А1/ю-2 від 01 грудня 2007 року, укладеного між нею та відповідачем, представником якого був директор ОСОБА_3, ТОВ «Славнафта» передана в оренду автозаправна станція, яка складається з будівлі автозаправної станції, допоміжних прибудов і споруд загальною площею 40 кв.м., окремо зорганізованим парком резервуарів площею 30 кв.м. та влаштованим місцем для заправки автотранспорту, що розташовані на земельній ділянці площею 0,5 га із стаціонарними паливозаправними колонками в кількості 4-х шт., газовим модулем М-5+5 з колонкою Шельф, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 Дніпропетровської області. Договір укладено строком на 11 місяців.

Вказана автозаправна станція належить їй на підставі договору купівлі-продажу нежитлової будівлі від 04.05.2005 року (ВСВ № 648838), який посвідчений нотаріусом Межівської державної нотаріальної контори Філіповою І.П., нотаріальний реєстраційний № 1108. Право власності зареєстровано в Дніпропетровському обласному комунальному підприємстві «Межівський комунтранс» 07.06.2005 року за реєстраційним № 8647401, про що свідчить витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно.

Виконуючи умови договору, 01.12.2007 року нею відповідачу було передано вказане майно, що підтверджується актом приймання-передачі нерухомого майна від 01.12.2007 року.

Вони з відповідачем домовилися відносно істотних умов договору: предмету, його ціни, строків виконання і з її боку всі зобовязання по договору виконані. На теперішній час відповідач без перешкод володіє і користується її майном як орендатор.

Однак, ТОВ «Славнафта» протягом десяти місяців умисно протиправно не виконує зобовязання, які він взяв на себе при підписанні договору оренди АЗС.

Так, додатковою угодою від 22.02.2008 року змінено п.5.1 договору, яким передбачена плата за оренду всього майна складає 8000 грн. за один місяць, не включаючи податок на дохід з фізичної особи. Орендна плата оплачується у безготівковому ґатунку на її розрахунковий рахунок не пізніше 5-го числа кожного місяця. Згідно п.7.1 договору відповідач зобовязаний своєчасно здійснювати орендні платежі в повному обсязі.

Протягом 5-ти місяців відповідач не оплачував орендну плату в повному обсязі, оплатив лише 16100 грн., тому нею 08.05.2008 року за вих. № 08/05-09 на його адресу було направлено претензію з вимогою погасити заборгованість по сплаті орендних платежів у розмірі 26141,57 грн. з урахуванням пені до 13.05.2008 року, а також направлено акт звірки у двох екземплярах. Відповіді на претензію і другий екземпляр акту звірки вона до тепер не отримала. З того часу свій борг відповідач не оплатив і на теперішній час він збільшився.

Відповідач на підставі п.п.7.1, 7.3 договору зобовязаний нести всі витрати по експлуатації орендованого обєкту і в тому числі самостійного від свого імені укладати угоди по отриманню комунальних послуг зі спеціалізованими підприємствами. Відповідач не виконав умови п.7.3. договору внаслідок чого ПП «ТД «Лікойл-Україна» продовжує оплачувати енергопостачання на АЗС як попередній орендатор згідно договору про постачання електричної енергії № 68 від 23.08.2005 року. Відповідно до претензії ПП «ТД «Лікойл-Україна» від 02.12.2007 року вона зобовязана укласти новий договір про енергопостачання на АЗС. У липні 2008 року представники енергопостачальної компанії попередили її про необхідність обовязково замінити електролічильники на АЗС, про що було повідомлено відповідача. Однак, ТОВ «Славнафта» ніяких дій щодо придбання електролічильників і їх установку не здійснило, що може призвести до санкціонованого вимкнення електричної енергії.

Відповідно до п.9.1 договору в разі прострочення платежу відповідач несе відповідальність у вигляді виплати пені 0,1 % від суми боргу за кожен день прострочення.

На підставі додаткової угоди від 01.12.2007 року п.4.5 договору доповнено наступним: «Орендодавець має право розірвати договір в порядку, передбаченому діючим законодавством України». Окрім цього, п.10.1 договору передбачено, що договір має бути розірвано, коли одна із сторін систематично порушує умови договору і свої зобовязання. Отже, ТОВ «Славнафта» систематично умисно не виконує істотні умови договорів оренди нерухомого майна (АЗС) за № 01/12-А1/ю-2 від 01.12.2007 року. З цих підстав це підприємство повинно бути притягнутим до цивільної відповідальності.

В той час, коли передавала відповідачу в оренду своє майно, розраховувала на те, що буду отримувати гроші в розмірі 8000 грн. щомісячно. Всупереч п.5.1 договору відповідач протягом десяти місяців не оплачує орендну плату щомісячно у повному обсязі, тобто з грудня 2007 року не оплачує повну суму орендної плати.

Так, по договору № 01/12-А1/ю-2 платіжним дорученням № 443 від 27.12.2007 року відповідачем перераховано на її розрахунковий рахунок 2500 грн. за оренду АЗС за грудень 2007 грн., недоплата за грудень 2007 року склала 5500 грн. Платіжним дорученням № 825 від 26.02.2008 року їй перераховано 6800 грн., недоплата склала 1200 грн. за січень 2008 року і 8000 грн. за лютий 2008 року. Платіжним дорученням № 1057 від 18.03.2008 року їй перераховано 6800 грн., недоплата за березень склала 1200 грн. За квітень 2008 року відповідач заборгував 8000 грн. Платіжним дорученням № 1896 від 05.06.2008 року їй оплачено 8000 грн. Платіжним дорученням № 2161 від 02.07.2008 року їй сплачено 8000 грн. Платіжним дорученням № 471 від 05.08.2008 року їй сплачено 8000 грн. Всього оплачено 48100 грн. орендної плати. За серпень 2008 року відповідач заборгував їй по 8000 грн., що підтверджується актом звірки від 15.09.2008 року.

Таким чином, ТОВ «Славнафта» протягом останніх девяти місяців не виконує умови договору № 01/12-А1/ю-2 і не оплачує орендну плату у повному обсязі. Заборгованість складає 23900 грн., пеня складає 5736 грн., загальний борг складає 29636 грн.

Вона розраховувала, що її майно знаходиться в оренді у підприємства, яке добросовісно виконує свої зобовязання і не порушує вимог законодавства. Однак, відповідач своїми протиправними, умисними діями порушив істотні умови договору оренди нерухомого майна (АЗС), заборгував їй кошти, сума яких являється для неї значною, вона розраховувала на ці кошти.

Позивачка просить суд стягнути з відповідача на її користь грошовий борг за оренду нерухомого майна (АЗС) в розмірі 23900 грн., пеню в розмірі 5736 грн., а всього 29636 грн.; розірвати договір оренди нерухомого майна; стягнути з відповідача також виплати, повязані з оплатою правової допомоги адвоката в розмірі 3000 грн.; судові витрати покласти на відповідача.

22 квітня 2009 року позивачка надала суду уточнену позовну заяву, в якій зазначила, що в звязку з тим, що на теперішній час заборгованість ТОВ «Славнафта» перед нею збільшилась, відповідач 26 грудня 2008 року без попередження покинув приміщення АЗС і з цього часу приміщення орендує інша юридична особа, яка отримала відповідні документи для дозволу торгівельної діяльності з приводу реалізації нафтопродуктів, тобто змінилися юридичні обставини, вважає за необхідне уточнити свої позовні вимоги про наступне.

Відповідно до договору оренди об'єкту нерухомості (АЗС) № 01/12-А1/ю-2 від 01 грудня 2007 року, укладеного між нею та відповідачем, ТОВ «Славнафта» передано в оренду автозаправна станція, яка складається з будівлі автозаправочної станції, допоміжних прибудов і споруд, загальною площею 40 кв.м, окремо зорганізованим парком резервуарів площею 30 кв.м. та влаштованим місцем для заправки автотранспорту, що розташовані на земельній ділянці площею 0,5 га із стаціонарними паливозаправними колонками в кількості 4-х шт., газовим модулем М-5+5 з колонкою Шельф, розташованних за адресою: АДРЕСА_1 Дніпропетровської області.

Вказана автозаправна станція належить їй на підставі договору купівлі-продажу нежитлової будівлі від 04.05.2005 року (ВСВ №648838), який посвідчений нотаріусом Межівської державної нотаріальної контори Філіповою І.П., нотаріальний реєстраційний № 1108. Право власності зареєстровано в Єдиному державному реєстрі Дніпропетровським обласним комунальним підприємством „Межівський комунсервіс" 07.06.2005 року за реєстраційним № 8647401, про що свідчить витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно ( л. с. 9 11 ).

Договір укладено строком на 11 місяців з моменту прийняття орендуємого об"єкту по акту приймання-передачі. Відповідний акт підписаний сторонами 01.12.2007 року, тобто строк взаємних договірних відносин між сторонами закінчився 01 листопада 2008 року.

Додатковою угодою від 22.02.2008 року змінено п. 5.1 договору, яким передбачено, що плата за оренду всього майна складає 8000 гривень за один місяць не включаючи податок на дохід з фізичної особи ( л. с. 16 ). Орендна плата оплачується у безготівковому ґатунку на її розрахунковий рахунок не пізніше 5-го числа кожного місяця. Згідно п.7.1 договору відповідач зобов'язаний своєчасно здійснювати орендні платежі.

З часу укладення договору оренди між позивачем та відповідачем ТОВ « Слав нафта « було здійснено орендну плату на загальну суму 55600грн., що підтверджується платіжними дорученнями за №. 443 від 27.12.2007 р., № 825 від 26.02.2008 р., № 1057 від 18.-0.2008 р., № 1969 від 05.06.2008 р., № 1793 від 29.05.2008 р. №2162 від 01.02.2008 р., № 471 від 05.08.2008 р. ( л. с. 18 21), що дозволяє суду зробити висновок про часткове виконання договірних умов з боку відповідача по здійсненню орендної плати позивачу.

В зв*язку з систематичними порушеннями з боку відповідача умов договору оренди позивачем було направлено в адресу ТОВ « Славнафта « за вихідними № 08/05 -10 від 08.07.2008 року, № 12 /09 -37 від 12.09.2008 року претензії та акти звірок взаємних розрахунків ( л. с. 24 24, 32 33 ).

Не бажаючи продовжувати договірні відносини з відповідачем, який їх систематично порушував позивач 14 жовтня 2008 року за вих. № 14/1046 надіслала лист на адресу відповідача з вимогою передати їй АЗС 03 листопада 2008 року. Однак в назначений день і час представники ТОВ «Славнафта» для передачі АЗС в смт. Межова не прибули, про що був складений відповідний акт від 03.11.2008 року ( л. с. .

Не зважаючи на її застереження про те, що з її боку зобов'язання по договору оренди припинені з 02 листопада 2008 року, відповідач продавжував користуватися належною їй АЗС впродовж до 26 грудня 2008 року.

Отже, відповідач, порушуючи їхні домовленості, всупереч її волі, продовжував користуватися належним їй майном ще два місяці, що стало перешкодою в листопаді 2008 року передати АЗС в оренду іншій особі і отримувати своєчасні прибутки.

ТОВ «Славнафта» на підставі договору оренди отримало в Петропавлівський МДПІ торговий патент серії ТПА № 929478 на право здійснення торгівельної діяльності на об'єкт оренди від 19 грудня 2007 року, який дійсний до 30 листопада 2008 року. В той же час відповідачем в ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська був зареєстрований касовий апарат „Міні 500.01 АЗС", реєстраційний № НОМЕР_1, який використовувся ним на належній їй АЗС.

Крім того, рішенням виконкому Межевської районної ради від 21.11.2007 року відповідачу було надано дозвіл на початок діяльності по реалізації нафтопродуктів та супутніх товарів за адресою АДРЕСА_1. Термін дії дозволу становить один рік.

На підставі перелічених документів відповідач здійснював торгівельну діяльність з грудня 2007 року, що є підтвердженням того, що ТОВ «Славнафта» володіло належним їй майном з 01 грудня 2007 року. На протязі всього строку оренди відповідач без перешкод з її сторони володів і користувався її власністю, але умисно не виконував зобов'язання, які взяв на себе при укладанні договору оренди АЗС - не сплачував орендну плату, недбало користувався майном, що призвело до численних збитків. Нею на адресу відповідача неодноразово були направлені претензії з вимогами сплатити заборгованість по орендним платежам, а також направлені акти звірки в двох екземплярах. Відповіді на претензії та другі екземпляри актів звірки вона до теперішнього часу не отримала. З того часу свій борг відповідач не оплатив, а навпаки він збільшився.

Відповідно п.9.1 договору в разі прострочки платежу відповідач несе відповідальність у вигляді виплати пені 0,1% від суми боргу за кожен день прострочки.

Коли вона передавала відповідачу в оренду своє майно, то сподівалася на те, що буде отримувати доход в розмірі 8000 гривень щомісячно. Всупереч п.5.1 договору відповідач протягом всього строку оренди не оплачував орендну плату щомісячно у повному обсязі.

Так, по договору №01/12-А1/ю-2 платіжним дорученням № 443 від 27.12.2007 року відповідачем перераховано на її розрахунковий рахунок 2500 гривень за оренду АЗС за грудень 2007 року, недоплата за грудень 2007 року склала 5500 гривень. Платіжним дорученням № 825 від 26.02.2008 року їй перераховано 6800 гривень, недоплата склала 1200 гривень за січень 2008 року і 8000 гривень за лютий 2008року Платіжним дорученням № 1057 від 18.03.2008 року їй перераховано 6800 гривень, недоплата за березень склала 1200 гривень. За квітень 2008 року відповідач заборгував 8000 гривень. Платіжним дорученням № 1793 від 29.05.2008 року їй оплачено 8000 грн., а платіжним дорученням № 1896 від 05.06.2008р. також оплачено 8000 грн. Платіжним дорученням № 2161 від 02.07.2008 року сплачено 8000 гривень. Платіжним дорученням № 471 від 05.08.2008 року сплачено 8000 грн. Згідно меморіального ордеру № 809158В7АІ від 15.09.2008 року сплачено 8000 грн. За червень, липень, серпень і жовтень 2008 року відповідач заборгував їй по 8000 гривень за кожний місяць, що підтверджується актом звірки від 17.11.2008 року.

На 20.04.2009 року борг відповідача по орендній платі складає 31900 гривень, пеня складає 25403,43 гривень, а всього з урахуванням пені борг дорівнює 57303,43 гривень, що відображено в акті звірки від 06.03.2009 року.

Таким чином, ТОВ «Славнафта» на протязі всього терміну оренди нерухомого майна не виконувало умови договору № 01/12-А 1/ю-2 і не оплачувало орендну плату у повному обсязі, заборгувало їй гроші, сума яких є для мене значною.

Відповідач на підставі п.п.7.1, 7.3 договору зобов'язаний нести всі витрати по експлуатації орендованого об'єкту і в тому числі самостійно, від свого імені, укладати угоди по отриманню комунальних послуг зі спеціалізованими підприємствами. Відповідач не виконав умови п.7.3 договору, в наслідок чого ПП „ТД" „Лікойл-Україна" продовжувало оплачувати енергопостачання на АЗС, як попередній орендатор згідно договору про постачання електричної енергії № 68 від 23.08.2005 року. Відповідно до претензії ПП „ТД" „Лікойл-Україна" від 02.12.2007 року вона зобов'язана укласти новий договір про енергопостачання на АЗС. Це підприємство протягом всього строку користування АЗС відповідачем оплачувало постачання електричної енергії. У липні і вересні 2008 року представники енергопостачальної компанії попередили її про необхідність обов'язково замінити електролічильники на АЗС, про що було повідомлено відповідача. Однак, ТОВ „Славнафта" ніяких дій щодо придбання електролічильників і їх установку не здійснило, що могло призвести до санкціонованого вимкнення електричної енергії. За весь час оренди відповідач не оплачував споживання електричної енергії, тому, щоб постачання електроенергії не було вимкнено, ПП „ТД" „Лікойл-Україна" до 26 грудня 2008 року продовжувало платити ВАТ „ЕК "Дніпрообленерго" згідно наданих рахунків.

Отже, оплата ПП „ТД" „Лікойл-Україна" за весь період користування відповідачем електричною енергією з 01 грудня 2007 року по 26 грудня 2008 року склала 14200,42 гривень. Відповідач повинен сплатити їй вказані кошти за оплачену електричну енергію, згідно досягнутих між ними домовленостей ще у грудні 2007 року.

На її вимогу негайно повернути майно після спливу терміну оренди, відповідач безпідставно утримував його понад строку, який був оговорений ще у грудні 2007 року, що завдало їй матеріальних збитків. Вона не мала можливості користуватися належною їй власністю, не мала можливості передати АЗС в оренду іншій особі та отримувати доходи, що тягне за собою спричинення матеріальної та моральної шкоди.

ТОВ «Славнафта» використовувало неякісне паливо, тому обладнання вийшло з ладу і потребувало ремонту, тому після того, як відповідач залишив АЗС, новим орендарем були проведені ремонтні роботи, які складаються з:

1. - чистки паливних резервуарів вартістю 8500 гривень;

2. - заміна вікон в будівлі АЗС вартістю 2319,90 гривень;

3. - заміни гумових прокладок, клапанів, люків, а також болтів, шайб, інших метизів на суму 10685,27 грн., тобто на загальну суму 21505,17 гривень.

Отже, загальна заборгованість ТОВ „Славнафта" за оренду АЗС, користування електричною енергією складає: 57303,43 + 14200,42 = 71503,85 гривень.

ТОВ «Славнафта» в односторонньому порядку припинило виконувати свої зобов'язання, які воно взяло на себе згідно з договором оренди від 01.12.2007 року.

З цих підстав цей договір слід вважати розірваним. Оскільки її намагання зобов'язати відповідача виконувати умови договору належним чином протягом всього строку оренди 2007-2008 роках не призвели до бажаних результатів, то вважає, що датою припинення зобов'язань і розірвання договору є дата закінчення дії договірних відносин між нею і ТОВ «Славнафта», тобто 02 листопада 2008 року.

Відповідач, не зважаючи на те, що він прийняв належне їй майно 01 грудня 2007 року і з цього часу розпочав користуватися ним, що підтверджується вищенаведеними письмовими доказами, продовжував користуватися майном понад встановленого терміну, а саме до 26 грудня 2008 року, що суперечило їхнім домовленостям. З приводу цього і на підставі вимог цивільного законодавства вона має право вимагати припинення їхніх відносин шляхом розірвання договору та захисту її цивільних прав. Нормою ст. 640 ЦК України передбачено, що договір є укладеним з моменту передавання відповідного майна. Належне їй майно було передано відповідачу 01.12.2007 року, що підтверджується актом приймання-передачі АЗС, тобто договір між нею і ТОВ „Славнафта" є укладеним з 01.12.2007 року, а термін користування її майном сплив 01 листопада 2008 року.

Укладаючи договір вони з відповідачем домовилися відносно істотних умов цієї угоди - предмету, ціни, строків виконання. Протягом всього строку оренди відповідач без перешкод з її сторони володів і користувався її власністю. Однак, ТОВ „Славнафта" умисно не виконувало зобов'язання, які воно взяло на себе при укладанні договору оренди АЗС.

Визнання в судовому порядку договору розірваним, а правовідносин стосовно користування відповідачем її майном, припиненими, є захистом її права власності, яке передбачено Конституцією України і діючим законодавством України.

Внаслідок незаконних дій відповідача вона отримала можливість фактично передати АЗС в оренду іншій особі тільки після того, як відповідач покинув АЗС без попередження 26 грудня 2008 року. Якби ТОВ «Славнафта» повернуло їй майно вчасно, то вона б мала можливість ще в листопаді 2008 року передати АЗС в оренду Приватному підприємству „Торгівельний Дім" „Лікойл -Україна" і з 02 листопада 2008 року отримувала б грошові кошти в розмірі 30 000 гривень за кожен місяць, що підтверджується договором оренди об'єкту нерухомості за № 01-М від 10.11.2008 року.

Отже, упущена вигода для неї складає 30 000 грн. х 2 = 60000 гривень, які треба стягнути з відповідача у повному обсязі як матеріальну шкоду, завдану їй його незаконними діями.

Таким чином, матеріальна шкода складається з:

1. - упущеної вигоди в розмірі 60 000 гривень, за несвоєчасне повернення АЗС, розташованої по АДРЕСА_1

2. - грошей, витрачених на проведення ремонтних робіт на АЗС в сумі 21505,17 гривень, тобто на загальну суму 81505,17 гривень.

На підставі додаткової угоди від 01.12.2007 року п.4.5 договору доповнено наступним: «Орендодавець має право розірвати договір в порядку передбаченим діючим законодавством України». Окрім цього, п.10.1 договору передбачено, що договір має бути розірвано, коли одна із сторін систематично порушує умови договору і свої зобов'язання.

Належне їй майно було передано відповідачу 01.12.2007 року, що підтверджується актом приймання-передачі АЗС, тобто договір між нею і ТОВ „Славнафта" укладений з 01.12.2007 року, а термін користування її майном сплив 01 листопада 2008 року.

Таким чином, згідно з істотними умовами договору, він може бути розірваним внаслідок систематичного порушення відповідачем його умов і невиконання ним зобов'язань, які він взяв на себе ще у грудні 2007 року.

Протиправними діями відповідача їй заподіяна моральна шкода, яка складається з:

- моральних і психічних переживаннях, зв'язаних з категоричною відмовою відповідача повернути їй її власне майно;

1. - моральних і психічних переживаннях, викликаних необхідністю звертатися за захистом своїх прав до правоохоронних органів, до суду, що надає додаткових незручностей; 2. - їй довелося чимало понервуватись через те, що протягом двох місяців вона не мала можливості користуватися належним їй майном, не мала можливості отримувати від нього прибуток; 1. - вона змушена витрачатися на правову допомогу, через що відчуває глибокі моральні страждання і психологічний стрес; 2. - моральних і психічних переживаннях, викликаних недбалим ставленням відповідача до майна, яке він незаконно утримував, через що їй доведеться додатково витрачати кошти на ремонт приміщення АЗС і обладнання. Усі перераховані негативні моральні, психологічні переживання і негативні емоції вплинули на стан її здоров'я, через що у неї постійно підвищується кров'яний тиск. Своїми діями відповідач спричиняє їй глибокі психологічні страждання, у неї постійно погіршується стан здоров'я. Крім того, обурлива поведінка відповідача, умисні дії щодо незаконного утримання її майна, спроба силоміць захопити АЗС, спричиняє ще більші фізичні та душевні страждання. Моральну шкоду оцінює у 100 000 гривень. Внаслідок протиправних дій відповідача вона змушена була звернутися за правовою допомогою до адвоката, за послуги якого уплатила 5000 гривень. Позивачка просить суд визнати, що договірні відносини між нею і ТОВ «Славнафта» стосовно оренди автозаправної станції припинені 02 листопада 2008 року; договір оренди об'єкту нерухомості (АЗС) № 01/12-А1/ю-2 від 01 грудня 2007 року автозаправної станції, укладений між нею і ТОВ „Славнафта", розірвати з 02 листопада 2008 року; стягнути з відповідача на її користь грошовий борг за оренду нерухомого майна (АЗС) в розмірі 31900 гривень, пеню в розмірі 25403,43 гривень, а всього 57303,43 гривень; стягнути з ТОВ „Славнафта" на її користь матеріальну шкоду: упущену вигоду в розмірі 60 000 гривень, витрати, пов'язані з ремонтом АЗС в розмірі 21505,17 гривень, а всього 81505,17 гривень; стягнути з ТОВ «Славнафта» на її користь грошовий борг за спожиту електроенергію на АЗС в розмірі 14200,42 гривень; скасувати облік касового апарату „Мрія-301-МТМ" № НОМЕР_2 в Державній податковій інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська на об"єкті роздрібної торгівлі АЗС по АДРЕСА_1 Дніпропетровської області; стягнути з ТОВ „Славнафта" на її користь моральну шкоду в розмірі 100 000 гривень, виплати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката в розмірі 5000 гривень та судові витрати покласти на відповідача. В судове засідання позивачка не зявилась, надавши заяву про розгляд справи в її відсутність. На задоволенні позову наполягає. Представник відповідача ТОВ «Славнафта» в судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, причину неявки не повідомив. Суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Представник третьої особи ПП «ТД «Лікойл-Україна» в судове засідання не зявився, надавши заяву про розгляд справи в його відсутність. Проти позову не заперечує.

Представник Межівського РЕМ в судове засідання не зявився, надавши заяву про розгляд справи в його відсутність. Проти позову не заперечує.

Суд, перевіривши зібрані по справі докази, прийшов до висновку про необхідність часткового задоволення вимог позивача виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: припинення дії, яка порушує право, примусового виконання обовязку в натурі, припинення правовідносин, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Згідно копії договору оренди об'єкту нерухомості (АЗС) № 01/12-А1/ю-2 від 01 грудня 2007 року, укладеного між позивачкою і ТОВ «Славнафта» передана в оренду автозаправна станція, яка складається з будівлі автозаправочної станції, допоміжних прибудов і споруд, загальною площею 40 кв.м, окремо зорганізованим парком резервуарів площею 30 кв.м. та влаштованим місцем для заправки автотранспорту, що розташовані на земельній ділянці площею 0,5 га із стаціонарними паливозаправними колонками в кількості 4-х шт., газовим модулем М-5+5 з колонкою Шельф, розташованних за адресою: АДРЕСА_1 Дніпропетровської області.

Вказана автозаправна станція належить ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу нежитлової будівлі від 04.05.2005 року (ВСВ №648838), який посвідчений нотаріусом Межівської державної нотаріальної контори Філіповою І.П., нотаріальний реєстраційний № 1108. Право власності зареєстровано в Єдиному державному реєстрі Дніпропетровським обласним комунальним підприємством „Межівський комунсервіс" 07.06.2005 року за реєстраційним № 8647401, про що свідчить витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно.

Договір укладено строком на 11 місяців з моменту прийняття орендованого об"єкту по акту приймання-передачі. Відповідний акт підписаний сторонами 01.12.2007 року, тобто строк взаємних договірних відносин між сторонами закінчився 01 листопада 2008 року.

Додатковою угодою від 22.02.2008 року змінено п. 5.1 договору, яким передбачено, що плата за оренду всього майна складає 8000 гривень за один місяць не включаючи податок на дохід з фізичної особи. Орендна плата оплачується у безготівковому ґатунку на її розрахунковий рахунок не пізніше 5-го числа кожного місяця. Згідно п.7.1 договору відповідач зобов'язаний своєчасно здійснювати орендні платежі.

Протягом всього строку оренди ТОВ «Славнафта» умисно не виконувало зобов'язання, які взяло на себе при укладанні договору оренди АЗС - не сплачував орендну плату, недбало користувався майном, що призвело до численних збитків.

Станом на 20.04.2009 року борг відповідача по орендній платі складає 31900 гривень, пеня складає 25403,43 гривень, а всього з урахуванням пені борг дорівнює 57303,43 гривень, що відображено в акті звірки від 06.03.2009 року.

Відповідач продовжував користуватися майном понад встановленого терміну, а саме до 26 грудня 2008 року, що суперечило домовленостям сторін.

Внаслідок незаконних дій відповідача ОСОБА_1 отримала можливість фактично передати АЗС в оренду іншій особі тільки після того, як відповідач покинув АЗС без попередження 26 грудня 2008 року. Якби ТОВ «Славнафта» повернуло майно вчасно, то позивачка мала б можливість ще в листопаді 2008 року передати АЗС в оренду Приватному підприємству „Торгівельний Дім" „Лікойл -Україна" і з 02 листопада 2008 року отримувала б грошові кошти в розмірі 30 000 гривень за кожен місяць, що підтверджується договором оренди об'єкту нерухомості за № 01-М від 10.11.2008 року.

Нормою ст. 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).

Нормою ст. 552 ЦК України передбачено, що сплата (передання) неустойки не позбавляє кредитора права на відшкодування збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобовязанням.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання). У разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобовязання внаслідок односторонньої відмови від зобовязання, якщо це встановлено договором або законом, або розірванням договору (ст.611 ЦК України).

Боржник, який прострочив виконання зобовязання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення (ст. 612 ЦК України).

Нормою ст. 615 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобовязання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобовязання, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків. Договір є обовязковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Статтею 640 ЦК України передбачено, що договір є укладеним з моменту передавання відповідного майна. Належне позивачці майно було передано відповідачу 01.12.2007 року, що підтверджується копією акту приймання-передачі АЗС.

Згідно ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

На підставі ст. 653 ЦК України у разі розірвання договору зобовязання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобовязання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобовязання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили. Якщо договір змінений або розірваний у звязку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.

Нормою ст. 773 ЦК України передбачено, що наймач зобовязаний користуватися річчю відповідно до її призначення та умов договору. Якщо наймач користується річчю, переданою йому у найм, не за її призначенням або з порушенням умов договору найму, наймодавець має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Відповідно до ст. 782 ЦК України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Ч. 4 ст. 623 ЦК України передбачено відшкодування збитків, завданих порушенням зобов*язання при визначенні недоодержаних доходів ( упущеної вигоди ) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Суд вважає, що позивачем вжито ряд заходів до відповідача дані обставини полягають в тому, що ТОВ « Славнафта « після закінчення дії договору 01.11.2008 року користувався належним позивачу майном не приймаючи до уваги, що позивач неодноразово направляв відповідачу листи з вимогами звільнити належну йому АЗС з метою укладення договору оренди з ПП « Торгівельний Дім « « Лікойл « орендна плата, яка б становила для позивача 30000 грн. щомісяця, що підтверджується договором оренди об*єкта нерухомості за № 01 М від 10.11.2008 року залученого до матеріалів справи ( л. с. 147 ) . Відповідачем належна позивачу АЗС була звільнена без попередження ОСОБА_1 лише 26 грудня 2008 року .

Таким чином, упущена вигода для позивача за період з 10.11.2008 року по 10.12.2008 року = 30000 грн. і з 11.12.2008 року по 26 грудня 2008 року 1 день оренди * 26 днів = 16000грн .. Загальна сума упущеної вигоди складає 46000 грн., яка підлягає стягненню у зв*язку з урахуванням судом вжитих заходів позивачем, щодо одержання ним недоодержаних доходів.

В частині витрат понесених позивачем в зв*язку з ремонтом АЗС в розмірі 21505,17 грн. суд вважає за необхідне відмовити позивачу оскільки у відповідності до розділу 7 п.7.1 Договору оренди № 01/12 А 1/ ю 2 від 01.12.2007 року укладеним між позивачем та відповідачем , яким обумовлено « Права і Обов*язки орендатора « передбачено, що орендатор бере на себе обов*язки проводити за свій рахунок поточний ремонт орендованого об*єкта та обладнання.

Таким чином суд вважає за необхідне в цій частині позову відмовити позивачу , в зв*язку з недоведеністю необхідності понесених ОСОБА_1 витрат на ремонт АЗС в супереч укладеному договору оренди з відповідачем .

В частині стягнення грошового боргу за спожиту відповідачем електроенергію під час оренди АЗС на загальну суму 14200,42 грн. , також слід відмовити, в зв*язку з відсутністю у справі доказів, які б свідчили про сплату даного боргу позивачем Межівському РЕМ.

Так як в матеріалах справи, в якості доказів по вищезазначеній вимозі надано рахунки ( л. с. 125 -162 ), які направлялись Межівським РЕМ на ім*я споживача, яким вказано Приватне підприємство « Торгівельний дім « Лікойл Україна « інших доказів, які б підтверджували дані витрати суду не надані.

Позивачем заявлено вимоги про відшкодування моральної шкоди з боку відповідача на суму 100000 грн., суд вважає за необхідне відмовити позивачу в цій частині позову.

Обґрунтовуючи свою відмову в задоволенні даних позовних вимог, суд виходить з обставин не доведеності з боку позивача вини відповідача в її заподіянні, як це передбачено ст. 1167 ЦК України .

У відповідності до ст. 88 ЦПК України з відповідача слід стягти судові витрати по справі, які складаються зі сплати державного мита у розмірі 1700 грн., ІТЗ 30 грн.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 209, 212, 214-215, 224-226 ЦПК України, ст. ст. 16, 22, 23, 319, 386, 509, 525, 526, 532, 546, 549, 598, 610, 611, 615, 623, 624, 626, 640, 651, 653, 654, 1167, 1172 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати договірні відносини, укладені між ОСОБА_1 і товариством з обмеженою відповідальністю «Славнафта» стосовно оренди автозаправної станції, яка складається з будівлі автозаправочної станції, допоміжних прибудов і споруд, загальною площею 40 кв.м., окремо зорганізованим парком резервуарів площею 30 кв.м. та влаштованим місцем для заправки автотранспорту, що розташовані на земельній ділянці площею 0,5 га зі стаціонарними паливо заправними колонками в кількості 4-х шт., газовим модулем М-5+5 з колонкою Шельф, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 Дніпропетровської області, припиненими 02 листопада 2008 року.

Договір оренди об'єкту нерухомості (АЗС) № 01/12-А1/ю-2 від 01 грудня 2007 року автозаправної станції, яка складається з будівлі автозаправочної станції, допоміжних прибудов і споруд, загальною площею 40 кв.м, окремо зорганізованим парком резервуарів площею 30 кв.м. та влаштованим місцем для заправки автотранспорту, що розташовані на земельній ділянці площею 0,5 га із стаціонарними паливо заправними колонками в кількості 4-х шт., газовим модулем М-5+5 з колонкою Шельф, розташованих за адресою: вул. Центральна,1-А смт. Межова Дніпропетровської області, укладений між ОСОБА_1 і товариством з обмеженою відповідальністю „Славнафта", розірвати з 02 листопада 2008 року.

Стягнути з товариства з обмеженною відповідальністю «Славнафта» (р/р26007005234001 в КБ „Надра" м.Дніпропетровськ, МФО 306016, код ЄДРПОУ 33808142, ІНН 338081404638, свідоцтво платника НДС № 04216087) на користь ОСОБА_1 грошовий борг за оренду нерухомого майна (АЗС), розташованого по АДРЕСА_1 Дніпропетровської області, згідно договору №01/12-А 1/ю-2 від 01 грудня 2007 року в розмірі 31900 гривень, пеню в розмірі 25403,43 гривень, а всього 57303,43 гривень.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Славнафта" на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду, яка складається з упущеної вигоди в розмірі 60 000 гривень, витрат, пов'язаних з ремонтом АЗС в розмірі 21505,17 гривень, а всього 81505,17 гривень. В частині понесених позивачем витрат на ремонт АЗС в розмірі 21505,17 грн. та грошовий борг за спожиту електроенергію в сумі 14200,42 грн., відшкодування моральної шкоди у сумі 100000 грн . слід відмовити

Скасувати облік касового апарату „Мрія-301-МТМ" № НОМЕР_2 в Державній податковій інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська на об"єкті роздрібної торгівлі АЗС по АДРЕСА_1 Дніпропетровської області.. Стягти з ТОВ « слав нафта « на корсть ОСОБА_1 судові витрати по справі 1730 грн. .

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя Л.Ф. Літвінова