Рішення № 117244741, 26.02.2024, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 лютого 2024 р. Справа № 480/1353/23

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Опімах Л.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, мотивуючи позовні вимоги тим, що він звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України з заявою про призначення пенсії за віком. До заяви було додано усі документи, які підтверджують його право на пенсію за віком, однак рішенням ГУ ПФУ в Житомирській області від 17.01.2023 № 183250004955 йому відмовлено в призначенні пенсії, у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу. За підрахунками відповідача його страховий стаж складає 11 років 00 місяців 00 днів, замість необхідних для призначення пенсії 28 років. При цьому до страхового стажу відповідач не зарахував період його роботи з 20.02.1992 по 30.10.1993 в Малому підприємстві "Будсервіс" та з 04.04.1994 по 10.10.1995 і з 01.10.1996 по 12.04.2000 в Приватному підприємстві "Інтеграл". У свою чергу, факт перебування у трудових відносинах в ці періоди на означених підприємствах встановлено рішенням суду. Вважає таке рішення протиправним та зазначає, що факт зайнятості на зазначеній роботі підтверджується даними трудової книжки та оригіналами відповідних письмових документів. У зв`язку з цим відмова відповідача зарахувати до його страхового стажу вказаний період роботи, що дає право на призначення пенсії за віком, є протиправною та такою, що порушує його конституційні права та гарантії на належний соціальний захист. Просив позов задовольнити.

Відповідач позов не визнав, у наданому суду відзиві на позовну заяву зазначив, що необхідною умовою призначення позивачу пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" є досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема, з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років. При цьому станом на день звернення з заявою про призначення пенсії позивачу виповнилося 60 років 01 місяць, його страховий стаж склав 11 років 00 місяців 00 днів. До страхового стажу позивача не зараховано період трудової діяльності відповідно до записів трудової книжки: з 20.02.1992 по 30.10.1993, оскільки міститься виправлення в номері наказу при прийнятті на роботу; з 04.04.1994 по 10.10.1995, оскільки особу прийнято на посаду маляра-штукатура, а запис про звільнення з роботи засвідчено директором ОСОБА_2 , тобто позивачем; з 01.10.1996 по 12.04.2000 відповідно до довідки від 15.08.2000, оскільки в довідці міститься виправлення в даті прийняття на роботу. Для зарахування до стажу цих періодів роботи позивач не надав відповідну уточнюючу довідку. Так, рішенням суду встановлено трудові відносини, однак у рішенні відсутнє зобов`язання про зарахування спірних періодів до страхового стажу. У зв`язку з цим рішення про відмову в призначенні пенсії є правомірним. Вважає, що порушень чинного законодавства під час розгляду заяви позивача про призначення пенсії за віком ним не допущено. Просив у задоволенні позову відмовити.

Позивач подав відповідь на відзив, в якій зазначив, що дії відповідача не грунтуються на вимогах закону, а тому є протиправними.

Вивчивши матеріали справи й оцінивши докази у справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 09.01.2023 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області з заявою про призначення пенсії за віком, до якої було додано усі документи, які підтверджують його право на пенсію за віком.

Рішенням від 17.01.2023 № 183250004955 Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області відмовило в призначенні пенсії ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю у нього необхідного страхового стажу роботи. За підрахунками відповідача його страховий стаж складає 11 років 00 місяців 00 днів (а.с.11,36).

Суд не погоджується з таким рішенням відповідача та вважає відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зарахувати позивачу до стажу період роботи з 20.02.1992 по 30.10.1993 в Малому підприємстві "Будсервіс" та з 04.04.1994 по 10.10.1995 і з 01.10.1996 по 12.04.2000 в Приватному підприємстві "Інтеграл" необґрунтованою з огляду на таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Загальні засади державного пенсійного забезпечення визначені в Законі України "Про пенсійне забезпечення", який відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших передбачених джерел, визначає Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі Закон).

Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного та соціального страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом та Законом України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування".

На підставі ст. 8 Закону громадяни України мають право на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Умови призначення пенсії за віком визначені у статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та у статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Так, відповідно до ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення" право на пенсію за віком мають: чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років; жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема, з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років.

Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону у разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, страхового стажу, передбаченого частиною першою цієї статті, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 роки мають особи за наявності страхового стажу з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - від 21 до 31 року.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 24 Закону страховий стаж період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Так, за період роботи до 01 січня 2004 року (дата набрання чинності Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування") відповідно до ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, страховий стаж підтверджується відповідно до Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. № 637.

Відповідно до ст. 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

У спірних правовідносинах відповідач відмовив позивачу в призначенні пенсії за віком через відсутність у нього необхідного страхового стажу. Зокрема, відповідач не зарахував період роботи позивача з 20.02.1992 по 30.10.1993 в Малому підприємстві "Будсервіс" та з 04.04.1994 по 10.10.1995 і з 01.10.1996 по 12.04.2000 в Приватному підприємстві "Інтеграл".

Матеріалами справи підтверджується, що рішенням Роменського міськрайонного суду Сумської області від 21.11.2022 у справі № 585/1687/22 за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області, про встановлення факту, який має юридичне значення, встановлено факт перебування ОСОБА_1 у трудових відносинах в період з 20.02.1992 по 30.10.1993 з Малим підприємством "Будсервіс" та з 04.04.1994 по 10.10.1995 і з 01.10.1996 по 12.04.2000 з Приватним підприємством "Інтеграл" (а.с.9-10). Тобто спірний період роботи позивача підтверджується рішенням суду в цивільній справі, що не заперечується відповідачем.

Відповідно до ч. 4 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, період роботи позивача на посаді, що дає право на призначення пенсії за віком, підтверджений належними та допустимими доказами, що, у свою чергу, доводить протиправність дій відповідача щодо відмови зарахувати йому цей період роботи до страхового стажу та призначити пенсію за віком.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Враховуючи, що відповідач, не зарахувавши спірний період роботи до стажу позивача, що дає право на призначення пенсії за віком, не дотримався вимог Закону України "Про пенсійне забезпечення" та Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", такі дії не можуть відповідати приписам ч. 2 ст. 2 КАС України, а тому позовні вимоги про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу періоди роботи з 20.02.1992 по 30.10.1993 в Малому підприємстві "Будсервіс" та з 04.04.1994 по 10.10.1995 і з 01.10.1996 по 12.04.2000 в Приватному підприємстві "Інтеграл" є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за необхідне присудити позивачу за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області 1073,60 грн в рахунок відшкодування судового збору (а.с.13).

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (10002, м. Житомир, вул. О. Ольжича, 7, ідентифікаційний код 13559341) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 17.01.2023 № 183250004955 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 20.02.1992 по 30.10.1993 в Малому підприємстві "Будсервіс" та з 04.04.1994 по 10.10.1995 і з 01.10.1996 по 12.04.2000 в Приватному підприємстві "Інтеграл".

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на користь ОСОБА_1 1073,60 грн в рахунок відшкодування судового збору.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л.М. Опімах