Рішення № 117244958, 26.02.2024, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Харків

26.02.2024р. справа №520/35585/23 Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Сліденка А.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без призначення судового засідання без повідомлення (виклику) сторін справу за позовом

Головного управління ДПС у Харківській області до ОСОБА_1 простягнення податкового боргу у сумі 263.860,30 грн, -встановив:

Суб`єкт владних повноважень, Головне управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (далі за текстом - владний суб`єкт, позивач, контролюючий орган, адміністративний орган, Управління), у порядку адміністративного судочинства заявив вимогу про стягнення з ОСОБА_1 263.860,30 грн. коштів за податковим боргом.

Аргументуючи ці вимоги зазначив, що платник податків у добровільному порядку не виконав податкового обов`язку з оплати самостійно задекларованих податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору, які пройшли процедуру узгодження. Вказане спричинило утворення спірної суми заборгованості. Вжиті контролюючим органом заходи, зокрема, направлення податкової вимоги, не призвели до погашення податкового боргу. Посилаючись на вказані вище обставини, позивач просив суд ухвалити рішення про задоволення позову.

Відповідач правом на подання відзиву на позов не скористався, хоча про відкриття провадження по справі повідомлявся судом у розумінні ч. 11 ст. 126 КАС України належним чином, шляхом направлення на адресу відповідача поштового відправлення з копією ухвали. Означене відправлення 22.01.2024 р. повернулось до суду у зв`язку із закінченням терміну зберігання.

Суд, повно виконавши процесуальний обов`язок зі збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст належних норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Установлені судом обставини спору полягають у наступному.

21.06.2018р. ОСОБА_1 був зареєстрований в якості фізичної особи-підприємця та взятий на облік як платник єдиного податку.

29.07.2020р. підприємницьку діяльність відповідача було припинено.

Податковою адресою відповідача на час виникнення спірних правовідносин була: АДРЕСА_1 .

Фахівцями ГУ ДПС у Харківській області згідно з п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 41.1 ст. 41, п. 61.1, 61.2 ст. 61, пп. 62.1.3 п. 62.1 ст.62, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75,п.п. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78, ст. 79, абз. 3 п. 522 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VI, ч. 2 ст. 13, ч. 16 ст. 25 Закону України від 08.07.2010 №2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 за період з 21.06.2018 по 29.07.2020 з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, виконання вимог валютного та іншого законодавства, за період з 21.06.2018 по 29.07.2020 з питань повноти, своєчасності нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове соціальне страхування.

Результати перевірки викладені в акті №3892/20-40-07-25-05/ НОМЕР_1 від 22.02.2022р.

За наслідками перевірки контролюючим органом було встановлено наступні порушення:

- пп. 164.1.3 п. 164.1 ст.164, п. 177.1, п. 177.2, п. 177.4 ст.177 Податкового кодексу України, а саме заниження податку на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності на загальну суму 196 108,70 грн., а саме: заниження за 2018 рік на 48 238,34 гри.,за 2019 рік на 141 583,76 гри., за 2020 рік на 6 286,60 грн.;

- п.1) ч.1 ст.4, п.1) ч.2. ст.6, п.2) ч.1 ст.7, ч.2 ст.9 Закону України від 08.07.2010р. №2464- VI зі змінами та доповненнями «Про збір та облік єдиного внеску па загальнообов`язкове державне соціальне страхування», а саме заниження ЄСВ на загальну суму 212 885,56 гри., в тому числі за 2018 рік на 55 929,48 грн., за 2019 рік на 152 565,44 грн., за 2020 рік на - 4 390,64 грн.;

- статей 168, 176, підпунктів 1.2, 1.6 пункту 161 підрозділу 10 розділу XX Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. 2755-VI із змінами та доповненнями, а саме заниження податкових зобов`язань зі сплати військового збору на загальну суму 16 342,39 грн., в тому числі за 2018 рік на 4 019,86 грн., за 2019 рік на 11 798,65 грн., за 2020 рік на 523,88 гри.;

- п.181.1 ст.181, п. 183.1 ст. 183, п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України 2755-VI від 02.12.2010р., а саме заниження податку на додану вартість на загальну суму 20 184,0 грн., а саме за січень 2020 у сумі 6 617,0 грн., за лютий 2020 у сумі 11 356,0 грн., за березень 2020 у сумі 2 211,0 грн.

- пп. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49, п.177.11 ст. 177 Податкового кодексу України 2755-VI від 02.12.2010р. зі змінами та доповненнями, неподання податкової декларації про майновий стан та доходи 2020р.;

- п. 4 ч.2 ст. 6 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464 - VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями, а саме несвоєчасне подання звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2020р.;

- п. 16.5 ст. 16 п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України в частині не надання документів, які пов`язані з предметом перевірки.

На підставі зазначених висновків контролюючим органом (ГУ ДПС у Рівненській області) було прийнято податкове повідомлення - рішення №3629/1700240522 від 31.08.2022 форми "Р" на загальну суму 196.108,70 грн за основним платежем, 47.455,53 грн за штрафними санкціями; податкове повідомлення - рішення №3630/1700240522 від 31.08.2022 форми "Р" на загальну суму 16.342,39 грн за основним платежем, 3.954,63 грн за штрафними санкціями.

Отже до заявленої владним суб`єктом вимоги про стягнення суми коштів структурно входить заборгованість по оплаті таких зобов`язань: з податку на доходи фізичних осіб за результатами річного декларування згідно податкового повідомлення - рішення №3629/1700240522 від 31.08.2022 р. на суму 243.564,23грн., з військового збору за результатами річного декларування згідно податкового повідомлення - рішення №3630/1700240522 від 31.08.2022 р. на суму 20.297,02 грн.

Загалом до стягнення заявлена сума у 263.860,30 грн.

Матеріали справи не містять доказів, які б спростовували як достовірність самостійно задекларованих та узгоджених платником грошових зобов`язань, так і факт добровільної подачі платником цих документів обов`язкової податкової звітності.

Згадані податкові повідомлення-рішення було отримано боржником особисто 08.09.2022 р. (а.с.52).

11.05.2023 р. ГУ ДПС у Харківській області була складена і надіслана за податковою адресою податкова вимога №0003887-1314-2040, яка вважається врученою платнику за правилами п.42.4 ст.42, абз.3 п.58.3 ст.58 Податкового кодексу України.

Згідно з листом контролюючого органу від 11.10.2023р. №19957/5/20-40-13-14-18 податковий борг відповідача з указаної дати існував постійно і безперервно.

Стверджуючи про наявність підстав для виконання податкового обов`язку у примусовому порядку, контролюючий орган ініціював даний спір.

Вирішуючи спір по суті, суд вважає, що до відносин, які склались на підставі установлених обставин спору, підлягають застосуванню наступні норми права.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

З 01.01.2011р. таким законом є Податковий кодекс України.

Стосовно заявленої суб`єктом владних повноважень вимоги про стягнення коштів суд зазначає, що згідно з загальним правилом п. 57.1 ст.57 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Визначені рішеннями контролюючого органу зобов`язання підлягають сплаті за строком згідно з п.57.3 ст.57 Податкового кодексу України, а саме: у 10 календарних днів від дня отримання податкового повідомлення-рішення, а у випадку оскарження - у 10 календарних днів за днем узгодження, яким є або день закінчення процедури адміністративного оскарження (п.56.17 ст.56 Податкового кодексу України), або день набрання законної сили судовим рішенням у справі про скасування рішення контролюючого органу (п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України)

До спірних правовідносин в частині визначення строку оплати не підлягають застосуванню норми п.179.7 ст.179 Податкового кодексу України (де указано, що фізична особа зобов`язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену в поданій нею податковій декларації) та п.16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України (де указано, що нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту; платники збору зобов`язані забезпечувати виконання податкових зобов`язань у формі та спосіб, визначені статтею 176 цього Кодексу), адже спеціальною нормою права відносно спірних правовідносин є саме п.57.3 ст.57 Податкового кодексу України, бо податковий обов"язок відповідача виник саме за правовоми актами індивідуальної дії суб`єкта владних повноважень.

Перебіг вказаних строків виконання податкового обов`язку у спірних правовідносинах скінчився, доказів виконання особою податкового обов`язку у добровільному порядку матеріали справи не містять, доказів припинення податкового обов`язку з інших підстав судом не виявлено.Оцінивши добуті по справі докази в їх сукупності за правилами ст.ст. 72-77, 90, 211 КАС України, суд доходить висновку, що у спірних правовідносинах скінчився перебіг визначених законом строків виконання податкового обов`язку, але фактичних даних, котрі б засвідчували припинення податкового обов`язку внаслідок самостійного і добровільного перерахування платником податків коштів до бюджету, а також з інших підстав відповідно до положень ст.ст. 37, 38, 101, 102 Податкового кодексу України матеріали справи не містять.

У зв`язку із цим, за правилами п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 та п. 57.1, п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України за переліченими податковими повідомленнями-рішеннями виник податковий борг.

11.05.2023 р. ГУ ДПС у Харківській області була складена і надіслана за податковою адресою податкова вимога №0003887-1314-2040, яка вважається врученою платнику за правилами п.42.4 ст.42, абз.3 п.58.3 ст.58 Податкового кодексу України.

Згідно з листом контролюючого органу від 11.10.2023р. №19957/5/20-40-13-14-18 податковий борг відповідача з указаної дати існував постійно і безперервно.

Запроваджений ст. 102 Податкового кодексу України присікальний строк давності у спірних правовідносинах не сплинув.

Передбачена п. 87.11 ст.87 Податкового кодексу України черговість реалізації управлінської функції контролю за своєчасністю розрахунків Головним управлінням дотримана.

З огляду на приписи ч. 2 ст. 73 КАС України до предмету доказування по адміністративній справі про стягнення заборгованості, котра утворилась внаслідок невиконання публічного обов`язку з проведення платежу на користь Державного бюджету України, місцевого бюджету чи певного суб`єкта владних повноважень з огляду на приписи ч. 2 ст. 73 КАС України входять обставини: 1) реального існування зобов`язаної особи як суб`єкта права, 2) виникнення публічного обов`язку по здійсненню платежу, 3) доведення до відома зобов`язаної особи факту виникнення публічного обов`язку по здійсненню платежу, 4) виконання публічного обов`язку в добровільному порядку, 5) дотримання органом контролю чи управління визначеної законом процедури виконання публічного обов`язку в примусовому порядку, 6) існування заборгованості з виконання публічного обов`язку, 7) заявлення органом контролю чи управління вимоги про стягнення в межах визначеного законом строку.

Існування невиконаного податкового обов`язку особи підтверджено наявною у справі роздруківкою картки особового рахунку платника податків, котра за правилами ст.ст. 73-76 КАС України є належним, допустимим, достатнім та достовірним доказом невиконаного податкового обов`язку з боку відповідача.

У ході розгляду справи доказів відсутності обов`язку платника податків у спірних правовідносинах здійснити платіж на користь державного бюджету України або доказів виконання такого обов`язку сторонами до суду не подано, а судом самостійно не виявлено.

Існування відповідача у якості фізичної особи - громадянина приєднаними до справи доказами не заперечено.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Оскільки судовим розглядом не встановлено факту порушення заявленою суб`єктом владних повноважень вимогою прав та інтересів платника податків у сфері публічно-правових відносин у галузі податкової справи, то позов належить задовольнити, стягнувши заявлену до стягнення суму податкового боргу.

Розподіл судових витрат необхідно провести за правилами ст.139 КАС України та Закону України "Про судовий збір".

Керуючись ст.ст.8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст.6-9, ст.ст.72-77, 211, 241-243, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ; місцезнаходження - АДРЕСА_2 ) на користь державного бюджету України податковий борг у сумі 263.860,30 грн (двісті шістдесят три тисячі вісімсот шістдесят гривень 30 копійок).

Роз`яснити, що рішення підлягає оскарженню згідно з ч.1 ст.295 КАС України (протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення); набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України.

Суддя А.В. Сліденко